Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Детская психология , Павленков.docx
Скачиваний:
918
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
822.54 Кб
Скачать

ЗМІСТ

1. Загальні засади дитячої психології

1.1. Сутність дитячої психології      9

Дитяча психологія у системі гуманітарних наук      11

Роль дитячої психології у діяльності вихователя дошкільного навчального закладу   13

1.2. Методологія і методи дитячої психології   14

Методологічні принципи вивчення психіки дитини    14

Методи науково-психологічного вивчення дітей      16

Застосування методів дослідження вихователем дошкільного навчального закладу    31

1.3. Сутність і закономірності психічного розвитку дитини

Роль біологічних і соціальних факторів у психічному розвитку дитини    34

Основні закономірності психічного розвитку дитини     43

Діяльність як детермінанта психічного розвитку дитини      46

Роль навчання у психічному розвитку дошкільника       51

Засади періодизації психічного розвитку дітей дошкільного віку     57

Періоди психічного розвитку у дитячому віці      63

Індивідуально-психологічні відмінності дітей     65

 

2. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості, немовлячому і ранньому віці

2.1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості71

Особливості психічного розвитку новонародженого  74

Криза новонародженості    81

2.2. Немовлячий вік і його особливості

Загальна характеристика психічного розвитку немовлят    83

Роль рухової активності у психічному розвитку дитини    91

Мовленнєвий розвиток немовляти     97

Когнітивний розвиток дитини першого року життя     100

Передумови формування особистості дитини     107

Криза першого року життя     109

2.3. Особливості психічного розвитку дітей раннього віку

Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини

Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві

Зародження нових видів діяльності у ранньому дитинстві

Розвиток спілкування з дорослими і однолітками

Розвиток мовлення дитини раннього віку

Новоутворення пізнавальної сфери у період раннього дитинства

Передумови формування особистості у ранньому дитинстві

Криза трьох років

 

3. Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці

3.1. Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку

Соціальна ситуація розвитку у дошкільному віці

Загальна характеристика ігрової діяльності дошкільника

Роль дорослих у розвитку ігрової діяльності дошкільника

Види ігрової діяльності дошкільника і їх роль у психічному розвитку

Види іграшок і їх вплив на психічний розвиток дитини дошкільного віку

3.2. Продуктивні види діяльності дошкільника

Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці

Вплив зображувальної діяльності на психічний розвиток дошкільників

Конструктивна діяльність дошкільника

3.3. Трудова діяльність дитини дошкільного віку

Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника

Становлення трудової діяльності дошкільників

Особливості уявлень дошкільників про працю дорослих

Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника

3.4. Становлення навчальної діяльності у дошкільному віці

Психологічні передумови формування навчальної діяльності у дошкільному віці

Умови розвитку навчальної діяльності дітей дошкільного віку

Основні рівні розвитку і готовність дошкільника до навчання

3.5. Спілкування дитини з дорослими і однолітками

Особливості спілкування дитини з дорослими

Розвиток форм спілкування у дошкільному закладі

Особливості спілкування дитини з батьками

Специфіка спілкування дитини з вихователем

Педагогічне спілкування із дошкільниками

Форми спілкування дошкільників з однолітками

Конфлікти між дітьми і їх причини

 

4. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника

4.1. Особливості уваги дітей дошкільного віку

Функції уваги у дошкільників

Мимовільна увага і умови її розвитку у дошкільному віці

Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування

Післядовільна увага дошкільників

Розвиток властивостей уваги у дошкільному віці

Шляхи і засоби організування і підтримання уваги дошкільників

4.2. Мовлення і його розвиток у дошкільному віці

Розвиток лексичного запасу і граматичної будови мовлення дітей дошкільного віку

Розвиток звукового і синтаксичного аспектів мовлення. Усвідомлення дошкільниками звукового складу слова

Усвідомлення дошкільниками словникового складу мови

Функції мовлення дошкільників

4.3. Сенсорний розвиток дошкільників

Розвиток основних видів відчуття у дошкільному віці

Психологічні основи сенсорного розвитку дошкільників

Розвиток сенсорних еталонів у дошкільників

Розвиток у дошкільників дій сприймання

4.4. Мислення і його види у дошкільному віці

Загальна характеристика мислення дошкільників

Мислення і діяльність дошкільників

Керівництво розвитком мислення дітей

4.5. Розвиток пам'яті дітей дошкільного віку

Мимовільна пам'ять дошкільників і умови її розвитку

Довільна пам'ять і етапи її розвитку у дошкільному віці

Формування елементів логічної і інших видів пам'яті у дошкільному дитинстві

Управління розвитком пам'яті дітей дошкільного віку

4.6. Формування уяви у період дошкільного дитинства

Особливості уяви дошкільника

Розвиток видів уяви у дошкільників

Розвиток операцій уяви у дошкільному віці

Розвиток функцій уяви у дошкільників

Управління розвитком уяви дітей

 

