Экономический словарь

фінансового звіту може виконувати секретарська фірма, що обслуговує десятки офшорних фірм відразу.

охлократія (англ. оchlocraty) – влада натовпу, який не в змозі її розумно використати і утримати. Охлократія виявляється у формі екстремізму на мітингах, демонстраціях і безрозсуд( них діях, пов’язаних із захопленням державних установ, здійсненням ди( версій, підпалів та ін. Найчастіше охлократія не є носієм творчих сил і потенцій, вона не має нічого спільно( го з процесами демократії і, як пра( вило, є формою вияву дії екстреміст( ських сил.

оцінка виробничих запасів за методом Ліфа (від англ.last – in, first – out) –

передбачає, що запаси, які першими відпускаються у виробництво, оціню( ються за собівартістю останніх за ча( сом надходження запасів, тобто про( водиться списання запасів у послідов( ності, зворотній їх надходженню. Цей метод передбачає, що, насампе( ред, відпускаються у виробництво ви( робничі запаси, які надійшли остан( німи (тому його іноді називають “ме( тод складу” – запаси, які надійшли пізніше, складаються ближче до вихо( ду, тому їх першими використовують, оскільки до них легше дістатися).

оцінка за методом нормативних затрат

(англ. standart cost evaluation method) –

полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством, з ура( хуванням нормальних рівнів викори( стання матеріальних цінностей, праці, виробничих потужностей і дію( чих цін.

оцінка запасів за ціною продажу (англ. selling price inventory method) – викорис(

товується підприємством для визна( чення собівартості реалізованих то( варів (виробничих запасів) та форму( вання внутрішніх цін як інструмен( та економічних відносин між підрозділами підприємства, між ос( танніми і апаратом управління.

оцінка запасів за методом Фіфо (англ. fifo inventory method) – грунтується на припущенні, що виробничі запаси використовуються у тій послідов( ності, в якій вони надходили на підприємство, тобто виробничі запа( си, які першими відпускаються у ви( робництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходжень запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходжень запасів.

оцінка (контроль) (англ. estimation) –

процес порівняння і наступного рішення, що забезпечує досягнення поставлених цілей. Процес контро( лю містить у собі встановлення стан( дартів, вимір, порівняння і коригу( вальні дії при необхідності.

оцінка науковців (англ. research officers rating) – ціль наукової діяль( ності – досягнення нових знань, кра( ще розуміння законів природи і сус( пільства, розробка нової технології. Відчутні ж результати праці представ( лені переважно науковими публі( каціями, патентами і звітами. Тому й оцінку праці вчених намагаються здійснити за цими результатами. У США наукові співробітники оціню( ються щороку у дослідницьких лабо( раторіях федеральних відомств і уні( верситетів, окрім того, ще й через кожні три(чотири роки. Тривалий час

ковані способи оцінки діяльності ке( руючих у корпораціях. До них нале( жали, насамперед, методи ранжиру( вання, графічні методи заданої групи співробітників. При методі ранжи( рування оцінка виробляється безпо( середнім начальником шляхом по( рівняння результатів праці підлеглих у найбільш загальному плані. Він складає список, починаючи з най( кращого працівника і завершуючи найгіршим. При методі графічного профілю начальник дає оцінку в ба( лах кожному співробітнику по кількох факторах, що характеризує його трудову діяльність, а загальний результат наводиться на графічній шкалі. Відповідно до методу задано( го групування, начальник оцінює співробітників за кількома показни( ками і поєднує їх у групи від найб( ільшої до найменш успішної. Показ( ники, за якими оцінюються співро( бітники, єдині для всієї лабораторії. Відмітна риса таких підходів поля( гає в тому, що оцінка співробітників здійснюється їхнім безпосереднім начальником. Він одержував вели( чезну владу і простір для суб’( єктивних оцінок, причому з різно( манітніших мотивів. Надалі стали застосовуватися методи, розроблені для зменшення впливу особистих відносин на оцінку. У них вводиться як елемент оцінка в балах, що даєть( ся групою колег. Але вона не усуває суб’єктивного підходу. В одній з об( стежених лабораторій в амери( канській промисловій компанії було виявлено, що найбільш творчі і плідні дослідники не користувалися попу( лярністю в колег, оскільки завжди на( магалися розробляти щось нове.

