Ключові поняття
Міжнародне право - це сукупність правил поведінки учасників міжнародного спілкування, обов’язковість яких визнається ними добровільно, з метою запобігання міжнародним конфліктам, забезпечення всебічного міжнародного співробітництва і дружніх відносин між ними.
Васалітет - це один з видів міжнародного опікування.
Протекторат - це відносини між державами, котрі визначаються договором, яким слабка держава віддає себе під захист сильної.
Міжнародний делікт - це неправомірна поведінка (агресивна війна, порушення миру чи загроза порушення миру, посягання на свободу народів тощо.
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте систему міжнародного права.
2. Визначте сферу дії міжнародного права.
3. Надайте поняття міжнародного і національного права.
4. Розгляньте основні принципи міжнародного права.
Бібліографічний список
Основна література: 1, 2-4,5-6, 7.
Додаткова література: 8-9, 10-14, 16-18, 33-37, 38, 45.
3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Модуль I. Правознавство
Змістовий модуль 1. Загальні засади правознавства та окремі галузі юриспруденції
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1
Тема № 1. Основи теорії держави і права
Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
особливість виникнення держави і права;
ознаки держави;
особливість формування державно-правових інститутів;
на яких критеріях ґрунтується класифікація типів держав;
класифікація держав за формою правління, устроєм та режиму;
основні етапи розвитку української державності;
основні функції держави;
функціонування механізму держави;
поняття сутність та види соціальних норм;
сутність та система права;
поняття правових норм: ознака, структура та види;
джерела права;
правовідносини.
юридична відповідальність.
План заняття
1. Виникнення держави і права.
2. Основи теорії держави.
3. Держава, особа і суспільство.
4. Історія держави і права України.
3. Право - особливий вид соціальних норм.
4. Поняття, ознаки і суть права.
5. Система законодавства.
6. Поняття і ознаки юридичної відповідальності.
Методичні рекомендації до семінарського заняття
При вивченні першого питання студенти повинні запам’ятати, що держава є складне соціальне явище, продукт тривалого суспільного розвитку(приблизно 5 тисяч років). Вона виникає на певному етапі розвитку суспільства і зберігається на даний час.
Проблеми виникнення держави і права були і залишаються дискусійними у політико-правовій науці. Це пояснюється насамперед великою кількістю ідейних, філософських поглядів і течій, які стосуються цієї проблеми.
Виникнення держави і права обумовлено потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на нерівні за своїм соціальним становищем верстви та необхідністю здійснення ефективного соціального управління за умов збільшення населення, заміни безпосередніх родоплемінних зв’язків на опосередковані відносини товарообміну продуктами виробництва, що є проявом ускладнення суспільного життя.
Держава як особлива організація влади відрізняється від влади у первісному суспільстві територіальною організацією населення, публічним характером, суверенітетом, професійністю виконання своїх функцій, а також своїм особливим інститутом правом.
У пізнанні держави і держаних явищ важливу роль відіграє класифікація держав за різними властивостями та формами їхньої залежності від суспільства. Це дає змогу виявити загальні і відмінні риси у різних держав або окремої держави на окремих етапах її розвитку.
Сучасна вітчизняна правова наука пропонує класифікувати держави, вирізняють:
форми держави за формами правління, державним устроєм, політичним режимом;
історичні типи держави залежно від формаційного або цивілізаційного критеріїв;
протилежні (дихотомічні) види держав за критеріями домінування їх певних протилежних властивостей, наприклад, демократичні-недемократичні тощо.
Для забезпечення своїх функцій держава створює ієрархічну систему органів, наділених владними повноваженнями, яку в юридичній науці прийнято називати механізмом держави.
Структурно механізм держави можна відобразити таким чином Рис. 6.:
Рис. 6. Механізм держави
Для дослідження багатоманітних відносин людини і держави треба з’ясувати зміст, ознаки і взаємодію таких категорій як «людина», «особа» і «громадянин».
Так з природної токи зору, людина – це біологічна категорія, що визначає незалежність живої істоти до людського роду за певними анатомічними особливостями та фізіологічними функціями. Очевидно, що людина – істота не лише природна, а й соціальна.
Специфічні відносини між суб’єктами , що характеризуються певним рівнем усвідомленості та узгодженості зумовлюють соціальний характер поняття «людини» та його перетворення на соціальну категорію «особа». У цьому сенсі особа – це людина, яка має історично зумовлений ступінь розвитку, користується правами, що надаються суспільством, та виконує обов’язки , які ним покладаються. Особу характеризують такі риси: розумність, свобода, індивідуальність, відповідальність тощо.
З виникненням держави та владної сфери відносин соціальна категорія «особа» набирає політичного змісту і перетворюється у категорію «громадянин».
Громадянин – це особа, яка належить до постійного населення певної держави, має нормативно закріплений статус, користується захистом держави як у межах її території, так і поза нею.
Студенти повинні знати, що право, як і держава, виникло завдяки необхідності управління соціальними процесами.
Право – це система формально визначених загальнообов’язкових норм – правил поведінки, встановлених або санкціонованих державою з метою регулювання суспільних відносин.
При підготовці до наступного питання студенти повинні знати, що кожне суспільство має регулювати відносини між людьми. Таке регулювання та охорона суспільних відносин здійснюється за допомогою соціальних норм.
Соціальні норми - це історично зумовлені правила поведінки чи діяльності людей, що мають загальний характер, є результатом свідомої вольової діяльності людини і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу (Рис. 7).
Соціальне регулювання – це здійснення за допомогою системи спеціальних засобів вплив суспільства на поведінку суб’єктів з метою впорядкування відносин та забезпечення соціального компромісу.
Види соціальних норм
Юридичні Моральні Корпоративні Звичаї, традиції.
Рис. 7. Види соціальних норм
Отже, право слід розглядати як єдину, юридично цілісну внутрішньо узгоджену систему загальнообов’язкових норм поведінки, встановлених чи санкціонованих державою з метою регулювання суспільних відносин.