3. Вимоги до авторського текстового оригіналу

3.1. Загальні положення

Авторський текстовий оригінал оформлюється відповідно до Державних стандартів України: ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” та ДСТУ 4861:2007 «Видання. Вихідні відомості» - і подається до навчального відділу на експертизу відповідності навчальній програмі дисципліни.

До редакційно-видавничого відділу подаються для проведення експертизи перед Вченою радою академії видання, які пропонуються на гриф МОН України. Матеріал подається в одному примірнику, роздрукований на папері формату А4 з інтервалом 1,5 разом з його електронним варіантом для наступного редагування і видання.

Видавничою діяльністю в академії займаються редакційно-видавничий відділ (видання, що представляються на Гриф) та кафедри (навчально-методичні видання для забезпечення навчального процесу).

До видання приймаються текстові оригінали підручників, навчальних і навчально-методичних посібників, які включені в плани видання, розглянуті і рекомендовані до друку кафедрами, Вченою радою академії (факультету) з відповідним пакетом документів.

3.2. Вимоги до оформлення

Рукопис друкується з одного боку аркуша формату А4 (210 х 297 мм). Текст повинен бути набраний у редакторі Word українською мовою з дотриманням таких правил:

Параметри сторінки:

● для роботи, яка буде видана у вигляді брошури:

- верхнє, нижнє, ліве і праве поле – по 2 см;

- колонтитул від верхнього краю – 1 см;

● для видань, кількість сторінок яких перевищує 300 стор.:

- верхнє і нижнє поле – по 2 см;

- ліве і праве поле – по 3 см;

Шрифт тексту – Times New Roman, розміру 14 пт.

Абзацний відступ

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати 1,25 см або п’ять друкарських знаків.

Заголовки

Заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Розділи повинні мати порядкові номери в межах усього видання, які позначаються арабськими цифрами.

Заголовки підрозділів пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу та порядкового номера підрозділу, які розділяються крапкою. Наприкінці номера підзаголовка ставиться крапка.

Формування заголовків розділів відповідними стилями обов’язкове.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути не менш ніж 12 пт.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї вміщено тільки один рядок тексту.

Перенесення слів у тексті не допускається !!!!

Нумерація сторінок

Сторінки слід нумерувати арабським цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють знизу посередині, без крапки в кінці. Нумерація починається з третього аркуша, не враховуючи обкладинки.

Формули

Формули вставляються прямо в текст за допомогою редактора формул Microsoft Eguation.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадувалися, посередині сторінки (вище і нижче кожної формули або рівняння слід залишити 6 пт), супроводжуючи порядковою нумерацією арабськими цифрами в дужках у крайньому правому положенні на рядку на рівні формули у тому випадку, якщо вони згадуються в тексті більше одного разу. Нумерація формул здійснюється у межах розділів, тобто номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, які розділені крапкою, наприклад, формула (1.1) – перша формула першого розділу.

Формули, які розташовані в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка. Наприклад, формула А.2 – друга формула додатка А

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формул, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починається з абзацу словом “де” без двокрапки після нього.

Зразок оформлення формул:

,

(1.1)

де М_і - потужність ί-го виробничого підрозділу підприємства;

Т_р - річний фонд часу роботи устаткування;

t_і - трудомісткість виготовлення одиниці продукції в годинах.

Таблиці

Таблицю (залежно від її розміру) розташовують під текстом, у якому вперше дається посилання на неї, а при необхідності – у додатку.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу (наприклад, 1.1), за винятком таблиць, що наводяться в додатках.

На кожну таблицю в тексті повинно бути хоча б одне посилання.

Слово “Таблиця” розташовується над таблицею праворуч. Назву таблиці слід друкувати під словом “Таблиця”, симетрично до тексту. У кінці заголовка таблиці крапка не ставиться.

При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку допускається заміна її верхніх або бокових заголовків відповідними номерами. Нумерація здійснюється арабськими цифрами (як у першій частині таблиці). Слово “Таблиця ____” вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці ____” із зазначенням її номера. Нумерація граф здійснюється лише в тому випадку, якщо таблиця займає більше однієї сторінки.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм.