оцінне інтерв’ю (англ. estimating interview) – може бути визначене як регулярний, наприклад, щорічний захід, у ході якого керівник бере інтер( в’ю в підлеглого з метою оцінки про( фесійного росту останнього. Оцінні інтерв’ю бувають особливо корисни( ми при вирішенні питань про підви( щення заробітної плати. Для ефек( тивного проведення оціночних інтер( в’ю потрібно ряд передумов, наявність яких свідчить про високу управлінську культуру в організації загалом. Керівник будь(якого рангу, що бере оцінне інтерв’ю у своїх підлеглих, повинен мати повне уяв( лення про місце і завдання свого підрозділу в організації, про характер робіт, виконуваних у підрозділі, і про обов’язки кожного підпорядковано( го. Кожний підлеглий має бути цілком інформований про свої службові обо( в’язки і поставлені перед ним завдан( ня. Керівнику варто сформувати сис( тему критеріїв оцінки і вміти визна( чати, наскільки його підлеглі відповідають цим критеріям. Більше того, керівник повинен в разі потре( би зуміти довести обґрунтованість критеріїв і слушність оцінки. Доцільність оцінного інтерв’ю багато в чому залежить від того, наскільки його результати можуть бути реально відбиті при моральному і матеріально( му стимулюванні підлеглого. Це, у свою чергу, віддає перевагу зна( йомству керівника з перспективами розвитку організації або кадрової пол( ітики. Оцінні інтерв’ю також можуть розглядатися як діючий інструмент навчання керівників, оскільки при( пускають розвиток у керівників пев( них навиків до спілкування з ке(

рівником будь(якого рангу, що бере оцінне інтерв’ю у своїх підлеглих.

очікування (англ. еxpectings) – ситуа( ція, за якої поведінка об’єктів рин( кової господарської системи зале( жить не лише від подій, які мали місце в минулому або відбуваються в даний момент, а й від того, що може відбутися.

ощадні установи (англ. saving banks) –

організації, призначені для залучен( ня дрібних заощаджень і доходів, які без допомоги кредитної системи не можуть функціонувати як капітал. Існує три основних види о. у.: взаєм( нозаощаджувальні банки, позикозбе( рігальні асоціації, кредитні спілки (кооперативи).

П

паблік рілейшнз (англ. рublic relations)

– одна з функцій управління, що сприяє встановленню і підтримці спілкування, взаєморозуміння між організацією і громадськістю, ство( рення громадського іміджу органі( зації, усунення непорозумінь, роз( ширення сфери впливу організації за( собами відповідної пропаганди, реклами, виставок, відеопоказів тощо.

паблісіті (англ. риblicity) – засоби впливу комплексу маркетингових ко( мунікацій, так званого “комплексу стимулювання”. П. складаються з чо( тирьох засобів впливу: 1) реклама – платна форма знеособленого подан( ня, просування ідей, товарів чи послуг від імені відомого спонсора. 2) стиму( лювання збуту – короткострокові спонукальні заходи щодо заохочення

купівлі або продажу товару чи послуг. 3) пропаганда (“паблісіті”) – наявне і неоплачуване спонсором стимулю( вання попиту на товар, послугу чи ді( лову організаційну одиницю через по( ширення про них комерційне важли( вих відомостей у друкованих засобах інформації чи доброзичливого подан( ня на радіо, телебаченні або зі сце( ни. 4) особистий продаж, усне подан( ня товару в ході розмови з одним чи кількома потенційними покупцями.

пакгауз (англ. рakhause) – закрите складське приміщення для коротко( термінового зберігання вантажів, товару на митницях, залізничних станціях тощо.

пакувальний аркуш (англ. wrapping paper) – документ, що містить перелік усіх видів і сортів товару, що знахо( диться в кожному товарному місці. Як правило, він необхідний, коли в контейнері, шухляді, коробці містяться різні за асортиментом то( вари. Він розташований в упакуванні так, що покупець його легко знахо( дить. Як правило, його розміщують у спеціальній кишені з зовнішнього боку упаковки.

панування (англ. domination) –

“ймовірність того, що розпоряджен( ня певного змісту буде прийняте підлеглими до виконання” (М. Вебер). Говорячи про п., чи імперативне уп( равління, Вебер зробив важливе і не( сподіване в даному разі припущення: щоб бути дієвим, таке управління має на увазі певний ступінь “готовності підкоритися”, тобто сприйняття вла( ди лідера його підлеглими.

папери приватизаційні (англ. рrivati zation vouchers) – особливий вид дер( жавних цінних паперів, які підтвер(

джують право власника на безкоштов( не одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земель( ного фонду. П. п. бувають тільки імен( ними.

