- •1 Загальна частина
- •1.1 Призначення, будова, принцип дії механізму підйому крана
- •1.2 Вимоги до електропривода механізму підйому крана
- •1.3 Обгрунтування вибору системи електропривода
- •1.4 Розрахунок потужності двигуна для механізму підйому крана
- •1.4.1 Попередній вибір двигуна
- •1.4.2 Розрахунок навантажувальної діаграми привода
- •1.4.3 Перевірка двигуна за умовами нагріву і перевантажувальної здатності
- •1.5 Короткий опис схеми керування двигуном механізму підйому крана
- •2 Спеціальна частина
- •2.1 Розрахунок та вибір пускорегулювальних резисторів для механізму підйому вантажу мостового крана
- •2.2 Розрахунок механічних характеристик при обраних опорах
- •3 Техніка безпеки
- •3.1 Техніка безпеки при експлуатації та ремонті електроустаткування механізму підйому крана
1.4.2 Розрахунок навантажувальної діаграми привода
1.4.2.1 Визначаємо статичні моменти, приведені до вала двигуна, Нм
При підйомі номінального вантажу :
Мп =103×( mв + mo) ×9,81×Дб / (2×i×hм) , (1.9)
де i - передаточне відношення редуктора і поліспаста:
і = wн × Дб / 2×Vп , (1.10)
і =100,8×0,56/2×0,25=112,9 .
Мпв =103 × ( 20+0,9 ) ×9,81×0,56/( 2×112,9×0,79 )=643,6 Нм .
При опускнанні вантажів енергія спрямовується з вала механізму до двигуна, так як Мсв > Мг (гальмівний спуск). Визначаємо статичний момент при гальмівному спуску вантажу:
Мсв =103× (mr+mo) × 9,81 × Дб × hн / (2×і), (1.11)
Мсв =103× (20×0,9) ×9,81×0,56×0,79/(2×112,9)=401,7 Нм .
Визначаємо статичний момент при підйомі ненавантаженого вантажозахоплюючого пристрою
Мпо = 103 × mo × 9,81 × Дб / ( 2 і×hо), (1.12)
де hо – ККД механізму при даному навантаженні, визначається за кривими ;
η о = f (К3), що приведені в [1],
К3 – коефіцієнт завантаження.
КЗ = (mо + mв)/(Q+ mо ), (1.13)
КЗ = (0,9+20)/(20+20) = 0,52.
Мпо =103 × 0,9 × 9,81 × 0,56/(2×112,9×0,73)=30 Нм.
Визначаємо статичний момент при спуску ненавантаженного вантажозахоплюючого пристрою
Мсо = 103 × mo × 9,81 × Дб × ( 2hо-1) /( 2×і), (1.14)
Мсо = 103 × 0,91 × 9,81× 0,56 × (2×0,73-1)/(2×112,9) = 10,07 Нм.
1.4.2.2 Визначаємо динамічні моменти, приведені до вала двигуна, Нм
Мдин = Jе×dw/dt, (1.15)
де dw/dt - прискорення або сповільнення ротора двигуна, 1/с2;
Jев - приведений до вала двигуна еквівалентний момент інерції кг×м2 .
Визначаємо приведений до вала двигуна еквівалентний момент інерції системи при роботі з вантажем:
Jев = К2×(Jдв+Jш + Jм) + Jпд в, (1.16)
де К2 = 1,15 коефіцієнт, який враховує приблизно момент інерції редуктора;
Jш - момент інерції гальмівного шківа, кг×м2;
Jш = 0,3 × Jдв, (1.17)
Jш = 0,3×1,025 =0,31 кг×м2.
Jм - момент інерції муфти та швидкохідного вала редуктора, кг×м2:
Jм = 0,15 × Jдв, (1.18)
Jм = 0,15×1,025=0,154 кг×м2.
Jпдв - момент інерції елементів системи, що поступово рухаються, приведений до вала двигуна:
Jпдв =103× (mв+ mo) ×Vп2 / ωн 2 , (1.19)
Jпдв =103× (20+0,9) ×0,252 /100,82=0,13 кг×м2.
Jев = 1,15×(1,025+0,31+0,154)+0,13=1,84 кг×м2.
При роботі без вантажу:
Jео = К2×(Jдв+ Jш + Jн) + Jпдо , (1.20)
де Jпдо – момент інерції елементів системи без урахування ваги вантажу, приведений до вала двигуна:
Jпдо = 103×mo×Vп2 /ωн 2, (1.21)
Jпдо = 103×0,9×0,252/100,82= 0,0055 кг×м2.
