microbiol_MR_sbornik

Тема: Реакція аглютинації.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Реакція аглютинації та її модифікації є однією ізголовних серологічних реакцій, яку використовують в лабораторній діагностиці патологій інфекційного походження.Знання механізму реакції аглютинації та її різновидів дає змогу майбутнім фахівцям будь-якого профілю свідомо обирати напрямок серодіагностики за умов кожної конкретної ситуації і грамотно згідно існуючим нормативам заповнити бланки-направлення в діагностичну лабораторію.

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти: характеристику імунокомпетентних клітин,механізми їх кооперації при формуванні імунної відповіді, структурні і гуморальні фактори – складові регуляторних механізмів імунної відповіді, інгредієнти реакції аглютинації, мету і методи постановки цієї серологічної реакції ( α = І-ІІ ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями:

-вміти поставити, провести облік і оцінити результати реакції аглютинації на склі, -вміти проводити облік і оцінювати результати розгорнутої реакції аглютинації,

-вміти проводити облік і оцінювати результати реакції непрямої гемаглютинації (РНГА). ( α = ІІ-ІІІ ).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

цитокінів; визначити їх роль у формуванні специфічної імунної відповіді.

Визначити титр певних рідин.

3.2. Структурно-логічна схема змісту заняття “Реакція аглютинації”.

Набутий імунітет Імунокомпетентні клітини

Популяція Т-лімфоцитів

Популяція В-лімфоцитів

Маркери і рецептори імунокомпетентних клітин

Інтерлейкіни (монокіни та лімфокіни)

Регуляція імунної відповіді

Генетична регуляція імунної відповіді

Фізіологічна регуляція імунної відповіді

Серологічні реакції

Компоненти серологічних реакцій Діагностичні імунні сироватки

Моноклональні антитіла

Діагностикуми

Реакція аглютинації Інгредієнти реакції аглютинації

Мета реакції аглютинації

Методи постановки реакції аглютинації та їх мета

Мікроскопічна реакція аглютинації

Реакція аглютинації на склі (орієнтовна)

Розгорнута реакція аглютинації Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА)

Реакція гальмування непрямої гемаглютинації (РГНГА)

3.3. Рекомендована література

Основна (навчальна):

67.Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

68.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

69.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46; 63.

70.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

71.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

72.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

73.Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.;

с.141-147.

8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 10.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003. 11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

Додаткова:

1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.

3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

4.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.

7.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990. 74.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник.

Минск,1986.

75.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989.

76.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая

вирусология.Киев,1989.

77.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

78.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 79.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г.

Иммунология.Учебник. М., Медицина, 2000.

80.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.

81.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

82.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун- т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

83.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 84. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977. 85.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York.

1987.

86.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996.

87.Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

88.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W,

1989.

23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W- W, 1993.

3.4.Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою “Реакція аглютинації”.

3.5.Матеріали для самоконтролю

А.Питання для самоконтролю:

1.Імунокомпетентні клітини.Характеристика популяцій Т- і В-лімфоцитів. 2.Кооперація між імунокомпетентними клітинами в процессі імунної відповіді.

3.Маркери та рецептори імунокомпетентних клітин.Інтерлейкіни (монокіни та лімфокіни).

4.Регуляція імунної відповіді (фізіологічна та генетична).

5.Основні компоненти серологічних реакцій: діагностичні імунні сироватки, діагностикуми.Моноклональні антитіла, їх використання. 6. Реакція аглютинації: визначення, інгредієнти, мета.

7.Методи постановки реакції аглютинації: мікроскопічної, орієнтовної, розгорнутої, непрямої гемаглютинації (РНГА), реакції гальмування непрямої гемаглютинації (РГНГА).

8.Практичне використання реакції аглютинації. Б. Тести для самоконтролю (І-ІІ рівень)

1.В імунному захисті велике значення мають антитіла, які взаємодіють з антигенами, що проникли в організм. Вкажіть, яка ділянка молекули імуноглобуліну реагує з детермінантою антигена?

1)*Варіабельні ділянки H i L - ланцюгів.

2)Шарнірна ділянка.

3)H – ланцюг

4)Стабільні ділянки H i L - ланцюгів

5)L – ланцюг

2.Відомо, що деякі імуноглобуліни здатні активувати комплемент. Виберіть із перерахованих ці класи імуноглобулінів:

1)Ig G, Ig M

2)Ig A, Ig G

3)Ig D, Ig A

4)Ig E, Ig M

5)Ig E, Ig D

3.В імунній відповіді організму значне місце належить продукції антитіл. Виберіть із поданого, взаємодія яких клітин необхідна для їх синтезу:

1)Антигенпрезентуючі клітини, Т-помічники, В-лімфоцити

2)Макрофаги, Т-помічники, В-лімфоцити

3)Дендритні клітини, Т-помічники, В-лімфоцити

4)Макрофаги, Т-ефектори, В-лімфоцити

5)Клітини Лангерганса, Т-ефектори, В-лімфоцити

4.Жінка під час ранньої вагітності захворіла на краснуху. Діагноз був підтверджений серологічними реакціями. Яку з серологічних реакцій було використано для діагностики?

1)Реакція гальмування гемаглютинації

2)Реакція аглютинації

3)Реакція зв’язування комплементу

4)Реакція преципітації

5)Реакція опсонізації

5.Після проникнення в організм бактерії фагоцитуються макрофагами. Яку роль відіграють макрофаги в кооперації імунокомпетентних клітин в ході формування імунної відповіді?

