microbiol_MR_sbornik

Тема: Структура бактеріальної клітини: методи виявлення спор та кислостійких бактерій.

Тема: Структура бактеріальної клітини: методи виявлення спор та кислостійких бактерій.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми:

Спори являють собою сферичні тільця які утворюються в бактеріальній клітині при несприятливих умовах навконишнього середовища і є своєрідним пристосувальним механізмом для виживання. Саме тому слід обов′язково враховивати цю властивість бактерій при виборі необхідного засобу лікування, запобігання інфікування; при проведенні обробки та стерилізації медичного обладнання та інструментарію, для попередження виникнення інфекційних захворювань. Вони надзвичайно стійкі до дії фізичних та хімічних факторів ( це пов′язано з особливостями будови і

хімічного складу спори), що утруднює бородьбу зі спороносними патогеними бактеріями, які у вигляді спор можуть зберігатися в навколишньому середовищі довгий час без втрати своєї житєздатності. В мікробіології використовують спеціальні методи забарвлення (за Ожешко, Пєшковим) з метою виявлення спор у бактерій і за результатами дослідів роблять висновки щодо видової приналежності, резистентності. Патогенності.

Кислотостійкість – теж один з різновидів пристосування мікроорганізмів до навколишнього середовища, і обумовлена наявністю в їх клітиах ліпідів, воску, оксикислот. Для виялення кислотостійких бактерій використовується метод забарвлення зи Цимм-Ніьсеом. Він має велике практичне значення, тому що дає змогу виявити кислотостійкі бактерії туберкульозу, лепри та деяких актиноміцетів.

2.Навчальні цілі:

6. Знати, засвоїти:

1.Будова, хімічний склад, динаміка утворення спор, функціональне значення. Патогенні спороутворюючі бактерії.

2.Фактори, що забезпечують високу стійкість мікроорганізмів до дії чинників зовнішнього середовища.

3.Забарвлення спор за методами Ожешко та Пєшкова.

4.Кислотостійкі бактерії, особливості їх хімічного складу. Патогенні представники.

5.Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном. (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями:

1.Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу (мокротиння).

2.Забарвлення препаратів складними методами (за Цілем-Нільсеном).

3.Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

4.Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками. (α=ІІІ).

8. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

8.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

“Структура бактеріальної клітини: включення, капсула, джгутики. Методи їх виявлення”

2.Принципи методу Ціля-Нільсена.

3.5.Матеріали для самоконтролю

А.Питання для самоконтролю:

14.Назвіть патогенні бактерії, які утворюють спори. 15.Яким є хімічний склад бактеріальної спори. 16.Яке функціональне значення бактеріальних спор?

17.Назвіть методи забарвлення, з допомогою яких можна забарвлювати спори.

18.Назвіто, як забарвлюються спорові бактерії за методами Грама, Ожешко та Пєшкова.

19.Дайте порівняльну характеристику морфології бацил та клостридій. 20.Назвіть патогенні для людини кислотостійкі бактерії.

21.Вкажіть механізми кислотостійкості цих бактерій.

22.Яким є хімічний склад клітинної стінки кислотостійких бактерій.

23.Опишіть техніку забарвлення кислотостійких бактерій за методом Циля-Нільсена.

24.Чому за методом Циля-Нільсена різні види бактерій забарвлюються, або в синій, або в червоний колір (принцип метода) ?

Б.Тести для самоконтролю (І-ІІ рівень)

6.Президентом Української академіїї наук був видатний вчений мікробіолог та епідеміолог:

А. Д.К. Заболотний В. Л.С.Ценковський

С. Н.Ф.Гамалея

Д. І.І.Мечников Е. В.В.Підвисоцький

3. Після закінчення роботи в лабораторії студент повинен провести знезараження свого робочого місця. Яку хімічну речовину він повинен для цього використовувати?

А. Спирт В. Соляну кислоту

С. Антибіотики Д. Хлороформ Е. Ефір

5. R-плазміди кодують синтез:

А. Ферментів, що викликають інактивацію лікарських препаратів та зменшують проникливість клітинної стінки для антибіотиків В. Статевих ворсинок для переносу генетичної інформації С. Конститутивні ферменти Д. Ендотоксин Е. Агресини

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.1. Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті: 1. Мікроскопіювати та замалювати препарати спороутворюючих

мікроорганізмів, які забарвлені за методами Ожешко, Пєшкова, Грама. 2. Виготовити препарат з мокротиння хворого, забарвити за Цілем-

Нільсеном. Мікроскопіювати, замалювати.

4.2. Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.