парадигма (англ. paradigma) – теорія, прийнята як зразок постановки, об( ґрунтування, вирішення проблеми в рамках тієї чи іншої науки.

парафування (англ. іnitialiny) – попе( реднє підписання договору або угоди чи його окремих частин ініціалами повноважних представників сторін, які домовляються щодо узгодження тексту. Договір чи угода набирають юридичної чинності після підписан( ня державними діячами та ратифі( кації вищим законодавчим органом держави.

парето9оптимум (англ.рareto optium)–

один із постулатів економічної дум( ки, згідно з яким реальне поліпшен( ня умов існування можливе лише тоді, коли той чи інший захід підви( щує добробут усіх. Або ж коли до( бробут одних поліпшується, інших – залишається без змін, тобто загаль( ний рівень добробуту зростає. Опти( мальність за парето – нормативний ідеал (те, що повинно бути) еко( номічного вибору в рамках демокра( тичної політичної системи.

паритет (англ. рarity) – 1. рівність сторін у їхніх взаєминах; принцип рівноправного представництва сторін під час розгляду будь(якого конфлікту, розв’язання будь(якого питання, що стосується інтересів обох сторін. 2. термін, який означає, що ринкова вартість цінного папера еквівалентна її номінальній вартості при викупі, погашенні або обміні.

Має велике значення, коли викону( ються операції з облігаціями, оскіль( ки є показником ризику погашення. 3. співвідношення валют різних країн, вимірюване співвідношенням їхнього золотого вмісту.

“паркет” (англ. рartket) – біржа, на якій всі операції з цінними паперами здійснюються при посередництві офі( ційних біржових маклерів. Відріз( няється від “куліси”, де операції вико( нують без такого посередництва.

партнерство (англ. рatnership) – доб( ровільне комерційне об’єднання двох або більше осіб, в якому управління та розподіл прибутків (збитків) регулюються підписаним між партне( рами договором.

парцела (англ. рarcel) – невелика ділянка землі, на якій за допомогою примітивних засобів виробництва се( лянин веде своє дрібне (парцелянсь( ке) господарство.

патент (англ. рatent) – 1. посвідчен( ня, яке видається урядом винахідни( ку на право виняткового користуван( ня цим винаходом. 2. документ на право заняття торгівлею або про( мислом. 3. свідчить, що дана особа має ексклюзивне право виготовляти і продавати винахід, реєструвати ви( нахід у патентному бюро, щоб пере( шкодити копіюванню його іншими людьми.

патентна чистота (англ. рatentability of an invention) – юридична властивість об’єкта техніки, яка полягає у тому, що він може бути вільно використа( ний у даній країні без небезпеки по( рушення діючих на території па( тентів. Об’єкт техніки, що ввозиться у будь(яку країну, може виявитися “нечистим”, коли підпадає під дію

патенту або свідоцтва, виданого у цій країні іншій особі на подібний про( мисловий зразок. Патентне право ба( гатьох держав встановлює, що при порушенні виключного права влас( никові патенту можуть бути пред’яв( лені вимоги про арешт ввезених то( варів.

патентний пул (англ. рatent pool) – ут( ворюється як угода кількох фірм про створення окремої фірми, якій на( даються наявні у їхньому розпоряд( женні патенти і яка здійснює торгів( лю ліцензіями на їх використання. Прибуток, що надходить від цих опе( рацій, ділиться між учасниками. П.п. створюється з метою введення мо( нопольних цін на запатентовану про( дукцію, обмеження або недопущен( ня ввезення чи продажу запатентова( них товарів у певні країни, спільної боротьби проти порушників патент( них прав.

патентно9ліцензійна угода (англ. рatent and licence agreement) – частина науково(технічного співробітництва, що сприяє спеціалізації і кооперації національних науково(технічних по( тенціалів, усуненню невиправданого дублювання у дослідженнях і розроб( ках, прискоренню науково(технічно( го прогресу.

патерналізм (англ.рatarnalism) –

основна частина вчення “школи людських відносин”, що стверджує важливість і доцільність встановлен( ня між керівником і виконавцем пси( хологічного консенсусу, спільних завдань та інтересів.

паушальний (англ. lump – sum) – взя( тий оптом, загалом. П. сума – загаль( на сума (без диференціювання на складові її частини) плати за партію

товару; при торговельній угоді – за( гальна сума обчислених податків без поділу її на окремі види оподаткуван( ня. П. платіж – твердо зафіксована у ліцензійній угоді сума винагороди, яка встановлюється на основі оцінок можливого економічного ефекту й очікуваних прибутків покупця ліцензії на основі використання ос( танньої.

