microbiol_MR_sbornik

234.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая вирусология.Киев,1989.

235.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

236.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 237.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.

М., Медицина, 2000.

238.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.

239.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

240.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

241.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 242. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

243.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 244.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 245. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

246.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989.

23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою

“Мікробіологічна діагностика стрептококових інфекцій”.

Основні завдання Вказівки Відповіді Вивчити

3.5. Матеріали для самоконтролю

А.Питання для самоконтролю:

1.Біологічні властивості стрептококів. Класифікація.

2.Характеристика факторів патогенності стрептококів.

3.Роль стрептококів в патології людини; епідеміологія і патогенез спричинюваних ними захворювань.

4.Етіологічна та патогенетична роль стрептококів групи А при бешисі, скарлатині і ревматизмі.

5.Імунітет та його особливості при стрептококових інфекціях.

6.Мікробіологічна діагностика стрептококових

захворювань.

7.Профілактика і лікування стрептококових інфекцій.

Б. Тести для самоконтролю (І-ІІ рівень)

1.Інфекцію жовчного міхура спричинили мікроорганізми, що мають овоїдну форму, розміщуються попарно, або короткими ланцюжками. На підставі результатів серологічних реакцій мікроорганізми віднесені до стрептококів групи Д. Яку вони мають назву?

1)Ентерококи

2)Зеленячі стрептококи

3)Аерококи

4)α-гемолітичні стрептококи

5)Пневмококи

В. Задачі для самоконтролю (ІІ-ІІІ рівень)

1.У хворого, що знаходиться на постільному режимі підвищилась температура тіла до 39 ? С, з’явився кашель із виділенням великої кількості мокротиння, болі в грудній клітці. При дослідженні мокротиння виявлені грам-позитивні (Гр+) коки, розташовані парами. Який мікроорганізм є найбільш ймовірним збудником захворювання?

1)Streptococcus pneumoniае

2)Neisseria menigitidis

3)Klebsiella pneumoniae

4)Mycoplasma pneumoniae

5)Legionella pneumophilla

2.У дитячому садку 20 дітям, які контактували з хворим на скарлатину ввели внутрішньошкірно токсин Діка. У трьох дітей на місці введення відзначена припухлість і почервоніння, у інших реакції немає. Оцінити результати реакції.

1)Діти з позитивною реакцією Діка є носіями гемолітичного стрептокока

2)У дітей з позитивною реакцією Дїка алергія до токсину гемолітичного стрептокока

3)Діти з позитивною реакцією Діка в минулому перенесли скарлатину

4)У дітей з позитивною реакцією Діка будуть відсутні антитіла до токсину гемолітичного стрептокока

5)У дітей з позитивною реакцією Діка через декілька днів з'являться симптоми скарлатини

3.Після перенесеної інфекції верхніх дихальних шляхів дитина тривалий час страждає від болю у суглобах, що посилюються в осінній період. Який мікроорганізм був найбільш імовірною причиною перенесеного захворювання?

1)St. aureus

2)Str. pyogenes

3)С. diphtheriae

4)В. pertussis

5)Вірус грипу

4.3ротової порожнини клінічно здорового чоловіка 25 років виділено культуру Гр+ коків, які мають дещо подовжену форму, розташовані парами або короткими ланцюжками, утворюють капсулу, на кров'яному агарі дають альфа-гемоліз. Носієм якого патогенного мікроорганізму є цей чоловік?

1) Streptococcus salivarium

2) Streptococcus pyogenes

3) Streptococcus pneumoniae

4) Streptococcus fаеcalis

5) Peptostrеptococcus

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.1.Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті: 1. Провести макро- і мікроскопічне вивчення ізольованих колоній на кров’яному і жовтково-сольовому МПА.

2.Приготувати препарат з ізольованої колонії, забарвити за Грамом, мікроскопіювати і замалювати.

3.Зробити пересів вивчених колоній на скошений агар для накопичення чистої культури.

4.Провести макро- і мікроскопічне вивчення гемокультури в цукровому МПБ.

5.Охарактеризувати імунобіологічні препарати для специфічної профілактики та лікування стрептококових інфекцій.

4.2.Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.

4.3. Навчальні задачі, тести (ІІ – ІІІ рівнів), що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали ( інструкції: “Правила протиепідемічного режиму і техніка безпеки у

мікробіологічній лабораторії”; “Правила щодо забору і транспортування матеріалу для дослідження в бактеріологічній лабораторії”; методи підготовки різного патологічного матеріалу для бактеріоскопічного і бактеріологічного дослідження).

5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи. Теми науково-дослідної роботи студентів:

1.”Вивчення антибіотики чутливості стрептококів, виділених із ротової порожнини хворих на карієс”.

2.” Вивчення антибіотики чутливості стрептококів, виділених від хворих на бешиху”.

Теми учбово-дослідної роботи студентів: 1.Роль стрептококів у розвитку карієсу.

2.Роль стрептококів у післяопераційних ускладненнях в щелепно-лицевій хірургії.

3.Локалізовані та генералізовані форми стрептококової інфекції в дитячий патології.

4.Особливості імунітету стрептококових інфекцій у дітей.

Методичну розробку склала доц. Звягольська І.М.

Українська медична стоматологічна академія

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених пневмококом.

Тема: Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених пневмококом.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Етіологічна роль стрептокока пневмонії доведена для таких захворювань людини як крупозна пневмонія. Повзуча виразка рогівки, отит та інші. За цих умов важливою проблемою в практичній медицині є вибір адекватних методів мікробіологічного дослідження з метою підтвердження попереднього клінічного діагнозу і проведення курсу раціональної антибіотико терапії.

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти: морфо-фізіологічні властивості пневмокока, епідеміологію, патогенез захворювань, спричинених ним; особливості імунітету при крупозній пневмонії; мікробіологічну діагностику захворювань, які викликає стрептокок пневмонії, а також напрямки їх профілактики і лікування (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями:

1.Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження із патологічного матеріалу ( мокротиння ).

2.Фарбування препаратів складними методами (за Грамом).

3.Мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

4.Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

5.Посів досліджуваного матеріалу на живильні середовища (α=ІІІ).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

3.2.Структурно-логічна схема змісту заняття “Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених пневмококом”.

Пневмококові інфекції

Біологічні властивості пневмокока

Фактори патогенності пневмокока

Роль пневмокока в патології людини

Епідеміологія

Патогенез

Імунітет

Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених пневмококом

Бактеріоскопічний метод

Бактеріологічний метод

Біологічний метод

Прискорені методи

Профілактика

Лікування

3.3. Рекомендована література

Основна (навчальна):

247. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

248.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

249. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46; 63.

250.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

251.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

252.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

253. Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.; с.141-147.

8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 18.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003.

11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

Додаткова:

1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.

3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

4.Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.

7.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990.

254.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник. Минск,1986.

255.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989. 256.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая

вирусология.Киев,1989.

257.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.