Экономический словарь

відбувся(Ф.Гілбрет).Длятогощобдо( могтися такого ж статусу, яким волод( іють наука і мистецтво, менеджмент повинен вирішувати свої завдання на( уковими методами, переважно шля( хом розкладання проблеми на її скла( дові елементи і ретельного вивчення кожного елемента окремо. А. трудових процесів був доповнений їхнім синте( зом шляхом послідовного з’єднання елементів з метою розробки нової тру( дової операції в більш ефективній формі і її використання в трудовому процесі.

Розкладання цілого на елементи та послідовне встановлення взаємо( зв’язків між ними з метою підвищення якості прогнозування, оптимізації, обґрунтування, планування та опе( ративного управління реалізацією управлінського рішення з розвитку об’єкта.

Розкладання, один з методів нау( кового дослідження. Найпоширені( ший вид аналізу – класифікація: чор( ний – білий, великий – середній – маленький.

аналіз конкурентних переваг (англ. competitive advantages analysis) – комп( лексний аналіз, що має на меті вияв( лення недоліків та переваг фірми (країни), її можливостей та загрози її становищу на ринку. На базі отрима( них у процесі аналізу прогнозних оці( нок встановлюють цілі та розробляють стратегії.

аналіз організаційної структури (англ. organizational structure analysis) – аналіз структури кадрів та їх стимулюван( ня, структури управління, наявних систем планування та управління, стилю роботи на різних рівнях фірми, ефективності організаційної

структури. Основне завдання такого аналізу — виявлення ступеня відпо( відності організаційної структури стратегічним завданням фірми та можливості перебудови її стуктури у відповідних напрямах.

аналіз показників виробничо9збуто9 вої9діяльності (англ. production and sales indicate analysis) – аналіз, спрямований на виявлення ефективності діяль( ності фірми з кожного напряму ви( робництва та збуту. Кінцева мета та( кого аналізу – виявлення доцільності змін (або збереження) стратегії з кожного напряму. Основний кри( терій аналізу – приведення показ( ників діяльності у відповідність із стратегічними цілями фірми (нор( мою прибутку, темпами зростання обсягу продажу).

аналіз порівняльний (англ. comparable analysis) – зіставлення численних значень показників об’єкта, що аналі( зується, із значеннями базового пе( ріоду (з іншими періодами), з показ( никами інших, аналогічних об’єктів, із нормативним (еталонним) рівнем.

аналіз продуктивності інженерно9 технічних працівників (англ. engineering performance analysis, EPA) – система оцінки праці ІТП, розроблена і впро( ваджена американською компанією “Ін тел”. Вона призначена для того, щоб: 1) виявляти проблеми розподі( лу трудових ресурсів; 2) давати оцін( ку альтернативним методам і систе( мам; 3) розподіляти функції серед ІТП; 4) визначати критерії продуктив( ності окремих груп; 5) прогнозувати реальну потребу в персоналі; 6) одер( жувати оптимальні графіки роботи.

аналіз ресурсоміскості об’єкта – ана( ліз структурних, абсолютних, віднос(

нихтапитомихпоказників,щохаракте( ризують витрати ресурсів за стадіями життєвогоциклуоб’єкта,зметоювияв( лення факторів економії ресурсів.

аналіз ретроспективний (англ. retro spective analнsis) – метод вивчення тен( денцій технічного, соціального, еко( номічного розвитку об’єкта, які скла( лися в минулому для формування стратегії його розвитку.

аналіз ризику (англ. risk analysis) –

1. розкладання структури об’єкта на елементи, встановлення взаємо( зв’язків між ними з метою виявлення джерел, факторів та причин різного виду ризику, зіставлення можливих втрат та прибутків. 2. Напрям науко( вих досліджень, що швидко розви( вається в міру ускладнення сучасних технічних систем, включає аналіз “дерева помилок”, подій, помилок ризику.

аналіз системний (англ. systems analysis) – один із найважливіших за( собів знаходження рішень та розумін( ня проблем суспільного життя. Реалі( зує системний підхід – принцип ком( плексного вивчення та дослідження реальності – загальних для будь( яких систем об’єктів: “вхід”, “про( цес”, “вихід”, “ціль”, “зворотний зв’язок”, “ріст”, “взаємодія” тощо.