пеня (англ. fіпе) – законодавчо( фінансова міра впливу за порушення термінів сплати платежів і внесків.

первинний бойкот (англ. рrimary boy cott) –спрямованийнаумовлянняпра( цівників не купувати продукцію фірм, які втягнуті в трудову суперечку.

первинний ринок (англ. the first market) – продаж цінних паперів їх емітентами; наприклад, продаж скар( бницею цінних паперів уряду.

перевага порівняльна (англ. сompara tive advertising) – здатність виробляти товар чи здійснювати послугу дешев( ше порівняно з конкурентом.

перевитрата (англ. оver expense) –

перевищення фактичного розміру показника витрат ресурсів порівня( но з його плановим значенням, вста( новленою нормою або досягнутим значенням у базисному періоді.

передача технології (англ. technology transfer) – поняття, поширене в міжна( родній практиці, яке використовуєть( ся щодо економічних відносин між промисловорозвиненими країнами та країнами, що розвиваються. На прак( тиці може здійснюватися у двох фор( мах – торговельній і неторговельній. Торговельна – це, передусім, ліцен( зійна торгівля, купівля(продаж гото( вої продукції, укладання контрактів щодо консультативних та управлінсь(

ких послуг та залучення іноземних спеціалістів. До неторговельної вхо( дить науково(технічна допомога, що грунтується на безготівкових розра( хунках.

передбачення (англ. рrevoyance) – за Файолем – уміння передбачити май( бутній розвиток подій і пов’язаних із цим практичних дій. П. включає про( гнозування, але воно ширше за змістом. Сюди входить систематична підготовка майбутнього, яким воно уявляється внаслідок прогнозу. В уяв( ленні Файоля підсумок планування

— це не тільки формальний план, а й способи і засоби його реалізації, кон( кретні стратегії досягнення цілей. У сучасному розумінні передбачення можна визначити як орієнтований на практичні дії підхід до планування.

переказ (грошовий) (англ. mопeу transference) – спосіб перерахування грошей юридичними чи фізичними особами один одному через кредитні установи або підприємства. П. засто( совується при оплаті товарів, послуг, виконаних робіт, а також сплаті зо( бов’язань нетоварного характеру (податків, страхових платежів, неус( тойок тощо). П. здійснюється на ос( нові платіжного доручення шляхом перерахування грошей із рахунка платника в банку на рахунок їх одер( жувача чи шляхом внесення готівки переказовідправником для вручення грошей переказоодержувачу.

перехресне субсидіювання (англ. сross subsidizing) – практика фіксації цін на рівні, що перевищує загальні середні витрати на виробництво товарів чи послуг у певній галузі за рахунок пе( рерозподілу цінового навантаження серед різних груп споживачів.

період процентний (англ. іnterest peri od) – частина загального терміну се( редньострокового кредиту, наданого за плаваючою процентною ставкою, в період якого остання фіксується на незмінному рівні, визначеному уго( дою між кредиторами та одержувача( ми позики.

персонал (англ. personell) – штатний склад працівників підприємства, організації, установи.

пер9формер (англ. рer former) – акція, що має успіх; володіючи максималь( но можливим дивідендом, вона реалі( зується з найбільшою різницею між ринковою і номінальною її вартістю на фондовій біржі.

підготовка кадрів менеджменту (англ. management education) – ідея, уперше розвинута Файолем у книжці “Загаль( ний і промисловий менеджмент” [61]. Файоль був переконаний, що відсутність у його час шкіл, де можна було б опанувати управлінську май( стерність, пояснюється тим, що не було єдиної загальної теорії управлін( ня, яку можна було б у цих школах викладати. Підготовка управлінських кадрів повинна стати справою шко( ли, родини, ділових компаній і дер( жави. Якби родина більше уваги при( діляла принципам і практиці веден( ня домашнього господарства, то ідеї менеджменту “природним чином” проникали б у свідомість дитини і створювали основу для подальшого їхнього розвитку в школі. Освіта у вищій школі повинна мати загальний характер, але при цьому доповнюва( тися навчальним курсом менеджмен( ту. Компанії мають організовувати в себе практичні семінари і заохочу( вати усі форми навчання менеджмен(

ту співробітників, водночас, як держа( ва повинна подати приклад і ввести курс менеджменту в державну систе( му освіти.

