Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodyczni wkaziwky_philos.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
374.78 Кб
Скачать

Семінар 13 Філософія на українських землях План

1. Хронологія й періодизація історії філософської думки на українських землях.

2. Філософія у Києво-Руську добу.

3. Філософія у часи Речі Посполитої.

4. Філософія на українських землях у XVII-XVIII ст..

5. Українська класична філософія. Г.С. Сковорода.

6. Філософія на українських землях у ХІХ-ХХ ст.

7. Філософія у сучасній Україні.

Література

Філософія. Курс лекцій для студентів усіх напрямків підготовки усіх форм навчання. – Полтава., 2012, С. 116-129.

Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. – К.: Наукова думка, 2001. – 375 с.

Киричок О.Б. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Олександр Борисович Киричок. – Полтава: РВВ ПДАА, 2010.– C. 184-208.

Кривуля О.М. Філософія: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. –C. 252-274.

Чижевський Д. Нариси історії філософії на Україні. – К., 1992.

Філософія: Навчальний посібник / І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко, І.В.Бойченко, В.Л.Розумний та ін. За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1997 – С. 166-185.

Філософія. Навч. посібник / За заг. ред. Ю.В.Осічнюк. – К.: Атіка, 2003. – С. 120-136.

Методичні рекомендації

Семінар присвячено ознайомленню з історією вітчизняної філософської думки.

У першому питанніпотрібно подати хронологію та періодизацію історії філософської думки на українських землях.

Розгляд другого питанняпотрібно розпочати з аналізу вітчизняних літературних та філософських джерел Києво-Руської доби, наголосивши, що філософія приходить на українські терени разом з Християнством, у контексті культурних запозичень – як частина візантійської культури. Особливу увагу потрібно приділити фундаментальним поняттям, що формували давньоруську християнську свідомість – концептам «Софії – Премудрості Божої», «Страху Господнього» – як начала премудрості, ідеї Боголюбської єдності та соборності, «Правди» (напр.– «Руська правда» Ярослава Мудрого) тощо, що є наріжними концептами східнохристиянського релігійно-філософського та теологічного дискурсів.

Розгляд третього питанняпотрібно розпочати з зауваження, що якщо у Києво-Руську добу філософія на українських землях розвивалася майже виключно під візантійським впливом, то філософія за часів перебування значної кількості українських земель у складі Речі Посполитої розвивається радше під впливом філософської думки Заходу. Також потрібно особливо відзначити гуманістичні тенденції у вітчизняній думці XV-XVI ст. Безпосередньо після цього потрібно перейти до розгляду персоналій – Ю. Котермак-Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Лукаш з Нового Міста, Станіслав Оріховський Роксолан, І. Туробінський-Рутенець, Г. Чуй Русин, Ю. Тичинський-Рутенець, тощо.

Розглядаючи четверте питанняпотрібно особливо зупинитися на розгляді діяльності Острозького освітнього центру, Київській братській школі, а згодом Києво-Могилянського колегіуму (ще згодом – Академії). З ранніх персоналій на особливу увагу заслуговують І. Вишенський, І. Копинський, Лаврентій і Стефан Зизаній, Мелетій Смотрицький, Кирило-Транквіліон Ставровецький, Й. Борецький, П. Беринда, К. Сакович, М. Смотрицький, Т. Євлевич. Також, у контексті розгляду даного питання, потрібно подати коротку характеристику такого культурного феномену як українське бароко, та проаналізувати творчість головних діячів цієї доби: П. Могили, С. Яворського, Т. Прокоповича, І. Гізеля, Й. Кононович-Горбацького, Г. Щербицького, Я. Козельського, П. Лодія, тощо.

Розгляд п’ятого питанняпотрібно почати з розгляду біографічних даних Г.С. Сковороди та обставин його життя. Потім потрібно перейти до розгляду філософсько-теологічної концепції Г.С. Сковороди, особливо наголошуючи на тому, що його філософська концепція постає у поєднанні центральних принципів як східнохристиянської, так і західнохристиянської думки, а саме – естетизму та психологізму. Саме таке поєднання уможливило той філософський синтез, що відомий як українська класична філософія. Особливо потрібно розглянути вчення Г.С. Сковороди про три світи та двіонатурність цих світів, вчення про спорідненість (сродность) кожної людини, що, у свою чергу, є теоретичним обґрунтуванням вчення Г.С. Сковороди про людське щастя та засоби його досягнення, котре є підґрунтям сковородинівської етики, а також вчення про «Горню республіку» як архетип ідеальної держави.

Підчас розгляду шостого питанняпотрібно окреслити головну проблематику та розглянути основних репрезентантів філософської думки на українських теренах у ХІХ-ХХ ст. Особливо потрібно зупинитися на впливах філософії просвітництва та романтизму на українських теренах, діяльності Київської релігійно-філософської школи, Кирило-Мефодіївського товариства, Громадівського руху, філософії мови О. Потебні та соціальній філософії М. Драгоманова, діяльності представників руху «Молода Україна», філософських поглядах Б. Кістяківського, В. Вернадського, М. Грушевського, В. Винниченка, М. Хвильового, представників української думки 60-80-х років ХХ ст.

Розгляд сьомого питанняпередбачає висвітлення філософської ситуації в Україні від здобуття нею незалежності до сьогодні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]