Зразок оформлення таблиць:

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка {						} Заголовки граф
						} Підзаголовки граф
						}Горизонтальні рядки
	Боковик (графа для заголовків рядків)	Графи (колонки)

Ілюстрації

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Малюнки й об'єкти необхідно групувати, інакше неможливо буде їх нормально переміщувати по аркушу. Вставляються вони командами «Вставка-Рисунок» і «Вставка-Объект».

На кожну ілюстрацію в тексті має бути хоча б одне посилання. Всі ілюстрації, якщо їх у тексті більше однієї, слід нумерувати послідовно, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.”

Номер у межах розділу і назву ілюстрації розміщують під ілюстрацією.

Оформлення бібліографічного списку

Список використаних і рекомендованих джерел слід розміщувати одним із таких способів:

• в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (це найбільш універсальний спосіб);

• законодавчо-нормативна література, потім інші джерела в алфавітному порядку;

• у порядку появи посилань у тексті (якщо до якогось джерела звертаються не один раз, то стільки ж разів необхідно робити посилання. При повторному посиланні вказують автора, а потім замість повторного бібліографічного опису ставлять тире і пишуть « – вказане джерело, с. ___»).

Рекомендації щодо формування списку, який містить нормативно-правові акти

У бібліографічному описі нормативно-правових актів наводяться:

назва акта

дата його прийняття

назва видання офіційного оприлюднення тексту

рік

номер статті (сторінки)

Для всіх нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання, в яких вони були опубліковані (журнали "Відомості Верховної Ради України", "Офіційний вісник України", "Зібрання постанов Уряду України", газета "Урядовий кур’єр").

Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів. Це не стосується офіційних сайтів.

Нормативно-правові акти (у разі, якщо спочатку вказують законодавчо-нормативну літературу), у списку літератури повинні бути розміщені в такій послідовності:

1.Законодавчі акти України:

а) Конституція України;

б) Кодекси;

в) Закони України;

2. Підзаконні нормативно-правові акти:

а) Постанови Верховної Ради України;

б) Укази Президента України;

в) Постанови Кабінету Міністрів України;

г) Нормативні акти міністерств та відомств;

3.Міжнародно-правові акти.

4. Матеріали правозастосовної практики: керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, узагальнення судової практики, матеріали судових справ тощо.

5. Наукова та інша література (в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами монографій, брошур тощо).

6. Іноземні джерела (англомовні, німецькомовні тощо) (див. http://www.lib.kherson.ua/majster10-3.htm)

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких міждержавних і державних стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання", ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “СИБИД Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила», ГОСТ 7.11-78 «СИБИД Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании».

У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 вперше підкреслено, що для розрізнення приписаної та граматичної пунктуації застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписаного знака. Виняток становлять крапка і кома – проміжок ставлять тільки після них. Знаки крапка з комою та три крапки до винятків не відносяться.

Елементи, граматично пов’язані в одному реченні, не розділяють приписаною пунктуацією.

У бібліографічному описі використовують такі знаки для відділення однієї області від іншої:

- коса риска (/) – область відповідальності. Після цього знака вказують автора (авторів) так, як їх зазначено на титульній сторінці, наукових редакторів, перекладачів тощо;

- дві косі риски (//) використовують, коли вказують назву журналу, збірника, альманаха тощо;

- двокрапка (:) – нею позначають вид видання, переклад з іншої мови без вказівки на перекладача тощо;

- крапка з комою (;) – її ставлять для відділення однієї інформації від іншої у межах області.

Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань

1. Опис книги:

- прізвище, кома, ініціали автора чи першого з авторів (у разі, якщо їх не більше трьох). Якщо ж авторів більше трьох, відразу вказують назву книги;

- без лапок з великої букви назва книги, після інтервалу двокрапка;

- підзаголовок (якщо є, наприклад, вид видання);

- коса риска, автори (автор) так, як вони вказані на титульній сторінці. Якщо їх більше п’яти, то в квадратних дужках вказують [та ін.]

