Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДИПЛОМ.docx
Скачиваний:
21
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
2.02 Mб
Скачать

3 Організаційна частина

3.1 Організація проведення капітального ремонту мостового крану

Високі темпи розвитку промисловості супроводжуються швидким ростом основних засобів і особливо їх активної частини – машин і обладнання. В забезпечені найбільш ефективного їх використання важлива роль належить ремонтному господарству.

Ремонт дає можливість усунути фізичний знос і втрачені в ході експлуатації деякі параметри, а модернізація компенсує моральний знос обладнання.

В ремонтному господарстві зайнято 10-15% робочих від загальної їх чисельності.

В цих умовах ефективна організація проведення ремонтів не тільки забезпечує роботоспроможність обладнання, але і впливає на результати виробничої діяльності підприємства.

Ремонтне господарство включає ремонтно-механічний цех, ремонтні дільниці цехів, склади обладнання і запасних частин і інші підрозділи. Вони здійснюють всі види ремонтів, модернізацію і технічні огляди обладнання.

Характер діяльності ремонтного господарства визначає його завдання:

  • здійснення технічного обслуговування і ремонту всього обладнання підприємства;

  • монтаж обладнання, яке придбане або виготовлене самим підприємством;

  • модернізація експлуатуючого обладнання;

  • виготовлення запчастин і вузлів;

  • організація зберігання обладнання і запчастин;

  • планування всіх робіт по технічному обслуговуванню і ремонту обладнання;

  • системи техобслуговування і ремонту обладнання.

На підприємстві виконання ремонтних робіт може бути організовано наступними формами: централізованою; децентралізованою; змішаною.

Централізована форма організації ремонту забезпечує найбільшу концентрацію ремонтного персоналу та матеріальних засобів.

Децентралізована – форма, при якій усі види планових ремонтів, включає капітальний, здійснюється цеховим ремонтним персоналом.

Змішана – форма, при якій всі види ремонту, окрім капітального та середнього, виконуються цеховим ремонтним персоналом, а капітальний та середній ремонти проводяться ремонтно-механічним цехом.

При всіх формах організації ремонту обов’язково проводяться огляди (технічне обслуговування). Ці види робіт виконуються основними виробничими працівниками, які повинні вести нагляд за роботою обладнання протягом зміни, попереджувати неподання абразивного матеріалу на поверхні, слідкувати за рівнем масла і холодної рідини, характером шумів в редукторах, коробках швидкостей, прибиранням відходів, змазка обладнання.

Застосовують наступні методи – агрегатний та вузловий.

Найбільш раціональними методами проведення ремонту обладнання в теперішній час є агрегатний та вузловий, причому в багатьох випадках – вузловий з розосередженою зміною зношених деталей та вузлів.

Сутність агрегатного методу полягає в тому, що заздалегідь в ремонтно-механічному цеху встановлюється машина або підготовлюється нова та доставляється в зібраному виді до міста її установки замість машини, яка призначена для капітального або середнього ремонту.

При агрегатному методі ремонту необхідно мати в обороті, певну кількість резервного обладнання, а сам демонтаж та монтаж, наскоки це можливо, бажано проводити без розбори фундаменту.

Вузловий метод характеризується тим, що при ремонті машин окремі складальні одиниці (вузли) не розбираються, а цілком заміняються запасними. При цьому ремонті зводиться до демонтажу несправних та установки замість них нових або заздалегідь встановлених в ремонтно-механічному цеху вузлів, котрі ще до зупинки машини до ремонту доставляються на ближню до неї площу.

При вузловому методі ремонту встановлюється найбільш трудомістка частина ремонту – підгонка деталей у вузлах та більша частина підгонки вузлів обладнання, з’єднані з виконанням ремонтних робіт, та підвищують якість ремонту.