аналіз споживача (англ. consumer analysis) – аналіз, спрямований на вив( чення смаків, диференціацію струк( тури потреб за групами споживачів, виявлення незадоволених потреб, мотиви вибору споживачем тих чи інших товарів.

аналіз факторний (англ. factors analysis) – метод виявлення і класи( фікації факторів, що визначають стан і розвиток досліджуваного об’єкта уп(

равління. А. ф. – процедура встанов( лення сили впливу факторів на фун( кцію або результативну ознаку з ме( тою ранжирування факторів для роз( робок плану організаційно(технічних заходів із поліпшення функцій.

аналітичний облік (англ. aпаlytical accounting) – деталізований бухгал( терський облік операцій і коштів банків за допомогою аналітичних ра( хунків. А. о. містить дані, необхідні для визначення можливості вико( нання тієї чи іншої банківської опе( рації залежно від стану рахунка клієнта або наявності коштів і цінно( стей. Використовується для складан( ня бухгалтерської і статистичної звітності.

андерайтер (англ. underwriter) – перс( пективний вид фінансової діяльності із закордонними страховими компа( ніями в банках. У страхуванні – осо( ба, яка відповідає за укладення стра( хових (перестрахових) контрактів і формування портфеля страхових обов’язків; у банківській справі – особа або компанія, яка гарантує емітенту розміщення на ринку його облігаційної позики або пакета акцій на погоджених умовах за спеціальну винагороду.

андерайтинг (англ. underwiriting) – ку( півля цінних паперів нових випусків з метою їх продажу. Здійснюється, як правило, групою інвестиційних ди( лерів – андерайтерів (передплат( ників).

андерлаінг (англ. underlaying) – цінні папери, які можна купити або прода( ти відповідно до умов опційного кон( тракту.

анкета (англ. questionnaire) – інстру( мент дослідження, що складається з

переліку питань і забезпечує відносно швидкий збір інформації про ринок (опитування споживачів тощо), про виконувану роботу (опитування на робочих місцях з метою збору інфор( мації для складання посадової інструкції та ін.). До початку скла( дання будь(якої анкети варто чітко сформулювати мету дослідження.

антидемпінгове мито (англ. апtidum ping duty) – різновид мита, спрямова( ний на захист внутрішнього ринку від ввезення товарів за демпінговими цінами. Сплачують його імпортери за товари, що реалізуються за низькими цінами або ввозяться з інших країн, які субсидують експорт.

антикризове управління (англ. аnti crisis management) – діяльність менед( жменту фірми, спрямована на подо( лання гострих проблем підприєм( ства, що накопичилися внаслідок поганого управління. Опір змінам колективу фірми на етапі подолання внутрішньої кризи зазвичай зни( жується (корисний приклад опису антикризового управління в корпо( рації “Крайслер” дає Лі Якокка у своїй книжці “Кар’єра менеджера”). Грамотне антикризове управління, як правило починається з процедури оцінки потенціалу підприємства.

антиципація (англ. апticipation) –

виплата грошей за діловим зобов’я( занням до встановленого терміну.

ануїтет (англ. апиity) – 1. внесок, що періодично сплачується (щоріч( на рента). 2. тип термінової держав( ної позики із щорічним погашенням боргу.

анулювання (англ.unulment) – скасу( вання, оголошення недійсним яко( го(небудь акта, договору або прав.

апеляція (англ. аррeal) – оскарження будь(якоїпостановиувищуінстанцію, якамаєправопереглядатисправу.

апробація (англ. practical approral) –

перевірка на практиці, в реальних умовах теоретично побудованих ме( тодів, розрахунків, схем, моделей різноманітних процесів.

арбітраж (англ. аrbitration) – спосіб вирішення спірних питань, що мо( жуть виникнути між юридичними особами в процесі їхньої господарсь( кої діяльності за посередництва арбітрів. Арбітри обираються безпо( середньо юридичними особами або призначаються відповідно до чинно( го законодавства.

арешт на вклад (англ. bloked account)–

вид арешту майна за ухвалою суду, що полягає у припиненні операцій щодо видачі грошей з рахунка вкладника.

архетипи (англ. archetypes) –

первісні, природжені ідеї, образи, що становлять основу несвідомого (за К. Юнгом) і які впливають на пове( дінку, створення уяви, фантазій осо( бистості.

