Экономический словарь

женні вантажу. За цих умов перевізник має право оформити так званий нечи( стий коносамент, який не дозволяє вантажовідправнику одержати гроші по акредитиву.

гарантія (англ. underwriting ) – кла( сифікація в страхуванні потенційно застрахованих осіб за групами з ура( хуванням ступеня ризику.

гарантія банківська (англ. bank’s quarantee) – доручення банку(гаранта за свого клієнта, виконання ним гро( шових зобов’язань. Г. б. означає, що банк бере на себе зобов’язання у разі несплати клієнтом у строк своїх пла( тежів, провести платіж за свій раху( нок. Г. б. зазвичай видається банком під відповідне забезпечення. Має ши( роке застосування в сучасній міжна( родній комерційній та банківській практиці.

гармонізована система опису і коду9 вання товарів (англ. harmonized system of description and cading of goods) –

міжнародні правила класифікації і статистичної інформації по товарах, що надходять у зовнішню торгівлю. ГСОКТ містить докладний перелік експортних та імпортних товарів, розподілених за спеціальною схемою. Діє з 1988 р.

гаряча лінія (англ. hotline) – спе( ціальна служба замовлень по телефо( ну, організована на певний час.

генеральна угода про позики (англ. ge nerat agreement about credits) – угода про залучення Міжнародним валютним фондом (МВФ) ресурсів з економіч( но розвинутих країн для надання кредитів учасникам угоди, коли МВФ не має достатніх ресурсів для здійс( нення своїх функцій. До складу учас( ників цієї угоди з 1962 року входять

США, ФРН, Японія, Франція, Вели( кобританія, Італія, Нідерланди, Кана( да, Бельгія, Швеція, а з 1964 року – Швейцарія. Країни, що підписали угоду, зобов’язуються на першу ви( могу МВФ надавати йому кредити в національних валютах у межах вста( новлених лімітів, загальна сума яких передбачається угодою.

Генеральна угода про тарифи і торгів9 лю (ГАТТ) (англ. General/Agreement Tariffs and Trade (GАТТ)) – багатосто( роння міжнародна угода про взаєм( не надання тарифних пільг. Мета ГАТТ – поступове усунення різних форм дискримінації в торгівлі, змен( шення митних тарифів, відміна кількісних обмежень імпорту, прове( дення інших торговельно(політич( них заходів на багатосторонній ос( нові. Діє з 1 січня 1948 року.

генеральний дистриб’ютор (англ. general distributor) – фірма(імпортер (або інша посередницька фірма), що самостійно організовує збутову діяльність в країні чи регіоні безпосе( редньо через свою агентську мережу.

генеральний поліс (англ. general policy) – поліс, що являє собою до( говір довгострокового характеру між страхувальником і страховиком. У ньому зазначається термін його дії, обсяг і межі відповідальності страхо( вика, термін платежу страхової премії та інші умови і застереження.

гербовий збір (англ. stamp duty) –

плата з організацій і фізичних осіб при оформленні цивільно(правових угод, видачі документів та інше; вид мита.

Герцберг Ф. (Herzberg F.) – психолог, дослідник в галузі управління і тру( дових відносин. В основу своєї теорії поклав дві категорії факторів моти(

вації праці: ті, що підвищують задово( лення від праці (мотиватори), і ті, що не підвищують чи навіть знижують його (гігієнічні фактори). Г. показав, що певні гігієнічні аспекти праці дуже потрібні, але недостатні умови моти( вації — політика компанії й адмініст( ративна служба, нормальні взаємини серед персоналу, адекватні умови праці —створюють лише передумови до праці, подібно до того, як система суспільного водопостачання не підви( щує добробут населення, а просто охо( роняє його від інфекційних захворю( вань, як фактор соціальної гігієни. Мотиватори,щопозитивновпливають на установку до праці, включають такі стимулюючі фактори, як можливість досягнення мети і професійного зрос( тання, визнання добре виконаної ро( боти, усвідомлення відповідальності, привабливий характер самої праці. Подібні фактори задовольняють по( требу персоналу в праці як джерелі са( мореалізації й особистого вдоскона( лення.

