5. Охорона праці

5.1 Техніка безпеки при ремонті машини і промислова санітарія

При виконанні своїх обов'язків , крім вимог викладених у цій інструкції , слюсар з ремонту устаткування виконує правила пожежної безпеки та виробничої санітарії.

До роботи слюсаря з ремонту устаткування допускаються особи , не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд на придатність до роботи за даною професією, теоретичне і практичне навчання, перевірку знань та вимог безпеки методів праці у встановленому порядку і отримали допуск до самостійної роботи .

Слюсар з ремонту обладнання повинен бути забезпечений спецодягом , спецвзуттям та індивідуальними засобами захисту згідно колективного договору.

Виконує вимоги внутрішнього розпорядку підприємства.

Несе відповідальність за виконання цієї інструкції, протипожежної безпеки та виробничої санітарії відповідно до законодавства.

Загальні вимоги безпеки:

• Організація і проведення капітальних і поточних ремонтів устаткування на вогнетривких підприємствах повинні відповідати вимогам Положення про планово-запобіжні ремонти (ПЗР) механічного устаткування підприємства чорної металургії, Правил безпеки при ремонті устаткування на підприємстві чорної металургії, цих Правил, а також Загальних правил безпеки для підприємств та організацій металургійної промисловості.

• Устаткування вогнетривких цехів повинно підлягати огляду та ремонту в терміни, передбачені графіками, затвердженими в установленому порядку. Основні агрегати після капітального ремонту повинні бути введені в експлуатацію тільки після прийняття їх комісією, призначеною директором (головним інженером) підприємства Прийняття устаткування повинно оформлюватися актом. Прийняття в експлуатацію агрегатів, устаткування з відступом від цих Правил забороняється.

• На підприємстві повинен бути складений та затверджений головним інженером підприємства перелік об’єктів та устаткування, ремонт яких повинен виконуватися із застосуванням барочної системи, нарядів-допусків, оформлення проектів організації робіт (ПОР).

• Перед ремонтом устаткування повинна бути відключена подача електроенергії електроспоживачам, електросхеми розібрані, а на пусковому обладнанні або на рукоятках рубильників вивішений плакат: «Не вмикати - працюють люди!» Знімати запобіжний плакат та вмикати устаткування і трубопроводи в роботу можливо тільки з дозволу відповідального керівника робіт.

• Ремонт, регулювання приладів та засобів автоматизації повинні проводитися тільки робітниками служб контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації.

• Засоби безпеки виконання ремонтних робіт повинні бути передбачені при складанні проекту організації робіт. Порядок і засоби проведення ремонтних робіт в усіх випадках повинні бути узгоджені з експлуатаційним персоналом.

• Агрегати, апарати та комунікації, що містять в собі у робочому режимі токсичні та вибухонебезпечні гази, пари та пил, перед початком ремонтних робіт повинні бути продуті, та виконаний аналіз повітряного середовища на вміст шкідливих та небезпечних речовин. Контрольний аналіз повітря повинен проводитися періодично під час ремонту.

• Ремонтні роботи, що виконуються на висоті більш 5 м від поверхні землі, перекриття або настилу майданчика, повинні виконуватися персоналом, що має допуск до верхолазних робіт.

• Підйом та переміщення конструкцій, устаткування, деталей тощо повинні бути механізовані та виконуватися засобом, що виключає їхнє падіння.

• Після закінчення ремонту використані конструкції, пристрої, матеріали, інструменти та сміття повинні бути прибрані з місця ремонту, всі загородження, запобіжні пристрої та блокування повинні бути повністю відновлені, а ремонтний персонал виведений з місця виконання робіт.

Техніка безпеки при ремонті крана:

• Всі ремонти обладнання виконувати за нарядом-допуском.

• Перед початком ремонтних робіт перевірити справність інструменту, цілісність спецодягу. Необхідно застебнути рукава і заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців, надіти каску.

• При роботі в тісних містах користуватися спеціальним інструментом, кувалду та молоток підібрати з короткою рукояткою.

• При виконанні газозварник робіт застосовувати захисні екрани, захисні окуляри підібрати по формі ока та по призначенню.

• Застосовувати переносні світильники з напругою не більш 42 В, які відповідають правилам технічної експлуатації.

• При виконанні робіт на площадках перевірити справність огороджувальних конструкцій, дробин.

• При виробництві ремонтних робіт на висоті, безпечний доступ до міста роботи повинен бути забезпечений шляхом установки дробин, лісів, підвісних площадок та люльок відповідно до вимог. Роботи виконуються з застосуванням запобіжних поясів. Робочі площадки зони виробництва робіт на висоті повинні бути огороджені.

• Ширина площадки для виконання ремонтних робіт повинна бути не менш ніж 0,8 м.

• З закінченням ремонту використання конструкції, приладу, матеріалів, інструментів і сміття повинні бути прибрані з міста ремонту, всі огородження, запобіжні прилади та блокіровки повинні бути повністю відновлені, а ремонтний персонал виведений з міста виробництва робіт.

