- •Дніпропетровська державна
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •Змістовний модуль 3. Оцінка інфраструктури та напрямки розвитку ринку фінансових послуг України
- •1.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •Тема 4. Інституційна структура ринку фінансових послуг
- •Тема 5. Сегментарна структура ринку фінансових послуг
- •Тема 6. Фінансові послуги на грошовому ринку
- •Тема 7. Фінансові послуги на валютному ринку
- •Тема 8. Фінансові послуги на ринку позик
- •Тема 9. Фінансові послуги на фондовому ринку
- •Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику
- •Змістовий модуль 3. Оцінка інфраструктури та напрямки розвитку ринку фінансових послуг України.
- •Тема 11. Інфраструктура ринку фінансових послуг
- •Тема 12. Державне регулювання та саморегування ринку фінансових послуг
- •Модуль іі Індивідуальне науково-дослідне завдання (індз)
- •2. Завдання та методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Модуль і
- •1. Суть ринку фінансових послуг та його ознаки
- •2. Функції ринку фінансових послуг
- •3. Поняття фінансової послуги, її ознаки та види
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1. Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2. Тестові завдання
- •2.1. Серед нижченаведених оберіть найбільш повне визначення ринку фінансових послуг:
- •2.2. Надання фінансових послуг забезпечує вирішення завдань:
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1.Учасники ринку фінансових послуг, їх види та функції
- •2. Умови створення та діяльності фінансових установ
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •Суть фінансового посередництва та його значення для функціонування економіки
- •2. Типи фінансових посередників та їх фукції
- •3. Роль банків у фінансовому посередництві
- •4. Необхідність функціонування та розвитку небанківського фінансового посередництва
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2.Тестові завдання
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1.Характеристика інституційної структури ринку фінансових послуг
- •2. Діяльність банків як оферентів фінансових послуг
- •3. Особливості функціонування небанківських кредитних установ
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Загальна характеристика сегментарної структури ринку фінансових послуг
- •Структура та функції фінансових ринків
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •2.6. Валютний ринок виконує такі функції:
- •2.7. Методами, за допомогою яких держава регулює валютний курс, є:
- •Термінологічний словник ключових понять
- •Рекомендована література
- •Тема 6. Фінансові послуги на грошовому ринку План вивчення теми
- •Навчальні цілі
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1. Депозитні послуги фінансових установ, їх види та характеристика
- •2.Фінансові послуги банків щодо відкриття та обслуговування рахунків клієнтів
- •3.Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків
- •4.Фінансові послуги з обслуговування вексельного обігу
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2.Тестові завдання
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1. Склад професійних учасників валютного ринку та регулювання їх діяльності
- •2. Загальна характеристика валютних операцій та фінансових послуг, що супроводжують їх реалізацію
- •3. Участь фінансових установ у реалізації валютних операцій на спотовому та форвардному ринках
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •Рекомендована література
- •Тема 8. Фінансові послуги на ринку позик План вивчення теми
- •Навчальні цілі
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1. Кредитування юридичних осіб як вид фінансової послуги
- •2. Лізингові операції фінансових установ
- •3. Факторингові послуги банківських установ
- •4. Довірчі послуги фінансових установ
- •5. Споживче кредитування
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2. Тестові завдання
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1. Професійна діяльність на фондовому ринку, її види та характеристика
- •2. Засади та принципи діяльності з торговлі цінними паперами на ринку
- •3.Брокерська діяльність на фондовому ринку
- •4.Спільне інвестування на фондовому ринку
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •Рекомендована література
- •Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику План вивчення теми
- •Навчальні цілі
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1. Види діяльності фінансових установ з обмеження ризиків
- •2.Загальна характеристика страхових послуг як інструментів перейняття ризику
- •3.Гарантійні послуги фінансових установ
- •4. Резервування як метод управління ризиками фінансових установ
- •5. Послуги з перейняття ризику неспеціалізованих фінансових посередників
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1. Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2.Тестові завдання
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1.Загальна характеристика інфраструктури ринку фінансових послуг
- •2.Діяльність фондових бірж та позабіржових торгівельних систем в Україні
- •3.Форми діяльності депозитарних установ та реєстраторів власників цінних паперів
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2.Тестові завдання
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Особливості державного регулювання на ринку фінансових послуг в Україні
- •2. Саморегулювання на ринку фінансових послуг
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до самостійної роботи
- •1. Теми доповідей та завдань для самостійної роботи
- •2. Тестові завдання
- •Проблемні питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Рекомендована література
- •Проблемні питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Рекомендована література
- •Проблемні питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Рекомендована література
- •Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття
- •Завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література
- •Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття
- •Завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література
- •Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття
- •Завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література
- •Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття
- •Завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література
- •5.Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •6. Контрольні заходи
- •Питання для модульного контролю
- •7. Література
- •Додаток Термінологічний словник
- •Ринок фінансових послуг
Структура та функції фінансових ринків
Грошовий ринок є системою економічних відносин, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції на гроші як специфічний товар та їх взаємне врівноваження.