асигмент (англ. аssigment) – по( відомлення опційному “рейтеру” про те, що власник опціону використав опціон і що він має передати (отри( мати) згідно з контрактом.

асигнації (англ. currency bill) – папе( рові гроші. З’явилися внаслідок роз( витку товарного виробництва й еко( номічної необхідності вилучення з обігу золота та інших цінностей, які виконували роль грошей.

асортимент (англ. assortment) – група товарів, які продаються разом.

асортимент товарний (англ. аssortment of goods) – група товарів, тісно пов’я( заних між собою за складом, видом,

функціонуванням. Їх продаж може здійснюватися одним і тим само гру( пам клієнтів; через одні й ті самі типи торгових закладів або в межах одного діапазону цін.

асоціація господарська (англ. eсonomic association) – об’єднання підприємств, яке створюється за угодою з метою спільного здійснення однієї або кількох виробничо(господарських функцій. Участь в асоціації обмежує права підприємства меншою мірою, ніж, наприклад, у концерні.

асоціація підприємств (англ. аssocia tion of enterprises) – територіальна (га( лузева, міжгалузева) форма ділового співробітництва об’єднань підпри( ємств та організацій. Крім послуг, а. п. здійснює: а) пошук потенційних партнерів серед вітчизняних та зару( біжних фірм для прямих контактів між ними; б) вивчення ринку з ме( тою розвитку нових форм зовніш( ньоекономічних зв’язків і розробку відповідних проектів; в) надання практичної допомоги з питань управ( ління, валютно(фінансових, договір( но(правових відносин, а також рек( лами та збуту продукції.

атмосфера, обстановка (англ. atmos phere) 1. загальне відчуття людини під час перебування в магазині чи торго( вому центрі. 2. вплив на аудиторію за( собів передачі реклами.

атомістична економіка (англ. atomistic economics) – економіка, яка характе( ризується високим ступенем конку( ренції з боку великої кількості неве( ликих незалежних виробників в усіх галузях.

атракція (англ. attraction) – залучен( ня, притягання однієї людини до іншої. У мистецтві управління атрак(

ція застосовується доволі широко, ос( кільки сприяє встановленню довір( чих, дружніх відносин між людьми і сприяє досягненню спільних цілей.

атріум (англ. аtrium) – досить велике приміщення в центрі споруди, як пра( вило, вкрите прозорою покрівлею, в якому є фонтани й рослини і яке є місцем зустрічі, що пов’язує ділову ча( стину будівлі, магазини і ресторани.

аудит (англ. аudit) – незалежна ко( мерційна організація, що здійснює фінансовий контроль. Основні фун( кції а.: перевірка правильності скла( дання та достовірності балансу, об( ліку прибутків та збитків; аналіз ста( ну обліку, відповідність його вимогам закону; дотримання рівності прав ак( ціонерів при розподілі дивідендів, го( лосуванні, наданні права на придбан( ня нових акцій тощо. Аудитори пере( віряють також законність дій банку чи фірми.

аукціон (англ. аuction) – 1. Продаж товарів, майна, валюти з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. Торг проводиться на конкурсній основі відповідно до аук( ціонних правил, що регламентують доставку товарів на а. Продаж, офор( млення контрактів та одержання придбаних товарів. Аукціонний торг з підвищенням цін може здійснюва( тися в привселюдній або в таємній формі. 2. форма організації продажу товарних та інших цінностей, засно( вана на проведенні публічних торгів. В основі аукціонної торгівлі закла( дений принцип змагальності по( купців. Аукціонні торги веде аукціон( ник, наділений повноваженнями ого( лошення часу торгів, цін і покупця, що запропонував найвищу ціну. Аук(

ціони можуть проводитися і на зни( ження цін, так звані голландські аукціони. У цьому випадку ціна зни( жується доти, доки не з’явиться бажа( ючий придбати товар. 3. метод прода( жу, за якого покупці роблять ставки і предмет аукціону продається покуп( цеві,якийзапропонувавнайвищуціну; sale by auction – продавати з аукціону; auction rooms – аукціонні зали.

аукціоніст (англ. аuctioneer) – лю( дина, котра проводить аукціон.

аутрайт (англ. oиtright) – проста термінова валютна угода, що перед( бачає платежі за курсом форварду в терміни, чітко визначені сторонами угоди.

