4. Рішення і ухвали господарського суду.

4.1. Види постанов господарського суду і їхнє значення

Постанова господарського суду — це оформлений у письмову форму акт застосування права у виді мотивованого судження з питань, що виникають у ході розгляду і вирішення господарської спору, виконання і перегляду судових актів господарським судом.

Ті постанови господарського суду, якими вирішується матеріально-правова суперечка сторін по-суті, називаються рішеннями.

Постанови, якими вирішуються окремі процесуальні питання, що виникають при порушенні і розгляді господарської спору або при виконанні прийнятих господарським судом рішень, називаються ухвалими.

Ті процесуальні акти, якими оформляються результати перегляду постанов господарського суду в апеляційному або касаційному порядку, а також у порядку нагляду, іменуються постановами.

Рішення господарського суду є найважливішим заключним актом господарського процесу, що підводить підсумок великої і часом досить складної роботи судді, суду, сторін і інших осіб, що беруть участь у справі, по з'ясуванню дійсних обставин даної справи, досягненню законної угоди по суперечці між сторонами. У цьому акті найбільше чітко відображаються результати всієї діяльності господарського суду. У своєму рішенні господарський суд дає відповідь на виниклу між позивачем і відповідачем правову суперечку з урахуванням конкретних обставин і відповідно до діючого законодавства. У цьому акті одержують захист законні права й інтереси організацій, а також громадян-підприємців, господарська суперечка яких вирішується господарським судом.

Таким чином, рішення господарського суду — це постанова суду першої інстанції, яким вирішується матеріально-правова вимога позивача до відповідача, суперечка сторін по-суті, що є актом захисту порушених прав або прав, що заперечуються, або охоронюваних законом інтересів сторін господарського процесу.

Сутність судового рішення виявляється у впливі на матеріальні правовідносини і виражається в тому, що рішення владне підтверджує взаємини суб'єктів матеріального права (наявність або відсутність правовідносини, її перетворення) або інші правові обставини в непозовних справах, усуває їхня спірність, створює правову можливість безперешкодної реалізації права або охоронюваного законом інтересу і тим самим робить їм захист. Рішення суду обов'язково для всіх і підлягає неухильному дотриманню і виконанню.

Сила судового рішення спочиває на авторитеті судової влади і нормах матеріального права, застосовуваних судом при вирішенні конкретної спору. Суд норми права і правовідносини не створює, він застосовує норми права , підтверджує наявність або відсутність, перетворення правовідносини, реалізуючи в разі потреби санкцію правової норми. Судове рішення є правовою підставою примусу, реалізованого у виконавчому виробництві.

Судове рішення у всіх випадках, незалежно від того, задоволена вимога або в ній відмовлено, впливає на поводження суб'єктів матеріальних правовідносин: усі повинні діяти відповідно до розпоряджень, що містяться в судовому рішенні.

Головна ознака рішення господарського суду — вирішення ним справи по-суті. Зміст і значення рішення господарського суду розуміються в науковій літературі по-різному.

Узагальнюючи викладене, можна сказати, що поняття рішення господарського суду розкривається в ряді його істотних ознак, узятих у сукупності. По-перше, рішення — акт органа судової влади. По-друге, це правозастосовчий акт, що містить у собі одночасно наказ і підтвердження. Наказ у рішенні господарського суду являє собою прояв владного характеру рішення господарського суду, підтвердження в рішенні відображає усунення господарським судом спору про право і констатацію наявності матеріально-правових відносин, суб'єктивних прав і обов'язків. Рішення господарського суду як правозастосовчий акт виступає як акт індивідуального піднормативного регулювання. У цьому змісті рішення господарського суду, так само як і будь-який інший правозастосовчий акт, виступає як юридичний факт матеріального і процесуального права, входячи елементом у численні фактичні склади. По-третє, рішення господарського суду є процесуальним актом — документом, оскільки виноситься у визначеній формі й у визначеному законом порядку, повинне мати зазначені в законі зміст і реквізити.

Значення судового рішення полягає в наступному: 1) рішення припиняє суперечки про право через її розгляд по-суті і завершує судочинство в справі; 2) відновлює законність, порушену однієї зі сторін, упорядковує і вносить стабільність у відносини господарського обороту; 3) здійснює профілактичні функції правосуддя, має превентивне значення, запобігаючи можливість виникнення аналогічних суперечок надалі; 4) рішення Вищого господарського суду України мають значення судового прецеденту, що орієнтує правозастосовчу, а в ряді випадків і нормотворчу практику.