
microbiol_MR_sbornik
.pdf
3.2. Структурно-логічна схема змісту заняття “Види імунітету. Фактори неспецифічного захисту організму та методи їх дослідження”
|
|
|
ІМУНІТЕТ |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
ВИДОВИЙ |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
СПАДКОВИЙ |
|
|
|
|
НАБУТИЙ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
НЕСПЕЦИФІЧНІ |
|
|
|
|
СПЕЦИФІЧНІ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
ФАКТОРИ |
|
|
|
|
ФАКТОРИ |
|
|||
|
ЗАХИСТУ |
|
|
|
|
ЗАХИСТУ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТКАНИННІ І КЛІТИННІ |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ФАКТОРИ |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ГУМОРАЛЬНІ ФАКТОРИ |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ФУНКЦІОНАЛЬНО-ФІЗІО- |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ЛОГІЧНІ ФАКТОРИ |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
МЕТОДИ ЇХ ДОСЛІД- |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ЖЕННЯ |
|
|
|
|
|
|
|
3.3. Рекомендована література: Основна (навчальна):
111.Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.
112.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.
113.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.
/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46; 63.
114.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.
115.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.
116.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.
117.Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.; с.141-147.
8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 12.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.
10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003. 11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.
Додаткова:
1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.
2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.
3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.
4.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.
5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.
6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.
7.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990.
118.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник. Минск,1986.
119.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989. 120.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая
вирусология.Киев,1989.
121.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.
122.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 123.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.
М., Медицина, 2000.
124.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.
125.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.
126.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).
127.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 128. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.
129.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 130.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 131. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.
22.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989.
23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.
3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою “Види імунітету. Фактори неспецифічного захисту організму та методи їх дослідження”

Основні |
Вказівки |
Відповіді |
завдання |
|
|
Вивчити: |
|
|
Класифікацію |
Дати визначення терміну “імунітет” і |
|
імунітету |
зазначити основні функції імунної |
|
|
системи. Скласти класифікацію |
|
|
імунітету за походженням, |
|
|
направленістю та механізмом дії |
|
Видовий |
Дати визначення поняттю “видовий |
|
імунітет |
імунітет”. Зазначити особливості |
|
|
видового імунітету та фактори, що |
|
|
його забезпечують |
|
Клітинні та |
Перерахувати клітини і тканини, що |
|
тканинні |
забезпечують видовий імунітет. |
|
фактори |
Зазначити особливості їх будови у |
|
неспецифічного |
зв’язку з виконуваною функцією. |
|
захисту |
Розглянути етапи процесу фагоцитозу |
|
організму |
та його наслідки. Звернути увагу на |
|
|
внесок вітчизняних вчених у |
|
|
розкритті питань неспецифічного |
|
|
захисту організму |
|
Гуморальні |
Перерахувати основні гуморальні |
|
фактори |
фактори захисту організму. Зазначити |
|
неспецифічного |
їх локалізацію в організмі людини, |
|
захисту |
функції, механізм дії. Звернути |
|
організму |
особливу увагу на механізм дії |
|
|
комплементу та інтерферону. Методи |
|
|
одержання інтерферону |
|
Функціонально- |
Навести приклади процесів, що |
|
фізіологічні |
характеризують функціонально- |
|
фактори |
фізіологічний захист організму |
|
неспецифічного |
людини від генетично чужорідних |
|
захисту |
агентів екзогенного чи ендогенного |
|
організму |
походження |
|
Методи |
Зазначити інгредієнти, які є |
|
дослідження |
необхідними для визначення |
|
факторів |
активності лізоциму в біологічних |
|
неспецифічного |
рідинах; етапи постановки методу по |
|
захисту |
визначенню титру лізоциму. Знати |
|
організму |
особливості будови і функції |
|
|
нейтрофілів; методи визначення |
|
|
фагоцитарного показника, опсоно- |
|
|
фагоцитарного показника, |
|
|
опсонічного індексу |
|
3.5. Матеріали для самоконтролю А. Питання для самоконтролю:
1.Поняття “імунітет”. Класифікація імунітету за походженням, направленістю та механізмом дії.
2.Фактори неспецифічного захисту організму: клітинні та тканинні, гуморальні, функціонально-фізіологічні.
3.Фагоцитоз, поняття про опсоніни. Методи вивчення фагоцитарної активності: визначення фагоцитарного показника, опсонофагоцитарного показника, опсонічного індексу.