1)Забезпечують процесинг

2)Активують Т-кіллери.

3)Активують В-лімфоцити.

4)Продукують імуноглобуліни і забезпечують презентацію антигена Т-хелперам

5)Забезпечують процесинг і презентацію антигена Т-кіллерам.

6.У зв’язку із спалахом черевного тифу виникла необхідність обстеження працівників кафе. Яка серологічна реакція застосовується для діагностики носійства?

1)*Vi -гемаглютинація

2)Непрямої гемаглютинації.

3)Латекс-аглютинації.

4)Затримки гемаглютинації.

5)Зворотньої гемаглютинації.

7.Для ефективної вакцинації проти грипу необхідно передбачити ймовірний вірус, який викличе епідемію. Як правило, збудником є той варіант вірусу, проти якого в більшості населення немає антитіл. Яку реакцію доцільно застосувати для виявлення антитіл у сироватках людей?

1)*Затримки гемаглютинації

2)Непрямої гемаглютинації

3)Пасивної гемаглютинації

4)Нейтралізації цитопатогенної дії

5)Зв'язування комплементу

8.В імунному захисті організму вирішаальне значення мають імунокомпетентні клітини. Вкажіть, які з наступних тверджень характеризують B-лімфоцити?

1)*Вони диференцюються в клітини антитілопродуценти.

2)Вони диференцюються і проходять навчання в тимусі.

3)Їх джерелом є лімфоїдна тканина кишечника.

4)Вони забезпечують клітинний імунітет.

5)Вони диференцюються в нейтрофіли.

9.В імунному захисті організму вирішальне значення мають імунокомпетентні клітини. Вкажіть, які з наступних тверджень характеризують Т-лімфоцити?

1)*Вони забезпечують клітинний імунітет.

2)Вони диференцюються в плазмоцити.

3)Їх джерелом є лімфоїдна тканина кишечника.

4)Вони диференцюються в макрофаги.

5)Вони диференцюються в нейтрофіли.

10.Яким клітинам належить головна роль в клінічних проявах реакцій гіперчутливості негайного типу?

1)В-лімфоцити

2)Т-супресори

3)Т-хелпери

4)Т-ГЗТ

5)Т-кілери

11.Т-лімфоцит продукує:

1)Інтерлейкін-2

2)Інтерлейкін-1

3)Імуноглобулін

4)Альфа-інтерферон

5)Бета-інтерферон

12.Специфічний клітинний імунітет забезпечується в основному:

1)Т-лімфоцитами

2)Фагоцитами

3)Комплементом

4)Імуноглобулінами

5)В-лімфоцитами

13.При довготривалому перебуванні антигена в організмі розвиваються гістотоксичні імунокомплексні реакції. Їх симптоми зумовлені:

1)*Запаленням

2)Гістаміном

3)Аутоантигеном

4)Аутоантитілами

5)Ig E

В.Задачі для самоконтролю

1.У зв’язку з підозрою на цитомегаловірусну інфекцію у новонародженого досліджено сироватку крові і виявлено специфічні імуноглобуліни класу G. Такі ж антитіла виявлено у матері. Антитіл інших класів не виявлено ні у матері, ні у дитини. Як пояснити результати реакції.

1) *Трансплацентарною передачею антитіл.

2) Трансплацентарним інфікуванням плоду

3) Імунною відповіддю інфікованого плоду.

4) Зараженням під час пологів.

5) Дефектом В-системи імунітету новонародженого.

2.Ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що отримав велику дозу опромінення проведено трансплантацію кісткового мозку. Через деякий час після проведеної операції у пацієнта діагностовано розвиток реакції трансплантат проти хазяїна. Які антигени послужили пусковим механізмом виникнення цієї реакції?

1) Антигени системи HLA клітин організму ліквідатора.

2) Антигени системи Rh еритроитів ліквідатора.

3) Антигени HBs, HBc, HBe.

4) Антигенами системи ABO еритроцитів ліквідатора.

5) Антигени системи HLA клітин кісткового мозку донора.

3.Хворому з великими опіками зробили пересадку донорської шкіри. Через 4-5 днів шкірний лоскут прижився. Але на 8-му добу трансплантат набряк, змінився його колір і на 20 добу почав відторгатися. Які клітини приймають у цьому участь?

1)Т-лімфоцити

2)Еритроцити

3)Базофіли

4)Еозинофіли

5)В-лімфоцити

4.Для визначення рівня протидифтерійного імунітету у дитини було вирішено поставити реакцію пасивної гемаглютинації. Чим необхідно сенсибілізувати еритроцити, щоб вирішити поставлену задачу?

1)*Дифтерійним анатоксином

2)Дифтерійним антитоксином

3)Антигенами дифтерійної палички

4)Протидифтерійною сироваткою

5)Гемолітичною сироваткою

5.Хворому зі значними опіками зробили пересадку донорської шкіри, але на 8-му добу трансплантат набряк, змінився його колір і на 11-ту добу він почав відторгатися. Які клітини приймають у цьому участь?

1)Т-лімфоцити

2)Базофіли

3)В-лімфоцити

4)Еритроцити

5)Еозинофіли

4. Матеріали для самостійної роботи 4.1. Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті.

1. Вміти поставити, провести облік і оцінити результати реакції аглютинації на склі.

2. Вміти проводити облік і оцінювати результати розгорнутої реакції аглютинації.

3. Вміти проводити облік і оцінювати результати реакції непрямої гемаглютинації (РНГА).

4.2. Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.