“гів ап” (поступка) (англ. give ир) –

термін з множиною різних значень. Наприклад, це втрата в доході внас( лідок продажу цінних паперів з одним рівнем доходу і покупки цінних па( перів на таку ж суму з більш низьким рівнем доходу.

Гілбрет Ліліан (Gilbreth Lilian) – дру( жина Ф. Гілбрета, американський психолог, проводила практичні екс( перименти і теоретичні дослідження в галузі наукового менеджменту. Роз( гляд проблеми управління, що пре( тендує на науковість, повинен, на її думку, ґрунтуватися на аналізі та син( тезі. За допомогою аналізу виділяєть( ся один з аспектів менеджменту, на(

приклад, праця, що розбивається на складові елементи. У процесі синтезу елементи знову з’єднуються, причому в синтез входять тільки ті з них, що абсолютно необхідні для виконання конкретного завдання. Комбінування елементів праці в завдання дає в оста( точному підсумку стандарт чи норму, засновану на тому, що вже було зроб( лено і що може бути відтворене завдя( ки виконанню запропонованих по( слідовних операцій, котрі не допуска( ють надмірної утоми.

Гілбрет Френк (Gilbreth Frank) – один з основоположників наукового мене( джменту, сучасник Тейлора й автор книжки “Вивчення рухів” [80]. Вико( ристовуючи у своїх дослідженнях точ( ну наукову термінологію того часу, він розглядав, наприклад, обсяг роботи як залежну змінну величину, вимірюючи як незалежні змінні характеристики робітника (мускульна сила, досвід, втома та ін., навколишнє середовище, устаткування, інструменти, діяльність профспілок) і трудові досягнення (швидкість). Системи менеджменту оцінювалися тут залежно від наукової обґрунтованості їхнього застосування до розв’язання практичних проблем. У класифікації Г. розрізняється тради( ційний менеджмент, заснований на суто емпіричних правилах і переданий безпосередньо від робітника (майстра) доробітника,перехіднийменеджмент, при якому застосовуються лише деякі розпорядженняреволюційноїсистеми Тейлора, і власне науковий менедж( мент (“зроблена система управлін( ня”), тобто система менеджменту, ре( комендована Тейлором.

гіперінфляція (англ. hyperinflation) –

швидке зростання цін і грошової

маси в обігу, що призводить до різко( го знецінення грошової одиниці, розпад платіжного обігу і порушення нормальних господарських зв’язків. Усе це негативно позначається на стані економіки, посилюється дис( пропорція розвитку, надзвичайно швидкими темпами зростає попит на реальні цінності (нерухомість, благо( родні метали тощо), розвивається спекуляція тощо.

гіпермаркет (англ. hypermarket) –

дуже великий супермаркет, розташо( ваний за межами міста, який має ве( лику автостоянку.

гіпотеза (англ. hуроthesis) – перед( бачення, що потребує наукового до( казу, перевірки на досліді та теоре( тичного обґрунтування для того, щоб стати достовірною науковою теорією.

гіпотеза некерованої юрби (англ. rabble hypothesis) – положення, висунуте Мейо, відповідно до якого спонтанна взаємодія людей, що являють собою некеровану юрбу, чи “невидима рука”

укласичній економічній теорії, не може забезпечити їхнє добровільне співробітництво. Саме менеджмент покликаний відігравати активну роль

укоординації зусиль окремих осіб. Ця “видима рука” в особі менеджерів ста( ла необхідністю для економічного виживання і досягнення цілей.

гістограма (англ. histogram) – діаг( рама, на якій дані представлені у виг( ляді стовпчиків різної висоти.

гіфіна товару (англ. giffin’s good) –

товари (звичайно малоцінні), попит на які за певних обставин зростає при підвищенні на них ціни (а не зни( женні, чого б слід було очікувати).

глибина товарної номенклатури

(англ. depth of good’s nomenclature) –

кількість пропонованих модифікацій кожного з товарів в аналізованій асор( тиментній групі.