підбір персоналу (англ. personell selec tion) – процес проведення підбору якостей кандидатів відповідно до ви( мог посади, яку вони хочуть обійняти. (Відповідно до нашої концепції уп( равління персоналом, найкраще це робити шляхом перепідготовки вже працюючих співробітників.) “Ново( модний” підхід до добору персоналу

– підбір посади під якості кандидата, а не навпаки. Однак загальноприйня( тий на сьогодні підхід – проведення добору кандидатів на посаду шляхом оцінки за критеріями, важливими для вакантної посади. На Заході таку ро( боту проводять спеціальні “центри оцінки”, де як один із перевірених інструментів добору застосовують те( стування.

підзвітність (англ. аccountubility) – ви( мога звітувати про результати діяль( ності працівниками організації.

підкріплення (англ. reinforcement) – у

теорії оперантного обумовлювання Скіннера мотивація відповідної по( ведінки, що тією чи іншою мірою дозволяє одержувати бажані резуль( тати залежно від характеру застосо( вуваних стимулів. Найбільш пошире( ним є позитивне п., при якому підкріплювальний фактор (стимул) підсилює ймовірність потрібної ре( акції (результату) і яке може виявля( тися, наприклад, у формі грошової заробітної плати залежно від викона( ної роботи (С(Р). Цей вид мотивації, безупинного П., характерний для си( стеми Тейлора і не викликає, за Скін( нером, особливого трудового ентузі(

азму. Тому деякі керівники застосову( ють певі форми часткового П. (оплати праці) через заздалегідь встановлені інтервали, наприклад З — З — З — Р; З

—З — З — Р або ж за довільною схе( мою, наприклад З — Р; З — З — З — З

—Р; З — З — Р. Подібні схеми успішно використовуються для оплати праці тимчасових консультантів, рекламних агентів чи наукових співробітників у лабораторіях,десереднязаробітнапла( та недостатньо спонукає до інтенсив( ної праці.

підписний бон (англ. subscription bond) – бон, який являє собою части( ну акцій чи облігацій і дає його влас( никові право підписки на акцію (об( лігацію) за певною ціною й протягом певного періоду.

підприємницька ініціатива (англ. busi ness initiative) – форма ідей, як перма( нентний процес втілення най( плодотворніших задумів, і організа( ція управління виробництвом і збутом, включаючи вироблення но( вих конкурентоспроможних систем заходів із максимально швидкого та ефективного збуту нової продукції, одержаної за новою технологією.

підприємницькі здібності (англ. entre preneurial skills) – головний ресурс, що відповідає за розвиток бізнесу. Сучас( на економіка виходить з посилки, що всі ресурси (фірми національної еко( номіки) – капітал, праця, земля, підприємницькі здібності – обмежені, тому організації повинні вибирати, куди ці ресурси спрямувати. У сучас( ному інформаційному суспільстві ос( тання теза ставиться під сумнів.

підприємець (англ. еntrepreneur) –

людина, яка бере на себе ризик органі( зації нового підприємства або розроб(

ки нової ідеї, нової продукції чи ново( го виду послуг, пропонованих суспіль( ству. Термін введений французьким економістом Рішаром Кантилоном на початку XVIII ст.

підприємливість (англ. еntrepreneurial skill) – особливий новаторський стиль господарської поведінки, в основі якого лежить постійний пошук нових можливостей для розвитку своєї спра( ви. Складовими п. є високий профе( сійний рівень, критична оцінка своєї діяльності, оптимізм, незалежність у міркуваннях, уміння розпочинати і вести справу, генерувати нові ідеї та їх реалізовувати, готовність до ін( новацій, схильність до ризику, вміння долати перешкоди, обґрунтування рішень, що приймаються, підтри( мання добрих відносин із колекти( вом, партнерами, вірність даному слову, взятим зобов’язанням.

підприємництво (англ. еntreprise, еn trepreneurship) – окремий вид бізнесу, самостійна ініціативна діяльність на власний ризик (виробництво продук( ції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею), що ґрунтуються навкладаннівласнихкоштів,викорис( танні існуючих та створенні нових можливостей з метою одержання прибутку.

підприємництво приватне (англ. free enterprise) – економічна система, за якої підприємства вільні у виборі, в кого купувати, кому і на яких умовах продавати і з ким конкурувати.

