- •Міністерство освіти і науки України
- •Семінар 1 Філософія як спосіб осмисленого буття у світі та навчальна дисципліна План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 2 Рання грецька філософія План
- •Література
- •Семінар 3 Класичний період античної філософії План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 4 Філософія у добу Еллінізму та Римський період План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 5 Патристика й візантійська філософія План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 6 Західноєвропейська схоластика План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 7 Філософія доби Відродження План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 8 Раціоналізм та емпіризм Нового часу План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 9 Просвітництво та анти-просвітництво у філософії Нового часу План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 10 Філософія німецького ідеалізму План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 11 Філософія у хіх ст. План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 12 Сучасна філософія План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 13 Філософія на українських землях План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Тематика підсумкових навчальних робіт
- •Вимоги до написання та оформлення підсумкових навчальних робіт
Семінар 1 Філософія як спосіб осмисленого буття у світі та навчальна дисципліна План
1. Проблема визначення філософії.
2. Специфіка філософського знання.
3. Функції філософії.
4. Класична й пост-класична парадигми філософування.
Література
Філософія. Курс лекцій для студентів усіх напрямків підготовки усіх форм навчання. – Полтава., 2012, С. 3-13.
Киричок О.Б. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Олександр Борисович Киричок.– Полтава: РВВ ПДАА, 2010.– C. 6-16.
Кривуля О.М. Філософія: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. –C. 10-25.
Філософія: Навчальний посібник / І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко, І.В.Бойченко, В.Л.Розумний та ін. За ред. І.Ф.Надольного – К.: Вікар, 1997 – С. 5 – 30.
Бохенский И.М. Современная европейская философия / Сокр. пер. с англ. В.В. Мшвениерадзе, М.К. Мамардашвили. – М.: Изд-во иностранной лит-ры, 1959. – 288 с.
Гільдебранд Д. фон. Що таке філософія? / Пер. з англ. Ю. Підлісний. – Львів: Колесо, 2008. – 244 с. – С. 20-32.
Делёз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? / Пер. с фр. и послесл. С.Н. Зенкина— М.: Институт экспериментальной социологии, Спб.: Алетейя, 1998. – 288 с.
Мамардашвили М.К. Философские чтения. –СПб.: Азбука-классика, 2002. – 832 с.
Фуко М. Археология знания / Пер. с фр. и общ. ред. Б. Левченко. – К.: Ника-Центр, 1996. – 208 с.
Чернышов В.В. Философия, религия, наука: мировоззрения или способы осмысленного бытия в мире? Філософія у сучасному світі: Матеріали міжнародної наукової конференції 24-26 квітня 2013 року, Донецький національний університет, м. Донецьк. – Донецьк: ДонНУ, 2013. – Т. II. – С. 111-113.
Штайн Е. Вступ до філософії (Впровадження: Значення і структура твору «Вступу до філософії» Едит Штайн. Клавдія Марієць Вульф) / Пер. з нім. Ілони Терзової. – Жовква: Місіонер, 2011. – 248 с. – С. 5-19.
Методичні рекомендації
Перше семінарське заняття спрямоване на ознайомлення студентів із загальною філософською проблематикою – філософією як людським прагненням до мудрості, осмисленого буття у світі, а також філософією як навчальною дисципліною, що відіграє значну роль у підготовці кадрів вищої кваліфікації.
Підчас розгляду першого питанняголовну увагу потрібно приділити розмаїттю визначень філософії, головним відмінностям цих визначень. Почати розгляд питання доречно з проведення розрізнення між ноуменальним та реальним способами визначення.
При розгляді другого питанняособливу увагу потрібно приділити проясненню поняття «світогляд», а також розведенню таких понять як «філософія» й «світогляд», «філософія» й «міфологія», «філософія» й «релігія», «філософія» й «наука», наголошуючи, що кожне з цих понять може означати як певну «картину світу» (світогляд), так і певний спосіб осмисленого буття у світі.
Розгляд третього питаннядоречно почати з розгляду структури філософського знання, поступово переходячи до функцій філософії, пов’язуючи кожний структурний елемент філософського знання з певною функцією філософії – світоглядною, пізнавальною, критичною, тощо.
Підчас розгляду четвертого питанняголовну увагу потрібно приділити відмінностям класичної та пост-класичної парадигм філософування. Для цього, спершу потрібно прояснити поняття «парадигми», окреслити рамки обох парадигм, визначити їх головні риси.