Я пропоную для виконання капітального ремонту мостового крану застосовувати централізовану форму ремонту, при якій ремонти всіх видів і деякі роботи по технічному обслуговуванню проводяться силами ремонтно-механічного цеху РМЦ. Цей цех займається ремонтами і має спеціалізовані ремонтні бригади, необхідне універсальне обладнання, запчастини, матеріали. А також вузловий метод проведення ремонту. При цьому методі ремонт зводиться до демонтажу несправних та установки замість них нових або заздалегідь відремонтованих в ремонтно-механічному цеху вузлів, котрі ще до зупинки машини до ремонту доставляються на ближню до неї площадку.

3.1.1 Підготовка до капітального ремонту мостового крану

Ремонт – це комплекс операцій з відновлення роботоспроможності обладнання та відновлення ресурсів обладнання.

Відповідно особливостей ушкоджень та зносу основних частин устаткування, а також трудомісткості ремонтних робіт передбачається проведення наступних видів ремонту: поточного й капітального.

Поточний ремонт – це ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоспроможності устаткування та складається з відновлення його окремих вузлів й деталей обладнання.

Капітальний ремонт – це ремонт, який виконується для повного відновлення ресурсу обладнання с заміною або відновленням окремих його частин, включаючи і базові. Під базовою частиною розуміють основну частину обладнання, яка передбачена для його компонування й встановлення інших частин.

В об’єм капітального ремонту входять наступні основні роботи: об’єм поточного ремонту, заміна або відновлення всіх зношуваних деталей та вузлів; повна або часткова заміна ізоляції, протикорозійний захист; вивіряння й центрування агрегату; післяремонтне випробування та ін. Докладний перелік робіт, який необхідно виконати під час капітального ремонту лебідки, встановлюють в «Відомості дефектів»(додаток ___).

До початку робіт керівник ремонту оглядає робоче місце, перевіряє умови роботи, достатню освітленість, наявність справного інструменту, запобіжних поясів, драбин, протипожежні засоби, вантажопідйомні пристрої, уточнює склад виконавців ремонту, перевірює наявність у них посвідчень на право виконування відповідних робіт. Керівник ремонту знайомить з інструкцією ремонтну бригаду на робочому місці і допускає до роботи.

3.1.2 Зупинка та здача мостового крану до капітального ремонту

«Відомість дефектів» з капітального ремонту, специфікації з заявою на обладнання і матеріали повинні складатися заздалегідь з таким розрахунком, щоб потреба в них могла бути запланована підприємством при складанні проектної документації. За 1 – 2 місяці до зупинки об’єкту на ремонт починають виконувати роботи, передбачені проектом. Комісія перевіряє закінчення підготовки до ремонту та фіксує це «Актом прийому-здачі об’єкту в капітальний ремонт»(додаток ____). Ремонту зону, в якій будуть проводитися роботи, готують відповідно до вимог техніки безпеки.

Відповідно до затвердженого плану на проведення капітального ремонту керівник підприємства дає наказ про зупинку об’єкту, а начальник цеху наказом призначає осіб, відповідальних за зупинку та відключення об’єкту. Начальник цеху складає інструкцію про порядок його зупинки й передачі в ремонт, указує режим праці в ремонтний період. З робочими та інженерно – технічним персоналом, зайнятим на ремонті, проводять систематичний інструктаж з техніки безпеки, виписують наряд-допуск (додаток ___) на проведення безпечних робіт.

Зупинка крану проводиться у всіх випадках, особою, яка відповідає за утримання його в справному стані.

Виїзд крану в «ремонтний загін», дозволяється керівником ремонту.

Поліспасти механізмів підйому вантажу опускаються на рівень підлоги до вільного провисання робочих канатів.

Знімаються канати підйому вантажу.

Машиніст крану зупиняє всі механізми крану і переводе всі важелі керування в нейтральне положення.

Ключ-бирка розриву ланцюга керування передається особі, яка відповідальна за проведення ремонтних робіт.