4.Гуморальні фактори неспецифічного захисту та методи їх дослідження.
Б. Тести для самоконтролю:
І рівень
1.Імунітет – це:
А.Захист від патогенних мікроорганізмів Б. Захист від будь-яких мікроорганізмів
В. *Захист від будь-яких генетично чужорідних агентів Г. Захист від пріонів Д. Захист від екзогенних фізичних факторів
2.Хто з учених відкрив явище фагоцитозу?
А.Л. Пастер
Б. Р.Кох
В.*І.І. Мечніков Г. Д.К. Заболотний Д. Д.В. Івановський
3.Метаболічну активність (“респіраторний” вибух) нейтрофілів звичайно оцінюють за:
А. Фагоцитарним показником Б. Результатами ЛКБ-тесту
В.*Результатами НСТ-тесту
Г. Активністю лізоциму
Д.Кількісним вмістом комплементу
4.Комплемент відносять до таких факторів неспецифічного захисту організму:
А. Специфічний клітинний Б. Специфічний гуморальний
В. *Неспецифічний гуморальний Г. Неспецифічний тканинний
Д.Функціонально-фізіологічний
5.За своєю хімічною природою інтерферони є:
А. Гліколіпідами Б. Ліпопротеїдами
В. *Глікопротеїдами Г. Фосфоліпідами Д. Нуклеопротеїдами
6.Місцевий імунітет визначається наявністю
1)*Ig A
2)Ig M
3)Ig E
4)Ig D
5)Ig G
7.Для прискорення загоєння рани слизової оболонки щоки хворому призначено препарат, який являє собою термостабільний білок, що міститься у людини в сльозах, слині, грудному молоці матері, а також його можна виявити в свіжозанесеному курячому яйці. Відомо, що він являє собою фактор природної резистентності організму і має назву:
1)Лізоцим
2)Комплемент
3)Інтерферон
4)Інтерлейкін
5)Іманін
8.Штучний активний імунітет розвивається після введення:
1)Вакцини
2)Сироваток
3)Донорської плазми
4)Антибіотиків
5)Імуноглобулінів
ІІрівень
1.Що є вірним щодо механізму дії лізоциму?
А.Антивірусна дія
Б.*Антибактеріальна дія В. Інактивує рикетсії
Г. *Руйнує клітинну стінку бактерій Д. Руйнує структуру нуклеїнових кислот
2.Що є характерним для резидентних макрофагів? А. Знаходяться у вогнищі запалення
Б.*Знаходяться у певних анатомічних ділянках тіла В. Це індуковані макрофаги Г. Це репресовані макрофаги (ще не активовані)
Д. *Це макрофаги без будь-якої індукції
3.Які клітини в механізмах природної специфічної резистентності виконують кілерні функції?
А. В-лімфоцити
Б.Т-лімфоцити
В. *Т-цитотоксичні лімфоцити Г. *NK-клітини
Д.Моноцити
4.Основною функцією інтерферону є
1) *Імуномодулююча
2)Противірусна
3)Антипротозойна
4)Антипроліферативна
5)Протибактеріальна
5.Який варіант відповіді характеризує штучно набутий пасивний імунітет?
1)Введення протиправцевої сироватки
2)Імунізація БЦЖ
3)Імунізація правцевим анатоксином
4)Плацентарне переміщення антитіл плоду
5)Введення дифтерійної антитоксичної сироватки
В.Задачі для самоконтролю:
ІІрівень
1. Яким чином довести, що зміна бактерицидних властивостей ротової рідини обстежуваного N. пов’язана зі зменшенням вмісту лізоциму?
а) Визначення концентрації лізоциму б) Визначення титру лізоциму
в) Визначення неможливе, потрібні інші підходи до вирішення цього питання
2.Хлопчик 1,5 років, який не отримував планові щеплення, контактував з хворим на кір. З метою екстреної специфічної профілактики дитині було введено донорський гамаглобулін. Який вид імунітету було створено при цьому?
1)Природний
2)Антитоксичний
3)Поствакцинальний
4)Місцевий'
5)Пасивний
ІІІ рівень
1. Дитина віком 7 років часто хворіє на респіраторні і кишкові інфекції. Які клітини забезпечують неспецифічний захист організму від інфекції?
