microbiol_MR_sbornik

ТЕМА:Імунний статус людини та методи його оцінки. Природні та набуті імунодефіцитні стани.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Насьогодні у зв’язку з інтенсивним розвитком промисловості, ядерної енергетики, спалюванням величезної кількості палива, викидам у навколишнє середовище ксенобіотиків, неконтрольованим прийомом різних лікарських препаратів особливої актуальності набувають питання оцінки імунного статусу населення за умов будь-якої патології, вагітності, лактації жінок, в менопаузі, попередження і лікування імунодефіцитних станів, свідомого вибору імуностимуляторів або імуномодуляторів за певної конкретної ситуації, попередження і лікування аутоімунних захворювань, алергічних станів. Знання методів оцінки імунного статусу формує у майбутніх фахівців будь-якого профілю принциповий підхід до виявлення імунологічно компроментованих особин.

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти: імунний статус – це динамічно врівноважена система; причини виникнення імунодефіцитних станів, їх класифікація та принципи діагностики, лікування і корекції імунодефіцитів; показники імунограми; методи оцінки імунного статусу та мотиви їх вибору; підходи до інтерпретації імунограм (α=І-ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями: 1.Навчитись заповнювати бланки імунограм. 2.Вміти оцінювати імунограму (α=ІІІ).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

3.2. Структурно-логічна схема змісту заняття “Імунний статус людини та методи його оцінки. Природні та набуті імунодефіцитні стани”.

Імунний статус

Імунодефіцитні стани

Причини виникнення імунодефіцитних станів

Первинні імунодефіцитні стани

Вторинні імунодефіцитні стани

Принципи діагностики, лікування та корекції імунодефіцитних станів

Імунограма

Неспецифічні показники Специфічні показники

Оцінка загального стану імунної

системи

Методи оцінки

Мотиви вибору методів оцінки

Імунологічні тести І рівня

Імунологічні тести ІІ рівня

3.3. Рекомендована література

175.Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

176.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

177.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46; 63.

178.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

179. Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

180.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

181.Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.;

с.141-147.

8.Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002.

9.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003.

11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

12. Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

13.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998. 14. Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

15.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

16.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

17.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.

18.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990. 19.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник.

Минск,1986.

20.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989. 21.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая

вирусология.Киев,1989.

22.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

23.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 24.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.

М., Медицина, 2000.

25.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000. 26.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

27.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

28.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 29.Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

30.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 31.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 32.Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

33.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989. 34.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою

“Імунний статус людини та методи його оцінки. Природні та набуті імунодефіцитні стани”.

3.5. Матеріали для самоконтролю

А.Питання для самоконтролю:

1.Поняття про імунний статус. Імунний статус як динамічна врівноважена система.

2.Імунодефіцитні стани та причини їх виникнення. 3.Первинні та вторинні імунодефіцитні стани.

4.Особливості імунної відповіді (реактивності) при порушенні найбільш уразливих ланок імунної системи.

5.Показники, що характеризують стан імунної системи організму людини (імунограма):

а) неспецифічні показники (макрофаги, нормальні кілери, комплемент, інтерферони, лізоцим);

б) специфічні показники (імуноглобуліни, Т- і В-лімфоцити та їх популяції, індекс стимуляції мітогенами та інші).

6.Методи оцінки загального стану імунної системи та мотиви їх вибору: а) імунологічні тести І рівня (орієнтовні): визначення титру

комплементу, оцінка фагоцитарної активності нейтрофілів, концентрації основних класів імуноглобулінів (IgA, IgM, IgG), загальної кількості лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів.

б) імунологічні тести ІІ рівня (аналітичні): НСТ-тест, визначення ЛКБ, кількості Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій (CD4+, CD8+ та ін.), специфічних IgE, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК, функціональної активності лімфоцитів, реакція бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ).

7.Загальні правила, яких доцільно дотримуватись при інтерпретації імунограм.

8.Практична значимість оцінки імунограм.

9.Принципи діагностики, лікування та корекції імунодефіцитних станів.

Б. Тести 1.Спадковий ангіоневротичний набряк як найважчий клінічний прояв

порушення функції комплементу пов’язаний з недостатністю:

1)*інгібітора С1

2)Компонент комплементу С2

3)Компонент комплементу С4

4)Компонент комплементу С3

5)Компонент комплементу С5

2.При імунологічному обстеженні хворого виявлена гипогамаглобулінемія. Які з перерахованих клітин виробляють імуноглобуліни ?

