Тема 7. Технології обробки земельно-кадастрової інформації

Під технологією обробки земельно-кадастрової інформації розуміється технологічні процедури видового перетворення інформації в автоматизованій кадастровій системі.

До основних технологій обробки земельно-кадастрової інформації відносяться:

1. Збір і введення земельно-кадастрової інфор­мації.

2. Створення земельно-кадастрових карт.

3. Аналіз земельно-кадастрових даних.

1. Основні технології збору земельно-кадастрової інфор­мації.

Технологія збору земельно-кадастрової інформації регламентує метод або спосіб отримання вихідної інформації (переважним чином просторових даних) для наповнення бази кадастрових даних. Вибір той, або іншій технології пов’язано з доступними технологічними джерелами земельно-кадастрової інформації, а також відповідності самої інформації вимогам точності і достовірності.

Отримання семантичних відомостей про земельні ділянки передбачає використання документальних першоджерел про назву і цільове призначення земельної ділянки, право власності, нормативну економічну і грошову оцінку землі, інформація про об’єкти нерухомості, та багато інших, введення яких здійснюється переважним чином з клавіатури або імпортом даних з іншого електронного джерела. З точці зору трудомісткості і важливості для процесів автоматизації представляє інтерес розгляд отримання просторових даних, різноманіття методів отримання яких дозволяє обирати найбільш ефективні методи за критерієм «ціна-якість». Тому в подальшому розглянемо технології отримання саме просторових даних.

Отже, основними технологічними джерелами земельно-кадастрової інформації є наступні:

1. Наземна (польова) геодезична зйомка: GPS; електрон­ний тахеометр; теодоліт і мірна стрічка; мензула; мірна стрічка і екер - з наступною камеральною обробкою.

2. Плано-картографічні матеріали на твердих носіях.

3. Аерофотозйомка з подальшою обробкою фотограм­метричними методами (використовують як аналогові, так і цифрові технології).

4. Космічне зондування землі з наступним дешифруванням.

5. Імпорт даних з іншого електронного джерела.

Отримання даних з того чи іншого джерела передбачає застосування тієї чи іншої технології створення просторових земельно-кадастрових даних для створення та поновлення кадастрових карт і планів. Серед цих технологій слід визначити наступні:

1. Ручне введення даних (введення просторових даних з клавіатури).

2. Сканування плано-картографічних матеріалів (створення растрового зображення місцевості).

3. Дигітизування (ручне, автоматизоване або автоматичне) растрових зображень місцевості (аерофото- і космічні знімки, ортофотоплани, планово-картографічні матеріали, растрові зображення місцевості.

4. Імпорт просторових даний з віддалених комп'ютерних систем (введення в систему даних шляхом їх отримання з інших електронних джерел).

5. Імпорт просторових даних, з записаних в процесі роботи за допомогою електронних геодезичних і навігаційних приладів, скомпільованих у файл.

6. Імпорт просторових даних з обмінного файлу, створеного за результатами землевпорядних робіт.

7. Комбіновані методи, які поєднують декілька методів, наприклад:

• використання мінімальної кількості наземних зйо­мок із встановленням всіх меж, де це можливо, фото­грамметричним методом;

• використання наземної зйомки для визначення меж, але для кадастрової карти - ще й визначення топографічних характеристик (тобто дороги, будів­лі, водні шляхи);

• максимальне отримання інформації шляхом кос­мічного зондування, доповнення і цифрування недо­статніх даних шляхом аерофотозйомки і паперових карт та звірки їх на місцевості з проведенням, де це необхідно, на­земних обстежень.

Для досягнення належної точності слід застосовувати найшвидший, найлогічніший та економічно ефективний ме­тод, причому точність і технології виконання знімальних робіт залежать від цільового призначення, якісних характе­ристик та вартості землі.

Останній комбінований підхід є найперспективнішим з урахуванням стану забезпечення актуальними плано-картографічними матеріалами та матеріалами аерофотозйомки (про що було згадано вище). Крім того, згідно із закордон­ним та вітчизняним досвідом, співвідношення вартості ви­конання аеро- і космозйомки становить приблизно 10:1. До того ж можливості технологій космічного зондування землі постійно зростають і вже отримують космічні знімки розділь­ної здатності 20-50 см.

З поширенням ринку даних космічного зондування постійно знижується вартість космічних знімків. Навіть вже тепер можна казати, що використання даних QuickBird та IKONOS може стати основою для масового поновлення заста­рілих карт і планів масштабів 1:2000, 1:5000.

Ручне або автоматичне введення земельно-кадастрової інформації в систему здійснюється оператором або за його командою. При цьому система виконує синтаксичний, семантичний та просторовий аналіз введених даних. Основними пунктами автоматичної перевірки звичайно виступають:

• коректність подання координатних систем та кодів, адміністративно- територіальних одиниць;

• коректність інформації;

• наявність обов'язкових документів;

• відповідність заявлених та фактичних метричних характеристик (площа, довжина);

• відсутність дублювання точок та незамкненості полігонів;

• відсутність розбіжностей точок у сусідніх контурах та перетинання полігонів;

• накладання земельних ділянок та угідь;

• попадання заданого полігону до району згідно КОАТУУ;

• структура обмінного файлу;

• наявність обов'язкових дескрипторів (полів даних);

• структури полів відносно кожного дескриптора;

• нові дані по відношенню до раніше зареєстрованих.

В цілому повний аналіз введених даних здійснюється менше 1 секунди. Одночасно з електронною перевіркою оператор має можливість здійснити візуальну перевірку коректності даних та коректність розташування ділянки на різноманітних картографічних основах.