- •3. Реалізація стратегії автоматизації земельного кадастру
- •3.1. Вимоги щодо функціональних можливостей гіс для потреб ведення земельного кадастру і управління земельними ресурсами. Основні принципи роботи ас дзк
- •Цілі та завдання кадастрово-реєстраційної системи ас дзк
- •3.2. Можливі напрями реалізації стратегії автоматизації системи земельного кадастру
- •3.3. Результати автоматизації державного земельного кадастру
3. Реалізація стратегії автоматизації земельного кадастру
Створення інформаційних систем передбачає формування моделі її життєвого циклу, що описує поведінку і стан системи починаючи з задуму її створення і закінчуючи виводом її з експлуатації. За оцінками фахівців однією з най відповідальних стадій проекту інформаційної системи є стадія проектування, на якій здійснюється формування вимог до інформаційної системи, від якого залежать успіх реалізації проекту і впровадження системи в експлуатацію.
3.1. Вимоги щодо функціональних можливостей гіс для потреб ведення земельного кадастру і управління земельними ресурсами. Основні принципи роботи ас дзк
1. Система єдина на всій території України (єдиний банк даних, єдина мережа передачі інформації, єдина система захисту інформації, єдині підходи і правила при формуванні земельно-кадастрової інформації, єдина система координат).
2. Система працює в режимі реального часу - on-line (в будь-який момент оператор має актуальну інформацію про стан кожної земельної ділянки).
3. Інформація про будь-яку зміну в базі даних, а також про оператора, який здійснив цю зміну, вноситься до електронного журналу і залишається там назавжди.
4. Система дає можливість працювати із замовником у режимі єдиного вікна. При цьому більшість перевірок коректності даних про земельну ділянку проводиться комп'ютером під час надходження інформації до бази і система одразу видає результат.
5. Більшість паперових даних зберігається в системі у вигляді електронних копій,що робить прозорим процес обліку бланків і документів та унеможливлює корумповані дії.
АС ДЗК створювалася за прикладом земельного кадастру міста Києва.
АС ДЗК реалізована із застосуванням сучасних світових технологій. Було використано програмний продукт ARCVIEW 9.x фірми ESRI – світового лідера ГІС технологій.
Цілі та завдання кадастрово-реєстраційної системи ас дзк
1. Забезпечення централізованого обліку земельних ділянок та просторових даних щодо них.
2. Забезпечення всіх передбачених законом прав громадянина на земельну ділянку.
3. Встановлення чітких меж земельних ділянок.
4. Унеможливлення накладання однієї земельної ділянки на іншу.
5. Забезпечення контролю використання земель державними органами.
6. Зведення до мінімуму впливу “людського фактору” на процес землевідведення.
7. Забезпечення надійного зберігання земельно-кадастрової інформації в електронному вигляді.
8. Надання передбачених законом відповідей громадянам і державним установам на їхні заяви та запити.
9. Надання свідоцтв та витягів із системи.
10. Забезпечення доступу до необхідної, актуальної інформації державним органам влади та органам місцевого самоврядування.
Системи автоматизованого ведення земельного кадастру мають забезпечувати:
Функції ведення чергового кадастрового плану з підтримкою в актуальному стані меж земельних ділянок, будівель та споруд, зон обмежень, сервітутів.
Ведення карт кадастрового районування (зонування) територій.
Ведення топографічної основи у векторному або у растровому вигляді.
Введення інформації. Воно має такі можливості:
ввід даних за допомогою різних технологій, пристроїв (за допомогою дигітайзера, з клавіатури, з дисплея по растровій або векторній підкладці, ввід координат з реєструючої геодезичної апаратури, ввід даних польових вимірювань);
імпорт даних із різних форматів;
ввід супутньої семантичної інформації під час вводу картографічної інформації;
сервісне відображення на дисплеї інформації;
автоматичне коректування помилок вводу в межах заданої похибки;
реєстрацію інших помилок;
автоматизоване формування топологічної моделі.