Відповідальна особа (бригадир, слюсар, його прізвище повинно бути записано у списку осіб, які мають право на вимикання обладнання) робить запис у журналі в електромонтерів і здає ключ-бирку, отримав у заміну жетон від чергового електромонтера. Електромонтер знеструмлює агрегат (виходе подвійний розрив ланцюга).

Бригадир ремонтної бригади перевіряє знеструмлення крану шляхом натискання кнопки «ПУСК» на ПЗКА (панель захисту крана) та вивішує трафарет «НЕ ВМИКАТИ - ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!». На безпечних площадках ремонту встановлюють трафарети «УВАГА! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!».

Під час ремонту крана (після його відключення) жетон повинен зберігатися у керівника з ремонту.

3.1.3 Виконання капітального ремонту мостового крану

Після зупинки об’єкту на ремонт інженерно-технічний персонал цеху проводять ретельний огляд прихованих вузлів та виявляють додаткові дефекти.

Бригадам, які виконують ремонтні роботи, видається письмове завдання, а також план виконання цих робіт, де вказується перелік інструментів, визначається склад бригад і відповідальні за безпеку проведення ремонту. Визначається перелік робіт підвищеної небезпеки. Головний інженер затверджує список осіб, які мають право видачі нарядів – допусків. К заходам підготовчого характеру відносять: відключення об’єкту від електроенергії, парових , водних, газових джерел питання. Протягом ремонту начальник цеху, до складу якого входить об’єкт, що підлягає ремонту, організує контроль якості виконання робіт та їх прийому за вузлами та ділянками.

3.1.4 Здача відремонтованого мостового крану в експлуатацію

Відремонтований об’єкт перед запуском його в експлуатацію приймає комісія, яка призначена керівником підприємства. Очолює комісію головний інженер підприємства. До її складу входять: начальник цеху, де будуть ремонтувати обладнання, головний механік, головний енергетик, начальник ремонту, начальник технічного відділу, інженер з техніки безпеки.

Прийом об’єкту із капітального ремонту оформляється «Актом прийому відремонтованого об’єкту» (додаток ___), підписують всі члени комісії та затверджує керівник підприємства. До акту повинні додаватись акти прийому окремих вузлів і агрегатів, акти на приховані роботи, а також додається кошторис фактичної вартості капітального ремонту.

Пуск об’єкту в експлуатацію після капітального ремонту дозволяє тільки комісія з його прийому. Пуск об’єкту в експлуатацію без акту заборонено.

Порядок прийому з ремонту:

  • Після капітального ремонту при якому проводилась реконструкція крану або ремонту його металоконструкцій з заміною окремих елементів або вузлів з застосуванням зварки, дозвіл на пуск в роботу дається органами технагляду після проведення повного технічного посвідчення.

  • Дозвіл оформлюється записом у паспорті крану особою, яка видала його.

  • В інших випадках (після капітального ремонту або заміни механізму, заміни крюка) крюкової підвіски дозвіл на пуск в роботу видається інженером технагляду, після повного технічного посвідчення, яке проводили разом з особою, яка відповідальна за утримання крану в справному стані з записом в паспорт крану.

  • Після 72 годин праці крану в нормальному режимі оформлюється комісійний акт о проведенні капітального ремонту за встановленою на підприємстві формою.

  • Після поточного ремонту дозвіл на пуск крана в роботу видається особою, яка відповідальна за утримання його в справному стані з попереднім записом о проведеній роботі в вахт енний журнал і книгу ремонтів та огляду крану.

3.2 Планування ремонтів обладнання

Головна задача служби обладнання – забезпечити ефективну, безаварійну роботу обладнання при мінімальних затратах трудових та матеріальних ресурсів.

Одним з найважливіших умов рішення цієї задачі є прийняття системи технічного обслуговування і ремонту (ТОіР).

Згідно цієї системи, обладнання в процесі експлуатації підлягає технічному обслуговуванню і плановим ремонтом направленим на встановлення його працездатності, частково втраченою в період роботи.

