
microbiol_MR_sbornik
.pdf5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
Доповіді на теми:
163.Внесок Л. Пастера та його школи у розвиток мікробіології. 164.Внесок Р.Коха та його школи у розвиток мікробіології. 165.Роль російських та українських вчених у розвитку мікробіології.
Внесок Д. Самойловича. 166.Внесок М. Тереховського. 167.Внесок Д.І. Івановського. 168.Внесок Г.Н. Габричевського. 169.Внесок Д.Л. Романовського. 170.Внесок Ф.Я. Чистовича. 171.Внесок Л.С. Цепковського. 172.Внесок Г.М. Мінха. 173.Внесок О.О. Мочутковського. 174.Внесок Ф.О. Лина. 175.Внесок І.Ї. Мечникова. 176.Внесок М.Ф. Гамалії. 177.Внесок Д.К. Заболотного. 178.Внесок В.К. Високовича. 179.Внесок В.В. Підвисоцького. 180.Внесок З.В. Єрмольєвої. 181.Внесок П.Ф. Здродовського. 182.Внесок В.М. Жданова. 183.Внесок А.О. Смородинцева. 184.Внесок М.П. Чумакова. 185.Внесок Л.О. Зільбера.
186.Внесок С.М. Мінервіна. 187.Внесок С.С. Дяченка. 188.Внесок В.С. Деркача. 189.Внесок С.Г. Мосінга
Методичну розробку склала доц.Федорченко В.І.
Українська медична стоматологічна академія
Кафедра мікробіології, вірусології та імунології
Затверджено |
Навчальний |
предмет |
|
на засіданні кафедри |
мікробіологія, |
“____” __________ 200__ р. |
вірусологія та |
протокол № ____ |
імунологія___ |
Зав. кафедри _____________ |
|
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Тема: Культивування бактерій, живильні середовища. Методи стерилізації, дезинфекції. Методи виділення чистих культур аеробних бактерій (1-й етап дослідження). Бактеріологічних (культуральний) метод діагностики інфекційних захворювань.
Тема: Культивування бактерій, живильні середовища. Методи стерилізації, дезинфекції. Методи виділення чистих культур аеробних бактерій (1-й етап дослідження). Бактеріологічних (культуральний) метод діагностики інфекційних захворювань.
Кількість навчальних годин: __2__
1.Актуальність теми:
Важливим в процесі мікробіологічної діагностики є бактеріологічний метод. Бактеріологічне дослідження засновано на виділенні чистої культури збудника і її ідентифікації. Це має важливе значення, тому що виділення чистої культури дозволяє виявити морфологічні, культурні, біохімічні, тинкторіальні та інші ознаки, за сукупністю яких визначається видова належність збудника. Складовою частиною бактеріологічного методу є культивування бактерій яке необхідно для отримання великої кількості мікробної маси з метою вивчення хімічного складу, фізіології, біохімії, а також для отримання вакцин і біологічно активних речовин, останне важливо для специфічної профілактики і лікування багатьох захворювань. Зберігання житедіяльності мікробів в лабораторних умовах пов′язано з впливом на них фізичних, хімічних і біологічних факторів. Несприятлива дія ряду фізичних та хімічних факторів на

мікроорганізм в тому числі, складає основу асептики і антисептики, які широко застосовуються в медичній практиці. В наш час широкого використання набули методи стерилізації та дезинфекції, що дали змогу значно зменшити рівень інфекційних захворювань, зміцнивши заходи профілактики. Окреме місце посідає внутрішньолікарняна інфекція, знати методи дезинфекції стериліації з метою власного захисту і збереження здоровя людей, які перебувають в лікарні.
2.Навчальні цілі:
Знати, засвоїти:
1.Правила роботи з бактеріальними культурами і техніки безпеки
вбактеріологічній лабораторії.
2.Живлення мікроорганізмів, класифікація за типом живлення. Механізми переносу поживних речовин в бактеріальну клітину.
3.Культивування бактерій. Живильні середовища, класифікація за призначенням, консистенцією,
походженням та кількістю складових частин.
4.Стерилізація. Методи стерилізації, оцінка стерилізації.
5.Асептика, антисептика, дезінфекція.