5. Емоційно-вольова сфера у дошкільному дитинстві

5.1. Особливості емоцій і почуттів у дошкільному віці

Розвиток почуттів у дошкільному віці

Емоційні порушення у дошкільників

5.2. Воля і її роль у поведінці дитини

Особливості розвитку вольових дій дошкільників

Встановлення відношень між метою дій і їх мотивами

Посилення регулювальної ролі мовлення у виконанні дій

Особистісний аспект розвитку волі дошкільників

Управління розвитком волі у дошкільників

 

6.Формування особистості дошкільника

6.1. Умови розвитку особистості дитини дошкільного віку

Вплив дорослих на розвиток особистості дошкільника

Роль однолітків у розвитку особистості дитини

Психологічні основи статевого виховання дошкільників

Діяльність і розвиток особистості дошкільника

6.2. Розвиток мотиваційної сфери і формування самосвідомості дитини у дошкільному віці

Загальна характеристика мотивів поведінки дитини

Роль гри у розвитку мотиваційної сфери дошкільника

Самосвідомість і самооцінка дошкільника

Управління розвитком самосвідомості у дошкільників

6.3. Моральне становлення особистості дошкільника

Умови морального розвитку особистості дитини

Розвиток моральної поведінки у дошкільному віці

Причини негативних особистісних утворень у дошкільників

Емоційне благополуччя дитини у групі

6.4. Темперамент і характер дитини дошкільного віку

Вікові особливості виникнення і прояву різних властивостей темпераменту дошкільників

Співвідношення спадкового і набутого у темпераменті дитини

Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту

Прояв властивостей темпераменту у навчально-виховній роботі з дошкільниками

Характер дитини

6.5. Розвиток здібностей у дошкільному віці

Пізнавальні здібності дошкільників

Практичні здібності дошкільників

Спеціальні здібності дошкільників

Вивчення здібностей дитини

Умови розвитку здібностей у дошкільному віці

Робота з обдарованими дошкільниками

6.6. Психологічна готовність дитини до школи

Криза шести-семи років

Формування нової внутрішньої позиції

Розвиток особистості у старшому дошкільному віці

Мотиваційна готовність дитини до школи

Емоційно-вольова готовність дитини до школи

Розумова готовність дитини до школи

Соціально-психологічна готовність дитини до школи

Формування психологічної готовності до школи у різних видах діяльності

Короткий термінологічний словник

Література

1.1. Сутність дитячої психології

1.      Загальні засади дитячої психології

Дитяча психологія є напрямом вікової психології, га­луззю психологічної науки, яка вивчає факти і закономір­ності психічного розвитку дитини як члена суспільства від народження до вступу до школи, встановлює вікові періоди цього розвитку і причини переходу від одного пері­оду до іншого. Розв'язання теоретичних завдань дитячої психології розширює можливості практичного впрова­дження набутих нею знань.

 

1.1.            Сутність дитячої психології

 

Дитинство є періодом найшвидшого та найінтенсивнішого розвитку людини. Інші періоди не передбачають та­кої кількості своєрідних життєвих етапів, як раннє і до­шкільне дитинство.

Упродовж 6-ти-7-ми років життя у психіці дитини відбуваються грандіозні прогресивні зміни. Пізнаючи світ і себе, вона поступово формується як особистість, розвиває свої психічні якості і властивості, внутрішній світ, у міру своїх фізичних, інтелектуальних, духовних сил включа­ється у життєдіяльність соціуму.

За фізичними, фізіологічними і психологічними якос­тями немовля помітно відрізняється від дошкільника, до­шкільник від підлітка, підліток від юнака, юнак від дорослої людини. Віковий розвиток особистості людини, притаман­них їй психічних процесів і властивостей від пренатально­го (дородового) періоду до останніх днів життя вивчає віко­ва психологія, у структурі якої, відповідно до основних пе­ріодів життя людини, виокремлюють дитячу психологію, психологію молодшого школяра, психологію підлітка, психологію юності, психологію дорослої людини і герон­топсихологію (психологія людей літнього віку). Дитяча психологія разом із педагогікою, фізіологією, педіатрією та іншими науками вивчає дитину, розвиток її психіки протягом перших семи років життя.

Дитяча психологія (грец. psyche - душа і logos - слово, вчення) - галузь психологічної науки, яка вивчає факти і закономірності психічного розвитку дитини на різних вікових етапах, а також за­кономірності переходу від одного вікового етапу до іншого.