Jео =1,15×(1,025+031+0,0,154)+0,0055=1,72 кг×м2.
Гранично допустиме прискорення двигуна 1/с2:
dw/dt=2×i× адоп / Дб , (1.22)
dw/dt = 2×112,9×0,3/0,56=120,9 1/с2.
де адоп – максимально допустиме лінійне прискорення вантажу, м/с2,
приймаемо за таблицею 13,3[2] адоп = 0,3 м/с2.
Визначаємо динамічний момент системи при підйомі вантажу, Нм
Мдин.в= Jег × dw/dt, (1.23)
Мдин в= 1,84×120,9=222,46 Нм.
Визначаємо динамічний момент системи при підйомі та опусканні ненавантаженого вантажозахоплюючого пристрою, Нм
Мдин о=Jео× dw/dt, (1.24)
Mдин о= 1,72×120,9=207,95 Нм.
1.4.2.3 Визначаємо середній пусковий момент
Середній пусковий момент, який розвиває двигун при підйомі вантажу:
Мср.пв=Мпв + Мдин.в, (1.25)
Мср.пв=643,6+222,46=866,06 Нм.
Середній пусковий момент, який розвиває двигун при спуску вантажу:
Мср.св=Мсв + Мдин.в, (1.26)
Мср.св=401,1+222,46=624,16Нм.
Середній пусковий момент, який розвиває двигун при підйомі ненавантаженого вантажозахрплюючого пристрою:
Мср.по=Мпо + Мдин.о, (1.27)
Мср.по=30+207,95=237,95 Нм.
Середній пусковий момент, який розвиває двигун при спуску ненавантаженого вантажозахоплюючого пристрою:
Мср.со=Мсо + Мдин.о, (1.28)
Мср.по=10,7+207,95=218,65 Нм.
Виконуємо перевірку обраного двигуна за нагрівом з урахуванням періодів пуску, тобто Мср.п. не повинен перевищувати (1,7...1,9) Мн.
1.4.2.4 Час розгону механізму, с;
При підйомі вантажу
tр.пв = Jев×ωн /( Мср.пв - Мпв), (1.29)
tр.пв =1,84×100,8/(866,06 – 643,6) =0,83 с.
При гальмівному спуску вантажу
tр.св = Jев×ωн /( Мср.св - Мдин.в), (1.30)
tр.св = 1,84×100,8/(624,16–222,46)=0,46 с.
При підійманні ненавантаженого вантажозахоплюючого пристрою.
tр.по = Jео×ωн / (М'ср.п – Мпо), (1.31)
tр.по = 1,84×100,8/(237,95-30)=0,9 с.
При спуску вантажозахоплюючого пристрою:
tр.со = Jео ×ωн /( Мср.со - Мдин.о), (1.32)
tр.со = 1,84×100,8/(237,95+207,95)=0,41 с.
1.4.2.5 Час гальмування механізму, с:
Схеми керування двигунами механізмів підйому передбачають екстрене накладання механічних гальм при відключенні статора двигуна від мережі.
У зв’язку з цим для механізмів підйому електричне гальмування двигунів можна не враховувати .
Час гальмування для різноманітних режимів визначається з урахуванням моменту, який розвивається тільки механічним гальмуванням.
Момент гальмування Мг, Нм, визначається:
Мг = Кг×Мсмакс, (1.33)
Мг =2×401,7=803,4Нм.
де Мсмакс – максимальний статичний крутячий момент на гальмовому валу;
Мсмакс = Мсг = 401,7 Нм.
Кг - коефіцієнт запасу; Кг = 2.
Визначаємо час гальмування:
При підйомі вантажу:
tг.пв = Jєв×ωн / (Мг + Мсв), (1.34)
tг.пв =1,84×100,8/(803,4+401,7)=0,154 с.
При спуску вантажу:
tг.св = Jєв× ωн / (Мг - Мсв), (1.35)
tг.св = 1,84×100,8/(803,4-401,7)= 0,46 с.
При підйомі вантажозахоплюючого пристрою:
tг.по = Jео×ωн / (Мг + Мсо), (1.36)
tг.по =1,72×100,8/(803,4+10,07)=0,2 с.
