Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
74.75 Кб
Скачать

3. Структура автоматизованої системи земельного кадастру

Задачі автоматизації

Організація ведення державного земельного кадастру.

    1. Об’єкти автоматизації системи ДЗК.

На даний момент, за оцінкою фахівців, виділяються наступні напрями застосування програмного забезпечення для вирішення питань кадастру і облаштування територій:

  • обробка даних геодезичних і GPS вимірюванні;

  • формування землевпоряджувальної документації;

  • створення і оновлення топографічних планів, як на основі геодезичних вимірювань, так і із застосуванням даних дистанційного зондування;

  • формування банків кадастрової інформації; побудова корпоративних систем обліку і управління нерухомістю;

  • публікація даних в мережі Інтернет.

Успішне ведення державного земельного кадастру невід’ємно пов’язане з автоматизацією всього технологічного ланцюжка – від виконання польових вимірювань до видачі комплексних оцінок по використовуванню територій.

  • Перерахуємо основні технологічні операції і пов’язані з ними автоматизовані процедури:

  • імпорт даних з геодезичних приладів; обробка даних геодезичних вимірювань;

  • обробка і зрівнювання вимірювань;

  • формування землевпоряджувальної документації;

  • автоматизована видачу звітів і відомостей; механізм настройки зовнішнього вигляду і вмісту звітів, максимальна гнучкість при формуванні землевпоряджувальної документації; наявність засобів картографування і створення великомасштабних топографічних планів; наявність бібліотеки умовних знаків і цифрового класифікатора карт;

  • ведення баз атрибутивної інформації по кадастровому обліку;

  • наявність конвертор форматів;

  • створення і оновлення топографічних планів на основі даних аерофотознімання, ДДЗ, повітряного лазерного сканування місцевості;

  • зберігання великих об'ємів картографічних даних;

  • забезпечення ефективного автоматичний пошуку картографічних даних і потрібної інформації на магнітних носіях, в базах даних ІПД;

  • ведення призначеної для користувача інформації про картографічні дані і ієрархічний взаємозв'язок між ними в базі метаданих; відкриття або додавання у відкритий документ ГИС потрібного файлу; резервне копіювання картографічних даних;

  • можливості ГИС для здійснення просторового аналізу;

  • вибір і відображення об'єктів на підставі складних запитів;

  • інтегрування з податковою базою держави;

  • наочне представлення отриманих результатів у вигляді тематичних карт.

  • підтримка роботи в мережі з архітектурою «клієнт-сервер» з розмежуванням доступу і захистом від несанкціонованого доступу до бази даних;

  • організація масового публічного доступу до даних, у тому числі і кадастрової інформації;

  • наявність методичного і нормативного забезпечення, затвердженої законодавчої бази кадастру;

  • інтегрування в НІГД.

Вимоги щодо функціональних можливостей ГІС для потреб ведення земельного кадастру, управління земель­ними ресурсами.

Системи автоматизованого ведення земельного ка­дастру мають забезпечувати:

  1. Функції ведення чергового кадастрового плану з під­тримкою в актуальному стані меж земельних ділянок, будівель та споруд, зон обмежень, сервітутів.

  2. Ведення карт кадастрового районування (зонування) територій.

  3. Ведення топографічної основи у векторному або у раст­ровому вигляді.

  4. Введення інформації. Воно має такі можливості:

  • ввід даних за допомогою різних технологій, пристроїв (за допомогою дигітайзера, з клавіатури, з дисплея по растровій або векторній підкладці, ввід координат з ре­єструючої геодезичної апаратури, ввід даних польових вимірювань);

  • імпорт даних із різних форматів;

  • ввід супутньої семантичної інформації під час вводу картографічної інформації;

  • сервісне відображення на дисплеї інформації;

  • автоматичне коректування помилок вводу в межах за­даної похибки;

  • реєстрацію інших помилок;

  • автоматизоване формування топологічної моделі.

  • Редагування картографічної інформації. Це насамперед:

    • наявність розвинених інтерактивних можливостей редагу­вання інформації (знищення, переміщення, додавання меж, вершин, притягування кінців сегмента, розподіл, злиття, переміщення багатокутників тощо);

    • автоматична прив'язка до опорних об'єктів;

    • можливість роботи із растровою підкладкою;

    • можливість редагування координат від клавіатури та від реєструвальних геодезичних пристроїв;

    • узгодження, підтримка цілісності змісту картографічної і атрибутивної баз даних тощо.

    1. Запити із картографічної в атрибутивну базу даних. Це дає змогу отримати:

    • інформацію щодо об'єкта, нанесеного на карті;

    • інформацію щодо об'єктів, які потрапили у зазначену на карті область;

    • інформацію стосовно сусідів земельної ділянки, нанесе­ної на карті.

    1. Запити із атрибутивної бази у картографічну базу даних, що дозволяє відобразити об'єкти:

    • вибрані в атрибутивній базі даних;

    • отримані внаслідок запиту до атрибутивної бази даних.