За словами українсько-російського психолога Даниїла Ельконіна (1904-1984), дитяча психологія вивчає зако­номірності розвитку дитини як члена суспільства, тобто її психіку, свідомість, психічний розвиток від народження до вступу до школи. У процесі формування її як члена сус­пільства і як особистості відбувається розвиток дитячої психіки, свідомості від властивих немовляті елементарних форм до властивих дорослій людині розвинених форм сві­домого відображення дійсності. Тому предметом дитячої психології є загальні закономірності психічного розвитку в онтогенезі (індивідуальному розвитку), його вікових пері­одів, причин і механізмів переходу від одного періоду до іншого, їх характерних ознак і психологічних механізмів. Її специфіка полягає в необхідності дослідження не лише психічних процесів і якостей, але і законів, закономірнос­тей їх виникнення та становлення. Адже постійний пси­хічний розвиток дитини, перехід від елементарних реак­цій до складних і осмислених дій, оволодіння мовленням, перші прояви самостійності, попри індивідуальні відмін­ності, мають багато спільних ознак, які й досліджує дитя­ча психологія. Незважаючи на те що усі діти різні, об'єд­нує їх неминуча необхідність подолати певні етапи (стадії) розвитку. Дитина змінюється на кожному віковому етапі, і ці зміни є закономірними і мають свої причини.

Дитяча психологія вивчає психологічні особливості ді­тей кожного вікового періоду, звертаючи увагу передусім на те, що нового на певному етапі їхнього життя виникає, розвивається, чим збагачується загальний психічний роз­виток дитини. Ці зміни відбуваються в діяльності дітей, їхньому спілкуванні з дорослими й однолітками, пізнанні ними навколишнього світу.

У діяльності діти вчаться бачити, слухати і чути, дума­ти і робити висновки. Від особливостей цієї діяльності за­лежить розвиток сприймання, уваги, пам'яті, мислення, уяви, здібностей, мовлення, почуттів, волі. У цьому бага­томанітному процесі виникає індивідуальність, формуєть­ся особистість дитини.

В Україні проблеми дитячої психології досліджує лабо­раторія психології дошкільника Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Зусилля її вчених зосере­джені на таких питаннях: формування гуманних почуттів у дошкільнят в умовах суспільного та сімейного виховання; психологічні основи формування передумов навчальної ді­яльності дітей у дошкільному закладі; особливості розвит­ку взаємодії дитини з дорослими та однолітками в дитячо­му садку і родині; розвиток довільної поведінки дошкіль­нят; психологічне забезпечення розвитку здібностей дитини у специфічно дитячих видах діяльності; взаємодія дитячого садка та сімї для надання психотерапевтичної до­помоги дітям, що постраждали від аварії на ЧАЕС.

Дитяча психологія у системі гуманітарних наук

Дитяча психологія є молодою наукою. Зародилась вона наприкінці XIX ст. з виходом книги німецького вченого-фізіолога Вільгельма Прейєра (1841 -1897) «Душа дити­ни» , у якій подано нотатки щоденних спостережень автора за розвитком свого сина. Попри те що ці спостереження ма­ли здебільшого біологічну орієнтацію, В. Прейєр першим спробував об'єктивно дослідити психіку дитини, що дало підстави вважати його основоположником дитячої психо­логії. Особливо інтенсивно розвивалася вона у XX ст., у ре­зультаті чого виокремилася у спеціальну галузь психоло­гічних знань, тісно пов'язану з багатьма іншими науками.

У філософії дитяча психологія запозичила загальнофілософські методи пізнання, знання загальних законів роз­витку, що дало змогу їй знайти правильний підхід до вив­чення психічного розвитку дитини, розкрити процес ви­никнення свідомості, набуття нею соціальних якостей, залучення до вселюдського досвіду. А детальне вивчення дитячого розвитку, особливо специфіки пізнання дити­ною навколишнього світу, допомагає глибше зрозуміти загальну природу людського пізнання у філософському вимірі.

Дитяча психологія послуговується загальнопсихологічними знаннями про психіку людини, без яких неможли­ве психологічне вивчення діяльності дитини, її психічних станів і процесів, властивостей особистості. Знання загальнопсихологічних закономірностей допомагає дослідити і спрогнозувати появу новоутворень у психічному розвитку дитини. Загальна психологія не може обійтися без відомо­стей про те, як виникають і розвиваються від народження психічні властивості особистості, що належить до сфери досліджень і арсеналу знань дитячої психології. Загалом багато закономірностей психіки дорослого неможливо зро­зуміти, якщо не знати і не враховувати їх походження. Да­ні дитячої психології сприяють з'ясуванню законів роз­витку психічних процесів і властивостей особистості, їх динаміки, структури і змісту.