аутсайдер (англ. outsider) – 1. підпри( ємство, що не входить у монополіс( тичні об’єднання і веде з ними конку( рентну боротьбу. 2. особа, що не по( стійно спекулює на біржі, біржовий спекулянт – непрофесіонал. 3. „ви( нахідник збоку” – не є працівником певного підприємства. 4. брокер, який не є членом біржі, але має дозвіл пра( цювати в торговій залі.

аутсорсинг (англ. outsourcing) – замі( на натурального господарства (роби( мо все самі) вибором компанією зовнішніх постачальників товарів і послуг, необхідних для виробництва власної продукції.

Б

бавеласа (англ. bavelas, а.) – автор книги “Лідерство: людина і функція”, в якій міститься спроба примирити два, здавалося б, непримиренних ас( пективлідерстві:характерні,індивіду(

альні особливості лідера і ситуативні обставини, з якими лідеру дово( диться мати справу. Узагальнено це примирення можна охарактеризувати трьома такими положеннями: 1) виз( начена подібність між організаціями дає змогу робити корисні висновки про характер людей, що виступають тут як імовірні лідери; 2) унікаль( ність кожної окремо взятої органі( зації спонукає нас брати до уваги та( кож ситуативні фактори, що вплива( ють на поведінку лідерів; 3) якщо обставини змінюються від однієї організації до іншої, то ми не може( мо нічого сказати про те, які харак( терні риси особистості допомагають людині стати лідером.

багатовалютне застереження (англ. mиltycurrency proviso) –різновидвалют( ного застереження, що застосовуєть( ся з урахуванням угод між сторона( ми у міжнародних торговельних, кре( дитних і платіжних контрактах, а також в угодах з метою страхування валютного ризику.

база (англ.base,depot)–підприємство з приймання, збереження, складсь( кої переробки і видачі продукції оп( товим покупцям. База, як правило, має складське господарство, місця для доукомплектування, сортування, навантаження продукції і її підготов( ки до виробничого споживання. Нині особливу актуальність здобуває ство( рення баз загального користування за типом складських галузей, що на( дають клієнтам у великому обсязі торговельні, виробничі і комерційно( інформаційні послуги.

база даних (англ. database) – “схо( вище” інформації в певному накопи( чувачу (комп’ютер, довідник); we can

extract the addresses of potential customers from our database — ми можемо дістати адреси потенційних клієнтів з нашої бази даних.

базис (англ. bаsis) – різниця між ціною товару, проданого з умовою постачання в обумовлені строки, і ціною того самого товару, проданого за готівку, з умовою негайного поста( чання.

базисна валюта (англ. bаsis currency)–

валюта, через порівняння з якою ко( тируються інші валюти в певній країні чи фінансовому центрі.

базисні умови поставки (англ. basis conditions of delivery) – спеціальні умо( ви, які визначають зобов’язання про( давця та покупця щодо поставки то( вару і встановлюють момент перехо( ду ризику випадкової втрати чи пошкодження товару від продавця до покупця.

байєсова теорія рішень (англ. Bayesian decision theory) – метод, який допомагає прийняттю рішень і часто вживається для розробки нового про( дукту (особа, що ухвалює рішення і обізнана з альтернативами, може ви( явити можливі переваги чи недоліки альтернатив і прийняття рішення відповідно до вагомості найліпшої альтернативи).

баланс (англ. bаlance) – система взаємопов’язаних показників, які ха( рактеризують наявність матеріаль( них, трудових, грошових ресурсів та їх використання. Б. може бути пла( новим або звітним. Плановий б. дає змогу встановити відповідність між передбачуваним обсягом ресурсів і потребами в них. Звітний Б. характе( ризує фактичну наявність ресурсів та їх використання.

баланс грошових доходів та витрат на9 селення (англ. hоusehold revenue and expenditure balance) – форма відобра( ження процесів утворення грошових доходів населення і їх використання за певний період часу. Розробляється за минулий період як звітний баланс; на перспективу – як плановий чи про( гнозований.

баланс матеріальний (англ. mаterial balance) – складова балансу націо( нальної економіки, його найважли( віша частина, що характеризує відтворювальний процес за матері( альним складом. Ресурсна частина балансу показує споживання ресурсів на відшкодування виробничих мате( ріальних витрат, невиробниче спо( живання, накопичення, експорт. За( галом ланкою узагальненого аналізу за схемою “витрати – випуск”.