підприємства акціонерні (англ. stoch enterprise) – підприємства (компанії), якими володіють пайовики (акціоне( ри). Бувають відкритого типу, коли акції може придбати будь(яка особа, або закритого типу, коли акції прода(

ються лише працівникам даного підприємства.

підприємства венчурні (англ. venture enterprise) – малі фірми в галузі нау( кових досліджень, інженерних розро( бок, створення та запровадження но( вовведень ризикового характеру. Роз( різняють “внутрішні венчури” (в складі корпорацій) та венчурні фірми.

підприємства віртуальні (англvirtual enterprise) – новий спосіб організації бізнесу за допомогою комп’ютерних мереж. Тимчасова добровільна фор( ма кооперації кількох, як правило, незалежних партнерів (підприємств, інститутів, окремих осіб), що забез( печує велику вигоду клієнтам завдя( ки оптимізації системи виробницт( ва. На основі узгодженого уявлення про зміст господарського процесу і явно вираженої культури довіри партнери по кооперації спільно ви( користовують свої ключові компе( тенції у формі ресурсів і здібностей, щоб добитися результату краще, де( шевше, швидше, гнучкіше і з конк( ретною перевагою у міжнародному масштабі. Віртуальне підприємство використовує можливості найсучас( ніших інформаційних технологій, може одержувати вигоди завдяки роз( ширенню асортименту товарів і по( слуг.

підприємство орендне (англ. leased enterprise) – підприємство, створене після укладання договору оренди між державним органом та організацією орендарів, що формується за рішен( ням трудового колективу. Діє на під( ставі статуту, затвердженого загальни( ми зборами. За своєю господарською діяльністю підприємство повністю самостійне.

підприємство франчайзне (англ. franchise) – відокремлене торговельне підприємство, яке користується пра( вом торгівлі продукцією промисло( вого підприємства на пільгових умо( вах.

підробка (англ. knock off) – незакон( не копіювання товарів, що мають за( реєстровану торгову марку, тобто за( хищені авторським правом, або ма( ють фірмовий знак.

підрядчик (англ. сontractor) – людина або компанія, що виконують роботу згідно з писаною (письмовою) домов( леністю; haulage contractor – компа( нія, яка перевозить вантажі за дого( вором; government contractor – компа( нія, котра постачає уряд товарами за контрактом.

підхід (англ. approach) – сукупність способів, прийомів розгляду чого( небудь, впливу на кого, що(небудь, ставлення до кого, чого(небудь.

підхід із позиції людських можливостей

(англ. human resources approuach) –

підхід до управління продуктивністю і якістю, який грунтується на припу( щенні, що люди знаходять задово( лення в роботі, є творчими і прагнуть брати участь у широкому колі управ( лінських функцій.

підхід з позицій людських стосунків

(англ. hитап rеlations approach) –

підхід до управління продуктивністю і якістю, який грунтується на припу( щенні, що люди хочуть почуватися корисними, керуються соціальними потребами на робочих місцях і бажа( ють нести відповідальність за дору( чену справу.

пільги податкові (англ. tax incentives) –

часткове або повне звільнення фізич( них чи юридичних осіб від податків.

Є одним з елементів податкової по( літики. Найпоширеніші види п. п.: не обкладений податками мінімум при( бутку, пільгові знижки, вилучення з обкладеного прибутку суми деяких витрат, звільнення від обкладання певних видів прибутку, вирахування із суми податку так званого податко( вого кредиту та ін.

пільговий період кредиту (англ. сredit on casy / favorable terms) – відстрочка початку погашення кредиту після його повного використання.

плаваюча процентна ставка (англ. floating interest rate) – процентна ставка по середньострокових та довгостро( кових кредитах, розмір якої не фіксується протягом усього строку кредиту, а переглядається через узго( джені між кредитором і позичальни( ком проміжки часу залежно від зміни ситуації на відповідному кредитному ринку. Час, протягом якого ставка залишається незмінною, називаєть( ся процентним періодом. Застосо( вується також на міжнародному об( лігаційному ринку і в практиці ряду національних ринків позикових ка( піталів.

плаваючий валютний курс (англ. floating exchange rate) – режим вільно мінливих курсів валют, який засно( ваний на використанні ринкового механізму валютного регулювання; один із структурних принципів сучас( ної світової валютної системи.

“план Д. Бейкера” (англ. G. Baker’s plan) – американська програма вре( гулювання кризи зовнішньої забор( гованості країн, що розвиваються.

“план Венера” (англ. рlan Venus) –

поетапна програма створення валют( но(економічного союзу – ЄЕС – ре(