Послуговується дитяча психологія надбаннями анато­мії і фізіології, особливо даними про розвиток нервової системи і вищої нервової діяльності дитини.

Активно взаємодіє дитяча психологія з педагогікою, яка потребує знань закономірностей та особливостей пси­хічного життя дитини, перебігу процесів у її психіці тощо. «Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, - писав К. Ушинський, - то вона повинна перше пізнати її також в усіх відношеннях». Педагогіка може успішно розробити план виховання цілісної особис­тості, якщо спиратиметься на весь комплекс наук про лю­дину, центром якого є психологія: «Ми не кажемо педа­гогам, дійте так чи інакше, але кажемо їм, вивчайте зако­ни психічних явищ, якими хочете керувати, і дійте, зважаючи на закони й обставини, у яких ви хочете їх зас­тосувати».

Психолог, вивчаючи закони психічного розвитку дити­ни, не може не використовувати знання з педагогіки. Ад­же свідомість і особистість дитини не розвивається безпри­чинно і спонтанно. Причини цього розвитку закорінені у змісті й організації життя дитини. Тому без педагогіки ди­тяча психологія втрачає предмет вивчення і базову моти­вацію.

Роль дитячої психології у діяльності вихователя дошкільного навчального закладу

Психологія для педагога, за словами вітчизняного педа­гога Костянтина Ушинського (1824-1870), є однією з найнеобхідніших дисциплін, оскільки у процесі виховання він постійно перебуває у площині психічних явищ. Дитяча пси­хологія, зазначав російський психолог Лев Виготський (1896-1934), повинна бути не лише консультантом і посе­редником педагогіки. Її завдання полягають у психологічно­му обґрунтуванні навчання і виховання дітей на основі спе­ціальних психологічних досліджень. Особливо важливими її завданнями є відображення унікальності кожного вікового етапу від народження до вступу дитини до школи, з'ясуван­ня тенденцій, закономірностей психічного розвитку дитини.

Дитяча психологія є однією з основних галузей психо­логічної науки в підготовці вихователів дошкільних зак­ладів. Знання її (закономірностей психічного розвитку, розумових, вольових і емоційних якостей, здібностей та інтересів дошкільника) має важливе значення для навчан­ня і виховання дітей дошкільного віку.

Не володіючи знаннями з дитячої психології, вихова­тель не зможе встановити контакт із дітьми, керувати їх розвитком, уникнути помилок у своїй роботі. Психологія допомагає мудрому вихователю знайти підхід не тільки до комунікабельних, а й до малоактивних, проблемних дітей, розпізнати багато фактів дитячої поведінки, причини стій­ких помилок дітей, особливості їхньої поведінки у колек­тиві, взаємини з однолітками і дорослими тощо. Завдяки їй педагог зможе «проектувати» розвиток особистості ви­хованців, допомогти їм уникнути помилок і невдач, зрозу­міти закономірності результатів у своїй діяльності, ціле­спрямовано шукати, знаходити раціональні способи досяг­нення педагогічної мети.

Знання дитячої психології допомагає вихователю поба­чити і подолати причини, які породжують у деяких дітей труднощі при засвоєнні нового матеріалу, негативну пове­дінку тощо. Вивчення психічних особливостей дітей дає змогу побачити, що в одних недостатньо розвинені інтере­си, пізнавальна активність, вони байдужі до навчання, другі - надто неорганізовані, не вміють зосередитися, а ще інші - не вміють думати, аналізувати, погано розумі­ють пояснення вихователя. З урахуванням цього педагог знаходить індивідуальний підхід до кожного учня, прагну­чи в одних дітей пробудити інтерес до занять, в інших - організувати увагу чи домогтися правильного розуміння засвоюваного матеріалу, забезпечивши успішний розви­ток усіх дітей групи.

Вихователь зосереджується не тільки на недоліках, а й на позитивних психічних якостях дітей: творчій ініціати­ві, здібностях (до музики, малювання тощо) з метою їхньо­го подальшого розвитку.

Вивчення психології має велике значення для роботи вихователя над собою, передусім для подолання власних недоліків, розвитку здібностей, формування професійних якостей особистості, необхідних для роботи з дітьми, без чого йому не бути уважним спостерігачем, готовим не тіль­ки зрозуміти дитину, але й підтримати, розвинути всі її найкращі якості.

Отже, для успішного виховання і навчання дітей вихо­вателям дошкільних закладів необхідно знати закономір­ності їхнього психологічного розвитку, тобто знати дитячу психологію.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.