2.3.3. Семантична міра інформації

Семантичні міри інформації оцінюють змістовність, логічну кількість, доцільність та істотність інформації.

Змістовність події виражається через функцію міри– змістовності її заперечення. Оцінка змістовності заснована на математичній логіці, в якій логічні функції істинностіта хибностімають формальну подібність з функціями ймовірності подіїта антиподіїв теорії ймовірності. Подібно до ймовірності, змістовність події змінюється в межах.

Логічна кількість інформації , що подібна до статистичної кількості інформації, розраховується згідно формули:

.

Відмінність статистичної оцінки від логічної пролягає в тому, що в першому випадку враховуються ймовірності тих чи інших подій, що наближує до оцінки змісту інформації.

Доцільність, корисність інформації для розв’язання будь-якої задачі можна оцінити за ефектом, який виявляє отримана інформація на розв’язок задачі. Якщо ймовірність досягнення мети збільшується, то інформацію необхідно вважати корисною. Отримана інформація може бути порожньою, тобто не змінювати ймовірність досягнення мети, то в такому випадку її міра дорівнює нулеві. Якщо отримана інформація змінює положення діла в гіршу сторону, тобто зменшувати ймовірність досягнення мети, то тоді вона буде дезінформацією.

Міра доцільності у загальному вигляді може бути аналітично виражена у вигляді співвідношення:

,

де та – початкова (до отримання інформації) та кінцева (після отримання інформації) ймовірності досягнення мети.

Семантичні міри інформації

Під семантикою розуміють зміст інформації.

Знаком називається умовне зображення елементів повідомлення, словом — сукупність знаків, які мають змістове(предметне) значення, мовою — словник і правила користування ним.

Відповідно наведеній вище структурі в семіотиці розрізніють синтаксичний, семантичний, сигмантичний і прагматичний аспекти теорії інформації.

Розглянуті в попередній параграфах структурна і статистична оцінки інформації відносяться до синтаксичного аспекту.

Сигмантичний аспект відображається теорією сигналів та кодів, яка розгядає умовні позначення елементів інформації. Сигнали являються фізичними носіями позначених елеметнів, а коди — позначеннями цих елементів. Сигматичні оцінки не мають прямого відношення до мір інформації. Тому залишається розлянути семантичні і прагматичні оцінки інформації.

В цьому параграфі розгядається оцінки, які відовідають як семантичному, так і прагматичному аспектам теорії інформації: в інженерній практиці прагматичні оцінки зливаються з семантичними, оскільки поняття які не мають змісту є безкорисні, а безкорисна інформація не має змісту.

Оцінка ефективності логічного виводу, степені наближення до істини потребує деякої формалізації, в даному випадку — формалізації змісту. Один з шляхів такої формалізації був запропонований семантичною теорією інформації.

Карнап і Бар-Хілел запропонували використовувати для вимірювння змісту функції істиності логічних висловлювань.

За основу дискретного опису обєкту береться атомарне представлення, схоже елементарній дії теорії відносності і яке відповідає неподільному кванту інформації.

Отримана таким чином оцінка одержала назву змістовності інформації.