1)Макрофаги, нейтрофіли, природні кіллери.
2)Макрофаги, Т-лімфоцити.
3)Макрофаги, В-лімфоцити.
4)Т-хелпери, Т-кіллери.
5)Т-лімфоцити, В-лімфоцити
4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи
4.1.Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті.
1)Визначити титр лізоциму слини
2)Розглянути під мікроскопом і замалювати препарат, що демонструє явище фагоцитозу. Зробити відповідні позначення.
3)Визначити відсоток фагоцитуючих нейтрофілів та фагоцитарне число в демонстраційних препартах.
4.2.Професійні алгоритми (орієнтовна карта) щодо опанування навичками та вміннями.

Завдання |
|
Вказівки |
Примітка |
Навчитись |
Виконувати завдання у |
Звернути увагу на |
|
проводити облік та |
такій послідовності: |
те, що для |
|
оціню-вати |
1. |
Визначити основні |
визначення титру |
результати реакції |
інгредієнти реакції. |
лізоциму в |
|
титрування лізоциму |
2. |
Відзначити розведення |
біологічних рідинах |
|
досліджуваної рідини. |
використовують |
|
|
3. |
Оцінити контроль |
культуру |
|
4. |
Порівняти послідовні |
Micrococcus |
|
розведення дослідних |
lysodeicticus |
|
|
пробірок з контролем. |
|
|
|
5. |
Провести облік і на його |
|
|
підставі оцінити результати |
|
|
|
реакції (визначити титр) |
|
|
|
6. |
Зробити висновок за |
|
|
одержаними результатами. |
|
|
|
(запис в кінці завдання). |
|
|
Навчитись за |
Виконувати завдання у |
Звернути увагу на |
|
допомогою |
такій послідовності: |
те, що у фагоцитах |
|
імерсійного |
1. |
Мікроскопіювати мазок |
поглинутими |
мікроскопу виявляти |
крові за допомогою |
можуть бути як |
|
у мазках крові |
імерсійного мікроскопа. |
бактерії (зокрема, |
|
фагоцити |
2. |
Виявити у полі зору |
стафілокок), так і |
|
фагоцитуючі лейкоцити. |
часточки латексу |
|
|
3. |
Замалювати явище |
|
|
фагоцитозу і зробити |
|
|
|
відповідні позначення. |
|
|
|
4. |
Зазначити метод |
|
|
забарвлення мазка. |
|
|
Оволодіти |
Виконувати у такій |
Звернути увагу на |
|
методикою |
послідовності: |
те, що не всі |
|
визначення |
1. |
Мікроскопіювати мазок |
нейтрофіли “задіяні” |
фагоцитарного числа |
крові за допомогою |
у фагоцитозі і тому |
|
|
імерсійного мікроскопа. |
мають назву |
|
|
2. |
В проглянутих полях |
“пустих” |
|
зору виявити фагоцитуючі |
нейтрофілів |
|
|
нейтрофіли і визначити їх |
|
|
|
відсоток. |
|
|
|
3. |
На підставі одержаних |
|
|
результатів і взявши до |
|
|
|
уваги наведену в посібнику |
|
|
|
формулу заповнити |
|
|
|
таблицю і визначити |
|
|
|
фагоцитарне число. |
|

4.3. Навчальні задачі, тести, завдання для самостійної роботи студентів (α = ІІ-ІІІ). Довідкові матеріали (у посібнику до практичних занять).
5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
Теми учбово-дослідної роботи студентів:
1.Роль фагоцитозу в захисних механізмах організму людини.
2.Роль макрофагів у забезпеченні захисних реакцій організму.
3.Нормальна мікрофлора як складова у механізмах видового
імунітету.
Теми науково-дослідної роботи студентів:
1.Фагоцитарна активність нейтрофілів у білих мишей за умов інфекційної патології.
Методичну розробку склала доц. Звягольська І.М
Українська медична стоматологічна академія
Кафедра мікробіології, вірусології та імунології
Затверджено |
Навчальний |
предмет |
|
на засіданні кафедри |
мікробіологія, |
“____” __________ 200__ р. |
вірусологія та |
протокол № ____ |
імунологія___ |
Зав. кафедри _____________ |
|
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Тема: Набутий імунітет. Антигени і антитіла. Методи їх дослідження. Серологічний метод діагностики інфекційних захворювань. Реакції преципітації та нейтралізації.