балансова вартість (англ. book value) – зазначена у бухгалтерському балансі оцінка основних фондів та оборотних засобів у грошовому ви( раженні.

баланс платіжний (англ. balance of payments) – 1. Різниця між загальним імпортом та експортом в країні, за винятком товарів та послуг. 2. інстру( мент узагальнення звітних даних, які характеризують результати зовніш( ньоекономічної діяльності країни за певний період.

баланс попиту та пропозиції (англ. demand and supply balance) – сукупність економічних показників, що харак( теризують співвідношення між то( варними ресурсами та платоспро( можним попитом на окремі товари.

баланс торговельний (англ. bаlance of trade) – різниця між імпортом та експортом товарів.

баланс фінансовий зведений (англ. cопsolidated financial statement) – систе( ма фінансових показників, що харак( теризують основні пропорції форму( вання та використання фінансових ресурсів за певний період (найчасті( ше квартал). Схема балансу така: при( буток від первинних фінансових ре( сурсів; надходження від перерозпо( ділу коштів; кредити; витрати на капітальні вкладення, капітальний ремонт, зростання власних обігових коштів, відрахування до різних фондів тощо.

балансова вартість активів (англ. book value) – вартість активів (фондів) з урахуванням зносу, що реєструється в ділових книгах. Визначається шля( хом віднімання нагромаджених амортизаційних відрахувань від по( чаткової вартості активів.

банер (англ. banner) – матеріал, на( тягнутий між двома стінами чи бу( динками, на якому вміщене реклам( не повідомлення.

банк (англ. bапk) – кредитно( фінансова установа, важливими функціями якої є акумуляція тимча( сово вільних коштів, здійснення гро( шових розрахунків, надання позики підприємствам, установам, громадя( нам та ін.

банк9гарант (англ. guarantee bank) –

банк, що поручився за свого клієнта. Він видає гарантії за дорученням і за рахунок клієнта, а також за рахунок банків(кореспондентів. Гарантійні послуги пов’язані з наданням банком гарантій виконати фінансові зобо( в’язання свого клієнта перед іншими кредиторами в разі, коли сам поста( чальник виявиться неплатоспромож( ним. Джерелом покриття зобов’язань

є кредит або власні кошти клієнта, надані банку до моменту платежу. Банківські гарантії особливо поши( рені в міжнародних торговельних операціях для компенсації високого ризику експортно(імпортних опе( рацій. У цьому випадку б.(г. зобов’я( зується перед кредитором (експорте( ром) відповідати за виконання борж( ником (імпортером) його платіжних зобов’язань за контрактом. Б.(г. може забезпечувати виконання інших до( говірних зобов’язань у грошовій формі (повернення авансу, виконан( ня умов торгів або контракту та інше).

банк консорціальний (консорціумний)

(англ. сonsortium bank) – спільне бага( тонаціональне банківське підприєм( ство акціонерного типу, яке належить кільком банкам, фінансовим компа( ніям (пай не повинен перевищувати 50 %). Б.к. займається переважно міжнародною діяльністю.

банк кооперативний (англ. соореrative bank) – спеціальний кредитний інсти( тут, створений товаровиробниками на пайових засадах для задоволення взаємних потреб у позиках та інших банківських послугах.

Банк Міжнародних Розрахунків (англ. ВапkforInternationalSettlement)–(БМР, або ще неофіційно – Базельський банк) – міжнародна валютно(кре( дитна організація, створена в 1930 р. центральними банками Бельгії, Ве( ликобританії, Німеччини, Італії, Франції, Японії та групою банків США. Членами БМР є більш як 30 держав Європи, Азії й Америки. Ук( раїна не є членом БМР. За статутом БМР повинен виконувати дві основні функції: сприяти співробітництву

між центральними банками країн( членів банку і забезпечувати додаткові сприятливі умови для міжнародних фінансовихоперацій,атакожвиступа( тиагентомізпроведенняміжнародних розрахунків.

банки9емітенти (англ. issuing bank) –

банки, що випускають в обіг грошові знаки, цінні папери, платіжно(розра( хункові документи.