4.На фіксований мазок наносять карболовий розчин фуксина через полоску фільтрувального паперу і підігрівають до появи парів3-5 хв. Повторюють процедуру тричі, не допускаючи висихання препарату.

5.Знімають папір, промивають мазок водою.

6.На мазок наносять 5% розчин сірчаної кислоти на 1-2 хв. Для забарвлення.

7.Промити водою.

8.Дофарбовують мазок водним розчином метиленового синього протягом 3-5 хв.

9.Промивають водою, висушують.

10.Готовий препарат мікроскопіювати.

4.3.Навчальні задачі, тести, завдання, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали.

До завдання № 1. Охарактеризуйте мікроорганізми за морфологічними ознаками. Вкажіть метод забарвлення.

До завдання № 2. Охарактеризуйте взаємне розташування бактерій у скупченнях та ступінь поліморфізму. Відобразьте це на малюнку.

5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

До завдання № 1. Назвати виявлені мікроорганізми з урахуванням форми, взаємного розташування клітин та тинкторіальних властивостей. До завдання № 2. 1) Зазначте, яким є співвідношення діаметрів спор та вегетативних частин клітин, в яких вони розташовані.

До завдання № 2. 2) Зверніть увагу на форму клітин диплококів (правильна сферична, бобоподібна чи ланцетоподібна).

Доповіді на теми:

109.Внесок Л. Пастера та його школи у розвиток мікробіології. 110.Внесок Р.Коха та його школи у розвиток мікробіології. 111.Роль російських та українських вчених у розвитку мікробіології.

Внесок Д. Самойловича. 112.Внесок М. Тереховського. 113.Внесок Д.І. Івановського. 114.Внесок Г.Н. Габричевського.

115.Внесок Д.Л. Романовського. 116.Внесок Ф.Я. Чистовича. 117.Внесок Л.С. Цепковського. 118.Внесок Г.М. Мінха. 119.Внесок О.О. Мочутковського. 120.Внесок Ф.О. Лина. 121.Внесок І.Ї. Мечникова. 122.Внесок М.Ф. Гамалії. 123.Внесок Д.К. Заболотного. 124.Внесок В.К. Високовича. 125.Внесок В.В. Підвисоцького. 126.Внесок З.В. Єрмольєвої. 127.Внесок П.Ф. Здродовського. 128.Внесок В.М. Жданова. 129.Внесок А.О. Смородинцева. 130.Внесок М.П. Чумакова. 131.Внесок Л.О. Зільбера. 132.Внесок С.М. Мінервіна. 133.Внесок С.С. Дяченка. 134.Внесок В.С. Деркача. 135.Внесок С.Г. Мосінга

Методичну розробку склала доц.Федорченко В.І.

Українська медична стоматологічна академія

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Морфологія і структура спірохет, актиноміцетів, грибів та найпростіших. Методи вивчення їх морфології.

Тема: Морфологія і структура спірохет, актиноміцетів, грибів та найпростіших.

Методи вивчення їх морфології.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми:

Багато з цих представників є сапрофітами і входять до складу нормальної мікрофлори організму людини, що при фізіологічному рівні опірності (імунітету) не викликають захворювань. Але при зниженнях імунітету або при стресових станах, проходженні курсу антибіотикотерапії нормальний симбіоз цих бактерій і макроорганізму порушується і вони стають збудниками захворювань.

Патогенні представники грибів викликають мікози, спірохет-сифіліс, лентоспіроз, поворотний тиф, найпростіших – амебіоз, лямбіоз, тріхомоніоз, кейгаменіоз, малярію, хламідіоз та інші.

Знання будови та морфології цієї групи мікроорганізмів дають змогу лікарям встановити правильний діагноз, що сприятиме ефективному лікуванню хворих.

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти:

1.Класифікація, морфологія та структура спірохет. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

2.Класифікація, морфологія та структура грибів. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

3.Актиноміцети, морфологія і структура. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

4.Класифікація, морфологія та структура найпростіших. Методи

вивчення їх морфології. Патогенні представники.(α=ІІ). Вміти, опанувати навичками, вміннями:

1.Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу.

2.Забарвлення препаратів складними методами (за Грамом).

3.Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

4.Диференціація мікроорганізмів за морфологічними та тинкторіальними ознаками. (α=ІІІ).

9.Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

9.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

9.2.Морфологія і структура спірохет, актиноміцетів, грибів та найпростіших. Методи вивчення їх морфології

3.3. Рекомендована література

Основна (навчальна):

Додаткова:

27. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

28.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 29.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996.

30.Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

31.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989. 23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою

“Структура бактеріальної клітини: включення, капсула, джгутики. Методи їх виявлення”