2. Облік організаційних витрат та їх амортизації

У процесі створення корпорації виникають організаційні витрати. Це гонорари (оплата послуг) адвокатам за складання установчих документів, інкорпораційний внесок державі, вартість друкування акціонерних сертифікатів тощо. Організаційні витрати можуть належати до нематеріальних активів (капіталізуватись). На витрати компанії вони відносяться через нарахування амортизації впродовж кількох років. У США, наприклад, за стандартом бухгалтерського обліку дозволяється амортизувати організаційні витрати впродовж сорока років. Водночас податковим регулюванням дозволяється амортизувати їх впродовж п’яти років. Виходячи з цього, на практиці корпорації списують (амортизують) організаційні витрати найчастіше за п’ять років. Витрати на створення корпорації відображають в обліку такою проводкою, $: Д-т рах. «Нематеріальні активи (Організаційні витрати)»                   8000 К-т «Грошові кошти»                       8000 Корпорація може для оплати таких витрат виділити частину своїх акцій. Наприклад, виділено 600 простих акцій номінальною вартістю $10 кожна: Д-т рах. «Нематеріальні активи (Організаційні витрати)»                   8000 К-т рах. «Статутний капітал (Прості акції)»      6000 К-т рах. «Додатковий капітал» (Прості акції)»          2000 У нашому прикладі організаційні витрати амортизуються за п’ять років. За перший рік буде нараховано амортизації в сумі $1600 (щороку $1600). Д-т рах. «Витрати на амортизацію (Нематеріальні активи)»                    1600 К-т рах. «Амортизація (зношення) нематеріальних активів (Організаційні витрати)»                   1600 Допускається також пряме їх списання: Д-т рах. «Витрати на амортизацію (Нематеріальні активи)»                    1600 К-т рах. «Нематеріальні активи (Організаційні витрати)»                   1600

 

3. Капітал корпорації. Характеристика акцій, їхня оцінка

Власний капітал корпорації формується акціями, тобто коштами інвесторів (власників) в обмін на реалізовані їм акції. Акція — це цінний папір без встановленого терміну обігу, який засвідчує пайову участь в акціонерній компанії та дає його власникові право на:

• участь в управлінні компанією;

• одержання частини прибутку у вигляді дивідендів;

• участь у розподілі майна у разі ліквідації компанії.

Частку акцій, що належать певній особі, засвідчує акціонерний сертифікат. При цьому слід розрізняти: 1) акції, дозволені до випуску; 2) випущені акції; 3) невипущені акції; 4) циркулюючі акції; 5) викуплені акції. Акції, дозволені до випуску — це загальна кількість акцій, на яку одержано дозвіл влади штату та Комісії з цінних паперів і біржових операцій (у США), або інших державних органів у інших країнах (наприклад, Міністерства фінансів). Ця кількість акцій записана в Статуті корпорації. Вона здебільшого перевищує потреби компанії в капіталі на час її створення й дає змогу в майбутньому повторно випускати акції. Випущені акції — це кількість акцій, фактично реалізованих інвесторам і акціонерам на якусь дату (прямо чи через посередників). Наприклад: Компанія «К» одержала дозвіл на випуск 100 000 акцій номінальній вартістю $10 кожна. Це дозволені до випуску акції. Компанія реалізувала 70 000 акцій. Це — випущені акції. Невипущені акції — це залишок дозволених до випуску акцій, які компанія не випускала й не реалізувала. У нашому прикладі кількість невипущених акцій становить 30 000 (100 000 – 70 000) штук. Циркулюючі акції — акції, які перебувають на руках у акціонерів на певну дату. Кількість циркулюючих акцій може збігатися з кількістю випущених. (У нашому прикладі — 70 000 акцій). Викуплені акції — кількість акцій, викуплених корпорацією у своїх акціонерів — безпосередньо чи через фондову біржу. Наприклад, компанія викупила у своїх акціонерів 5000 акцій. Після цієї операції кількість випущених акцій, як і раніше, становить 70000 шт. Але кількість циркулюючих акцій буде 65 000 шт. (70 000 – 5000). Корпорація може випускати акції двох видів:

• звичайні (прості) акції;

• привілейовані акції.

Власники (володарі) звичайних акцій мають право голосу в управлінні корпорацією. Дивіденди отримують залежно від результатів фінансово-господарської діяльності. Привілейовані акції надають перевагу їхнім власникам під час одержання дивідендів, розподілу майна в результаті ліквідації корпорації, але не дають права голосу. Дивіденди на ці акції встановлюють за фіксованим відсотком від номінальної вартості або за ставкою на одну акцію. Привілейовані акції, своєю чергою, можуть бути:

• кумулятивними;

• некумулятивними.

Кумулятивні акції мають таку перевагу: неоголошені радою директорів дивіденди переносяться до виплати на майбутні періоди, але обов’язково будуть виплачені. Ці дивіденди ще називають простроченими, або депонованими. Крім того, привілейовані акції можуть бути:

• конвертовані та неконвертовані у звичайні акції;

• відкличні та невідкличні для погашення.

•