банки інноваційно9комерційні (англ. соттеrcial and innovation banks) –

фінансово(кредитні установи, що вкладають кошти в перспективні на( укові розробки, стають співвласника( ми інновацій та одержують від їхньо( го запровадження частину прибутку.

банки комерційні (англ. соттеrcial banks) – кредитніустанови,щоутворю( ються на пайових або акціонерних засадах. Засновниками і пайовиками б. к. є підприємства, концерни та коо( перативи, а також приватні особи. Створення б. к. – це один із шляхів пошуку високоефективних економіч( них механізмів, альтернатива тради( ційнимформамбанківськоїдіяльності.

банки9кореспонденти (англ. соrrespondent banks) – банки, що на основі кореспондентської угоди ви( конують доручення один одного за платежами і розрахунками через спеціально відкриті рахунки.

банки центральні емісійні (англ. cепtral emissive banks) – банки, що володіють монопольним правом випуску банк( нот, конвертують тимчасово вільні або обов’язкові резерви інших банків, кредитують переважно держа( ву та комерційні банки, здійснюють нагляд над усією кредитною систе( мою і є зброєю кредитно(грошової політики держави.

банківська система (англ. bаnk’s system) – сукупність різноманітних видів банків та банківських інсти( тутів у їх взаємозв’язку, який існує в тій чи іншій країні в певний історич( ний період; складова кредитної сис( теми.

банківський баланс (англ. bапk’s balanse ) – бухгалтерський баланс, який відображає стан залучених і влас( них коштів, їхні джерела, розміщення в кредитних та інших операціях. За даними балансу здійснюється конт( роль за формуванням та використан( ням банківських ресурсів, шляхом кредитних, розрахункових та інших банківських операцій.

банківський капітал (англ. bапk’s capital) – сукупність залучених банком грошових капіталів, які використову( ються ним як банківські ресурси для кредитно(розрахункових та інших операцій. Власний (акціонерний і резервний) капітал банку становить меншу частину Б. к. На відміну від торгово(промислового капіталу, влас( ний капітал банку вкладений у бан( ківську справу і приносить банківсь( кий прибуток. Поєднання Б. к. з про( мисловим утворює фінансовий капітал.

банківський контроль (англ. bапk’s control) – контроль, який здійснюють банки за господарсько(фінансовою діяльністю підприємств, організацій і громадян у процесі виконання бан( ківських операцій. Залежно від часу здійснення Б. к. поділяють на попе( редній і поточний. Попередній конт( роль передує виконанню певних гро( шово(розрахункових операцій. По( точний контроль полягає у вивченні результатів здійснення банківських

операцій у поточному періоді. Основ( на мета б. к. — за допомогою еконо( мічних важелів сприяти розвитку інституціональних одиниць, раціо( нальному використанню матеріаль( нихігрошовихресурсів,особливокре( диту, платіжної розрахункової дис( ципліни.

банківський концерн (англ. bапk’s concern) – монополістичне об’єднан( ня банків, при якому великі монопо( лістичні банки (або холдинг(ком( панії) встановлюють фінансовий контроль (через контрольний пакет акцій) за формально самостійними банками.

банківські білети (банкноти) (англ. bапknote) – різновид грошових знаків, що випускаються центральними бан( ками. Виникли в XVII ст. на основі вексельних відносин. Спочатку бан( кноти були простою розпискою бан( ку про прийняття від клієнта золота на зберігання. З часом такі розписки банки стали видавати при дисконті (купівлі) приватних комерційних векселів. Банкнота перетворилась у вексель на банкіра, набула подвійно( го забезпечення – золотого і вексель( ного (товарного), вільно розмінюва( лася на золото. Все це надавало їй високої сталості та надійності. Такі банкноти одержали назву “класич( них”.

банківські документи (розрахунково9 грошові) (англ. bапk papers) – письмові розпорядження господарської орга( нізації або банку, що містять необхід( ну і достатню інформацію для здійснення банківських операцій, підтверджують їх законність і слу( жать основою для відображення опе( рацій у бухгалтерському обліку. За(

лежно від характеру операцій виділя( ють касові, меморіальні та збалансо( вані документи.

банківські інвестиції (англ. bаnk investments) – вкладання банківських ресурсів, як правило, на тривалий строк. У більшості країн до б. і. нале( жать вкладення в акції, облігації та інші високоприбуткові папери. Б. і. – це непрямі вкладення банківських коштів в економіку. Вони відобража( ють рух фіктивного капіталу у формі інвестиційного портфеля банків.

