- •О.Ф. Волков, Т.П. Лумпієва
- •КУРС ФІЗИКИ
- •Загальні відомості про коливання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •1.1 Класифікація коливань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •1.2 Характеристики коливань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Рівняння Максвела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Електромагнітні хвилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •14.1 Плоска електромагнітна хвиля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •14.2 Експериментальне дослідження електромагнітних хвиль . . . . . .
- •14.3 Основні властивості електромагнітних хвиль . . . . . . . . . . . . . . . .
- •14.4 Шкала електромагнітних хвиль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Способи отримання електромагнітних хвиль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •16.1 Деякі відомості з геометричної оптики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Інтерференція світла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •17.1 Інтерференція. Когерентність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •17.2 Умови максимумів і мінімумів інтерференції . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Інтерференція в тонких плівках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Застосування інтерференції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Дифракція світла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •20.1 Дифракційні ґратки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •21.5 Тиск світлових хвиль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Теплове випромінювання. Закон Кирхгофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •ЧАСТИНА 3. ЕЛЕМЕНТИ КВАНТОВОЇ МЕХАНІКИ . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Будова твердих тіл . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •41.1 Дефекти в кристалах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •41.2 Енергетичні зони в кристалах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •42.1 Електропровідність металів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •42.2 Електропровідність напівпровідників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •42.2.1 Власна провідність напівпровідників . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •42.2.2 Домішкова провідність напівпровідників . . . . . . . . . . . . .
- •Електронно-дірковий перехід. Напівпровідниковий діод . . . . . . . . . .
- •Внутрішній фотоефект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Термоелектричні явища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •45.1 Явище Зєєбека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •45.2 Явище Пельтье . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •45.3 Явище Томсона . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •ЧАСТИНА 5. ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ АТОМНОГО ЯДРА . . . . . . . . . . . . . .
- •Склад і розміри ядер. Енергія зв’язку ядер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •46.1 Склад ядра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •46.2 Характеристики атомного ядра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •46.3 Розміри ядер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •46.4 Властивості ядерних сил . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •46.5 Дефект маси ядра. Енергія зв’язку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Ядерні перетворення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •ПЕРЕДМОВА
- •2.1 Швидкість і прискорення при гармонічних коливаннях
- •Система
- •9.3 Перенесення енергії хвилею. Вектор Умова
- •Фізичні
- •Таблиця 14.1. Шкала електромагнітних хвиль
- •16.1 Деякі відомості з геометричної оптики
- •Розділ 4. Хвильова оптика
- •Таблиця 17.1. Умови максимумів і мінімумів інтерференції
- •Умова
- •Умова
- •Одним і тим же терміном позначаються різні явища або поняття
- •Одне і те ж поняття називається різними термінами
- •Таблиця 39.1 Квантових чисел, що характеризують стан електрона в атомі
- •Формула
- •Примітка
- •Енергія
- •Тип провідності
- •Розділ 9. Контактні і термоелектричні явища
- •Розділ 11. Елементи дозиметрії
- •§ 48 Елементи дозиметрії іонізуючих випромінювань
- •Приставка
- •Приклад
- •Найменування
- •Позначення
- •Трохи історії
- •2.1.2 Алфафіт грецький
- •Основна література
- •Додаткова література
Довідкові матеріали
1.2.2 Множники і приставки для утворення десяткових, кратних і долинних одиниць і їх найменувань
Множник |
Приставка |
Приклад |
|
|
|
|
|
||
найменування |
позначення |
|
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
1015 |
пета |
П |
петагерц |
ПГц |
1012 |
тера |
Т |
тераджоуль |
ТДж |
109 |
гіга |
Г |
гіганьютон |
ГН |
106 |
мега |
М |
мегаом |
МОм |
103 |
кило |
к |
километр |
км |
102 |
гекто |
г |
гектоватт |
гВт |
101 |
дека |
да |
декалітр |
дал |
10–1 |
деци |
д |
дециметр |
дм |
10–2 |
санті |
с |
сантіметр |
см |
10–3 |
мілі |
м |
міліампер |
мА |
10–6 |
мікро |
мк |
мікровольт |
мкВ |
10–9 |
нано |
н |
наносекунда |
нс |
10–12 |
піко |
п |
пікофарад |
пф |
10–15 |
фемто |
ф |
фемтометр |
фм |
Приставки гекто…, дека…, деци… і санті… допускається застосовувати тільки в найменуваннях кратних і долинних одиниць, що вже набули широкого поширення (гектар, декалітр, дециметр, сантиметр і ін.).
Приставки рекомендується вибирати так, щоб числові значення величин знаходилися в межах від 0,1 до 1000. Наприклад, для виразу числа 7,5 10–5 м слід вибрати приставку мікро, а не мілі або нано. З приставкою мікро отримаємо 7,5 10–5=75 мкм, тобто число, що знаходиться в межах від 0,1 до 1000. З приставкою мілі отримаємо 7,5 10–5=0,075 мм, тобто, число менше 0,1. З приставкою нано − 7,5 10–5=75000 нм, тобто число, більше 1000.
Найменування і позначення десяткових кратних і долинних одиниць утворюються приєднанням приставок до найменувань початкових одиниць. Приєднання двох (і більш) приставок підряд не допускається. Наприклад, замість одиниці «мікромікрофарад» слід застосовувати одиницю «пікофарад».
Позначення приставки пишеться злито з позначенням одиниці, до якої вона приєднується. При складному найменуванні похідної одиниці СІ приставку приєднують до найменування першої одиниці, що входить в твір або чисельник дробу. Наприклад, кПас/м , але не Пакс/м. Як виняток з цього правила у випадках, коли це знайшло широке застосування, допускається приєднання приставки до найменування одиниці, що входить в знаменник дробу. Наприклад: кВ/см, А/мм2.
Окрім десяткових кратних і долинних одиниць допущені до використання кратні і долинні одиниці часу, плоского кута і відносних величин, що немає десятковими. Наприклад, одиниці часу (хвилина, година, доба); одиниці плоского кута (градус, хвилина, секунда).
204