Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
UKR_M_za_PROF_SPRYaM_2011_dlya_stud.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
1.33 Mб
Скачать

Функція

Числовою функцією f з областю визначення [областю існування] D(f) і множиною значень [областю значень] Е(f) називається правило, за яким кожному числу х з області визначення D(f) ставиться у відповідність цілком визначене число у з множини значень Е(f).

Число у називається значенням функції в точці х і позначається y =f(x). Кажуть також, що функція набуває [приймає] значення у = f( х ) в точці х.

Існує дещо інший підхід до означення поняття функції. А саме, розглядають дві змінні величини х і у. Перша з них, тобто х, називається незалежною змінною, або аргументом, друга – залежною змінною, або функцією. За таким підходом функція f кожному значенню арґумента ставить у відповідність цілком визначене значення залежної змінної у .

Основними способами задання функції вважаються такі:

1) аналітичний - за допомогою формули вигляду у = f (х);

2) графічний - за допомогою графіка;

3) табличний - за допомогою таблиці (наприклад, таблиці значень тригонометричних функцій, десяткових і натуральних логарифмів, квадратів і кубів).

Існують інші способи задання функції, зокрема за допомогою опису (саме так означаються тригонометричні функції довільного дійсного аргументу) або відповідної програми для електронної обчислювальної машини.

У множині всіх функцій особливо виокремлюють так звані основні елементарні (стала, ступенева, показникова, логарифмічна, тригонометричні, обернені тригонометричні) та елементарні (комбінації скінченної кількості основних елементарних функцій). Існує безліч неелементарних функцій, але найцікавіші з них можна задати тільки за допомогою методів вищої математики.

ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте тексти, а потім перекажіть їх (переказ запишіть на магнітну стрічку). Яка зміна сталася в них? Проаналізуйте, як впливає форма мовлення (усна, писемна) на стилі мови? Зясуйте і поясніть, який текст легше переказувати й чому?

***

За допомогою наукового стилю реалізується мовна функція повідомлення. Твори, виконані в цьому стилі, містять наукову інформацію, яку треба довести до різних верств суспільства. До мови наукової літератури висуваються особливо суворі вимоги щодо логіки викладу матеріалу.

***

Важливою рисою наукової мови є нахил до розгорнутих складних речень з розгалуженою системою різних видів підрядності, відокремлених зворотів. Синтаксис наукового стилю має яскраво виражений книжний характер, чітко організовану будову речень, без чого неможливо висловити складну думку. Велику питому вагу тут мають складнопідрядні речення, зокрема з причинним та наслідковим зв’язками. Такі речення найбільше відповідають специфіці наукового викладу. Ще одна композиційна особливість наукового стилю – документація тверджень, цитати, посилання тощо.

***

Культура мовлення – це духовне обличчя людини, що свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань людства.

***

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками – треба активно розвивати своє мовлення – не тільки ефективний засіб передавання й сприйняття думок та образів. Це вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив мову.

ЗАВДАННЯ 3. Підготуйте виступ «Порівняльна характеристика наукового й офіційно-ділового стилів» за планом:

  1. Функція і мета даних стилів.

  2. Найголовніші ознаки.

  3. Особливості та склад мовних і позамовних засобів.

  4. Сфера використання.

ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте наведені нижче матеріали, дайте визначення поняття "резюме". Аргументуйте свою точку зору, залучаючи нову інформацію і уже відому (завдання 11, 12 розділу ІІ).

Резюме [франц. resume] - короткий виклад основного змісту доповіді, дискусії тощо. [Словник іншомовних слів / Л.О. Пустовіт та ін. К., - с. 793]

Резюме[франц. resume] - короткий виклад (чи висновок) суті обговорюваної теми (проблеми), книги чи статті. Дієсл. ф. резюмувати.

У літературі ХІХ ст. слово резюме використовувалося для позначення короткого висновку, узагальнення, що робилося головою суду наприкінці судового розслідування (після чого присяжні засідателі ішли у дорадчу кімнату для винесення вироку).

Неправильно вживати слово резюме для позначення висновку, результату будь-яких дій, фактів, заходів і т. ін. (замість слів рішення, висновок і ін.). [ Школьный словарь иностранных слов/ В.В. Одинцов и др. М., 1983. – с.144].

Резюме (книжн.) Короткий висновок із висловленого, написаного. Наприклад: резюме доповіді. [Словарь русского языка С. И. Ожегов. М.: Русский язык, 1990. – с.673]

Резюме ( франц. resume, от resumer – викладати стисло, короткий виклад промови, статті, короткий висновок. ) [ Советский энциклопедический словарь/ А.М. Прохоров та ін. М.: "Сов. энциклопедия", 1980 – с. 1126]

Резюме – короткий виклад суті промови, статті, доповіді і т.п., н.: зробити резюме.

У мові преси слово резюме інколи помилково використовують у невластивих йому значеннях. Позначаючи висновки, результати будь-яких дій, заходів, подій (тобто висновки, результати того. Що не є виступом, висловлюванням) або позначаючи думку, зауваження та ін., що не є висновком будь-чого. Неправильні тому: Настав час підвести резюме [ слід: висновки] чемпіонату країни з футболу. Специфічним резюме [ слід: додатком] до цієї розмови можна вважати два коротких листи, датованих 26-м роком. ("Комсомольская правда", 12 травня 2003 р.)

Резюмувати – коротко викласти суть промови, доповіді, статті. Підвести короткий висновок сказаному, написаному чи прочитаному: резюмувати висловлені думки.

У мові преси слово резюмувати інколи помилково використовується у невластивому йому значенні "зробити висновок відносно будь-чого, коротко охарактеризувати будь-що (що не є виступом, висловленням). Неправильно тому : Старт відпрацьований слабо. Техніка погана. Але хлопець гарячий, бойовий. Повинен отримати перемогу – так резюмували [ слід: охарактризували]. ("Команда", 11 вересня 2003 р.) [Трудности русского языка/ В.М. Вакуров и др. – МГУ, 1974. – С. 384-385].

ЗАВДАННЯ 5. Використовуючи зразок резюме у ЗАВДАННІ №12 розділу 2 і мовні засоби для укладання резюме, оформіть резюме наукового тексту «Характеристика офіційно-ділового стилю».

ЗАВДАННЯ 6. Перечитайте текст «Науковий стиль», і опираючись на інформацію ЗАВДАННЯ 11, 13 розд. ІІ, складіть резюме наукового тексту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]