банківські операції (англ. bапks’ operations) – операції банків для залу( чення грошових коштів та їх вкладан( ня у позички, цінні папери та послу( ги, випуск в обіг і вилучення з нього грошей, здійснення розрахунків, фінансування та кредитування капі( тальних вкладень, касового виконан( ня державного бюджету тощо.

банкноти (англ. banknotes) – різно( вид грошових знаків, які випускають( ся в обіг центральними банками.

банкнотний обіг (англ. bапknote circulation) – функціонування банкі( вських білетів в економічному обігу як засобів обігу та засобів платежу. Характерною ознакою банківського обігу є його еластичність, тобто здатність пристосовувати загальну масу банкнот в обігу до його реаль( них потреб.

банкомат (англ. bапder) – електрон( ний термінальний пристрій, з’єдна( ний банківським комп’ютером і при( значений для одержання клієнтом готівки зі свого рахунка та одержан( ня довідок за ним. Доступ до корис( тування банкоматом забезпечується виданою банком спеціальною кре( дитною карткою.

банкрутство (англ. bапkrutcy) – не( спроможність юридичної особи (су( б’єкта підприємницької діяльності) задовольнити вимоги кредиторів і ви( конати зобов’язання перед бюджетом у встановлений для цього термін, що пов’язано з недостатністю активів у ліквідній формі. Відповідно до Зако( ну України “Про банкрутство” (1992 р.) рішення про Б. виносить арбіт( ражний суд, який призначає ліквіда( ційну комісію з числа представників зборів кредиторів, банків, фінансо( вих органів, а також фонду державно( го (комунального) майна, якщо бан( крутом визнане державне підприєм( ство або організація. З моменту визнання Б. припиняється підприєм( ницька діяльність суб’єкта, до ліквіда( ційної комісії переходить право роз( порядження майном банкрута і всі його майнові права та обов’язки, при( пиняється нарахування пені та про( центів з усіх видів заборгованості.

баннер (англ. bаппеr) – транспа( рант на фасаді будинку.

барахолка (англ. jumble sale) – роз( продаж різних несподіваних речей, які були в користуванні, організова( ний клубом чи організацією.

бар’єри нетарифні (англ. non tariff barriers) – обмежувальні санкції в міжнародній торгівлі, які включають позбавлення пропозицій із конкрет( ної країни або використання вироб( ничих стандартів, що є дискриміна( ційними щодо товарів цієї країни.

бар9код (англ. bаr code) – стандар( тизована система 10(цифрових чисел, яка наноситься у вигляді коду на упа( ковку товарів для їх ідентифікації оптичними скануючими апаратами в касах магазинів.

Барнард Честер (англ. Barnard, Chester) – представниккласичногоме( неджменту, автор книжки “Функції керівника”. У ній він, серед іншого, дав визначення формальної органі( зації та її складових елементів, призна( чення, виділив суб’єктивні і об’єк( тивні аспекти влади керівників. Особ( ливе визнання одержала його теорія сприйняття, по(новому пояснюючи взаєминименеджерівіпрацівників.

бартер (англ. bаrter) – товарообмін( на угода, яка здійснюється без прове( дення грошових розрахунків, а оплата товарів, що постачаються, відбуваєть( ся у товарній формі.

бастелтер (англ. bиs shelter) – критий павільйон на зупинці, огороджений рекламними дисплеями із внутрішнім підсвічуванням.

бачення стратегічне (англ. strategic vision)–уявленняпрофірмувдоситьда( лекомумайбутньому.Розробкастрате( гічногобачення–могутнійінструмент сучасного управління, який дає змогу створитинеобхідніорієнтири,щодопо( магають вищому керівництву органі( зації розробити програму конкретних дійнапевнийперіод.

безвідмовність (англ. rliability) – влас( тивість надійності товару зберігати працездатністьпротягомдеякоїнароб( кивгодинахбезвимушенихперерв.До показників безвідмовності належать, наприклад, імовірність безвідмовної роботи, середня наробка до першої відмови, наробка на відмову, інтен( сивність відмов.

безвідповідальна поведінка персо9 налу, (англ. irresponsible behavior of the personnel) – поведінка окремих співробітників, що може підірвати