Методичні рекомендації

Семінар присвячено вивченню філософії у добу Еллінізму та Римський період. Розгляд першого питанняпотрібно розпочати з загальної характеристики доби Еллінізму та Римського періоду, наголосивши на природі тих змін, що відбулися у античному світі, порівняно з раннім та класичним періодами.

Підчас розгляд другого питання, присвяченого сократичним школам – кініків, киренаїків, мегариків, тощо, потрібно наголосити на різниці у розумінні сократичного послання різними його послідовниками, а також на тому який відгук знаходили та, чи інша рецепція сократичної філософії у сучасників.

Підчас розгляду третього питаннястуденти мають здобути чітке уявлення про античний скептицизм – від Піррона до академіків – як важливий філософський феномен античного світу. Також потрібно зосередити увагу студентів на понятті «епохе» та методології античних скептиків, як вона подана у Секста Емпірика.

Розгляд четвертого питаннямає на меті ознайомлення студентів з доктриною Епікур та епікурейців. Розгляд питання доречно почати з зв’язку філософії Епікура з філософією ранньої Атомістичної школи. Особливий наголос має бути зроблений на розв’язанні проблеми смерті, як центральної для античного епікуреїзму, а також аналізі вчення епікурейців про досягнення стану спокою (атараксія).

Розглядаючи п’яте питаннястуденти мають здобути чітке уявлення про філософську доктрину школи стоїків. Розгляд питання доречно почати з розподілу філософського знання, як його бачили стоїки – на логіку, фізику та етику, й потім перейти до безпосереднього розгляду цих трьох складових філософського знання у контексті стоїчної доктрини. Підчас розгляду логіки варто наголосити на її фундаментальному характері для стоїчної філософії, а також її зв’язках з думками попередників (напр.– Геракліта, Анаксагора, тощо). Підчас розгляду фізики необхідно особливо зупинитися на розгляді поняття «природа», як воно розуміється стоїками. Підчас розгляду етики необхідно особливо зупинитися на стоїчному вченні про пристрасті та досягнення стану безпристрасності (апатії), як однієї з головних ознак стоїчного мудреця.

Розгляд шостого питанняпередбачає ознайомлення студентів з філософською доктриною неоплатонізму як потужного синтезу філософії античного світу. Підчас розгляду особливо потрібно зупинитися на відмінностях між платонізмом та неоплатонізмом, назвати головних представників неоплатонізму (Плотін, Порфирій, Ямвліх, Прокл) та їхні найголовніші твори, окреслити головні теми, що були покладені в основу їхнього філософського дискурсу.

Семінар 5 Патристика й візантійська філософія План

1. Загальна характеристика періоду Середньовіччя.

2. Рання християнська писемність й феномен апологетів.

3. Грецька патристика.

4. Латинська патристика.

5. Візантійська філософія.

Література

Філософія. Курс лекцій для студентів усіх напрямків підготовки усіх форм навчання. – Полтава, 2012. – С. 44-54.

Киричок О.Б. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Олександр Борисович Киричок.– Полтава: РВВ ПДАА, 2010.– C. 61-70.

Кривуля О.М. Філософія: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. –C. 111-122.

Рассел Р. Історія західної філософії. – Переклад з англійської Ю. Лісняка та П. Таращука. – К.: Основи, 1995. – 759 с. – С. 262-330.

Реале Дж., Антисери Д.Западная философия от истоков до наших дней. В четырех томах (Перевод с итал. С. Мальцевой).Т.2:Средневековье. – Санкт-Петербург: Петрополис, 1997. – 368с.

Татаркевич В. Історія філософії. В трьох томах (Переклад з польської А. Шкраб’юка). T. 1: Антична і середньовічна філософія. – Львів: Свічадо, 1997. – 456 с.– С. 212-257.

Ueberweg F. Grundriss der Geschichte der Philosophie von Thales bis auf die Gegenwart. Zweite Theil: Die patristischen and scholastischen Zeit. – Berlin: Mittler & Sohn, 1866. – 239 S. – S. 4-102.