1. Завдання для самостійного розв’язання

Правильне чи помилкове певне твердження?

1. Грошовий оборот і грошовий обіг – це одне й те ж.

1. Сфера грошового обігу ширша, ніж грошового обороту.

1. Грошовий потік є частиною грошового обороту.

1. Грошові потоки сімейних господарств балансуються заощадженнями на грошовому ринку.

1. Грошовий оборот є передумовою процесу суспільного відтворення.

1. Потоки руху грошей є результатом відтворювального процесу.

1. Грошовий оборот – це безперервне переміщення грошей у фун­кціях засобів обігу і платежу між економічними суб'єктами.

1. Гроші в грошовому обороті індивідуального власника являють собою капітал.

1. Гроші на макрорівні не є капіталом.

1. Для нормального функціонування грошового обороту потріб­на рівність грошових потоків національного доходу та націо­нального продукту.

1. Грошові потоки держави балансуються через запозичення на грошовому ринку.

1. Грошові потоки фірм балансуються через заощадження на гро­шовому ринку.

1. Центральний банк завжди втручається в процес балансування грошового обороту.

1. Держава може впливати на готівковий обіг.

1. Держава може впливати на безготівковий обіг.

1. Грошовий агрегат – це вид функціональної форми грошей.

1. Грошовий агрегат – це сукупність функціональних форм грошей.

1. Готівка, яка включається до агрегату М0, складається з мо­нет та банкнот поза банками.

1. Запас готівки в касах комерційних банків входить до агрега­ту М0.

1. Запас готівки в касах комерційних банків входить до агрега­ту М1.

1. М1 уключає готівку поза банками, чекові рахунки і строкові депозити.

1. Чеки, виписані на поточні рахунки, замінють готівку.

1. Банкноти відносять до «майже грошей».

1. Чекові депозити в своїй основі мають поточні рахунки в комерційних банках.

1. Поточні рахунки є частиною грошової маси.

1. М2 більше ніж М1 на величину строкових депозитів.

1. М2 менше ніж М3 на величину довгострокових вкладів.

1. «Майже гроші» – це гроші, які можна безпосередньо використати як платіжний засіб.

1. «Квазігроші» і «майже гроші» – це одне й те ж.

1. Ліквідність – це можливість активів перетворюватись у платіжний засіб без суттєвої втрати вартості у короткий строк.

1. Найбільшу ліквідність має агрегат МІ.

1. Проблема монетизації ВВП полягає в доведенні маси грошей в обороті до рівня, достатнього для його реалізації.

1. Коефіцієнт Маршалла визначається відношенням номінально­го ВВП до грошової маси.

1. Про достатність монетизації ВВП можна судити за зміною рів­ня монетизації.

1. Про достатність монетизації ВВП можна судити за зміною рів­ня інфляції.

1. Збільшення грошової маси в обігу не означає збільшення рівня монетизації ВВП.

1. Рівень монетизації може падати при збільшенні грошової маси.

1. Достатній рівень монетизації забезпечується врівноважен­ням попиту і пропозиції грошей.

1. Якщо пропозиція грошей збільшиться, а попит на гроші не змі­ниться, то рівень монетизації впаде.

1. Якщо попит на гроші збільшиться, а пропозиція грошей не змі­ниться, то виникне криза збуту.

1. Якщо попит на гроші збільшиться та збільшиться грошова емісія, то рівень монетизації зросте.

1. Якщо рівень монетизації падає протягом довгострокового пе­ріоду – це ознака нормального стану грошової сфери.

1. Не існує прямого зв'язку між падінням рівня монетизації та динамікою грошової маси.

1. Швидкість обігу грошей змінюється при зміні обсягу грошової маси.

1. Швидкість обігу відчутно впливає на економіку.

1. Кейнсіанці стверджують, що швидкістю обігу можна керувати.

1. Монетаристи стверджують, що можна нейтралізувати вплив швидкості обігу грошей на економіку шляхом зміни маси грошей в обороті.

1. Вимоги закону грошового обігу поширюються на всю масу гро­шей, що обслуговує грошовий оборот.