3.Методика організації прогулянки з дітьми дошкільного віку.

У режимі дня дошкільного закладу передбачаються дві прогулянки: у першій половині дня та у другий. Під час прогулянки повною мірою повинні реалізовуватися освітньо – виховні завдання.

Оздоровлення дітей.

Фізичний розвиток.

Розвиток самостійності.

Розширення кругозору.

Ознайомлення з навколишнім світом.

Виховання естетичних почуттів, культури поведінки.

Структуру прогулянки умовно можна представити в такий спосіб:

• спостереження;

• трудова діяльність дітей;

рухливі ігри;

індивідуальна робота дітьми;

самостійна діяльність дітей;

індивідуальні бесіди з дітьми;

організація самостійної діяльності дітей;

індивідуальна робота з дітьми (розвиток мови, пізнавальний розвиток).

Різновиду прогулянок

Типова - максимально вільна діяльність дітей (максимум атрибутів).

Комбінування: цільова прогулянка і самостійна діяльність.

Прогулянка - екскурсія - похід.

Спортивні естафети.

Спостереження - це в першу чергу спостереження за сезонними явищами в живій і неживій природі. Важливо закріплювати знання дітей про те, що ці зміни впливають на життя тварин і людини, навчити робити висновки про взаємозв'язки різних природних явищ. Переважно планувати спостереження на прогулянці по днях тижня.

Використання віршів на певну тему при спостереженнях і розглядання допомагає підсилити враження дітей від прогулянки.

Вірші про природу, загадки, народні прикмети й прислів'я - всі ці нехитрі словесні прийоми дозволяють зробити прогулянку більше емоційної, направити спостереження дітей у потрібне русло.

Трудова діяльність. Дітей залучають до збору насіння квітів на клумбі, осіннього листя для гербарію та прикраси групової кімнати, пересаджуванню квітів із клумби у горщики для куточка природи, прибирання на прогулянковому та спортивному майданчиках.

Рухливі ігри плануються і проводяться вихователем самостійно, з урахуванням побажань дітей. Вони можуть бути досить різноманітні, тому щоб уникнути монотонності доцільно спланувати рухливі ігри по днях тижня з урахування пори року. Таке планування дозволяє врахувати інтереси кожної дитини, повністю охопити програмний матеріал рухливих ігор, організувати діяльність вихователя. Обов'язково дві рухливих ігри.

Індивідуальна робота на прогулянці теж ретельно планується. При цьому враховуються рекомендації вузьких фахівців. Важливо, щоб дитина, з якою ведеться індивідуальна робота, розуміла її необхідність і охоче виконувала запропоновані завдання.

Самостійна діяльність дітей на прогулянці також має потребує грамотного керівництва. Вихователь може запропонувати дітям організувати сюжетно - рольову або рухливу гру, цікаві завдання, іграшки або інвентар для праці й т.п. Необхідний постійний контроль за самостійною діяльністю дітей.

4.Організація предметно-розвивального середовища в групах дошкільного віку.

Розвиваюче середовище - це система матеріальних об'єктів діяльності дитини, яке в свою чергу моделює зміст духовного і фізичного розвитку дитини. Предметне середовище виконує відповідну функцію - воно спонукає до гри, формує уяву. Таким чином, розвиток дитини залежить від того, як його виховують, як організовано виховання, де, в якому оточенні він росте.

Оновлювати розвивальне середовище згідно з сучасними вимогами ми почали вісім років тому. Раніше в нашому садочку обладнання групового приміщення повторювало обладнання шкільної класної кімнати, особливо в старших групах, де чітко виділена навчальна та ігрова зона, яка займала простір по периметру ковдри. Всі інші зони розташовувались біля вільних стінових пройомів, або на підвісних поличках та стелажах. Сьогодні ж предметно-ігрове середовище груп дитячого закладу організована таким чином, щоб кожна дитина мала можливість займатися улюбленою справою, воно націлене на те щоб забезпечити максимальний психологічний комфорт для кожної дитини, створити можливості для реалізації його права на вільний вибір виду діяльності, ступеня участі в ній, способів її здійснення та взаємодії з оточуючими. У той же час таке предметне середовище дозволяє нашим вихователям вирішувати конкретні освітні завдання, залучаючи дітей до процесу пізнання і засвоєння навичок і вмінь, розвиваючи їх допитливість, творчість, комунікативні здібності. Педагоги прагнуть так організувати життя у групі, щоб діти могли гнучко, варіативно використовувати простір.

Вплив предметно-розвиваючого середовища на розвиток і освіту дошкільника в дитячому саду багатогранний. Тому особливу увагу при організації середовища педагоги приділяли віковим особливостям кожної групи. В ранньому віці діти сприймають світ за його яскравістю та звучністю, відповідно до цього середовище в цих групах особливо яскраве та гучне. Характерним для молодшого віку, є те що діти починають знаходити взаємозв’язок між « Я особистість» і всім що мене оточує, тому організований ігровий простір в молодших групах максимально сприяє орієнтовано – пізнавальній діяльності малюків. В середньому віці діти починають надавати перевагу сюжетно – рольовим іграм. Вони активно використовують предмети замінники, символи , які дозволяють вийти за рамки реальної предметної дії. Ця особливість відіграє важливу роль в інтелектуальному розвитку дитини, отже зони для сюжетно – рольових ігор насичені предметами – замінниками. В старших групах особливе місце у предметно – ігровому середовище відводиться дидактичним,розвивальним матеріалам, які використовуються цілеспрямовано та спонукають до роздумів.

Організовуючи сучасне предметно – розвивальне середовище ми керувались такими принципами.

1. Принцип дистанції позиції при взаємодії орієнтований на організацію простору для спілкування дорослого з дитиною («очі в очі»). Використання різновисоких меблів (гірки, подіуми, куточки).

2. Принцип активності - це можливість спільної участі дорослого з дитиною у створенні навколишнього середовища, використання великих модульних наборів, центрів піску і води, використання стін.

3. Принцип стабільності - динамічності орієнтований на створення умов для зміни відповідно до смаку, настрою і можливостями. Ігрові кімнати для дітей кожної вікової групи - це зона стабільності: Використання збірно-розбірної меблів, іграшкових меблів, ємностей для зберігання іграшок, іграшки

4. Принцип комплексування і гнучкого зонування- реалізує можливість побудови непересічних сфер активності і дозволяє дітям займатися одночасно різними видами діяльності, не заважаючи один одному.

Ігрові та тематичні зони, що охоплюють всі інтереси дитини,·місце відпочинку, місце усамітнення.

5. Принцип поєднання звичних і неординарних елементів - естетична організація середовища. ·Використання великих яскравих іграшок,·елементів образного декору.

6. Принцип «статевих і вікових» відмінностей, реалізує можливість для дівчаток і хлопчиків проявляти свої схильності відповідно до прийнятих в нашому суспільстві нормами. Створення спеціалізованих ігрових зон.

7. Принцип свободи досягнення дитиною свого права на гру реалізується у виборі: теми;·сюжету;·необхідних іграшок; місця;часу.

8. Предметно-просторова середовище має орієнтуватися на зону «найближчого розвитку» Утримувати предмети та матеріали відомі дітям, предмети і матеріали, якими діти опановуватимуть з допомогою дорослого, зовсім незнайомі предмети та матеріали.