Промислова санітарія

Санітарія (виробнича санітарія) - розділ загальної санітарії, здійснює заходи по правильному застосуванні устаткування і технологічних процесів, що утворюють найменшу кількість виробничих шкідливостей, обладнання та утримання промислових підприємств з метою охорони здоров'я працюючих на них, а також населення, що проживає в найближчому сусідстві з підприємством.

Практичні заходи по оздоровленню умов праці ґрунтуються на гігієнічних нормативах для виробничих приміщень (норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, гранично допустимі концентрації шкідливих газів, парів і пилу в повітрі виробничих приміщень, гранично допустимі рівні шуму і вібрації тощо). До області промислової санітарії належать: санітарний благоустрій території промислових підприємств і території, що оточує їх, гігієнічні питання облаштування виробничих та допоміжних будівель і приміщень, промислова вентиляція і освітлення.

Спостереження за проведенням санітарних заходів при проектуванні, будівництві та переобладнання промислових підприємств, а також систематичний контроль за станом промислових підприємств та умовами праці на них здійснюють органи державного санітарного нагляду.

Основним документом з промислової санітарії в даний час є «Санітарні норми проектування промислових підприємств» (СН-245-97), включені в загальнодержавні «Будівельні норми і правила» (СН і П). У цих документах викладені всі основні вимоги, які повинні неухильно дотримуватися при виборі промислового майданчика, розташування на ній виробничих і допоміжних будівель, пристрої та обладнання їх по частині опалення, освітлення, вентиляції, водопостачання і каналізації.

Загальними для всіх галузей промисловості є також «Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання» № 554-97. Вимоги цих правил спрямовані на попередження виникнення шкідливих факторів на виробництві.

Механізація і автоматизація трудомістких і шкідливих робіт, а також широке впровадження практичних заходів у сфері промислової санітарії, проведене на заводах в Україні, грає величезну роль в справі оздоровлення умов праці та попередження професійних захворювань.

В усіх виробничих приміщеннях, де можливі виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин, під час виробничого процесу припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно і забезпечувати знижування вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях до гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно з санітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони.

При виконанні технологічних процесів повинна забезпечуватися робота всіх аспірацій них установок, передбачених проектом.

Рівні вібрації на робочих місцях машиністів залізничного транспорту не повинні перевищувати допустимих значень.

Вентилятори, димососи, повітродувки, рівні шуму яких перевищують допустимі норми, повинні бути поміщенні у звукоізольовані камери або звукоізолюючі укриття (кожухи), обладнані глушителями шуму з боку всмоктування і нагнітання, мати засоби віброізоляції, що запобігають передачі вібрацій трубопроводам і фундаментам.

Дробарки, млини, грохоти, вібраційні пресові установки та інше гучне устаткування повинні бути оснащені засобами зниження шуму або розміщені у звукоізольованих боксах, або відокремлені звукоізольованими перегородками чи екранами.

Природне і штучне освітлення повинно бути виконано відповідно до вимог будівельних норм і правил.

Усі виробничі приміщення вогнетривких підприємств повинні мати безпосереднє природне освітлення.

Кожне вогнетривке підприємство повинно проводити вхідний контроль сировини, що надходить, і вихідний контроль продукції, що виробляється постійно за допомогою радіоактивних приладів і вибірково - за допомогою радіометричної апаратури (або мати сертифікат радіаційної якості матеріалу (продукції) який щорічно поновлюється і видається спеціальною лабораторією.

Загальні вимоги санітарії на підприємстві:

• Нормальні санітарно-гігієнічні умови праці у вогнетривкому виробництві повинні забезпечуватися:

1. застосуванням при проектуванні і будівництві машин, устаткування і технологічних процесів,що утворюють найменшу кількість виробничих шкідливостей;

2. розробкою під час проектування найбільш раціональних схем розміщення устаткування і машин, вибором і розрахунком необхідних засобів, що забезпечують умови праці відповідно до санітарно-гігієнічних норм;

3. додержання правил та умов експлуатації машин і ведення технологічних процесів відповідно до призначення і режимів, що передбачені нормативно-технічною документацією;

4. системою організації праці та профілактичних засобів на конкретних робочих місцях, що попереджують (послаблюють) несприятливий вплив шкідливих виробничих факторів.

• Організація праці та профілактичні заходи щодо забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних-умов праці на кожному підприємстві у вогнетривкому виробництві повинні включати:

1. складання переліку машин і устаткування, при роботі яких виникають шкідливі виробничі фактори, із зазначенням фактора шкідливості та його перевищення над допустимими нормами;

2. розробку і дотримання режимів праці та відпочинку для робітників, які підлягають впливу професійних шкідливостей, для зниження їх несприятливого впливу;

3. складання програм зниження і періодичності контролю рівня професійних шкідливостей на конкретних робочих місцях.