microbiol_MR_sbornik

До завдання № 5. Сформулюйте мету кожного етапу виділених чистих культур анаеробних бактерій.

5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

Доповіді на теми:

271.Внесок Л. Пастера та його школи у розвиток мікробіології. 272.Внесок Р.Коха та його школи у розвиток мікробіології. 273.Роль російських та українських вчених у розвитку мікробіології.

Внесок Д. Самойловича. 274.Внесок М. Тереховського. 275.Внесок Д.І. Івановського. 276.Внесок Г.Н. Габричевського. 277.Внесок Д.Л. Романовського. 278.Внесок Ф.Я. Чистовича. 279.Внесок Л.С. Цепковського. 280.Внесок Г.М. Мінха. 281.Внесок О.О. Мочутковського. 282.Внесок Ф.О. Лина. 283.Внесок І.Ї. Мечникова. 284.Внесок М.Ф. Гамалії. 285.Внесок Д.К. Заболотного. 286.Внесок В.К. Високовича. 287.Внесок В.В. Підвисоцького. 288.Внесок З.В. Єрмольєвої. 289.Внесок П.Ф. Здродовського. 290.Внесок В.М. Жданова. 291.Внесок А.О. Смородинцева. 292.Внесок М.П. Чумакова. 293.Внесок Л.О. Зільбера. 294.Внесок С.М. Мінервіна. 295.Внесок С.С. Дяченка.

296.Внесок В.С. Деркача. 297.Внесок С.Г. Мосінга

Методичну розробку склала доц.Федорченко В.І.

Українська медична стоматологічна академія

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії. Антибіотики.

Тема: Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії. Антибіотики.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми:

Анаеробні бактерії мають деякі особливості. Передусім головною ознакою їх житєдіяльності є здатність існувати без доступу кисню. Пізнання мікробіологічної сутності процесів бродіння мало велике значення, так як відкривало шлях до раціонального керування і регулювання бродильних процесів. Важливою вимогою є видалення кисню. Знижений вміст кисню створюють різними способами: заливкою вазелінової олії на поверхню живильного середовища, посівом мікроорганізмівв глибину щільного живильного середовища, а також а також використанням спеціальних апаратів – анаеростатів та інших. Серед представників групи анаеробів є збудники тяжких захворювань, таких як правець, бутулізм, газова гангрена.анаеробні інфекції є раньовими інфекціями. Для них характерні тяжка інтоксикація, некроз тканин, часто з утворенням газів. Відсоток летальних випадків у хворих на правець і бутулізм є високим.

Саме тому студентам, як майбутнім лікарям необхідно вивчити і закріпити знання про умови культивуваня анаеробів з метою попередження винекниння тяжких захворювань, а в разі їх виникнення призначення ефективного лікування.

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти:

1.Поняття про хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс.

2.Явище антагонізму у мікробів. Антибіотики, визначення, поняття.

3. Класифікація антибіотиків за походженням, спектром дії, за характером антимікробної дії та механізмом дії.

4.Одиниці вимірювання антимікробної активності антибіотиків.

5.Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків: метод стандартних дисків та метод серійних розведень.

6.Ускладнення антибіотикотерапії. Дисбактеріози та їх профілактика.

7.Природна та набута стійкість мікроорганізмів до антибіотиків.

Генетичні та біохімічні механізми

антибіотикорезистентності. Роль плазмід та транспозонів у формуванні лікарської стійкості у

бактерій.

8.Шляхи попередження формування резистентності у бактерій до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії. (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями:

Визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. (α=ІІІ).

16.Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

16.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

3.2.Граф логічної структури

3.3. Рекомендована література

Основна (навчальна): Додаткова:

57. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

58.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 59.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996.

60.Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

61.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989. 23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою: Методи виділення чистих культур анаеробних бактерій (1-5 етапи дослідження).

3.5. Матеріали для самоконтролю

68.Що таке хіміотерапевтичні препарати?

69.Як вираховується хіміотерапевтичний індекс?

70.Яке практичне значення хіміотерапевтичного індекса?

71.Дайте визначення поняття: антибіотики.

72.Які одиниці вимірювання антимікробної активності антибіотиків застосовують?

73.На які групи поділяють антибіотики в залежності від походження?

74.На які групи поділяють антибіотики в залежності від спектру дії?

75.На які групи поділяють антибіотики в залежності від характеру антимікробної дії?