    8 Забезпечення динамічного зв'язку між графічними об'єктами та записами атрибутивної бази даних.

      1. Розвинені можливості підготовки звітів як з атрибутив­ної інформації, так і з отримання твердих копій деяких фрагментів карт певного масштабу, завантаження ша­рами, складання легенди.

      2. Можливість підготовки і виводу необхідних аналітич­них і презентаційних матеріалів (діаграм, картосхем, тематичних картограм тощо).

      3. Можливість проведення розрахунків та спільного аналі­зу картографічної та семантичної інформації.

    Хоча всі зазначені положення не є жорстко обов'язко­вими, вони дають певне уявлення щодо вимог до функціо­нальних можливостей ПС, яку обирають як інструмент для побудови АСДЗК.

    Згідно з вищеподаним переліком вимог до функціона­льних можливостей вибір ГІС-інструменту не обмежений потребою розвиненого апарату просторового аналізу, під­тримки великого набору картографічних проекцій (здебіль-ного кадастрові плани створюють у плоскій проекції). Вод­ночас вимоги щодо підтримки необхідних моделей даних достатньо жорсткі. Насамперед це стосується підтримки то­пологічних відношень, причому як простіших, так, по мож­ливості, і міжшарових. Наприклад, використання топологі­чних відношень дає змогу після інвентаризації земельних ділянок автоматично формувати інформацію про сусідів, потрібну для виготовлення і видачі правоустановлювальних документів, формувати експлікації земельних ділянок і об'єктів кадастрового обліку вищого рівня загалом.

    Великі переваги для потреб земельного кадастру мають ГІС, побудовані на об'єктній ідеології. Специфіка земель­ного кадастру полягає у тому, що більшість кадастрових планів створюється у крупних масштабах 1:2000 - 1:10 000 з великим навантаженням шодо кількості об'єктів, їх великою динамікою (особливо це стосується територій населе­них пунктів). Створення цифрових карт, їх редагування для підтримки подальшої динаміки змін об'єктів на карті за до­помогою ГІС, побудованих на "лінійно-вузловій" технології (наприклад, Arclnfo), набагато складніше.

    Великого значення при виборі ПС набувають "від­критість", масштабованість її архітектури, тобто відкритість її для користувача у разі можливого розширення системи, її модифікації зі зміною постановки проблеми (це пов'язано з продовженням кадастрової реформи), легка адаптація до но­вих форматів даних, встановлення зв'язків і обміну інформа­цією з існуючими інформаційними системами.

    У процесі побудови систем підтримки рішень з управ­ління земельними ресурсами вимоги щодо вибору конкрет­ної ГІС обумовлюються конкретними завданнями (плану­вання розвитку територій, розмежування земель державної та комунальної власності, планування заходів щодо охорони земель, контроль за земельним податком та орендною пла­тою тощо) та рівнем прийняття зазначених рішень. Однак при цьому слід зауважити, що згадані системи ґрунтуються передусім на даних державного земельного кадастру.

    Типова структура АС ДЗК

    Автоматизована система Державного земельного кадастру (АС ДЗК) призначена для автоматизації процесів формування і ведення державного земельного кадастру в Управліннях земельних ресурсів і Центрах Державного земельного кадастру базового і регіонального рівнів.

    Споживачами інформації, формованої АС ГЗК, окрім органів ГоськомЗема є управлінські апарати державних органів і місцевої адміністрації, а також податкові і правоохоронні органи, суди, юридичні і фізичні особи.

    Застосування АС ГЗК дозволяє досягти наступної мети:

    • забезпечення надійного і якнайповнішого обліку відомостей про об'єкти кадастрового обліку, у тому числі і про їх правове положення, за наслідками державної реєстрації прав. 

    • підвищення оперативності і якості процесу ведення Державного земельного кадастру. 

    • формування достовірної звітності для вищестоящих структур, для місцевої адміністрації і інших органів управління. 

    • обгрунтованість ухвалення посадовцями органів управління. 

    • оперативне формування і надання довідкової інформації про об'єкти кадастрового обліку фізичним і юридичним особам. 

    Серед основних функцій АС ГЗК можна виділити:

    • ведення кадастрового зонування;

    • ведення чергового кадастрового плану;

    • реєстрація і облік територіальних зон;

    • введення, зберігання і редагування інформації про об'єкти обліку - адміністративному базовому рівні, кадастрових зонах, кадастрових кварталах, земельних ділянках, частинах земельних ділянок, будівлях і спорудах, територіальних зонах; про суб'єктів права – юридичних і фізичних особах, органах влади; про документи – підставах для кадастрового обліку; про правові відносини – правах на земельні ділянки, обтяженнях, обмеженнях і сервітутах.

    АС ГЗК має модульну структуру, в якій кожна підсистема може функціонувати самостійно, що забезпечує найгнучкішу настройку конфігурації на конкретні задачі, вирішувані на підприємстві або його підрозділі, в той же час використовування централізованої бази даних гарантує повноту і синхронність інформації на всіх робочих місцях.