Редагування картографічної інформації. Це насамперед:
наявність розвинених інтерактивних можливостей редагування інформації (знищення, переміщення, додавання меж, вершин, притягування кінців сегмента, розподіл, злиття, переміщення багатокутників тощо);
автоматична прив'язка до опорних об'єктів;
можливість роботи із растровою підкладкою;
можливість редагування координат від клавіатури та від реєструвальних геодезичних пристроїв;
узгодження, підтримка цілісності змісту картографічної і атрибутивної баз даних тощо.
Запити із картографічної в атрибутивну базу даних. Це дає змогу отримати:
інформацію щодо об'єкта, нанесеного на карті;
інформацію щодо об'єктів, які потрапили у зазначену на карті область;
інформацію стосовно сусідів земельної ділянки, нанесеної на карті.
Запити із атрибутивної бази у картографічну базу даних, що дозволяє відобразити об'єкти:
вибрані в атрибутивній базі даних;
отримані внаслідок запиту до атрибутивної бази даних.
Забезпечення динамічного зв'язку між графічними об'єктами та записами атрибутивної бази даних.
Розвинені можливості підготовки звітів як з атрибутивної інформації, так і з отримання твердих копій деяких фрагментів карт певного масштабу, завантаження шарами, складання легенди.
Можливість підготовки і виводу необхідних аналітичних і презентаційних матеріалів (діаграм, картосхем, тематичних картограм тощо).
Можливість проведення розрахунків та спільного аналізу картографічної та семантичної інформації.
Хоча всі зазначені положення не є жорстко обов'язковими, вони дають певне уявлення щодо вимог до функціональних можливостей ГІС, яку обирають як інструмент для побудови АС ДЗК.
Згідно з вищеподаним переліком вимог до функціональних можливостей вибір ГІС-інструменту не обмежений потребою розвиненого апарату просторового аналізу, підтримки великого набору картографічних проекцій (здебільшого кадастрові плани створюють у плоскій проекції). Водночас вимоги щодо підтримки необхідних моделей даних достатньо жорсткі. Насамперед це стосується підтримки топологічних відношень, причому як простіших, так, по можливості, і міжшарових. Наприклад, використання топологічних відношень дає змогу після інвентаризації земельних ділянок автоматично формувати інформацію про сусідів, потрібну для виготовлення і видачі правовстановлюючих документів, формувати експлікації земельних ділянок і об'єктів кадастрового обліку вищого рівня загалом.
Великі переваги для потреб земельного кадастру мають ГІС, побудовані на об'єктній ідеології. Специфіка земельного кадастру полягає у тому, що більшість кадастрових планів створюється у крупних масштабах 1:2000 – 1:10000 з великим навантаженням щодо кількості об'єктів, їх великою динамікою (особливо це стосується територій населених пунктів). Створення цифрових карт, їх редагування для підтримки подальшої динаміки змін об'єктів на карті за допомогою ГІС, побудованих на "лінійно-вузловій" технології (наприклад, ArcІnfo), набагато складніше.
Великого значення при виборі ПС набувають "відкритість", масштабованість її архітектури, тобто відкритість її для користувача у разі можливого розширення системи, її модифікації зі зміною постановки проблеми (це пов'язано з продовженням кадастрової реформи), легка адаптація до нових форматів даних, встановлення зв'язків і обміну інформацією з існуючими інформаційними системами.
У процесі побудови систем підтримки рішень з управління земельними ресурсами вимоги щодо вибору конкретної ГІС обумовлюються конкретними завданнями (планування розвитку територій, розмежування земель державної та комунальної власності, планування заходів щодо охорони земель, контроль за земельним податком та орендною платою тощо) та рівнем прийняття зазначених рішень. Однак при цьому слід зауважити, що згадані системи ґрунтуються передусім на даних державного земельного кадастру.