Рекомендована література

Основна література

[2,3,6,13,15,18,19,24,25,26,27,29,30,31]

Додаткова література

[ 4,5,6,7,8,10,12,16,17,19,21,22]

Змістовий модуль 3. Оцінка інфраструктури та напрямки розвитку ринку фінансових послуг України

Семінарське заняття № 3

Тема 12. Державне регулювання та саморегулювання ринку фінансових послуг

План заняття

1 Проблеми у сфері регулювання ринку фінансових послуг України..

2. Особливості діяльності Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку.

3. Саморегулювання на ринках фінансових послуг.

Навчальні цілі

Цілями вивчення теми навчальної дисципліни є: закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять; самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом щодо діяльності на ринку фінансових послуг, здатність охарактеризувати учасників ринку фінансових та їх функції; здатність сформулювати та охарактеризувати принципи та форми організації функціонування фінансових інститутів, здатність застосовувати знання з питань технологій функціонування ринку фінансових послуг та його учасників на практиці, здатність чітко осмислювати нову інформацію та давати її тлумачення, здатність працювати автономно; здатність до ініціативи і підприємництва.

Проблемні питання для обговорення

1. Основні проблеми державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні.

2. Напрями вдосконалення державного регулювання фінансового сектора економіки України.

3. Сучасна практика та проблеми державного регулювання фінансового сектора економіки,

4. Повноваження та діяльність Національного банку України щодо регулювання банківських послуг в Україні.

5. Повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо регулювання діяльності професійних учасників ринку.

6. Державне регулювання небанківського фінансового сектора в Україні.

Практичні завдання

1. Охарактеризувати порядок державного регулювання діяльності банків в Україні.

2. Розкрити зміст і особливості валютного регулювання в Україні.

3. Проаналізувати чинне законодавство як нормативну базу проведення валютної політики та організації валютного контролю в Україні.

4. Охарактеризувати порядок державного регулювання фондового ринку в Україні.

5. Порівняти завдання і функції органів державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні.

6. Пояснити відмінності у функціях і повноваженнях Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку і Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до обговорення першого питання студенти повинні з'ясувати сутність та необхідність держаного регулювання ринку фінансових послуг. Що закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” визначає зміст державного регулювання ринків фінансових послуг як здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Необхідно знати, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

- щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;

- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР);

- щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг - Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).

Державне регулювання функціонування фондового ринку в Україні, єдину державну політику щодо цінних паперів, координацію діяльності центральних органів державної виконавчої влади у цій сфері здійснює Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР).

Основними завданнями якої є:

• формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів в Україні;

• сприяння адаптації вітчизняного фондового ринку до міжнародних стандартів;

• координація діяльності центральних органів державної виконавчої влади з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів;

• забезпечення державного контролю за додержанням чинного законодавства України з питань функціонування фондового ринку;

• організаційне забезпечення запровадження системи заходів щодо захисту інтересів суб’єктів фондового ринку, впорядкування діяльності емітентів, торговців цінними паперами та інших фінансових посередників;

-узагальнення практики застосування законодавства Україні з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Як показує світовий досвід, фінансовий ринок ефективно розвивається тоді, коли враховується принцип оптимальності державного регулювання: держава регулює діяльність учасників ринку лише у випадках, коли це абсолютно необхідно, в інших випадках вона делегує частину своїх повноважень професійним учасникам ринку, які об’єднуються у саморегулівні організації (СРО).

Необхідно знати, що в Україні саморегулівні організації здійснюють свою діяльність на ринку цінних паперів відповідно до Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, інших законодавчих та нормативних актів.

Саморегулівна організація - це добровільне об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке не має на меті одержання прибутку і створюється з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів.

Професійні учасники ринку цінних паперів об’єднуються у саморегулівні організації за видами професійної діяльності. Кожний учасник ринку може входити до складу кількох СРО згідно з функціями, які він виконує відповідно до дозволів, або бути учасником однієї саморегулівної організації.

Крім того, під час підготовки третього питання необхідно ознайомитися із закордонним досвідом функціонування саморегулівних організацій.