глобалізація діяльності фірми (англ. globalization of a firm activity) – є завер( шальним кроком у напрямі її транс( націоналізації, що включає стратегі( чне планування, при якому із загаль( них позицій оптимізується діяльність фірми загалом. У сучасних умовах глобалізація діяльності фірм є запору( кою їхнього виживання. Фірм, що обмежують свою діяльність націо( нальними рамками стає дедалі менше. Прагнення до глобалізації відзна( чається як у великих (більш як 100 млн дол. річного продажу), так і в середніх (25(100 млн дол. річного продажу) і невеликих (5(25 млн дол. річного про( дажу) фірм. Процес глобалізації вима( гає тривалої підготовки і розробки відповідних стратегічних планів. За результатами опитування радіоелек( тронних фірм США, 45% фірм зай( няті наразі реалізацією таких планів, 32% ведуть їхню розробку, 13% зби( раються зайнятися розробкою таких планів і тільки 10% не бачать необхід( ності в розробці (серед великих фірм таких немає, з(поміж середніх — 5%, серед невеликих — 13%). Головною причиною активізації закордонної діяльності фірми називають не( обхідність прискорення постачання продукції (послуг) замовнику. Деше( визна робочої сили за кордоном, що раніше домінувала у подібних опиту( ваннях, сьогодні посідає лише дев’я( те місце серед десяти найважливіших мотивів розгортання закордонної діяльності.

гнучке робоче місце (англ. flexible work place) – форма гнучкого режиму

праці, що дозволяє службовцю само( му вибирати місце виконання вироб( ничого завдання: вдома чи в органі( зації. З багатьох мільйонів власників домашніх ЕОМ у США 39% бере ви( робничу роботу додому, 21% виконує свої службові обов’язки не виходячи з будинку. Цьому сприяють поява мо( гутніх персональних ЕОМ зі швидкі( стю більш як 1 млн операцій за секун( ду, оперативною пам’яттю понад 1 Мбайт і великі графічні можливості. На базі таких персональних комп’ю( терів інженери можуть організувати у себе вдома автоматизоване робоче місце.

гнучкий режим роботи (англ. flexible office hours) – надає співробітникам можливість одночасно використову( вати змінний графік, скорочений ро( бочий тиждень, поділ обов’язків однієї штатної одиниці між двома співробітниками, волю вибору місця виконання своїх обов’язків: у офісі чи вдома та ін. На багатьох амери( канських фірмах, де на практиці зас( тосовується правило платити за вико( нану роботу, а не за проведені на ро( бочому місці години, вже давно застосовуються гнучкі режими робо( ти. В даний час форми і види таких режимів стали набагато різнома( нітніші. Фірми вишукують можли( вості їхнього надання не тільки ря( довим співробітникам, а й керівни( камрізнихрівнів. Найпоширенішими формами гнучкого режиму роботи є гнучкий робочий день, що передба( чає замість точно фіксованого почат( ку і кінця роботи визначені проміжки часу, протягом яких може починати( ся і закінчуватися робота, а також точно фіксований період, коли

співробітник повинен знаходитись на своєму робочому місці. У США ро( бота в режимі гнучкого робочого дня отримує дедалі більше поширення з початку 70(х рр. Питома вага ком( паній, що використовують цей режим праці, з 1977 по 1987 р. подвоївся і до( сяг близько 30% компаній.

гнучкий робочий час (англ. flexible work time) – дає змогу маніпулювати тривалістю робочого дня, робочого тижня, року, усього періоду трудової активності працівника і використо( вується для підвищення гнучкості ринку праці в капіталістичних краї( нах. У Бельгії, наприклад, за наяв( ності закону про 38(годинний робо( чий тиждень (1979 р.) одночасно про( голошений принцип 5:3:3, що дає право підприємцям скорочувати ро( бочий час на 5% при одночасному скороченні заробітної плати на 3% і обов’язковому збільшенні зайнятості (тобто чисельності працюючих) на 3%. Підприємці, що не збільшили прийом на роботу, зобов’язані пере( рахувати економію від скорочення заробітної плати в міністерство зай( нятості і праці. З 1976 р. чоловіки і жінки певного віку в Бельгії можуть достроково виходити на пенсію, одер( жуючи при цьому щомісяця 80% ос( таннього заробітку. З 1976 по 1983 р. достроково пішли на пенсію 113,5 тис.чол. З 1985 р. робочий день на підприємствах може бути збільшений чи зменшений на 2 години.

