- •Міністерство фінансів України
- •1. Програма навчальнОї дисципліни
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни
- •Тема 4. Адміністративне право
- •Тема 12. Фінансове право
- •Відмінності правових норм
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 2. Конституційне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ключові поняття
- •Предмет цивільного права
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 4. Адміністративне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю:
- •Бібліографічний список
- •Тема 5. Трудове право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 6. Сімейне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ключові поняття
- •Ключові поняття
- •План вивчення теми
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 2
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Теми доповідей
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 3
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційне завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Теми доповідей
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 4
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Питання для обговорення
- •Теми доповідей
- •Питання для обговорення
- •Теми доповідей
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 7
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Види покарань
- •Основні
- •Додаткові
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Теми доповідей
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 8
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Теми доповідей
- •Бібліографічний список
- •4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •4.1. Перелік індивідуальних науково-дослідних завдань
- •5. Підсумковий контроль Перелік питань до підсумкового контролю
- •6. Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Глосарій основи теорії держави
- •Основи теорії права
- •Правовий захист прав і свобод людини і громадянина в україні
- •Основи цивільного права україни
- •Основи сімейного права україни
- •Основи трудового права україни
- •Основи фінансового права україни
- •Основи земельного права україни
- •Судова система та правоохоронні органи україни
- •Основи адміністративного права україни
- •Основи кримінального права україни
- •Семенова Людмила Юріївна Правознавство
Глосарій основи теорії держави
Громадська організація – об’єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, національно-культурних, творчих, вікових, спортивних та інших спільних інтересів.
Громадянське суспільство - суспільство громадян із високим рівнем економічної, соціальної, політичної, культурної і моральної властивостей, яке спільно з державою утворює розвинені правові відносини.
Держава - політико- теріторіальна організація певної частини або всього населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має свій апарат управління і примусу і здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов’язковими для населення всієї країни.
Державна влада - властивість держави, що характеризується суверенністю, універсальністю, загальним характером примусового впливу на поведінку людей. Передбачає наявність владоможного і підвладного суб’єктів і здатність владоможного суб’єкта спеціальними засобами домагатися здійснення своєї волі.
Державний апарат - система всіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави.
Державно-правовий режим - сукупність засобів, методів і способів реалізації державної влади, що відображає її характер і зміст з точки зору співвідношення демократичних і авторитарних засад.
Механізм держави - система державних організацій - органів, установ, підприємств та ін. ,які створюються для організації і безпосереднього здійснення функцій держави.
Орган держави - одна особа чи структурно організована група службовців, спеціально призначених для реалізації державної влади в передбачених законом випадках.
Первісна община - замкнута і самодостатня соціальна група, всередині якої. задовольнялися всі особисті і загальні потреби.
Плем’я - спільність людей в докласовому суспільстві, що складалась з декількох родів, які мали спільні риси і інтереси - однакові звичаї і релігійні культи, спільну територію для полювання і проживання, спільний діалект мови тощо.
Політична влада - вироблення і впровадження у життя політичних програм всіма суб’єктами політики - формальними і неформальними.
Політична партія - організована певним чином частина якоїсь соціальної верстви, класу, покликана висловлювати і захищати інтереси цієї спільноти, домагатися їх дотримання і виконання, бути її політичним голосом, уособленням окремих групових інтересів.
Рід - первинний виробничий, соціальний і етнічний колектив людей в докласовому суспільстві, який засновується й існує, як правило, на кровно-родинних зв’язках.
Родова община - соціальна група, члени якої перебували у кровноспоріднених зв’язках.
Соціальні норми - загальні правила поведінки людей в суспільстві, що зумовлені об’єктивними закономірностями, є результатом свідомо-вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.
Суб’єкти соціальних відносин - спільності, організації, групи, особистості (індивіди):
а) спільності - національно-етнічні об’єднання людей, що характеризуються такими формами, як рід, плем’я, нація, народ, населення та ін.;
б) організації - соціальні суб’єкти, що мають конкретну мету і завдання в залежності від області діяльності і поділяються на державні і громадські;
в) групи - різновид соціальних суб’єктів, об’єднання людей за статевими, расовими, національними, професійними чи іншими критеріями, в основі яких лежать природні чи суспільні фактори;
г)особистість - конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки. Характеризується творчими та іншими нахилами, сформованими поглядами; індивідуальність, особа.
Суверенітет - політико-правова властивість держави, що характеризується верховенством, повнотою, самостійністю і неподільністю в межах її території та рівністю і незалежністю у зовнішніх відносинах.
Суспільна влада - управління справами первинної спільності (роду, фратрії, племені) ,що здійснювалось всіма дорослими членами на загальних зборах, радах старійшин.
Суспільний поділ праці - перехід від привласнюючого господарства до виробництва, що характеризується виокремленням скотарства, землеробства і ремесла.
Суспільство - найбільш загальна система зв’язків та відносин між людьми, що виникає й існує в процесі їх життєдіяльності.
Форма держави - порядок організації та функціонування державної влади щодо форми правління, форми територіального устрою, форми державно-правового режиму.
Форма державно-теріторіального устрою - національно-територіальна і адміністративно-територіальна організація державної влади, яка характеризує співвідношення частини держави та її органів між собою і з державою в цілому.
Форма правління - організація верховної державної влади, яка передбачає порядок її утворення і діяльності.
Фратрія - у стародавніх греків спершу первісний рід, згодом об’єднання кількох родів, що мали спільного родоначальника. Братство двох і більше родів, що характеризується розширенням взаємних зв’язків між родами.
Функції держави - основні напрями її діяльності, в яких відображаються та конкретизуються завдання і мета держави, виявляється її сутність, зміст та соціальне призначення у соціально неоднорідному суспільстві.
Функції суспільної влади - напрями вольових відносин між людьми в первісному суспільстві, що визначають відповідну поведінку людей. Розрізняють функції керівництва, примусу, контролю, ведення війни тощо.