Інформаційне забезпечення наукових досліджень

Види та джерела наукової інформації

Система інформаційного забезпечення наукових досліджень включає три компоненти:

• інформацію як сукупність відомостей;

• органи інформаційного забезпечення, які відповідають за збереження та поширення інформації;

• програмно-методологічні засоби (Інструменти), що за­безпечують доступ до інформації.

Інформаційні ресурси - сукупності інформаційних матеріалів - документів і масивів інформації у формі публікацій, наукових звітів, електронних записів (баз даних). Структурною одиницею інформаційного ресурсу є науковий документ, тобто матеріальний об'єкт, який містить науково-технічну інформацію і призначений для її збереження і використання.

Документи поділяються на первинні і вторинні. Первинні (фактографічні) документи містять безпосередньо результати наукових досліджень, проектно-конструкторських робіт, виробничої діяльності тощо, вторинні (бібліографічні) - це результати аналітико-синтетичної і логічної переробки первинних документів.

Носіями первинної інформації є книги (підручники, посібники, монографії), періодичні друковані видання (журнали, наукові праці, бюлетені), оптичні компакт-диски (СГЗ-КОМ), нормативні докуме­нти, а також неопубліковані матеріали: депоновані рукописи, дисертації, наукові звіти (про НДР), матеріали нарад, доповіді з окремих галузей науки та ін.

Вторинні документи надають відомості про стан, тенденції і прогнози розвитку досліджуваної проблеми чи певної галузі знань, критичні оцінки, висновки, пропозиції з посиланнями на першоджерела. Це дає можливість користувачеві безперервно стежити за появою нової інформації, здійснювати діагностику та прогнозувати розвиток предметних галузей, визначати шляхи розв'язання проблемних ситуацій в усіх сферах діяльності суспі­льства.

Джерела інформації:

• офіційні публікації державних органів: нормативно-правові акти, статистичні збірники, бюлетені, експрес-інформацІя;

• література ділового характеру, призначена для викорис­тання фахівцями у практичній діяльності: управлінська,фінансова, комерційна маркетингова, статистична, пра­вова тощо;

• спеціальна література: науково-технічна, технологічна, нормативна, патентна документація, промислові каталоги, реєстри, кадастри, довідники тощо;

• наукова і навчально-методична література з різних галузей знань, словники, енциклопедії, бібліографічні видання;

• первинна облікова і технічна документація, бухгалтерська і статистична звітність;

• бази даних мережі ІНТЕРНЕТ.

Якщо інформація про об'єкт і предмет дослідження відсутня, здійснюють безпосереднє спостереження. Для цього необхідно са­мостійно спланувати обстеження: розробити програму, інструмен­тарій, вирішити організаційні питання.

Доступ до інформаційних ресурсів здійснюється за допомо­гою різних програмно-методологічних і нормативно-правових інструментів. Це словники, тезауруси і класифікації, інструкції і методичні матеріали, статути і положення, схеми, описи, про­грамне забезпечення, тощо. Кожний тип інформаційного продукту вимагає специфічної технології отримання.

Пошук та накопичення наукової інформації

Бібліографічний пошук інформації

Основа бібліографічного інформаційного пошуку - основні й допоміжні бібліотечні каталоги. В основних каталогах опис літературних джерел формується за галузями знань (систематичні каталоги) та за алфавітом (прізвища авторів або назви книг). Допоміжні каталоги - це каталоги періодики, картотеки статей і рецензій.

Пошук інформації здійснюється за допомогою Універсальної десяткової класифікації (УДК), яка охоплює увесь універсум знань.

Ретроспективна бібліографія. - Це тематичні покажчики та огляди, каталоги, прайс-листи видавництв тощо. Особливим ви­дом ретроспективної бібліографії є книжкові та пристатейні списки літературних джерел.

Пошук інформації у мережі Інтернет

Рекомендації щодо пошуку необхідної інформації в Інтернет¹:

• Формуючи запит, слід уникати загальновживаних слів (наприклад, «ресурси») і вузькоспеціалізованих (наприклад, «тетрада»).

• Для детального пошуку використовуйте спеціалізовані тематичні чи регіональні пошукові сервери. Якщо вони вам невідомі, знайдіть їх за допомогою ключових слів.

• Використовуйте методику поетапного уточнення пошуку. Починайте з елементарних запитів у режимі простого пошуку. Отримавши результати за цими запитами, уточнюйте їх, переходьте в режим розширеного пошуку.

• На більшості сайтів є посилання на споріднені інформаційні ресурси. Використовуйте їх. Часом саме такий шлях пошуку необхідної інформації виявляється найкоротшим.

Формування інформаційної бази дослідження

Поняття «інформаційна база» означає набір даних, систе­матизованих за певними ознаками, а формування інформаційної бази становить цілеспрямований добір відповідних інформатив­них показників - основного матеріалу для теоретичних узагаль­нень, аналізу, планування та прийняття оперативних і стратегіч­них рішень.

У наукових дослідженнях соціально-економічних явищ і процесів використовують два основних види даних: структурні й часові ряди. До першого виду відносяться сукупності одиниць (країн, регіонів, суб'єктів господарювання тощо), властивості яких характеризуються станом на певний момент чи за певний інтервал часу. Другим видом є ряди даних, що характеризують зміну показників одного і того самого об'єкта у часі (динамічні ряди).

Інформаційна база структурних рядів організуються у ви­гляді матриці даних х₀ обсягом пхт, де п - кількість одиниць сукупності (j =1,2,...,n), т - кількість зареєстрованих показ­ників стосовно i-ої одиниці (і =3,2,...,т ). При формуванні матриці даних доцільно дотримуватися певного стандарту їх розмі­щення: в рядках розміщувати одиниці сукупності, у стовпцях - показники.

У наявних базах даних містяться цифри, факти, відомості щодо окремих одиниць досліджуваного об'єкта, характеристики яких мінливі у часі й просторі.