    Основними підсистемами АС ГЗК є:

    • підсистема реєстрації;

    • підсистема проектування;

    • інформаційно-аналітична підсистема;

    • підсистема діловодства і документообігу;

    • підсистема управління виробництвом;

    • підсистема адміністратора;

    Підсистема реєстрації є основною підсистемою і дозволяє виконувати реєстрацію інформації про суб'єктів, об'єкти, документи і права в базі даних. Інформація поступає в систему від проектувальників за допомогою обмінних файлів, які перед реєстрацією досконально перевіряються. Серед основних перевірок можна виділити:

    • перевірки коректності просторової інформації

    • перевірки коректності семантичної інформації.

    Під час виконання просторових перевірок вивчається відповідність досліджуваного об'єкту просторової моделі об'єкту обліку ГЗК, розробленої на нашому підприємстві. В ході перевірок досліджується коректність, як самого об'єкту, так і коректність просторово-логічних відносин між всіма просторовими об'єктами ГЗК. Загальна кількість перевірок, виконуваних над просторовими даними, коливаються від п'ятнадцяти до вісімнадцять залежно від типу об'єкту.

    Під час виконання перевірок семантичної інформації дані, що поступають, перевіряються на повноту і відповідність встановленому формату, крім того, коректність реєстрованої семантичної інформації забезпечується гнучкою системою класифікаторів, які постійно обновляються відповідно до змін в чинному законодавстві.

    Підсистема проектування призначена для виконання робіт із створення об'єктів обліку ГЗК і підготовки відповідної технічної документації. Підсистема проектування дозволяє швидко виконати проектування об'єкту, уникнути просторових помилок, виключити помилки семантики. На підставі запроектованої інформації підсистема створює обмінний файл, який повинен подаватися на реєстрацію разом з паперовою документацією. Підсистема невимоглива до ресурсів комп'ютера, проста в освоєнні і може бути використаний на будь-якому підприємстві виконуючому землевпоряджувальні роботи.

    Інформаційно-аналітична підсистема служить для аналізу інформації і підготовки на основі цієї інформації різного роду довідкової і звітної документації. Дана підсистема забезпечує той, що фіскальну становить ГЗК і дозволяє визначати грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням всіх просторово-логічних відносин між складовими грошової оцінки. Підсистема дозволяє виконувати просторові запити з наданням необхідної семантичної інформації, як у вигляді екранних форм, так і у вигляді звітів. Система дозволяє одержувати статистичну інформацію за станом ринку землі по самих різних критеріях. Підсистема є самонавчаною, що дозволяє накопичувати, систематизувати, а також повторно використовувати запити до системи. Система проста у використовуванні, має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс користувача і дозволяє виконувати достатньо складні аналітичні дослідження без залучення фахівців за інформаційними технологіями.

    Підсистема діловодства і документообігу дозволяє відстежувати вхідний, витікаючий і внутрішній потік кореспонденції, що проходить через підприємство. Підсистема контролює своєчасність розгляду документа, підготовки відповіді. Дозволяє виконувати постановку на контроль. Відповідає на питання – у кого в даний момент на розгляді знаходиться документ? Дозволяє одержувати статистичні звіти про діяльність канцелярії. Дана підсистема може інтегруватися з підсистемою управління виробництвом, що дозволить відстежити весь виробничий цикл – від подачі заявки, до підготовки встановлюючого право документа.

    Підсистема управління виробництвом дозволяє контролювати процес виробництва технічної документації на підприємстві. Дана підсистема відстежує весь виробничий цикл, дозволяє з'ясовувати в якому стані знаходиться документація по тому або іншому об'єкту, які узгодження отримані, які ще належить отримати. Виконує моніторинг і аналізує хід процесу візування проекту рішення. Дозволяє одержувати статистичні звіти про хід виробничого процесу. Забезпечує зв'язок виробничого, фінансового і бухгалтерського обліку на підприємстві.

    Підсистема адміністратора забезпечує збереження, синхронність і коректність інформації в базі даних. Дозволяє настроювати авторизацію доступу і протоколювання дій користувачів, забезпечення безпеки інформації. Забезпечує ведення довідників і класифікаторів.

    Всі підсистеми АС ГЗК комплектуються докладній документації, що містить як технічні і експлуатаційні документи, так і документи, технологічні рішення, що містять, в області ведення земельного кадастру.

    Фахівці підприємства надають послуги з упровадження і супроводу системи. Для замовників організована «гаряча телефонна лінія», де технічні фахівці спробують спільно вирішити виниклу проблему або дадуть технічну пораду.

    В ході упровадження системи фахівці підприємства проводять навчання персоналу. Крім того, на підприємстві діють постійно діючі курси підвищення кваліфікації з питань земельного кадастру і його автоматизації ведення.

    Програмне забезпечення поставляється в різних конфігураціях, залежно від чисельності населеного пункту, в якому упроваджується система.

    7