При спуску вантажозахоплюючого пристрою:
tг.со = Jео ×ωн / (Мг - Мсо), (1.37)
tг.со =1,72×100,8/(803,4-10,07)=0,21 с.
1.4.2.6 Шляхи, пройдені вантажем або вантажозахоплюючим пристроєм за час пуску та гальмування, м:
При підйомі вантажу:
Sрпв = 0,5×Vп×tрпв , Sг.пв = 0,5×Vп×tг.пв , (1.35)
Sрпв = 0,5×0,25×0,83=0,10 м. Sг.пв = 0,5×0,25×0,154=0,01925 м.
При спуску вантажу:
Sрсв = 0,5×Vп×tрсв, Sг.св = 0,5×Vп×tгсв, (1.36)
Sрсв = 0,5×0,25×0,46=0,0575 м. Sг.св = 0,5×0,25×0,46=0,0575 м.
При підйомі вантажозахоплюючого пристрою:
Sрпо = 0,5×Vп×tрпо , Sг.по = 0,5×Vп×tг.по, (1.37)
Sрпо = 0,5×0,25×0.9=0,1125 м. Sг.по = 0,5×0,25×0,2=0,025 м.
При спуску вантажозахоплюючого пристрою:
Sрсо = 0,5 ×Vп × tрсо , Sг.со = 0,5×Vп × tг.со, (1.38)
Sрсо = 0,5×0,25×0,41=0,051255 м. Sг.со = 0,5×0,25×0,21=0,02625м.
1.4.2.7 Шляхи, що пройдені навантаженим або ненавантаженим пристроєм зі сталою швидкістю визначаємо за рівнянням.
При підйомі вантажу:
Sупв = Н – Sрпв – Sг.пв, (1.39)
Sупв = 8,5-0,1-0,0195=8,38 м.
Під час спуску вантажу:
Sусв = Н – Sрсв – Sг.св, (1.40)
Sусв =8,5-0,575-0,05751=8,385 м.
При підйомі ненавантаженого вантажозахоплюючого пристрою
Sупо = Н – Sрпо – Sг.по, (1.41)
Sупо =8,5-0,1125-0,025=8,3625 м.
Під час ненавантаженого спуску вантажозахоплюючого пристрою:
Sусо = Н – Sрсо – Sг.со, (1.42)
Sусо =8,5-0,05125-0,058=8,3625 м.
1.4.2.8 Час роботи із сталою швидкістю, с:
При підйомі вантажу:
tупв = Sупв / Vп, (1.43)
tупв =8,38/0,25=33,52 с.
Під час спуску вантажу:
tусв = Sусв / Vп, ,(1.44)
tусв =8,385/0,25=33,54 с.
Під підйомі ненавантаженого вантажозахоплюючого пристрою:
tупо = Sупо / Vп, (1.45)
tупо =8,3625/0,25=33,45 с.
Під час спуску вантажозахоплюючого пристрою:
tусо = Sусо / Vп, (1.46)
tусо =8,4225/0,25=33,69 с.
Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.2
Таблиця 1.2 – Розрахунок навантажувальної діаграми
Вид операції |
Розгін |
Сталий режим |
Гальмування | ||||||
М |
t |
S |
M |
t |
S |
M |
t |
S | |
Підйом з /в |
866,06 |
0,83 |
0,10 |
643,6 |
33,52 |
8,38 |
-160 |
0,30 |
0,038 |
Спусу з/в |
624,16 |
0,46 |
0,0575 |
401,7 |
33,54 |
8,385 |
-401,7 |
0,90 |
0,11 |
Підйом б/в |
237,95 |
0,9 |
0,0112 |
30 |
33,45 |
8,362 |
-95 |
0,44 |
0,055 |
Спуск б/в |
218,65 |
0,41 |
0,0512 |
10,07 |
33,69 |
8,422 |
-100 |
0,46 |
0,058 |
1.4.2.9 Сумарний час роботи, с:
Σt = tр.пв + tу.пв + tг.пв + tр.св + tу.св + tг.св + tр.по + tу.по + tг.по + tр.со + tу.со + tг.со, (1.47)
Σt =0,83+33,52+0,154+0,46+33,45+0,46+0,9+33,45+0,2+0,41+33,69+0,21=137,72 c.
1.4.2.10 Час перерви, с:
tп = ( Тц - åt ) / 4, (1.48)
tп = (360-137,724)/4=55,57 c.
Будуємо швидкісну та навантажувальну діаграми привода ( рисунок 1.2 )