Ключові поняття

Право соціального захисту - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації, охорони і захисту соціальних прав людини і громадянина.

Право соціального забезпечення - це сукупність правових норм, які регулюють відносини у сфері матеріального забезпечення верств населення, окремих громадян, які в силу об’єктивних причин можуть втратити тимчасово або назавжди засоби існування або потребують додаткового матеріального забезпечення та не можуть самостійно уникнути соціальних ризиків.

Дитина - це особа віком до 18 років - повноліття, якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Малозабезпечена сім’я - це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Прожитковий мінімум для сім’ї - це визначена для кожної сім’ї, залежно від її складу, сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення».

План вивчення теми

1. Види соціального захисту населення в Україні.

2. Джерела права соціального захисту та забезпечення населення. Сімейний кодекс України, 2002 р..

3. Правові основи пенсійного забезпечення в Україні.

4. Державна соціальна підтримка сім ї, материнства й дитинства, інших категорій громадян.

Бібліографічний список

Основна література: 1, 5-6, 21.

Додаткова література: 16-18, 19-21, 22-23, 45.

Тема 8. Кримінальне право

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• поняття кримінального права;

• систему кримінального права;

• поняття злочину та його ознаки;

• підстави кримінальної відповідальності;

• кримінальне покарання.

План вивчення теми

1. Поняття кримінального права.

2. Загальна характеристика Кримінального кодексу України.

3. Кримінальна відповідальність.

4. Кримінальне покарання та його види.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні першого питання студентам треба запам’ятати, що кримінальне право - це система правових норм, які визначають основи і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, яка суспільна дія є злочином і яке покарання може бути застосоване до особи, котра його вчинила.

Крім того, студентам треба знати, що завдання кримінального права становлять:

- охорону суспільного ладу України, його політичної і економічної систем, захист державного суверенітету від злочинних посягань;

- забезпечення захисту життя, здоров’я, часті і гідності громадян, їх конституційних прав і свобод;

- захист власності, громадського порядку, довкілля;

- викорінювання усіляких порушень правопорядку і, перш за все, злочинів;

- забезпечення миру і безпеки людства;

- усунення причин, що породжують злочини.

При вивченні другого питання студентам необхідно знати, що основним джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс України, який прийнятий 05.04.2001 р. і набрав чинності 01.09.2001 р. Він складається з Загальної та Особливої частини.

Студенти повинні уяснити, що у Загальній частині представлено норми загального значення, зокрема щодо поняття злочину, його ознак, дії Кримінального кодексу України у просторі та часі, класифікації та підстав кримінальної відповідальності, кримінального покарання його видів, призначення покарання та звільнення від нього.

Особлива частина Кримінального кодексу України визначає відповідальність за конкретні види злочинів.

Студенти також повинні знати, що Кримінальний Кодекс України діє відносно певного кола осіб, у певних просторових та часових межах, це регулюються ст.4 Кримінального кодексу України.

Також студентам треба запам’ятати, що у відповідності до ст.6 Кримінального кодексу України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за Кримінальним Кодексом України… Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України, а також, якщо його виконавець або хоча б один зі співучасників діяв на території України.

При розгляданні третього питання студентам треба запам’ятати, що кримінальна відповідальність - це один із видів юридичної відповідальності, правовий наслідок вчинення злочину, який полягає у застосуванні до винної особи заходів державного примусу у формі кримінального покарання.

Крім цього, студентам треба також знати, що підставою для кримінальної відповідальності є факт учинення злочину та його склад. Вона застосовується лише судом і лише до особи, винної у скоєнні злочину.

Кримінальній відповідальності підлягає осудна особа за вчинення будь-якого злочину з 16 років, а за деякі найбільш небезпечні злочинні діяння кримінальну відповідальність встановлено з 14 років (ст.22 Кримінального кодексу України).

Студенти також повинні знати, що законом передбачені і підстави звільнення від кримінальної відповідальності. До них належать:

- дійове каяття винного;

- примирення винного з потерпілим;

- передача особи на поруки;

- зміна обстановки;

- закінчення строків давності;

- закон про амністію чи акт помилування;

- застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх;

- спеціальні види звільнення за Особливою частиною Кримінального Кодексу України.

При розгляданні останнього питання, студенти треба знати, що кримінальне покарання - це особливий захід державного примусу, що застосовується судом від імені держави до особи, винної у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Студентам необхідно уяснити, що застосовуючи кримінальне покарання, держава переслідує наступні цілі:

- настання негативних наслідків для винного (кара);

- виправлення і перевиховання засудженого;

- запобігання вчиненню засудженим нових злочинів (спеціальне попередження);

- запобігання вчиненню злочинів іншими особами (загальне попередження).

Також студенти повинні запам’ятати, що кримінальне покарання характеризується тим, що не має на меті завдати фізичних страждань засудженій особі або принижувати її гідність, що кримінальне покарання являє собою справедливий акт правосуддя.