Для складання графіку ТОіР необхідно знати: ремонтоскладність обладнання, структуру ремонтного циклу, вид і місяць виконання останнього ремонту.

У «Положенні про ТОіР» для мостового крану з гаком вантажопідйомністю 10 т встановлюємо: Т1 – 60дн/8год; Т2 – 90дн/16год; К – 10роки/48год; РС – 18.

Формула ремонтного циклу 50Т1+360Т2+К.

На підставі структури ремонтного циклу складаємо графік ТОіР мостового крану на поточний рік.

Таблиця 3.1 – Повна структура ремонтного циклу мостового крану:

Роки ремонту

Місяці року

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

1

Т11

Т12

Т13

Т14

Т15

Т21

2

Т16

Т17

Т18

Т19

Т110

Т22

3

Т111

Т112

Т113

Т114

Т115

Т23

4

Т116

Т117

Т118

Т119

Т120

Т24

5

Т121

Т122

Т123

Т124

Т125

Т25

6

Т126

Т127

Т128

Т129

Т130

Т26

7

Т131

Т132

Т133

Т134

Т135

Т27

8

Т136

Т137

Т138

Т139

Т140

Т28

9

Т141

Т142

Т143

Т144

Т145

Т29

10

Т146

Т147

Т148

Т149

Т150

К

Таблиця 3.2 – Структура ремонтного циклу мостового крану на 2016 рік

№ з/п

Найменування обладнання

Група ремонто-складності

Змінність

Періодичність ремонтів, в міс

Структура ремонтного циклу

К

Т3

Т2

Т1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Мостовий кран

18

1

48

-

12

2

50Т1+360Т2

Продовження таблиці 3.2

Останній ремонт

Місяці року

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Вид

Місяць

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

Т146

XI

Т147 /8

Т148

/8

Т149 /8

Т150 /8

К

/48

Т11 /8

Примітка: тривалість ремонтів вказана знаменнику в годинах. Аналогічно складається графік ТОіР для любого виду обладнання.

На підставі відомості дефектів після визначення змісту та об’єму ремонту обладнання розроблюється технологічний процес його виконання, який оформлюється в вигляді оперативно-лінійного графіку, призначення якого:

  • Визначення конкретного змісту та послідовності усіх ремонтних операцій з даного об’єкту ;

  • Встановлення нормативної тривалості кожної ремонтної операції, кількості та кваліфікації робітників, які виконують цю операцію;

  • Розробка графіків всіх ремонтних операцій з метою найшвидшого та якісного виконання всього ремонту.

Застосування оперативно-лінійного графіку дозволяє значно скоротити тривалість ремонту, зменшити його трудомісткість та підвищити якість, вони сприяють раціональному використанню ремонтного персоналу, кранового обладнання. В графіку визначається послідовність і тривалість окремих робіт, вказана необхідна кількість робітників, а також прізвище майстра, який залучається до виконання ремонту.

3.3 Графік виходів на роботу ремонтного персоналу

Робочий час, є загальною мірою кількості праці. Загальна тривалість робочого часу визначається з одного боку, рівнем розвитку виробництва, а з іншого – психічними та психофізіологічними можливостями людини.

Згідно з Кодексом законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин за тиждень, а при шкідливих умовах праці не може перевищувати 36 годин на тиждень.

Важливим завданням у поліпшенні організації праці є встановлення найдоцільніших режимів праці та відпочинку.

Для виконання капітального ремонту валкової дробарки пропоную застосувати двох змінний графік роботи слюсарів-ремонтників із восьми годинною зміною.

Таблиця 3.3 – Режим праці ремонтного персоналу

Кількість змін

Початок роботи

Закінчення роботи

Перерва

Тривалість зміни

1

700

1600

1100-1200

8

Графік виходів на роботу слюсарів-ремонтників на вересень 2016 року додається (додаток Д).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]