6.Бактеріологічний (культуральний) метод діагностики інфекційних захворювань.
7.Мішані та чисті культури бактерій. Виділення чистих культур
аеробних бактерій (1-й етап). (α=ІІ). Вміти, опанувати навичками, вміннями:
1.Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії.
2.Знезаражування інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

3.Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу.
4.Забарвлення препаратів складним методом (за Грамом).
5.Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.
6.Диференціація мікроорганізмів за морфологічними та тинкторіальними властивостями.
5.Посів досліджуваного матеріалу тампоном, піпеткою і петлею на тверді, напіврідкі та рідкі ивильні середовища.
6.Забарвлення препаратів складними методами.
7.Вміти готувати до стерилізації посуд, живильні середовища. (α=ІІІ).
11.Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
11.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Медична біологія, генетика, |
Рівні організації життя. Клітина - |
Працювати із світловим |
паразитологія |
елементарна генетична і |
мікроскопом. Забарвлювати |
|
структурно-функціональна |
препарати. |
|
біологічна одиниця. Прокаріотичні і |
|
|
еукаріотичні клітини. |
|
Гістологія, цитологія та ембріологія |
Поняття про клітину, як |
Працювати із світловим |
|
елементарну живу систему. Методи |
мікроскопом. Забарвлювати |
|
мікроскопічних досліджень. |
препарати. |
|
Загальний план будови |
|
|
еукаріотичної клітини. Форма і |
|
|
розміри клітин. Клітинна мембрана. |
|
|
|
|
Біофізики, інформатика і медична |
Фізичні принципи оптичної |
|
апаратура |
мікроскопії |
|
Медична біологія, генетика, |
Клітина як відкрита система. |
|
паразитологія |
Організація потоку речовин, енергії |
|
|
та інформації в клітині. Клітинний |
|
|
цикл. Будова хромосоми. Ендота |
|
|
екзоцитоз. Рецепторні функції |
|
|
плазмолем. Репродукція клітин. |
|
|
Розмноження – універсальна |
|
|
властивість живого. Статеве і |
|
|
безстатеве розмноження. |
|
Біоорганічна, фізична та колоїдна |
Поняття про осмос, осмотичний |
Працювати із світловим |
хімія |
тиск та осмотичний гомеостаз. |
мікроскопом. Забарвлювати |
|
Будова і функція білків, вуглеводів, |
препарати. |
|
ліпідів. Розчини. Визначення |
|
|
конценрації водневих іонів. |
|
|
|
|

Біофізики, інформатика і медична |
Структурна організація біологічних |
|
апаратура |
мембран. Динамічні властивості |
|
|
мембран. Пасивний транспорт |
|
|
речовин крізь мембранні структури. |
|
|
Активний транспорт, основні види. |
|
3.2.Граф логічної структури 3.3. Рекомендована література
Основна (навчальна):
Додаткова:
37. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.
38.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987.
39.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996.
40.Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990. 41.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989. 23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.
3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою:
Культивування бактерій, живильні середовища. Методи стерилізації, дезинфекції. Методи виділення чистих культур аеробних бактерій (1-й етап дослідження). Бактеріологічних (культуральний) метод діагностики інфекційних захворювань.