1)*Плазматичні

2)СD4+клітини

3)СD8+клітини

4)NK-клітини

5)Т-кілери

В. Задачі 1.Хворий скаржиться на часті рецидивуючі інфекції, в тому числі

грибкові. Було запідозрено імунодефіцит, проведено обстеження. Рівень та співвідношення антитіл при електрофоретичному дослідженні спектру білків крові практично не порушений. Яке дослідження необхідно провести з метою кількісного визначення рівня лімфоцитів?

1)*Е-РУК

2)М-РУК

3)ЕАС-РУК

4)РБТЛ на ФГА

5)РБТЛ на ЛПС

2.У хворої 29 років діагностовано вторинний імунодефіцит за Т- клітинним типом. При імунологічному обстеженні кількість Т-лімфоцитів не зминена. Яке дослідження використовують для якісної оцінки функціональної активності Т-лімфоцитів?

1)*РБТЛ на ФГА

2)РБТЛ на ЛПС

3)Е-РУК

4)ЕАС-РУК

5)М-РУК

5.У хворого в період цвітіння квітів щороку спостерігається загострення кон’юнктивіту, частішають напади бронхіальної астми. Відомо, що в основі генезу алергії за реагіновим типом суттєву роль відіграє дисбаланс між фракціями Т-хелперних лімфоцитів. Які їх різновиди існують?

1)*Т-лімфоцити 0,1,2,3

2)Т-лімфоцити 1,2,3,4

3)Т-лімфоцити 1,2,3,4,5

4)Т-лімфоцити 1,2

5)Т-лімфоцити 1,2,3

6.У жінки 22 років протягом року періодично виникали інфекційні захворювання бактеріального генезу, їх перебіг був вкрай тривалим, ремісії – короткочасними. При обстеженні виявлена гіпогамаглобулінемія. Порушення функції яких клітин може бути прямою її причиною?

1)*Плазматичних клітин

2)Фагоцитів

3)Нейтрофілів

4)Макрофагів

5)Мікрофагів

7.У хворої діагностований атопічний дерматит. Роль алергена у даного хворого могли зіграти:

1)*Антиген, гаптен

2)Гаптен, напівгаптен

3)Люба неорганічна речовина

4)Гаптен

5)Антиген

8.У хворого діагностовано набутий дефект імунної системи – порушення активації системи комплементу за класичним шляхом на фоні достатнього вмісту компонентів системи. Запідозрено наявність дефекту антитілоутворення. Зменшення вмісту в організмі яких антитіл можна очікувати в першу чергу?

1)*Ig M, IgG

2)Ig A

3)Ig D

4)Ig E

5)Ig M

9.У хворого Б., 10 років, діагностована паразитарна інвазія. При імунологічному обстеженні виявлено порушення співвідношення окремих класів імуноглобулінів. Збільшення якого з Ig можливо є домінуючим?

1)*Ig E, Ig M

2)Ig M, Ig G

3)Ig A, Ig D

4)Ig A, Ig M

5)Ig G, Ig A

8. При обстеженні імунного статусу пацієнта виявлено значно знижений рівень клітин, що утворюють розетки з еритроцитами барана. Як оцінити результати дослідження?

1)*Зниження рівня Т-лімфоцитів.

2)Зниження рівня В-лімфоцитів.

3)Тотальний дефект системи імунітету.

4)Пригнічення функцій кісткового мозку.

5) Вроджений дефект тимуса.

9.У хворого зі злоякісною пухлиною шлунку лікар припускає зниження абсолютного числа Т-лімфоцитів, Який з засобів дослідження імунологічного статусу дозволить підтвердити або спростувати припущення лікаря?

1)РБТЛ

2)РТМЛ 3)Тест Е-РОК

4)Тест ЕАС-РОК

5)Засіб Манчіні

4.Матеріали для самостійної роботи

4.1. Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті.

1. Мікроскопіювати демонстраційні препарати для визначення НСТтесту, замалювати нейтрофіли різних груп.

2.Оцінити кисень-активуючу здатність нейтрофілів за НСТ-тестом у обстежуваних людей, використовуючи результати підрахунку нейтрофілів в мазку крові.

3.Мікроскопіювати демонстраційні препарати для визначення активності ЛКБ, замалювати нейтрофіли різних груп в залежності від наявності позитивної реакції на катіонні білки (КБ) та її інтенсивності.

4.Оцінити активність лізосомальних катіонних білків (ЛКБ) у обстежуваних людей, використовуючи результати підрахунку нейтрофілів у мазку крові.

5.Визначити концентрацію імуноглобулінів класів А, М, і G у сироватках крові обстежуваних імуноферментним методом за результатами фотометрії контрольних та досліджуваних зразків, використовуючи обернено-пропорційний розрахунок та враховуючи концентрацію імуноглобулінів у контрольних пробах.

6.Занести до бланків імунограм результати обстеження пацієнтів, оцінити одержані результати.

4.2. Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.