Экономический словарь

майбутня праця (англ. deferred labour) – частина сукупної праці на створення та використання (експлуа( тацію) об’єкта, яку потрібно буде вит( ратити у майбутньому для отримання від об’єкта корисного ефекту. На( приклад, після виготовлення вантаж( ного автомобіля частка майбутньої праці в сукупній праці за його життє( вийциклдорівнюєприблизно92(96%, тобто витрати на експлуатацію, техні( чне обслуговування та ремонти авто( мобіля за 10 років його використання приблизно в 20 разів перевищують вартістьавтомобіля.Такізначнівитра( ти на паливо, запасні частини, заробі( тну платню, технічне обслуговування, ремонти та інші видатки експлуатації автомобіля викликані низькою його якістю. Частка майбутньої праці в су( купній праці в динаміцізмінюєтьсявід 100% в період початку маркетингових дослідженьдо0%–післяутилізаціїоб( ’єкта. На певній стадії майбутня праця розпадається на минулу працю та живу працю.

макет (англ. model) – модель нового виду продукції, яку використовують для його тестування чи демонстрації потенційним покупцям.

Мак Клелланд Девід (англ. Macclel land David) – відомий американський дослідник, автор книжок “Суспіль( ство досягнень”, “Мотивація і роз( ширення людської волі” і “Мотива( ція економічних досягнень”. Голов( на тема досліджень М. — зв’язок між потребою в досягненні успіху й еко( номічною ефективністю як людини, так і суспільства загалом. Потребу у високих досягненнях варто виховува( ти і розвивати, результатом цього є виховання самостійної особистості,

готової до підприємництва, ризику і високих норм продуктивності. Умо( вою цього має стати відмова від тради( ційних уявлень про виховання грома( дян, оптимальне розміщення людсь( ких і матеріальних ресурсів.

маклер (англ. broker) – підприємець, що здійснює в цілому посередницькі функції від свого імені і за свій раху( нок і часто зустрічається в дрібнооп( товій, роздрібній і біржовій торгівлі.

макро (англ. macro) – дуже великий, який покриває велику територію; macroeconomics – макроекономіка – наука, що вивчає економіку окремого регіону або галузі народного господар( ства, групи населення або країни з ме( тою економічного планування.

макроструктура ринку (англ. market macrostructure)–співвідношенняпопи( ту і пропозиції за товарними група( ми, тобто видами товарів (послуг), що об’єднались спільністю функціо( нального призначення та відокреми( лись у самостійні виробництва під впливом суспільного розподілу праці і спеціалізації підприємств. Термін стосується також фінансового, кре( дитного і грошового ринків.

максимальна поінформованість (англ. maximal awareness) – момент, коли споживач досить переконаний рекла( мою і готовий купити той чи інший товар.

малі підприємства (англ. small enter prises) – елемент ринкової структури, найбільш гнучка форма розвитку підприємницької діяльності. Є доко( нечною передумовою формування економічного середовища, яке сприяє виникненню конкуренції, розвитку ринкових відносин, протидії монополізму у виробництві та інших

живачів. У свою чергу, товарна про( позиція характеризується асорти( ментом, якістю, додатковими зруч( ностями використання, упаковкою, умовами ремонту і обслуговування, гарантіями. Ціноутворення характе( ризується діапазоном цін, умовами оплати (наприклад, надання розст( рочки), порядком кредитування. Стимулювання продажів охоплює комплекс різних видів діяльності, що не належать безпосередньо до акту продажу і спрямовані на усвідомлен( ня потенційними покупцями про продукцію і послуги, запропоновані компанією. Стимульований продаж здійснюється через рекламу, підтримку добрих відносин фірми з громадськістю і місцевими органами влади, надання покупцям різного роду пільг і т.д. Доставка товарів до споживачів залежить від потужності каналів збуту, правильного розмі( щення оптових і роздрібних торгових підприємств, сталої підтримки необ( хідної кількості запасів. Досягнення високої рентабельності неможливе без забезпечення переваги компанії стосовно конкурентів того ж ринко( вого сегмента. Реальними джерела( ми такої переваги можуть бути один чи кілька елементів маркетингової пропозиції (наприклад, більш вдала конструкція виробу, більш приваб( ливе оформлення, краща організація обслуговування і т.д.).

маркетинг диференційований (англ. differentiated тarketing) – підхід до мар( кетингу, в якому підприємство ство( рює асортимент пов’язаних між со( бою виробів чи марок, кожен із яких виготовлений для потреб певного ринкового сегмента.