У процесі функціонування грошовий ринок виконує наступні функції.
1.Акумуляція грошових заощаджень населення, нагромаджень підприємств і держави.
2. Забезпечення ліквідності короткострокових фінансових вкладень.
3.Забезпечення доходності короткострокових фінансових вкладень.
4. Обслуговування товарного обігу за допомогою комерційного кредиту.
5.Регулювання ліквідності фінансових установ.
6.Забезпечення касового виконання державного бюджету.
Товаром, тобто об'єктом купівлі - продажу на грошовому ринку виступає грошовий капітал, що втілений у різноманітних високоліквідних фінансових інструментах.
Інструментами грошового ринку є векселі, чеки, ощадні (депозитні) сертифікати банків, банківські депозити та акцепти, короткострокові боргові зобов'язання. Термін обігу інструментів грошового ринку не перевищує одного року.
Векселі і чеки використовуються як засоби платежу та для оформлення комерційного кредиту, що надається одними суб'єктами господарювання іншим у формі відстрочки платежу за поставленими товарами, виконаними роботами або наданими послугами.
Короткострокові облігації, фінансові векселі, ощадні (депозитні) сертифікати банків та банківські депозитні вклади є засобами нагромадження.
Банківські акцепти є засобом гарантування оплати платіжних документів. що оформляються відповідними написами на них.
Особливості інструментів грошового ринку зумовлюють поділ ринку на такі складові: обліковий ринок, депозитний ринок та міжбанківський ринок.
Обліковий ринок це частина грошового ринку, яка забезпечує перерозподіл грошових ресурсів шляхом купівлі-продажу векселів до настання терміну їх погашення.
Депозитний ринок являє частину грошового ринку, що забезпечує залучення на визначений термін вільних коштів фізичних, юридичних осіб і держави на депозитні рахунки фінансових установ з метою зберігання і нагромадження.
Міжбанківський ринок як частина грошового ринку забезпечує залучення і розміщення тимчасово вільних грошових ресурсів банківських установ, переважно у формі міжбанківських депозитів.
Фондовий ринок це сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо випуску, розміщення та обігу цінних паперів. Цей ринок є багатофункціональною системою, яка забезпечує акумулювання капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, сприяє підвищенню доходів учасників ринку за рахунок володіння і вільного розпорядження цінними паперами.
Головне завдання фондового ринку полягає в акумулюванні вільних інвестиційних ресурсів та забезпеченні їх найбільш повного і швидкого переливу в інвестиції за допомогою випуску та обігу цінних паперів.
Фондовий ринок виконує такі функції:
1. Забезпечення фінансування держави і приватного сектора.
2. Фінансування дефіциту державного бюджету.
3.Регулювання обсягу грошової маси в обігу.
4. Формування попиту на гроші як засобу нагромадження.
5. Соціальна функція.
6.Приватизаційна функція, яка має тимчасовий прояв.
7.Антиінфляційиа функція.
Предметом обігу на фондовому ринку є особливий грошовий документ титул власності, що підтверджує право його власника на дохід або майно.
В обороті на фондовому ринку знаходяться такі групи цінних паперів
Пайові цінні папери - цінні папери, які засвідчують участь їх власника у статутному капіталі емітента та надають йому право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку у формі дивідендів та частини майна у разі ліквідації емітента.
Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.
Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.
Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом (зобов'язанням) придбання або продажу протягом обумовленого строку інших фінансових інструментів або товарних ресурсів. Похідними цінними паперами вважаються опціони, фючерси. форварди, варанти, свопи, депозитарні розписки (свідоцтва).
Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, що надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.
Цінні папери за особливостями їх випуску та порядком розміщення на фондовому ринку України поділяються на емісійні та неемісійні.
Залежно від порядку підтвердження права власності цінні папери можуть бути іменними, ордерними та на пред'явника.
За формою існування цінні папери поділяються на документарні та без документарні.
Ринок позик є системою економічних відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл позикового капіталу на умовах платності, строковості, повернення та цільового характеру його використання.
Об'єктом даного ринку є позиковий капітал, тобто грошові засоби, що надаються позичальнику у тимчасове користування під певний процент. Формою руху позикового капіталу є кредит.
Продавцями позикового капіталу на ринку позик є банківські та небанківські фінансові установи, які передають в користування позиковий капітал у формі кредиту та позик. Покупцями позикового капіталу є юридичні та фізичні особи, державні органи, що мають потребу в додаткових коштах.
Таким чином, інструментами ринку позик є кредити та позики
Кредит - це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка.
