2. Моделі просторових даних земельно-кадастрової інформації і технології їх створення
2.1. Моделі представлення даних
Дані, що використовуються при проведенні земельно-кадастрових робіт, можуть бути таких типів:
дискретні – це точкові, лінійні та площинні об’єкти для яких завжди є можливість визначення їх фактичного місцерозташування на місцевості;
безперервні – характеризують не окремі об’єкти а територію взагалі.
В залежності від типу даних обирають необхідну модель подання. Є дві основних моделі даних, відповідно до типів даних:
Векторна модель – кожному об’єкту відповідає рядок в таблиці і розташування його меж у просторі визначено координатами X та Y.
У векторній моделі можна виділити такі види моделей:
спагетті (модель САПР) - подання лінійних об’єктів (лінійних об’єктів чи меж полігонів) у вигляді невпорядкованого набору лінійних об’єктів, що описують тільки їх геометрію;
лінійно вузлова або топологічна (модель покриття) - описує не лише геометрію об’єктів, але й просторові (топологічні) відношення між ними;
Растрова модель – є безперервним простором у вигляді матриці чарунок.
TIN – тріангуляційна модель представлення поверхні шляхом побудови мережі з трикутними чарунками які формують набір з’єднань з мінімальною відстанню між сусідніми точками.
2.2. Моделі організації даних
Виділяють такі основні моделі організації даних:
Геореляційна модель – просторові дані зберігаються в окремих файлах і з допомогою унікального ідентифікатора (ID) пов’язані з атрибутивними даними, що зберігаються в таблицях реляційних баз даних (РБД). Просторові дані організуються за допомогою таких моделей:
регулярні мережі - просторова система одиниць організації інформації і картографування, елементи якої – елементарні територіальні осередки – характеризуються правильною геометричною формою (на сфері, еліпсоїді або в проекції карти). Елементарні територіальні осередки мають вигляд чарунок регулярної мережі;
пошарова - просторові об’єкти логічно організовуються в набори шарів або тем інформації. Карта може бути подана шарами різних тем, наприклад, гідрографії, ґрунтів, адміністративних меж, мережі шляхів тощо.
Об’єктно-оріентована модель - не поділяє інформацію про об’єкт на просторові і семантичні дані, що з ними пов’язані, а представляє об’єкти, що одночасно мають просторово-семантичні властивості та поведінку, як це відбувається в реальному світі, тобто поведінка і властивості геоінформаційної моделі відповідають поведінки і властивостям реального об’єкта.
Тут слід зауважити, що основну цінність для розв’язування задач кадастру мають саме векторні об’єктна-орієнтовані моделі даних, так як самі ці моделі принципово володіють необмеженою точністю при представленні просторових даних, а створення об’єктних моделей дозволить запровадити процедури максимальної автоматизації процесів обробки даних, дозволить використовувати розвинені аналітичні і моделюючи функції, що є вельми корисним у питаннях оптимального управління.