- •Міністерство освіти і науки України
- •Семінар 1 Філософія як спосіб осмисленого буття у світі та навчальна дисципліна План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 2 Рання грецька філософія План
- •Література
- •Семінар 3 Класичний період античної філософії План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 4 Філософія у добу Еллінізму та Римський період План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 5 Патристика й візантійська філософія План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 6 Західноєвропейська схоластика План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 7 Філософія доби Відродження План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 8 Раціоналізм та емпіризм Нового часу План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 9 Просвітництво та анти-просвітництво у філософії Нового часу План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 10 Філософія німецького ідеалізму План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 11 Філософія у хіх ст. План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 12 Сучасна філософія План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 13 Філософія на українських землях План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Тематика підсумкових навчальних робіт
- •Вимоги до написання та оформлення підсумкових навчальних робіт
Семінар 10 Філософія німецького ідеалізму План
1. Поняття й загальна характеристика німецького ідеалізму.
2. Трансцендентальний ідеалізм: І. Кант, Й. Фіхте та Ф.В.Й. Шеллінг.
3. Абсолютний ідеалізм Г.В.Ф.Гегеля.
Література
Філософія. Курс лекцій для студентів усіх напрямків підготовки усіх форм навчання. – Полтава, 2012. – С. 84-104.
Киричок О.Б. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Олександр Борисович Киричок.– Полтава: РВВ ПДАА, 2010.– C. 112-128.
Кривуля О.М. Філософія: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. –C. 189-251.
Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 572 с.
Рассел Р. Історія західної філософії. – Переклад з англійської Ю. Лісняка та П. Таращука. – К.: Основи, 1995. – 759 с. – С. 584-625.
Реале Дж., Антисери Д.Западная философия от истоков до наших дней.Т. 3: От Возрождения до Канта / В переводе и под редакцией С. А. Мальцевой. –СПб.:Пневма, 2002. –880 с.
Реале Дж., Антисери Д.Западная философия от истоков до наших дней.Т. 4: От романтизма до наших дней/ В переводе и под редакцией С. А. Мальцевой. –СПб.:Пневма,1997. –880 с.
Татаркевич В. Історія філософії. В трьох томах (Переклад з польської А. Шкраб’юка). T. 2: Філософія Нового Часу до 1830 року. – Львів: Свічадо, 1999. – 352 с.– С. 242-298.
Методичні рекомендації
Семінар присвячено розгляду філософських концепцій, згуртованих під іменем німецького ідеалізму.
Розглядаючи перше питанняпотрібно подати визначення поняття «ідеалізм», окремо зупинитися на розгляді специфіки та особливостей чотирьох різновидів ідеалістичної думки – «об’єктивний ідеалізм», «суб’єктивний ідеалізм», «трансцендентальний ідеалізм», «абсолютний ідеалізм», подати загальну характеристику німецького ідеалізму, визначити його хронологічні та географічні межі, головні риси, та його місце у філософії Нового часу. Особливу увагу потрібно звернути також на те, що в контексті німецького ідеалізму ми маємо справу з такими двома новими різновидами ідеалізму як трансцендентальний (або критичний) ідеалізм та абсолютний ідеалізм.
Розгляд другого питанняпотрібно почати з філософської доктрини І. Канта, а саме аналізу трьох його головних праць – «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму», «Критика здатності суджень». Студенти мають бути обізнані й чітко уявляти собі значення понять: «трансцендентне», «трансцендентальне», «догматизм», «критицизм», «ноумени», «річ у собі», «річ для нас», «феномени», «апріорі», «апостеріорі», «об’єкт», «суб’єкт», «стосунок», тощо, котрі є базовими у словнику німецького ідеалізму. Вихідним пунктом для розгляду етичної концепції І. Канта має стати його вчення про т.зв. «категоричний імператив». Розглядаючи концепцію – «науковчення» – Й. Фіхте потрібно особливо звернути увагу на суб’єктивістське забарвлення його трансцендентального ідеалізму та тієї ролі, яку він відводить суб’єкту – «Я», а також троїстій схемі пізнання – «Я покладає я. Я покладає не я. Я покладає і я, і не я», що є частковим ідейним випередженням пізнавальної схеми гегельянської діалектики – «Теза. Антитеза. Синтез». Розглядаючи варіант трансцендентального ідеалізму, репрезентований Й.Ф.В.Й. Шеллінгом потрібно звернути увагу на поступовий перехід Шеллінга від натурфілософської до релігійно-філософської проблематики. Також потрібно відзначити особистий дружній зв'язок Шеллінга із Гегелем та Гелдерліном та взаємовплив їхніх ідей. На останок потрібно відзначити як спільні, так і відмінні риси, що були помічені у концепціях цих трьох видатних представників німецького трансцендентального ідеалізму.
Розгляд третього питання– системи абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Гегеля потрібно здійснювати на аналізі змісту його праць «Феноменологія Духу» та «Наука логіки», що є ключовими для розуміння філософії Гегеля. В ході розгляду особливу увагу потрібно приділити діалектичній концепції мислителя, розмежувавши її від платонівської діалектики, а також базованій на цій концепції філософії історії, ідеалістичній естетиці, філософії релігії, політики, тощо. Окремо потрібно звернути увагу на головну рису Гегелівського абсолютного ідеалізму – йогопанлогізм.