- •1,1.Проблема утворення українського народу в історичній літературі
- •1,2.Переяславська Рада.
- •1,3.Україна в умовах незалежності
- •2,1.Основні джерела та література з історії України
- •2,2.Кирило-Мефодіївське братство(1845-1847)
- •2,3.Унїверсали Центральної Ради(10 червня 1917-9 січня 1918)
- •3,2.Директорія унр.(14.11.1918-10.11.1920)
- •4,1.Люблінська унія. Приєднання укр. Земель до Польського королівства.
- •4,2.Україна і Союзний договір 1922 року.
- •4,3.Видатні історики України.
- •5,1.Повість временних літ.(12 ст.)
- •5,2.Винекнення українського козацтва.(15 ст.)
- •5,3.Центральна рада.(березень 1917-квітень 1918)
- •6,1.Київська держава за часів Ярослава Мудрого(1019-1054)
- •6,2.Україна в першій пол. Хіх ст.
- •6,3.Розпад Радянського Союзу та проголошення незалежності України (1985-1991)
- •7,1 .Київська Русь за Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава.
- •7,2.Літопис Самійла Величка.
- •7,3.Україна в періодзагострення кризи радянської системи(1965-1985).
- •8,1.Київська Держава За часів Володимира Святославича(980-1015)
- •8.2 Запорозька Січ у хvіі ст.
- •9.1. «Слово о полку Ігоревім»
- •9,3 Політика українізації, націонал-комунізм
- •10,1 Культура Київської Русі
- •10,2 Хмельницкий Богдан (1595 - 1657)
- •10,3 Україна в першій світовій війні (1914–1917 рр.)
- •11,1 Загарбання земель України іноземними державами (хііі-хiv ст.)
- •11,2 Гетьман Кирило Розумовський та його реформаторська діяльність.
- •11,3 . Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •28 Червня 1940 р. Румунський уряд заявив про свою згоду передати Радянському Союзу Бессарабію і Північну Буковину.
- •2. Радянізація Західної України
- •12,1 Політична роздробленість Київської Русі Роздробленість Київської Русі
- •13,2 Українська держава на завершальному етапі національної революції (1657-1676 роки) Загострення кризи української державності у 1657—1663 pp.
- •Іван Виговський
- •Початок громадянської війни
- •13,3 Українська держава гетьмана Скоропатського
- •14,1 Запровадження християнства на Русі
- •14,2 Літопис Самовидця
- •14,3 Україна в повоєнні роки (1945-1955) Перехід до мирного життя
- •15,1 Античні міста-держави
- •15,2«Повчання Володимира Мономаха дітям»
- •15,3 Україна в умовах десталінізації (1956-1964)
- •16,1 Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки
- •16,2 Культура України в хіх ст.
- •16,3 Українська революція (1917р.)
- •17,1 Заняття стародавніх слов’ян
- •17,2 Культура України в хііі ст.
- •18.1. Періодизація первісного суспільства
- •18.3. Західноукраїнська народна республіка
- •19.1 Формування української народності
- •19.2. Аміністративно-територіальний устрій України в іі пол. Хvii ст.
- •19.3 Радянсько-польська війна. Розгром Влангеля
- •20.1. Галицько-Волинська держава за Данила Романовича
- •20.2. Розвиток України в другій половині 18 ст.
- •20.3 Колективізація сільського господарства в Україні
- •22.1 Кіммерійці, скіфи, сармати
- •22.2. Культура України в 16-17 ст.
- •22.3. Голод в Україні в 1932-1933рр. Та його трагічні наслідки
- •23.1. Дорошенко Петро (1627 - 1698)
- •24.2. Україна на початку хх ст.
- •25.2. Северин Наливайко (… - 1597)
25.2. Северин Наливайко (… - 1597)
Предводитель антифеодального крестьянско-казацкого восстания 1594—1596 гг. в Украине и Беларуси.
Место рождения – вероятно, город Гусятин (ныне Тернопольской области).
После смерти отца, убитого слугами польского магната О.Калиновского, жил в Остроге с матерью. Принимал участие в походах запорожцев против турок и крымских татар. Вернувшись со временем в Острог, поступил на службу сотником надворной хоругви к украинскому магнату Константину Острожскому. Был известен как талантливый военачальник. В 1594 году оставил службу и организовал на Брацлавщине отряд нереестровых казаков. В конце 1595 г. польское правительство поручило гетману С.Жолкевскому укротить восстание. Наливайко в апреле 1596 г. объединил свое войско с запорожцами во главе с Шаулой. Повстанческое войско отразило наступление поляков под Белой Церковью, но потом было вынуждено отступить на Левобережье. Вследствие неудачного для казаков Солоницкого боя часть казацкой старшины организовала заговор, захватила С.Наливайко, М.Шаулу и других руководителей восстания и 28 мая (7 июня) 1596 выдала их С.Жолкевскому. Несмотря на обещанную амнистию для повстанцев, Жолкевский убил большинство казаков. После пытки Наливайко был казнен в Варшаве.
25.3. Дисидентський рух в Україні.
Термін "дисиденти" був занесений із Заходу і вживався для позначення інако
думців, які в тій чи іншій формі відкрито висловлювали погляди, що не збігалися з офіційною політикою. Дисидентський рух в Україні зародився у сер. 1950-х років як протест проти бездержавності, панування партійно-державної бюрократії, утисків національно-культурного життя, посилення русифікації.
Загалом в українському дисидентському русі, на думку його дослідника Ю. Зайцева, можна виокремити чотири основні напрями: самостійницький, національно-культурницький, правозахисник, релігійний. Найрадикальнішим, а тому й найбільш переслідуваним, був самостійницький напрям. Його прихильники виступали за державну незалежність України, яку планували здобути мирними засобами. Національно-культурницький напрям базувався на необхідності духовного і культурного відродження українського народу, передусім його національної самобутності, історії, традицій, мови. Поборники національно-культурних прав протестували проти цілеспрямованої русифікаторської політики, нищення пам'яток історії та культури, незаконних арештів, утисків національної інтелігенції тощо.
Однією з найпоширеніших форм спротиву комуністичному тоталітаризмові став т.зв. самвидав. Однією з перших "самвидавних" публікацій, яка фактично започаткувала український дисидентський рух, був "Відкритий лист до ООН", що його передали 1955 р. українські політичні в'язні мордовських таборів. Велика частина самвидаву різними шляхами потрапляла на Захід, де ставала поштовхом до організації міжнародних кампаній на підтримку вимог українських дисидентів.