маркетингові стратегії (англ. mar keting strategy) – стратегії промисло( вих компаній, орієнтовані на ринкові цінності. При проведенні кластерно( го аналізу західнонімецьких фірм було виявлено чотири основних типи використовуваних на практиці мар( кетингових стратегій: “захисна іміта( ція”, “оборона ринку”, “проникнен( ня на ринок”, “створення нових ринків”. Підприємства, що мають стратегію “захисної імітації”, копію( ють продуктову політику свого кон( курента. При цьому головний акцент робиться на стабільні низькі ціни при однорідності продукції, що випус( кається, помірних витратах на марке( тинг. Підприємства, на які впливає стратегія “оборони ринку”, відрізня( ються низькою диференціацією про( дукції й орієнтуються на цінову кон( куренцію. Маркетингу і підвищенню якості продуктів, що випускаються, приділяєтьсямалоуваги.Головнамета

— збереження частки ринку, на яко( му оперує компанія. На підприєм( ствах, що дотримуються стратегії “проникнення на ринок”, акцен( тується увага на якості і диференціації продукції. Широко ведуться ринкові дослідження. При цьому фірми охоче йдуть на високі маркетингові витра( ти. Для таких підприємств характер( на найнижча стабільність цін, що зу( мовлює максимальний ступінь кон( курентної боротьби. Стратегії створення нових ринків дотримують( ся підприємства, для яких мінімаль( ною мірою властива захисна імітація й акцент на низькі ціни. При досяг( ненні своєї головної мети — створен( ня нових ринків — ці підприємства приділяють велику увагу якості і ди(

ференціації своєї продукції. Витрати на маркетинг великі.

маркірування (англ. marking) – умовні позначки і дані, що їх наносять на упа( кування вантажних місць. Розрізня( ють товарне, відправницьке, спе( ціальне і транспортне маркірування. Товарне маркірування містить у собі найменування товару, заводську мар( ку, номери замовлення й упакуван( ня; відправницьке — пункти відправ( лення і призначення, найменування одержувачів, загальну кількість місць, масу брутто і нетто; спеціаль( не — попереджувальні написи і зна( ки, що вказують на форми упакуван( ня і транспортування, а також спе( цифічніумовизберіганнядляособливо шкідливих і небезпечних вантажів; транспортне— кількість місцьу партії, перевезеної за одним транспортним документом, порядковий номер ван( тажного місця в партії. Відправниць( ке, товарне і спеціальне маркірування наносяться відправником вантажу, транспортне — перевізником, чи його агентом.

Марріот У. (англ. Marriott, W.) –

керівник “Marriott Corp.”, відомий тим, що активно застосовує принципи сповідуваної ним мормонської релігії до ділової практики і суспільної діяль( ності. Відома його участь у боротьбі з підлітковим алкоголізмом (в органі( зації американських бойскаутів), ви( ступ на рівні глав урядів проти гонки озброєнь, за використання прибутку з вигодою для суспільства.

Маслоу Абрахам (англ. Maslow Abraham) – американський психолог, автор книжки “Мотивація й осо( бистість”, присвяченої проблемам мотивації і задоволення потреб лю(

дини. Істотним елементом теорії М. є твердження, що людина ніколи не може цілком реалізувати свою мету, тому що, задовольнивши одну потре( бу і досягнувши однієї мети, вона прагне до інших. Розвиваючи цю дум( ку, М. зробив три припущення щодо людської природи: 1) люди — це вічно нужденні тварини, потреби яких ніко( ли не задовольняються; 2) стан неза( доволеності чи відчуття незадоволе( них потреб спонукає людину до дії; 3) потреби утворюють ієрархію з еле( ментарними потребами на нижчому рівні і потребами більш високих рівнів на вершині. Усю сукупність потреб м. розділив на дві великі підгрупи: дефіцитні — на нижчому рівні (фізіологічні й безпека) і потре( би розвитку, росту — на верхньому рівні: потреби в любові і спілкуванні з людьми, потреби в пошані, потреби активності. Задоволення потреб пер( шої підгрупи відбувається при цьому за рахунок зовнішніх факторів (їжа, сприятливе навколишнє середовище, друзі та інші), тоді як потреби роз( витку і росту, притаманні самій осо( бистості, мають внутрішню природу. Звідси випливають важливі значення сприятливих умов в організації, на робочому місці, ймовірність виник( нення серйозних психологічних про( блем, коли людина позбавлена мож( ливостей задовольнити свої нагальні потреби.