76.На які групи поділяють антибіотики в залежності від механізму дії?

77.Охарактеризуйте метод стандартних дисків визначення чутливості бактерій до антибіотиків.

78.Охарактеризуйте метод серійних розведень визначення чутливості бактерій до антибіотиків.

79.Якими є можливі ускладнення антибіотикотерапії. 80.Чому дисбактеріоз може виникати в результаті

антибіотикотерапії?

81.Як запобігти розвитку дисбактеріозу, як результату антибіотикотерапії.

82.Опишіть генетичні та біохімічні механізми антибіотикорезистентності.

83.Яка роль плазмід та транспозонів у формуванні лікарської стійкості у бактерій?

84.Які шляхи попередження формування резистентності бактерій до антибіотиків?

Б.Тести для самоконтролю:

1.Стерилізація вуглеводовмісних середовищ текучою парою проведена в один день: зранку, вдень та ввечорі по 30 хвилин. Як потрібно було стерилізувати середовища?

А. Стерилізувати 1 годину В. Стерилізувати 15 хвилин С. Стерилізувати 45 хвилин

Д. Середовища необхідно стерилізувати тричі з інтервалом 24 години.

Е.Стерилізувати двічі на добу

3.Після закінчення роботи в лабораторії студент повинен провести знезараження свого робочого місця. Яку хімічну речовину він повинен для цього використовувати?

А. Ефір В. Соляну кислоту

С. Антибіотики Д. Хлороформ

Е.Спирт

48. Які середовища застосовують для культивування мікроорганізмів при кишкових інфекціях?

А.Ендо (Левіна), Вісмут-сульфатний агар

В.Ендо, Борде-Жангу

С.Кітта-Тароцці, Левіна

Д.Клауберга ІІ, Левіна Е. МПА, Сабуро

2.В лабораторії було приготоване середовище Ендо і розлито в чашки Петрі. Коли через 2 дні його повинні були використати для виділення кишкових бактерій, виявилося, що середовище має червоний колір. Яка найбільш імовірна помилка, зроблена при приготуванні середовища?

А. Невірно вибраний засіб стерилізації В. Надлишкова кількість індикатора

С. Не дотримано співвідношення глюкози і лактози

Д.При розливі середовища до нього влучили бактерії з повітря

Е.Не було перевірене рН середовища

4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.9.Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно

виконати на практичному занятті:

1.Поставити антибіотикограму чистої культури стрептококу за методом діагностичних дисків. Перелік антибіотиків.

2.Визначити мінімальну пригнічуючу концентрацію цефазоліну для культури стафілокока.

3.Визначити мінімальну бактерицидну концентрацію цефазоліну для культури стафілокока.

4.10. Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.

4.3.Навчальні задачі, тести, завдання, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали.

До завдання № 1. Поясніть, чому диски, пропитані антибіотиками, слід розкладати по поверхні поживного середовища у чаші Петрі на однаковій відстані від краю чашки та один від одного?

До завдання № 2. Відзначте, як виглядає рідина у пробірках: „контроль культури” та „контроль антибіотика”. Поясніть причину відмінностей. До завдання № 3. Поясніть, чому для визначення мінімальної бактерицидної концентрації цефазоліну необхідно було зробити додатковий пересів із пробірок на поверхню агару у чашці Петрі.

5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

Доповіді на теми:

298.Внесок Л. Пастера та його школи у розвиток мікробіології. 299.Внесок Р.Коха та його школи у розвиток мікробіології. 300.Роль російських та українських вчених у розвитку мікробіології.

Внесок Д. Самойловича. 301.Внесок М. Тереховського. 302.Внесок Д.І. Івановського. 303.Внесок Г.Н. Габричевського. 304.Внесок Д.Л. Романовського. 305.Внесок Ф.Я. Чистовича. 306.Внесок Л.С. Цепковського. 307.Внесок Г.М. Мінха. 308.Внесок О.О. Мочутковського. 309.Внесок Ф.О. Лина. 310.Внесок І.Ї. Мечникова. 311.Внесок М.Ф. Гамалії. 312.Внесок Д.К. Заболотного. 313.Внесок В.К. Високовича. 314.Внесок В.В. Підвисоцького. 315.Внесок З.В. Єрмольєвої. 316.Внесок П.Ф. Здродовського. 317.Внесок В.М. Жданова.