гнучкий штатний розклад (англ. flexible staff schedule) – система набору кадрів, відповідно до якої весь колек( тив співробітників поділяється на штатних працівників (ядро) і позаш( татних, тимчасових співробітників

структури працівників, ступенем міжгалузевої і міжрегіональної рух( ливості робочої сили. Наразі у про( мислово розвинутих країнах підви( щення гнучкості розглядається як одне з найважливіших завдань еконо( мічної політики).

гонорар (англ. royalties) – винагоро( да, яка сплачується авторові або його спадкоємцям за використання (ви( дання, публічне виконання та ін.) творів науки, літератури, мистецтва.

гомеостаз (англ. homestasis) – стан динамічної рівноваги.

горизонтальна інтеграція (англ. hori zontal integration) – збільшенняпитомої ваги великих фірм усередині галузі.

горизонтальні зв’язки (англ. lateral brace, Lateral, Lateral strut) – комуніка( тивні зв’язки між різними підрозді( лами одного рівня чи людьми в орган( ізації, які незалежні одне від одного.

господарський механізм (англ. еconomic mechanism) – це сукупність організаційних форм і методів веден( ня господарства, тобто система пла( нування, економічні важелі і стиму( ли, структуризація апарату управлін( ня, стиль його роботи, різні форми участі працівників в управлінні ви( робництвом.

господарський розрахунок (англ. еconomic payment) – необхідна еконо( мічна категорія, зумовлена наявні( стю у нашому суспільстві товарно( грошових відносин і дією закону вар( тості. За допомогою господарського розрахунку реалізуються вимоги еко( номічних законів і закону вартості; розширеного відтворення; неухиль( ного зростання продуктивності праці; розподілу за кількістю та які( стю праці тощо.

готівка (англ. сash ) – форма існу( вання грошей. Використовується як засібобігутавдеякихвипадкахякзасіб платежу (наявні гроші).

готівкові розрахунки (англ. раутепt in саsh) – здійснюються між підприєм( ствами і населенням, між окремими громадянами, а також на незначні суми між підприємствами, організаці( ями,установами.Дог.р.належатьвип( латипідприємствамигрошовихдоходів населенню у вигляді заробітної плати, стипендій і грошового забезпечення військовослужбовцямпроводятьсябан( камиустроки,встановленіколективни( ми угодами, рішеннями уряду, Націо( нальногобанку.Готівкавидаєтьсязра( хунківпідприємствзадопомогоючеків, назворотіякихвказуєтьсяцільовепри( значеннягрошей.

гофмаклер (ангя. goffmakler ) – стар( ший маклер на товарній або фондовій біржі; обирається на певний термін із числа біржових маклерів, входить до складу біржового комітету.

грабіжницьке встановлення цін

(англ. prеdаtоrу рrісіпg) – продаж про( дукції за цінами, що нижчі від со( бівартості, з метою виживання кон( курентів із ринку.

граничний дохід (англ. рrеdаtоr рrісіпg) – приріст валового доходу, який одержало б підприємство внасл( ідок продажу додаткової одиниці про( дукту. В умовах досконалої конку( ренції граничний дохід дорівнює ціні, а за недосконалої конкуренції він менший, ніж ціна, бо щоб продати до( даткову одиницю, ціна повинна зменшитися на всі попередньо про( дані одиниці продукції.

граничний продукт (англ. mаrgіпal рrоdисt) – фактори виробництва – до(

датковий випуск товару, пов’язаний зі збільшенням факторів виробництва на одиницю при незмінності обсягу інших використовуваних факторів ви( робництва.Граничнийпродукт визна( чається як приріст випуску товару, що припадає на одиницю приросту дано( го фактора.