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
Вивчити: |
|
|
1. Правила роботи з |
1. Правила роботи із культурами |
|
бактеріальними |
бактерій. |
|
культурами і техніки |
2. Правила техніки безпеки яких слід |
|
безпеки в |
|
|
дотримуватись при роботі із |
|
|
бактеріологічній |
|
|
електроприладами. |
|
|
лабораторії. |
|
|
3. Правила техніки безпеки яких слід |
|
|
|
дотримуватись при роботі із відкритим |
|
|
полум”ям. |
|
|
4. Правила техніки безпеки яких слід |
|

|
дотримуватись при роботі із розчинними |
|
|
|
хімічними речовинами. |
|
|
2. Живлення |
1. |
Визначення поняття “живлення”. |
|
мікроорганізмів, |
2. |
Класифікація бактерій за типом живлення. |
|
класифікація за типом |
.3. Механізми переносу поживних речовин в |
|
|
живлення. Механізми |
бактеріальну клітину. |
|
|
переносу поживних |
|
|
|
речовин в бактеріальну |
|
|
|
клітину. |
|
|
|
3.Культивування |
1. |
Практичне значення культивування |
|
бактерій. Живильні |
бактерій. |
|
|
середовища, класифікація |
2. |
Вимоги до живильних середовищ. |
|
за призначенням, |
3. |
Класифікація живильних середовищ за |
|
консистенцією, |
призначенням, консистенцією, походженням |
|
|
походженням та кількістю |
та кількістю складових частин |
|
|
складових частин. |
|
|
|
4. Стерилізація. Методи |
1. |
Визначення поняття стерилізації. |
|
стерилізації, оцінка |
2. |
Методи стерилізації. |
|
стерилізації. |
3. |
Оцінки стерилізації. |
|
5. Асептика, антисептика, |
1. |
Асептика: визначення значення для |
|
дезінфекція. |
медичної практики. |
|
|
|
2. |
Антисептика: визначення значення для |
|
|
медичної практики. |
|
|
|
3. |
Дезінфекція: визначення значення для |
|
|
медичної практики. |
|
|
6. Бактеріологічний |
1. Визначення бактеріологічного методу |
|
|
(культуральний) метод |
діагностики інфекційних захворювань. |
|
|
діагностики інфекційних |
2. |
Переваги бактеріологічного методу |
|
захворювань. |
|
||
діагностики інфекційних захворювань. |
|
||
|
|
||
7. Мішані та чисті |
1. |
Визначення мішаної та чистої культури |
|
культури бактерій. |
бактерій. |
|
|
Виділення чистих культур |
2. |
Практичне значення виділення чистих |
|
аеробних бактерій (1-й |
культур бактерій. |
|
|
етап). |
3. |
Схема виділення чистих культур бактерій. |
|
3.5. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю
1.Назвіть основні положення техніки безпеки яких слід дотримуватись при роботі з бактеріальними культурами.
2.Принцип роботи автоклава.
3.Жайте визначення поняття: живлення бактерій.
4.Класифікація бактерій за типом живлення.
5.Механізми переносу поживних речовин в бактеріальну клітину.
6.Для чого культивують бактерії в медичній бактерії в медичній практиці?
7.Яким вимогам мають відповідати живильні середовища?
8.Класифікація живильних середовищ за призначенням.
9.Класифікація живильних середовищ за консистенцією. 10.Класифікація живильних середовищ за походженням. 11.Класифікація живильних середовищ за кількістю складових частин. 12.Стерилізація – визначення.
13.Методи стерилізації. 14.Асептика – визначення. 15.Антисептика – визначення. 16.Дезинфекція – визначення.
17.У чому суть бактеріологічного методу діагностики інфекційних захворювань.
18.Назвіть, які дослідження проводять на першому етапі виділення чистих культур аеробних бактерій.
19.Опишіть техніку посіву за Голдом з метою отримання ізольованих колоній.
Б.Тести для самоконтролю:
1.Стерилізація вуглеводовмісних середовищ текучою парою проведена в один день: зранку, вдень та ввечорі по 30 хвилин. Як потрібно було стерилізувати середовища?
А. Стерилізувати 1 годину В. Стерилізувати 15 хвилин С. Стерилізувати 45 хвилин
Д. Середовища необхідно стерилізувати тричі з інтервалом 24 години.
Е.Стерилізувати двічі на добу
3.Після закінчення роботи в лабораторії студент повинен провести знезараження свого робочого місця. Яку хімічну речовину він повинен для цього використовувати?
А. Ефір
В.Соляну кислоту С. Антибіотики Д. Хлороформ Е. Спирт
48.Які середовища застосовують для культивування мікроорганізмів при кишкових інфекціях?
А.Ендо (Левіна), Вісмут-сульфатний агар
В.Ендо, Борде-Жангу
С.Кітта-Тароцці, Левіна
Д.Клауберга ІІ, Левіна Е. МПА, Сабуро
2.В лабораторії було приготоване середовище Ендо і розлито в чашки Петрі. Коли через 2 дні його повинні були використати для виділення кишкових бактерій, виявилося, що середовище має червоний колір. Яка найбільш імовірна помилка, зроблена при приготуванні середовища?