- якщо видання перекладене з іншої мови, то з великої літери після двокрапки або косої риски вказується, з якої мови здійснено переклад, крапка (коса риска застосовується у разі, якщо є прізвище перекладача; двокрапка застосовується у разі, якщо вказується, лише з якої мови здійснено переклад);

- тире, з великої літери місце видання (скорочено подаються лише такі міста: К. – Київ, М. – Москва, СПб – Санкт-Петербург, усі інші міста вказуються повністю), двокрапка, назва видавництва без лапок, кома, рік видання, крапка, тире, арабськими цифрами вказується загальна кількість сторінок з маленькою літерою с, крапка:

У разі, якщо вказуються конкретні сторінки, то після крапки й тире пишуть велику літеру С, крапка, арабськими цифрами сторінки, на які зроблено посилання, крапка.

2. Опис статті із періодичного видання чи збірника:

- прізвище й ініціали автора (авторів, якщо їх не більше трьох), назва статті, дві косі риски (//), з великої букви без лапок назва журналу чи збірника, крапка, тире, рік видання, крапка, тире, номер видання, крапка, тире, велика С, крапка, арабськими цифрами сторінки, на яких вміщено статтю, крапка:

3. Опис джерела з електронного ресурсу

- прізвище й ініціали автора (авторів, якщо їх не більше трьох), назва роботи з екрана, у квадратних дужках з великої літери вказують Електронний ресурс, крапка, тире, з великої літери Режим доступу, двокрапка

Бібліографічний опис здійснюється мовою оригіналу!!!

Зразки оформлення бібліографічного опису наводяться у додатку 1.7.

Додатки

У вигляді додатків оформлюються ілюстраційний матеріал, таблиці, роздрукування з ПК або текст допоміжного характеру.

Додатки розміщуються після бібліографічного списку на наступних сторінках книги, у порядку появи посилань у тексті роботи.

Кожен додаток починається з нової сторінки з указанням у правому верхньому кутку слова “Додаток __”.

Додатки слід позначати великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, (наприклад: Додаток А; Додаток Б).

Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Він розташовується під словом “Додаток”.

Додатки мають спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Додатки до розділу 1 «Підручники і навчальні посібники»

Додаток 1.1. Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 588 від 27.06.2008 р.

Додаток 1.2. Зразок оформлення титульної сторінки підручника (навчального посібника).

Додаток 1.3. Зразок оформлення звороту титульної сторінки підручника (навчального посібника).

Додаток 1.4. Зразок оформлення розділу «Зміст» підручника (навчального посібника).

Додаток 1.5. Зразок оформлення розділу «Вступ (передмова)» підручника (навчального посібника).

Додаток 1.6. Зразок оформлення бібліографічного списку.

Додаток 1.7. Зразок оформлення останньої сторінки (контртитулу) видання з вихідними даними.

Додаток 1.8. Тимчасовий порядок надання навчальній літературі грифів Міністерства освіти і науки України, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України № 588 від 27.06.2008 р., зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України №11 від 10.01.2009 р.

Додаток 1.9. Зразок листа-клопотання до Міністерства освіти і науки України

Додаток 1.10. Рекомендації щодо підготовки рецензії на підручник (навчальний посібник)..

Додаток 1.11. Приклад оформлення рецензії на підручник (навчальний посібник).

Додаток 1.12. Зразок оформлення відповіді автора (авторів) на зауваження рецензентів.

Додаток 1.13. Зразок оформлення редакційного висновку на підручник (навчальний посібник).

Додаток 1.14. Зразок оформлення витягу з рішення Вченої ради академії.

Додаток 1.15. Зразок оформлення відомостей про авторів.

Додаток 1.16. Зразок оформлення обґрунтування доцільності видання підручника (навчального посібника).

Додаток 1.17. Процес підготовки до видання підручників і навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України.

Додаток 1.1

Додаток 1

до наказу МОНУ № 588 від 27.06.2008