граничні витрати (англ. mаrgіпal соsts) – приріст в сукупних витратах, необхідних, щоб виробити додаткову одиницю продукції або щоб досягти зменшення в сукупних витратах, коли потрібно виробляти на одну одиницю менше.

грант9еквівалент (англ. grant equiva lent) – показник пільговості “офіцій( ної допомоги розвитку”. Процентні платежі з кредиту, що надається на пільгових умовах, можна прирівняти до прибутків із кредиту, меншого за розміром, але який надається на ко( мерційних умовах.

грант9елемент (англ. grant element) –

показник, що використовується у міжнародній статистиці для зістав( лення умов надання різних кредитів (Cгеdit) і позик (Loan). Умови кожно( го кредиту (позики) характеризують( ся трьома параметрами: терміном на( дання, пільговим періодом і ставкою процента. Г.(е. — інтегральний показ( ник, що враховує відмінності у кож( ному параметрі, показує, яку частину платежів у рахунок погашення боргу не одержує кредитор внаслідок на( дання кредиту (позики) на пільгових умовах, тобто коли щорічний прибу( ток на сукупний капітал умовно вва( жається 10 %.

гратифікація (англ. gratification) –

грошова винагорода, заохочення. У торговельному обігу стимулювання

ефективного виконання брокерами, агентами чи іншими учасниками тор( говельного обігу покладених на них зобов’язань.

“грешема закон” (англ. the Grashem low) – економічний закон, який про( голошує, що “гіршими грошима ви( тісняються з обігу кращі”; сформу( лював у XVI ст. англійський фінан( сист Т.Грешем.

гривня (англ. grivna) – 1. грошова і вагова одиниця Київської Русі. По( ходить від назви обруча з золота чи срібла, який носили на шиї як при( красу. Для зручності обручі рубали на частини, які самостійно вступали в обіг і послужили основою для нової грошової одиниці – рубля. 2. грошо( ва одиниця періоду Української На( родної Республіки, яка у 1918 р. ви( пускала кредитні білети Державного банку УНР.

гриф (англ.signature,stamp)– 1. печат( ка, штемпель із зразком підпису чи будь(яким іншим текстом, а також відбиток такої печатки або штемпеля на документі. 2. напис на документі або виданні, який визначає порядок користування ним.

грос (англ. gross) – міра підрахунків, яка дорівнює дванадцяти дюжинам (144 штуки); застосовувалась при підрахунках олівців, ґудзиків тощо.

гросбух (англ. ledger) – головна кни( га в бухгалтерії, в якій подаються зве( дення всіх рахунків і прибутково(ви( даткових операцій.

гроші (англ. mопеу) – економічна ка( тегорія, що означає специфічний то( вар, який виконує у суспільстві роль загального еквівалента. Обслугову( ють всі сфери економічних відносин і виконують при цьому п’ять функцій:

міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження, світових грошей. У кожній з цих функцій г. мають свою специфічну форму вияву. Тому в господарській практиці назву грошей можуть носи( ти явища, які зовні дуже відмінні одне від одного: одиниці рахунку, в яких визначені ціни на товари; націо( нальні грошові знаки; іноземна ва( люта; записи на банківських рахун( ках, кошти, витрачені на придбання цінних паперів; боргові зобов’язан( ня, які використовуються для пла( тежів тощо. Г. виникли у зв’язку з розвитком товарного виробництва, є складовим елементом товарного гос( подарства і відіграють важливу роль у забезпеченні нормального обміну між виробниками результатами своєї праці.

гроші“гарячі” (англ.“hоt”топеу)– ко( роткострокове переміщення капіталу, викликане спекулятивними операція( ми, які обумовлюються очікуванням серйозних змін в обмінних курсах ва( лют або намаганням одержати за раху( нок різниці між рівнями процентних ставок.

