- •О.Ф. Волков, Т.П. Лумпієва
- •КУРС ФІЗИКИ
- •Загальні відомості про коливання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •1.1 Класифікація коливань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •1.2 Характеристики коливань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Рівняння Максвела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Електромагнітні хвилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •14.1 Плоска електромагнітна хвиля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •14.2 Експериментальне дослідження електромагнітних хвиль . . . . . .
- •14.3 Основні властивості електромагнітних хвиль . . . . . . . . . . . . . . . .
- •14.4 Шкала електромагнітних хвиль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Способи отримання електромагнітних хвиль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •16.1 Деякі відомості з геометричної оптики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Інтерференція світла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •17.1 Інтерференція. Когерентність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •17.2 Умови максимумів і мінімумів інтерференції . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Інтерференція в тонких плівках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Застосування інтерференції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Дифракція світла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •20.1 Дифракційні ґратки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •21.5 Тиск світлових хвиль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Теплове випромінювання. Закон Кирхгофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •ЧАСТИНА 3. ЕЛЕМЕНТИ КВАНТОВОЇ МЕХАНІКИ . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Будова твердих тіл . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •41.1 Дефекти в кристалах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •41.2 Енергетичні зони в кристалах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •42.1 Електропровідність металів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •42.2 Електропровідність напівпровідників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •42.2.1 Власна провідність напівпровідників . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •42.2.2 Домішкова провідність напівпровідників . . . . . . . . . . . . .
- •Електронно-дірковий перехід. Напівпровідниковий діод . . . . . . . . . .
- •Внутрішній фотоефект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Термоелектричні явища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •45.1 Явище Зєєбека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •45.2 Явище Пельтье . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •45.3 Явище Томсона . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •ЧАСТИНА 5. ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ АТОМНОГО ЯДРА . . . . . . . . . . . . . .
- •Склад і розміри ядер. Енергія зв’язку ядер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •46.1 Склад ядра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •46.2 Характеристики атомного ядра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •46.3 Розміри ядер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •46.4 Властивості ядерних сил . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •46.5 Дефект маси ядра. Енергія зв’язку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Ядерні перетворення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •ПЕРЕДМОВА
- •2.1 Швидкість і прискорення при гармонічних коливаннях
- •Система
- •9.3 Перенесення енергії хвилею. Вектор Умова
- •Фізичні
- •Таблиця 14.1. Шкала електромагнітних хвиль
- •16.1 Деякі відомості з геометричної оптики
- •Розділ 4. Хвильова оптика
- •Таблиця 17.1. Умови максимумів і мінімумів інтерференції
- •Умова
- •Умова
- •Одним і тим же терміном позначаються різні явища або поняття
- •Одне і те ж поняття називається різними термінами
- •Таблиця 39.1 Квантових чисел, що характеризують стан електрона в атомі
- •Формула
- •Примітка
- •Енергія
- •Тип провідності
- •Розділ 9. Контактні і термоелектричні явища
- •Розділ 11. Елементи дозиметрії
- •§ 48 Елементи дозиметрії іонізуючих випромінювань
- •Приставка
- •Приклад
- •Найменування
- •Позначення
- •Трохи історії
- •2.1.2 Алфафіт грецький
- •Основна література
- •Додаткова література
Довідкові матеріали
2.1 Латинський і грецький алфавіти
Для позначення фізичних величин у фізиці використовують грецькі і латинські букви, тому знання грецького і латинського алфавіту полегшить розуміння фізичного тексту.
2.1.1 Алфавіт латинський
Сучасний латинський алфавіт, що є основою писемності німецьких, романських і багатьох інших мов, складається з 26 букв. Букви в різних мовах називаються по-різному. У таблиці приведені українські та «українські математичні» назви, які слідують «французькій» традиції.
Латинська буква |
Назва букви |
Латинська буква |
Назва букви |
||
|
Курсив |
|
|
Курсив |
|
A, a |
A, a |
a |
N, n |
N, n |
ен |
B, b |
B, b |
бе |
O, o |
O, o |
о |
C, c |
C, c |
це |
P, p |
P, p |
пе |
D, d |
D, d |
де |
Q, q |
Q, q |
ку, кю |
E, e |
E, e |
є |
R, r |
R, r |
ер |
F, f |
F, f |
еф |
S, s |
S, s |
ес |
G, g |
G, g |
же, ге |
T, t |
T, t |
те |
H, h |
H, h |
аш, ха |
U, u |
U, u |
у |
I, i |
I, i |
і |
V, v |
V, v, v |
ве |
J, j |
J, j |
йот, жи |
W, w |
W, w, w |
дубль-ве |
K, k |
K, k |
ка |
X, x |
X, x |
ікс |
L, l |
L, l |
ел |
Y, y |
Y, y |
ігрек |
M, m |
M, m |
ем |
Z, z |
Z, z |
зет, зета |
Трохи історії
Перші приставки були введені в 1773–1795 роках при узаконенні у Франції метричної системи мерів. Було прийнято брати для кратних одиниць найменування приставок з грецької мови, для долинних – з латинського. В ті роки були прийняті наступні приставки: кіло… (від грец. chilioi – тисяча), гекто… (від грец. hekaton – сто), дека… (від грец. deka – десять), деци… (від латин. decem – десять), санті… (від латин. centum – сто), мілі… (від латин. mille – тисяча).
У подальші роки число кратних і долинних одиниць збільшилося. Найменування приставок запозичувалися іноді і з інших мов.
З’явилися наступні приставки: мега... (від грец. megas – великий), гіга... (від грец. gigas, gigantos – велетень), тера... (від грец. teras, teratos – величезний, чудовисько), мікро...
(від грец. mikros – малий, маленький), нано... (від грец. nanos – карлик), пико. (від итал. piccolo – невеликий, дрібний), фемто… (від датск. femten – п’ятнадцять), атто... (від датск. atten – вісімнадцять). Останні приставки – пета… і экса… – були прийняті в 1975 році: пета… (від грец. peta – п’ять, що відповідає п’яти розрядам по 103), экса. (від грец. hex – шість, що відповідає шести розрядам по 103).
206