Залежно від суб’єктів кредитних відносин кредит поділяється на такі види: національний, міжнародний, банківський, державний, комерційний, споживчий, лізинговий, консорціумний та інші.
Позика являє інструмент ринку, за допомогою якого одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Суть ринку позик виявляється в таких його функціях:
- обслуговування виробництва та товарного обігу за допомогою кредиту;
- акумуляція грошових збережень підприємств, населення, держави, а також іноземних клієнтів;
-трансформація грошових фондів безпосередньо в позиковий капітал і використання його у вигляді капіталовкладень для обслуговування процесу виробництва;
- фінансування діяльності держави та населення шляхом надання кредитів державним органам та споживчих кредитів домашнім господарствам;
- концентрація і централізація позикового та виробни чого капіталів з метою їх злиття для утворення фінансово-промислових груп.
Основними видами фінансових послуг, що реалізуються на ринку позик є кредитування, довірчі та гарантійні операції, що здійснюються банківськми та небанківськими фінансовими установами на користь клієнтів.
Валютний ринок - це розгалужена система стійких економічних та організаційних відносин, функціонування яких забезпечує реалізацію валютних операцій для обслуговування міжнародних платежів, здійснення іноземних інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну та використання іноземних валют.
Інструментом обігу на валютному ринку є валюта.
Валюта може бути поділена на національну, іноземну та колективну. Національна валюта емітується національною банківською системою. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. Іноземна валюта емітується банківськими системами інших країн. Колективна валюта - це особливі міжнародні грошові одиниці, що випущені міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонують за міждержавними угодами.
Важливими характеристиками валюти є її курс та конвертованість.
Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, яка виражена в грошових одиницях іншої країни або в міжнародних валютних одиницях (спеціальні права запозичення, євро).
Основою визначення валютного курсу є купівельна спроможність грошової одиниці.
Конвертованість валюти - це можливість для учасників ринку легально обмінювати одну іноземну валюту на іншу без обмежень.
За ступенем конвертованості валюта поділяється на такі типи: вільно конвертована, частково конвертована, неконвертована, клірингова.
Вільно конвертована валюта вільно та без обмежень обмінюється на валюти інших країн та застосовується у всіх видах міжнародного обігу.
Частково конвертована валюта обмінюється на обмежену кількість іноземних валют і у міжнародних розрахунках використовується з обмеженнями.
Неконвертована валюта не обмінюється на інші іноземні валюти і застосовується лише на території певної країни.
Клірингова валюта це розрахункові валютні одиниці, які існують лише як розрахункові гроші у вигляді бухгалтерських записів банківських операцій за взаємними поставками товарів та наданням послуг між країнами-учасницями клірингових розрахунків.
За сферою поширення в складі валютного ринку виділяють:
- міжнародний валютний ринок;
- національні валютні ринки.
За принципами організації валютний ринок поділяється на:
- організований ринок;
- стихійний ринок.
Залежно від централізації валютний ринок може бути поділений на:
- біржовий ринок;
- позабіржовий ринок.
Поряд з вищезазначеними ринками в складі валютного ринку функціонує ринок банківських металів.
За характером валютних операцій в складі валютного ринку виділяють: ринок конверсійних операцій, ринок депозитних операцій та ринок кредитних операцій.
За формою валюти, якою торгують, валютний ринок поділяється на ринок безготівкових операцій та ринок готівки.
Страховий ринок являє сферу економічних відносин, де об’єктом купівлі -продажу є специфічний товар - страхова послуга.
Страхові послуги характиризуються такими особливостями: нематеріальним характером, віддаленістю від виконання тривалим строком, можливістю реалізації залежно від настання страхового випадку.
Відповідно до об'єктів страхування страхові послуги забезпечують майнове страхування, особисте страхування, страхування відповідальності, страхування підприємницьких ризиків. Споживачами страхових послуг можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.
Користування страховими послугами може здійснюватись на добровільній або обов'язковій основі.
Страховому ринку притаманні такі основні функції;
1) забезпечення суспільного визнання страхових послуг;
3) акумуляція та розподіл страхового фонду для забезпечення страхового захисту фізичних та юридичних осіб;
4) забезпечення соціальної та економічної стабільності в суспільстві за рахунок повного та своєчасного відшкодування збитку;
5) залучення тимчасово вільних коштів страхового фонду для здійснення інвестицій.
Об’єктивними умовами існування страхового ринку є наявність суспільної потреби у страхових послугах та діяльність на ринку страховиків, здатних забезпечити їх надання.
Основними учасниками страхового ринку є страховики - оференти страхових послуг, страхувальники та застраховані особи, що користуються страховими послугами, а також страхові посередники, що займаються просуванням страхових послуг на ринку. Іншими учасниками страхового ринку є інститути його інфраструктури.