грошова одиниця (англ. mопеtary unit) – встановлений у законодавчому порядку грошовий знак. Це один із елементів національної грошової си( стеми. Г.о. служить для вимірювання та відображення цін усіх товарів. Г.о., як правило, діляться на дрібні про( порційні частини. У більшості країн існує десятинна система ділення 1:10:100.

грошова політика (англ. mопеtary рol ісу) – це політика, що запобігає неба( жаним коливанням сукупного попи( ту через зміну резервів комерційних

банків або їхніх резервних нормативів, що плануються.

грошове державне мито (англ. fee) –

грошова сума, яку стягують спеціаль( но уповноважені установи (суд, дер( жавний арбітраж, нотаріальна конто( ра, міліція, загси, органи фінансової системи, виконавчі комітети) за здійсненнядійвінтересахпідприємств, організацій, установ та окремих гро( мадян і видачу документів, що мають юридичне значення (касаційні скарги, заповіти, доручення, підтвердження договорів та ін.).

грошовий обіг (англ. mопеy turnover)–

рух грошей у готівковій та безготів( ковій формі, чим обслуговується кру( гообіг товарів та послуг у процесі роз( ширеного відтворення. Зараз гроші надходять в обіг через механізм бан( ківського кредитування економіч( них суб’єктів. Обслуговуючи різно( манітні акти купівлі(продажу товарів та інші платежі, гроші постійно віддаляються від того місця, де вони вступили в сферу обігу, переходять від одного економічного суб’єкта до іншого. Вилучаються з обігу гроші при погашенні банківських позичок.

грошовий ринок (англ. mопеtary market) – сектор чи частина ринку по( зичкових капіталів, де здійснюються короткострокові депозитно(позич( кові операції (на строк до одного року). Цей ринок обслуговує рух об( ігових коштів підприємств та органі( зацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських органі( зацій, держави та населення. Об’єк( том купівлі(продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні грошові кошти. Основними суб’єктами г. р. виступають комерційні банки, бро(

керські контори, дисконтні компанії та інші фінансово(кредитні інститу( ти, які мобілізують і перерозподіля( ють грошові кошти підприємств, банків, населення, установ. Інстру( ментами г. р. служать скарбницькі та комерційні векселі, депозитні серти( фікати, банківські акцепти та ін. Ціною “товару”, що продається і ку( пується на ринку, є позичковий про( цент. Рівень процента на г. р. є базо( вим для визначення процента на всьому ринку позичкових капіталів, і регулювання його виступає важли( вим елементом всієї грошово(кре( дитної системи держави.

грошові знаки (англ. banknotes ) – зна( ки вартості, що замінюють в обігу виз( начену кількість дійсних грошей. Не маючивласноївартості,г.з.лишепред( ставляють в обігу золоті й срібні гроші. Увиглядіг.з.виступаютьнеповноцінні монети (з міді, нікелю тощо), казна( чейські та банківські білети.

грошові кошти (англ. monetary assets)–

доходи і надходження, що акумулю( ються в грошовій формі на рахунках підприємств, організацій, установ і домашніх господарств у банках і ви( користовуються для забезпечення їхніх власних потреб або розміщення у вигляді ресурсів банків. За правом розпорядження кошти поділяються на кошти підприємств і господарських організацій; бюджету і бюджетних організацій; кредитних і фінансових установ; профспілкових і громадських організацій; кошти домашніх госпо( дарств.

грошові нагромадження (англ. mопе tаrу savements) – частка прибутку, що використовується на фінансування, створення нових, розширене відтво(

рення діючих основних виробничих і невиробничих фондів, збільшення власних обігових коштів підприємств.

грошові системи (англ. mопеtаrу systems) – встановлені державою фор( ми організації грошового обігу краї( ни. Держава визначає грошову оди( ницю, масштаб цін, види грошових знаків в обігу та порядок їх емісії, характер забезпечення грошей, фор( ми безготівкового платіжного обігу, курс національної валюти стосовно іноземної.

