9. Облік податку на прибуток і розподілу прибутків корпорації

Податкову систему визначає та регулює законодавство країни. Ефективність її оцінюється двома чинниками: забезпечення надходження доходів до державного бюджету на загальнодержавні цілі й стимулювання виробництва та інших видів діяльності підприємств, організацій, установ, галузей. Важливим питанням є визначення об’єкта оподаткування, тобто яка сума прибутку оподатковується. Міжнародна практика свідчить, що завжди є різниця між сумою прибутку підприємства, що витікає з даних бухгалтерського обліку та відображається у фінансовій звітності, та сумою прибутку для цілей оподаткування. Бухгалтерський облік не залежить і не повинен залежати від податкової системи. Його організовано на основі загальноприйнятих засад обліку, які є постійними, й саме за ними відображається формування фінансових результатів. Податкова політика може періодично змінюватись і залежати від багатьох чинників: рівня соціально-економічного розвитку, мети, яку ставить держава перед податковою системою тощо. І це цілком нормальне явище. Досвід інших країн свідчить, що це питання може вирішуватися коректно — через позасистемне коригування суми прибутку, одержаного за даними фінансового обліку, до суми для цілей оподаткування, виходячи з вимог чинного податкового законодавства. В усіх країнах застосовують авансову систему виплат податку на прибуток у державний і місцевий бюджети, яку встановлює держава і яка, звичай, є релевантною. Наведено для прикладу практику, яка існує у Франції. Французькі акціонерні товариства здійснюють упродовж року чотири авансові виплати податку на прибуток. Вони відображаються в обліку таким бухгалтерським записом: Д-т рах. «Розрахунки з бюджетом»   (субрахунок «Розрахунок з бюджетом з податку на прибуток»)      76 000 К-т рах. «Рахунок у банку»                          76 000 Наприкінці звітного періоду (рік N), виходячи з фактичної суми одержаного прибутку, скоригованого для цілей оподаткування, визначають реальну суму податку на прибуток. У нашому прикладі сума податку за рік: 102000 євро. Було сплачено впродовж року: 76000 євро. Залишилося сплатити: 102 000 — 76 000 = 26 000 євро. Наприкінці року на річну суму податку на прибуток підприємство зробить, такий запис: Д-т рах. «Витрати з податку на прибуток»      102 000 К-т рах. «Розрахунки з бюджетом (з податку на прибуток)»        102 000 Сума прибутку після сплати податку становить чистий прибуток корпорації, що залишається в її розпорядженні. Його використовують на виплату дивідендів та інші цілі, передбачені статутом корпорації та законодавством країни. Серед них — створення спеціальних резервів: фінансового (легального), статутного, деяких факультативних резервів. Розмір фінансового (легального) резерву регулює держава. У Франції, наприклад, акціонерні товариства зобов’язані відраховувати в цей резерв щорічно 5 % чистого прибутку, доки він не досягне 10 % статутного капіталу. Інші резерви створюють згідно зі статутом і за рішенням загальних зборів акціонерів. Невикористаний прибуток перераховують на рахунок «Нерозподілений прибуток», він становить частину власного (акціонерного) капіталу. Продовжимо приклад. Акціонерне товариства одержало прибутку за рік 300 000 євро, у тому числі чистого прибутку — 198 000 євро (300 000 — 102 000). Капітал товариства становить 1 000 000 євро (10 000 простих акцій номіналом 100 євро кожна. Чистий прибуток підлягає розподілу в такому порядку:

• фінансовий (легальний) резерв — 5 % чистого прибутку;

• дивіденди акціонерам — 6 % статутного капіталу;

• статутний резерв — 20 % чистого прибутку після відрахувань у легальний резерв і на дивіденди;

• загальні збори акціонерів вирішили виділити додаткову суму прибутку на дивіденди, щоб вони досягли 20 євро на акцію, а також створити факультативний резерв розміром 20 000 євро;

• решту чистого прибутку залишили нерозподіленим.

За результатом розподілу чистого прибутку звітного періоду буде зроблено такий бухгалтерський запис: Д-т рах. «Фінансові результати звітного періоду»      198 000 К-т рах. «Легальний резерв»                            9 900 К-т рах. «Статутний резерв»                             25 620 К-т рах. «Інші резерви»                                     20 000 К-т рах. «Акціонери-Дивіденди до сплати»   100 000 К-т рах. «Нерозподілений прибуток»             42 480 Можливі випадки, коли корпорація може реінвестувати всю суму чистого прибутку з метою розширення господарської та фінансової діяльності.