масове виробництво (англ. mass pro duction) – великосерійне потокове ви( робництво, що стало можливим внас( лідок заміни ручної праці машина( ми, спеціалізацією виробничих операцій і поділом праці. М. в. і масо( ве споживання йдуть поруч, тому не(

продукція класифікується за чотирма видами: “зірка”, “дикий кіт”, “дійна корова”, “собака” [З].

матрична структура управління (англ. matrix management system) – вид органі( заційної структури системи управлін( ня, що поєднує лінійне і програмно( цільове управління. Відповідно до принципів лінійного управління (по вертикалі) будується організація окре( мих сфер управлінської діяльності (наприклад, наукові дослідження, конструкторські розробки, виробниц( тво і т.п.), а реалізація програм здійснюється за цільовими принципа( ми, по горизонталі.

матриця (англ. matrix) – штамп із ви( тисненним у ньому заглибленням, що точно відповідає формі оброблю( ваної деталі.

мафія (англ. mafia) – переносно – таємна, здебільшого бандитська організація, яка шляхом терору й за( лякування втручається в політичне життя країни, захищаючи інтереси найреакційніших кіл.

матьюрита (англ. maturity) – дата на( стання погашення кредиту або об( лігації.

мегаполіс (англ.megapolice)–найбіль( ша форма розселення, що ство( рюється внаслідок інтеграції з вели( кою кількістю сусідніх міських агло( мерацій.

Мейо Джордж (англ. Mayo George) –

австралійський філософ і соціолог, учасник хоторнських досліджень, ав( тор книжок “Людські проблеми інду( стріального суспільства” і “Соціальні проблеми індустріального суспіль( ства”. М. займався вивченням про( блем виробництва, пов’язаних із ними питань утоми, монотонності праці і

мотивації. Він обстоював принцип інди відуальних розходжень, дав соціально( психологічне обґрунтування росту продуктивності в Хоторні, надавав особливого значення умовам праці на робочому місці. Висновки М., що містяться в його роботах, зводяться до такого: 1) усі люди різняться між со( бою своїми бажаннями, потребами, метоюімотивами.Програмимотивації до продуктивної праці повинні врахо( вувати індивідуальність кожного пра( цівника; 2) людські проблеми не мо( жуть бути простими; 3) особисті про( блеми працівника і його родини можуть негативно позначитися на ре( зультатах його праці; 4) велике значен( ня мають інформація й ефективний інформаційний зв’язок. Лише деякі менеджери, на думку М., досить підго( товлені —теоретично чи практично — для вирішення людських, соціальних і політичних проблем сучасного інду( стріального суспільства.

менеджер (англ. manager) – найма( ний професійний керуючий.

менеджер і продуктивність праці (англ. manager and productivity) – у системі Тейлора відповідальність за продук( тивність праці покладається на ме( неджерів, на відміну від систем його попередників, які вимагали високої продуктивності тільки від робітників. За Тейлором, менеджери поділяють цю відповідальність, оскільки вони збирають і класифікують інформацію і зводять її до наукових принципів, правил і законів, які потім застосо( вуються як нормативи для робітників. Установлені менеджерами шляхом наукового аналізу практичні норми і правила викладаються робітникам, для їх дотримання виробляються

спеціальніпроцедури.Науковийдобір, підготовка і навчання персоналу ме( неджерами,яквважавТейлор,повинні виявляти їх потенціал у максимально( му ступені.

менеджер раціональний і нераціональ9 ний (англ. manager, rational and irratio nal) – в “ідеальній бюрократії” М. Ве( бера характеристика особи, яка прий( має рішення, з погляду нормативної раціональності, що визначається як ступінь інформованості керівника. М. р. — це, насамперед, добре інформо( ваний менеджер, тоді як м. н. не має достатнього знання ситуації. М. р. має установку, конкретну мету, а м. н. та( кого не має. На цій підставі М. Вебер говорив про раціональність як кри( терій оцінки вчинків. Раціональна поведінка орієнтована на досягнен( ня недвозначної мети, а засоби для досягнення цієї мети обираються за( лежно від наявності надійної інфор( мації.

менеджер як мислячий калькулятор

(англ. тanager as reflectinq calculators) –

у класичному менеджменті менеджер

— це логічно мисляча і добре інфор( мована людина, яка має мету, план і волю для досягнення поставленої мети. Менеджер, що виконує профе( сійно складні управлінські функції, є “логічно думаючою обчислюваль( ною машиною” (Файоль), повинен володіти достатніми знаннями для вирішення управлінських, технічних, комерційних і фінансових питань, мати достатню фізичну й інтелекту( альну міць і працездатність, необхідні для того щоб узяти на себе весь тягар проблем і ділових зобов’язань.