грошові фонди (англ. mопtаrу fипds)–

відокремлена частина грошових коштів за їх цільовим призначенням. Розрізняють г. ф. централізовані (фор( муються на рівні держави) та децент( ралізовані (формуються на рівні підприємств, об’єднань, організацій, установ). Централізовані г. ф. – дер( жавний бюджет, пенсійний фонд, фонд соціального страхування, соці( ального захисту населення, фонд зай( нятості населення. Благодійні фон( ди створюються та використовують( ся відповідно до прийнятих зако( нодавчих і нормативних документів. Централізовані г. ф. можуть форму( ватись постійно та тимчасово (поза( бюджетний стабілізаційний фонд, фонди ліквідації наслідків аварії та ін.). Децентралізовані г. ф. форму( ються для забезпечення господарсь( кої діяльності підприємств: фонд обі( гових коштів, зокрема власних; амор( тизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд оплати праці, фонд нагромад( ження, фонд споживання, резервний фонд. Децентралізовані г. ф. вико( ристовуються шляхом їх авансуван( ня (обігові кошти) або проведення витрат.

грошова9кредитна політика (англ. mопеtаrу роlісу) – сукупність заходів у сфері грошового обігу та кредит( них відносин, яких вживає держава з метою регулювання економічного зростання, стимулювання інфляції, забезпечення зайнятості й збалансу( вання платіжного балансу. Основні напрями г.(к. п. визначаються най( вищими законодавчими організаці( ями країни, а реалізуються урядами, центральними банками разом з міністерством фінансів. Основними напрямами г.(к. п. є: політика грошо( во(кредитної рестрикції (політика “дорогих грошей”); політика грошо( во(кредитної експансії (політика “дешевих грошей”). Основними ме( тодами проведення г.(к. п. в обох її напрямах можуть бути дисконтна політика – операції на відкритому ринку, зміна норм обов’язкових ре( зервів, котрі повинні тримати ко( мерційні банки в центральному бан( ку, державне регулювання окремих видів кредитів та кредитування окре( мих суб’єктів та ін.

група (англ. group ) – двоє чи більше людей, котрі взаємодіють одне з од( ним таким чином, що кожен із них одночасно і впливає на іншого, і заз( нає його впливу.

група референта (англ. directing group) – група, що має прямий або опосередкований вплив на взаємини або поведінку людини.

групи, типологія (англ. groups typology) – різні ситуації, в яких пра( цюють лідери зі своїми групами. У книжці “Теорія ефективного лідер( ства” Фідлер виділяє три ситуації: 1) відносини між лідером і відомою гру( пою визначаються службовим стано(

вищем лідера. Так, армійський гене( рал, що володіє владою через службо( ве становище, вправі очікувати від підлеглих виконання своїх розпоря( джень; 2) завдання в організаціях мо( жуть бути структуровані (наприклад, в оператора преса на лінії збирання) і неструктуровані (наприклад, у хірур( га(кардіолога). Лідери в першому ви( падку перебувають у більш вигідній ситуації, і їм рідше доводиться вико( ристовувати свої службові повнова( ження, тому що робочі завдання тут докладно викладені в письмових інструкціях; 3) взаємини лідерів і їхніх підлеглих багато в чому визна( чають ступінь впливу лідерів. Якщо лідери мають авторитет, то вони не потребують формального підтвер( дження своїх прав для того щоб спо( нукати підлеглих краще працювати.

гудвіл (англ. goodwill ) – умовна вартість ділових зв’язків фірми, “ці( на” нематеріальних активів (престиж торгових марок, репутація, досвід ділових зв’язків, постійна клієнтура); доброзичливість, прихильність клієнтури; грошова оцінка передба( чуваного майбутнього підвищення прибутку даної фірми порівняно із середнім прибутком аналогічних фірм; невідчутні активи (різниця між ціною підприємства загалом і його ре( альним основним капіталом).

гуманізм (англ. humanism) – су( купність поглядів, що виражають по( шану до гідності і прав людини, виз( нання його цінності як особистості, турботу про людей, їхній всебічний вільний розвиток, створення сприят( ливих для людини умов суспільного життя.