Питання для обговорення

1. Чому кожна хвиля у позитивізму терпіла поразку?

2. Два напрямки у екзистенціалізмі.

3. Чому фрейдизм порівняно швидко втратив науковий потенціал?

4. М. Фуко та його твори – як вираження розквіту та кризу структуралізму.

5. Т. де Шарден тай його творчість.

6. Чи є постмодернізм безплідним напрямком у філософії?

7. Становлення української філософської думки як одна з передоснов подій 1648 р.

8. Філософія Г. Сковороди.

9. Подвійний характер української філософської думки XIX ст. – протиріччя соціалістичних та націоналістичних ідей.

10. Катастрофи та здобуття ХХ ст.

Бібліографічний список

Основна література: 3, 8, 13, 16

Додаткова література: 10, 17, 21, 22, 28, 41.

Семінарське заняття № 5

Тема 9. Онтологія

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• рівні організації матерії;

• мислення як вищу ступень розвитку матерії;

• про діалектику, як метод. Її категорії та законі;

• про метафізику та релятивізм.

План заняття

1. Трансформація категорії «буття» у історії філософської думки.

2. Буття та небуття – як базові категорії пізнання.

3. Рівні організації матерії

4. Мислення та становлення особистості як процес.

5. Три закони діалектики.

6. Альтернативи діалектики.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Розглянути той зміст, що вкладали філософи у категорію «буття»на різних етапах розвитку філософії. Порівняти визначення різних епох.

Розкрити протиріччя буття та небуття на прикладах існування речей – вихід з небуття. Особливості існування як такого потом бутя вже інших речей.

Спробувати дати відповідь на питання «чому матерія взагалі має структуру, навіщо їй організаційні рівні?»

Розглянути становлення мислення немовля – порівняти с концепцією І. Канта, з ідеями Дж Локка про «чисту дошку».

Послідовно розкрити сутність та навести приклади законів «єдності та боротьби протилежностей», «переходу кількості у якість» та «заперечення заперечення».

Порівняти діалектику з метафізикою та релятивізмом на прикладі «революцій у науці» - які можливості надає кожна методологія?

Питання для обговорення

1. «Буття» у філософії Платона, Аристотеля, Фоми Аквінського. Гегеля та ін..

2. Сутність речі та особистості – рівновага між буттям та небуттям.

3. Кількісний (від атому до галактики) та якісний (від атому до людини та суспільства) напрями організації матерії.

5. Чи може машина – мислити?

5. Закони діалектики у неорганічній природі, у проявах життя, у суспільстві.

6. Догматизм, метафізика, релятивізм.

Бібліографічний список

Основна література: 3, 5, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 18, 22, 35, 40.

Семінарське заняття № 6

Тема 10. Гносеологія

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• різновиди суб’єктів;

• критерії істини та практику;

• про істину, як процес;

• творчість, як основу пізнання;

• про різновиди методів.

План заняття

1. Поняття об’єкту та суб’єкту. Рівні взаємодії між ними.

2. Практика як критерій істини.

3. Творчість як необхідний елемент пізнання.

4. Метод – як основа пізнання.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Виникнення відносин «суб’єкт – об’єкт», розкриття змісту фрази «немає об’єкту без суб’єкту». Індивід, колектив, суспільство – як різні форми суб’єкту.

Практика як джерело: а) питань про дійсність, б) як критерій істини у відповідях на ці питання, в) можливостей по застосуванню нових знань. Потрібно розглянути практику як багаторазове повторення експерименту різними людьми.

Творчість – побудову у свідомості чогось, що не існувало до того, не було отримано людиною за допомогою відчуттів.

Кількість методів, що існую зараз у науці. Ієрархія методів: вузькоспеціалізовані та універсальні.