А. Невірно вибраний засіб стерилізації В. Надлишкова кількість індикатора
С.Не дотримано співвідношення глюкози і лактози
Д.При розливі середовища до нього влучили бактерії з повітря
Е.Не було перевірене рН середовища
4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи
4.2.Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно
виконати на практичному занятті:
28.Ознайомитись з апаратурою, що використовується для стерилізації. Результати занести до таблиці.
29.Ознайомитись з різновидами живильних середовищ, які застосовують для культивування бактерій. Результати занести до таблиці, вказати їх вид і призначення.

30.Виготовити препарат з патологічного матеріалу, забарвити за методом Грама. Мікроскопіювати, замалювати.
31.Посіяти патологічний матеріал на чашку Петрі з м'ясопептонним агаром (МПА) за секторним методом (метод Голда ) з метою отримання ізольованих колоній.
4.2. Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.
Завдання |
Вказівки |
Примітки |
Завдання №1 |
|
|
.Ознайомитись з |
На кафедрі мікробіології, вірусології та імунології УМСА |
|
апаратурою, що |
використовують для стерилізації посуду та живильних |
|
використовується для |
середовищ автоклав та сухожарову шафу. |
|
стерилізації. Результати |
Ознайомтесь з інструкцією до застосування автоклаву та сухо |
|
занести до таблиці. |
жарової шафи. Зверніть увагу – які режими стерилізації можливі |
|
|
за умов застосування цих приладів. Для стерилізації яких |
|
|
субстанцій призначений автоклав, для яких – сухожарова шафа. |
|
Завдання №2 |
Вказівки: |
|
.Ознайомитись з |
У демонстрації представлені МПБ (м’ясо-пептонний бульон), |
|
різновидами живильних |
скошений МПА (м’ясо-пептонний агар), МПЖ (м’ясо-пептонний |
|
середовищ, які |
желатин) стовпчиком, згорнута сироватка та середовище Кітта- |
|
застосовують для |
Тароцці. Зверніть увагу, як розрізняються ці середовища за |
|
культивування бактерій. |
кольором, консистенцією, формою. Дайте відповідь: до якої |
|
Результати занести до |
групи середовищ (за призначенням) належить кожна з них. |
|
таблиці, вказати їх вид і |
Назвіть склад та призначення кожного середовища. |
|
призначення. |
|
|
|
|
|
Завдання №3. |
Вказівки: |
|
Виготовити препарат з |
На знежирене скло наносять краплю воді, в яку |
|
патологічного матеріалу, |
бактеріологічною петлею вносять досліджуваний матеріал і |
|
забарвити за методом |
розподіляють його таким чином, щоб отримати тонкий і |
|
Грама. Мікроскопіювати, |
рівномірний мазок діаметром 1-1,5 см. |
|
замалювати. |
Готовий мазок висушують на повітрі або над полум’ям |
|
|
пальника. |
|
|
Фіксують препарат, проводячи його тричі через полум’я |
|
|
пальника. |
|
|
Фіксований мазок покривають полоскою фільтрувального |
|
|
паперу (завчасно пропитана розчином ген ціанового |
|
|
фіолетового), на папір наносять 2-3 краплі води, папір |
|
|
витримують 1-2 хвилини, потім прибирають папір і зливають |
|
|
надлишок рідини. |
|
|
Наносять розчин Люголя на 1-2 хв. І змивають. |
|
|
Знебарвлюють мазок 95% спиртом протягом 30-60 секунд скло |
|
|
до зникнення фіолетових струменів барвника, і промивають |
|
|
препарат водою. |
|
|
Наливають на мазок фуксин Прейффера, через 1-2 хвилини |
|
|
барвник зливають, препарат промивають водою, просушують і |
|
|
мікроскопіюють світловим мікроскопом з імерсійною системою. |
|
|
Грампозитивні бактерії забарвлюються у фіолетовий колір, а |
|
|
грамнегативні – у червоний. |
|
Завдання №4. |
Вказівки: |
|
Посіяти патологічний |
Пробірку з паталогічним матеріалом беруть у ліву руку, а петлю |
|
матеріал на чашку Петрі з |
– у праву. Петлю прокалюють в полум’ї пальника. |
|
м'ясо-пептонним агаром |
Обертальними рухами виймають із пробірки ватну пробку, |
|