менеджери, потреба в них (англ. de mand for managers) – професійні уп(

равлінські кадри, в обов’язки яких входить координація праці окремих фахівців, об’єднання їхніх зусиль з метою отримання результату визна( ченої цінності. Фабрична система, масове виробництво, масові ринки і надлишок малокваліфікованої робо( чої сили породили потребу у фахів( цях, покликаних координувати усі види спеціалізованої праці для одер( жання єдиного результату. Для ефек( тивної координації виникла потреба у кваліфікованих м. Наразі, у міру того, як ми вступаємо в еру промис( лових роботів, прискореної автома( тизації і комп’ютеризації, роль м. по( требує змін. Тепер до їхніх функцій входить також керування інформа( ційними потоками, від них потрібне не тільки розуміння людських відносин, а й знайомство з комп’ю( терами і складними технічними та інформаційними системами. М. по( винні готуватися до роботи на підприємствах майбутнього, що відрізняються від підприємств наших днів, як сімейна ферма від фабрики, якою вона була сто років тому.

менеджмент (англ. vanadgement) –

вид управління; діяльність, спрямо( вана на перетворення вихідної ситу( ації в бажану; сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності та збільшення прибутку. Вміння добиватися по( ставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. М. – функція, вид діяльності з керівництва людьми в різних організаціях, а також галузь людських знань, які допомагають здійснити цю функцію.

менеджмент відкриття (англ. mana gement open) – крок до успіху робо( чих команд – обмін інформацією. В організаціях, що навчаються, обмін інформацією, дані про бюджет (кош( торис), прибутки і витрати раніше були доступні лише вищому керів( ництву, а нині відкриті для всіх. За нової парадигми “перебір” інфор( мації менш загрозливий, ніж її не( добір. У деяких зарубіжних компані( ях вся інформація, що надходить, сканується на комп’ютері і за деяким винятком, доступна кожному співробітнику. Аналогічний підхід практикується стосовно фінансових документів. Працівникам навіть ра( дять частіше цікавитися матеріалами колег. Відкритий менеджмент по( кликаний сприяти формуванню ат( мосфери довіри, почуття приналеж( ності до організації.

менеджмент і демократія (англ. management and democracy) – О. Тид у книжці “Мистецтво керування” стверджував, що менеджери повинні брати на себе активну роль у справі роз’яснення суті і цілей демократії і демократичного суспільства. О. Тид сприймав сучасне йому суспільство як суспільство великих корпорацій, великих шкіл, великих міст і великих урядових закладів. Через масш( табність і високий ступінь мобіль( ності працюючі люди приходять до єдиної думки про те, як досягти де( мократії, рівності і справедливості, як це могло б відбуватися в умовах менш урбанізованої економіки і мен( шої концентрації промисловості. Але суть демократії — це загально( людське прагнення до високої моралі в усіх сферах, і гарні керівники по(

кликані відіграти важливу роль у справі реалізації ними властивих усім людям устремлінь і сприяти зростан( ню кількості повноцінних особисто( стей.

менеджмент і наука (англ. management and science) – аспект ефективного ме( неджменту, на важливість якого впер( ше звернув увагу Тейлор. У його уяв( ленні справжня наука управління — це більше ніж технічні прийоми, фор( мули і наукові закони, це, насампе( ред, інтелектуальна революція, новий світогляд і нова методологія розгляду проблем. Пошук наукових принципів у менеджменті був перерваний по( явою концепції людських відносин, але був продовжений біхевіористами і психологами, потім були спроби ви( користати закони природничих наук до теорії і практики управління. Ме( неджерів закликали читати, розуміти, давати оцінку і використовувати у своїй практиці звіти біхевіористських досліджень в організаціях. Водночас, багато чого, з чим має справу менед( жер, — символічні дії, міфи та ін.— не піддається науковому аналізу в тради( ційному розумінні, більшість науко( вих теорій управління не можна зас( тосувати в конкретних ситуаціях, що дає підставу з погляду людського фак( тора вважати менеджмент скоріше мистецтвом, ніж наукою.

менеджмент: наукові підходи (англ. management scientific approach) – 1. адмі( ністративний підхід (англ. Administra tive approach) – віддається перевага регламентації функцій, прав, обо( в’язків, нормативів якості, витрат, тривалості елементів системи мене( джменту в нормативних актах (нака(