Ключові поняття

Кримінальне право - це система правових норм, які визначають основи і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, яка суспільна дія є злочином і яке покарання може бути застосоване до особи, котра його вчинила.

Злочин - це передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Склад злочину - це сукупність передбачених кримінальним кодексом ознак, які визначають суспільно-небезпечне діяння як злочин.

Об’єкт злочину - те, на що спрямований злочин - власність, майнові та немайнові права, свободи і обов’язки громадян.

Суб’єкт злочину - фізична осудна особа, яка вчинила злочин; нею можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, що досягли 16, в окремих випадках-14 років.

Об’єктивна сторона злочину - зовнішня форма злочинної діяльності, яка піддається спостереженню, оцінці.

Суб’єктивна сторона злочину - це вина, тобто наявність у особи психічного ставлення до дії або бездіяльності у формі умислу або необережності.

Осудна особа - це особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Кримінальна відповідальність - це один із видів юридичної відповідальності, правовий наслідок вчинення злочину, який полягає у застосуванні до винної особи заходів державного примусу у формі кримінального покарання.

Кримінальне покарання - це особливий захід державного примусу, що застосовується судом від імені держави до особи винної у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Питання для самоконтролю

1. Що таке кримінальне право?

2. Назвіть завдання кримінального права.

3. Охарактеризуйте основне джерело кримінального права України.

4. Що таке кримінальна відповідальність?

5. Охарактеризуйте осудність за кримінальним правом.

6. Кримінальне покарання, його характеристика.

Бібліографічний список

Основна література: 1, 5-6, 16.

Додаткова література: 7-8, 16-18, 26-31, 33, 38, 45.

Тема 9. Судові та правоохоронні організації

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• судову владу України;

• систему судової влад;.

• Правовий статус працівників органів суду, прокуратури та МВС України.

План вивчення теми

1. Поняття правоохоронного органу.

2. Органи прокуратури в Україні.

3. Міліція в Україні.

4. Служба безпеки України.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні першого питання студентам треба знати, що правоохоронні органи - це державні органи, основною спеціальною функцією яких є охорона правопорядку, попередження правопорушень, захист законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб, суспільства і держави в цілому.

Студенти повинні знати, що правоохоронні органи мають характерні риси, які притаманні тільки їм. До таких характерних рис належать:

- здійснення органами зазначених вище функцій, які в сукупності називають правоохоронною діяльністю;

- наявність у правоохоронних органів для виконання зазначених вище функцій відповідних державно-владних повноважень, зокрема можливості видавати правові акти в основному індивідуального характеру, обов’язкові для виконання;

- можливість безпосередньо застосовувати різні заходи примусу затримання особи, арешт, позбавлення волі тощо;

- перебування їхньої діяльності під особливим державним контролем і наглядом, здійснення лише на основі закону й у встановленому ним порядку.

Студентам необхідно запам’ятати, що до правоохоронних органів належать:

- суди;

- прокуратури;

- міліції;

- Служби безпеки України;

- дізнання державної митної служби;

- охорони державного кордону;

- податкова міліція;

- Військові служби правопорядку у Збройних Силах України;

- Управління державної охорони;

- дізнання державного пожежного нагляду;

- Державний департамент України з питань виконання покарань.

Також студентам треба знати, що до системи правоохоронних органів включають деякі інші державні установи і громадські організації, які, відповідно до законодавства, наділені значними повноваженнями у сфері правоохоронної діяльності. До таких установ і організацій відносять органи юстиції та адвокатури.

При розгляданні другого питання, студентам повинні зрозуміти, що прокуратура України становить єдину систему, діяльність якої спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.

Студенти повинні знати, що відповідно до Конституції України та чинного законодавства Закон України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються такі функції:

1. Підтримання державного обвинувачення в суді.

2. Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

3. Нагляд за дотриманням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

4. Нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Прокуратура бере участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі з удосконалення та роз’яснення законодавства, На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені законами України.

Система органів прокуратури представлена на рис. 1.

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст

Києва та Севастополя

(на правах обласних)

Міські, районні, міжрайонні та інші прирівняні до них прокуратури

Військові прокуратури

Рис. 1. Система органів прокуратури

При розгляданні наступного питання студенти повинні знати, що важливою структурною одиницею органів внутрішніх справ є міліція.

Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Також студенти повинні запам’ятати, що правовою основою діяльності міліції є:

- Конституція України;

- Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 р.;

- Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р.;

- Положення про Міністерство внутрішніх справ, затверджене Указом Президента України від 17.10.2000р.

Студентам треба знати, що діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю.

У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об’єднань, що мають політичну мету.

Студенти повинні запам’ятати, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури міністерства внутрішніх справ України і виконує такі функції:

- адміністративну;

- профілактичну;

- оперативно-розшукову;

- кримінально-процесуальну;

- виконавчу;

- охоронну - на договірних засадах.

Крім того, студенти повинні знати, що міліція складається з підрозділів, що представлені на рис. 2.

ПІДРОЗДІЛИ МІЛІЦІЇ

Кримінальна міліція

Міліція громадської безпеки

Міліція охорони

Спеціальна міліція

Транспортна міліція

Державна автомобільна міліція

Рис. 2. Структура міліції

При підготовці останнього питання студентам треба запам’ятати, що Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку.

На Службу безпеки України покладається у межах, визначених законодавством компетенції захист:

- державного суверенітету;

- конституційного ладу;

- територіальної цілісності;

- економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу;

- законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки й інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах:

- законності;

- поваги до прав і гідності;

- позапартійності;

- відповідальності перед народом України.

В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки України дотримується принципів поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації.

Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України.

До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров’я ефективно виконувати службові обов’язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.