- •1,1.Проблема утворення українського народу в історичній літературі
- •1,2.Переяславська Рада.
- •1,3.Україна в умовах незалежності
- •2,1.Основні джерела та література з історії України
- •2,2.Кирило-Мефодіївське братство(1845-1847)
- •2,3.Унїверсали Центральної Ради(10 червня 1917-9 січня 1918)
- •3,2.Директорія унр.(14.11.1918-10.11.1920)
- •4,1.Люблінська унія. Приєднання укр. Земель до Польського королівства.
- •4,2.Україна і Союзний договір 1922 року.
- •4,3.Видатні історики України.
- •5,1.Повість временних літ.(12 ст.)
- •5,2.Винекнення українського козацтва.(15 ст.)
- •5,3.Центральна рада.(березень 1917-квітень 1918)
- •6,1.Київська держава за часів Ярослава Мудрого(1019-1054)
- •6,2.Україна в першій пол. Хіх ст.
- •6,3.Розпад Радянського Союзу та проголошення незалежності України (1985-1991)
- •7,1 .Київська Русь за Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава.
- •7,2.Літопис Самійла Величка.
- •7,3.Україна в періодзагострення кризи радянської системи(1965-1985).
- •8,1.Київська Держава За часів Володимира Святославича(980-1015)
- •8.2 Запорозька Січ у хvіі ст.
- •9.1. «Слово о полку Ігоревім»
- •9,3 Політика українізації, націонал-комунізм
- •10,1 Культура Київської Русі
- •10,2 Хмельницкий Богдан (1595 - 1657)
- •10,3 Україна в першій світовій війні (1914–1917 рр.)
- •11,1 Загарбання земель України іноземними державами (хііі-хiv ст.)
- •11,2 Гетьман Кирило Розумовський та його реформаторська діяльність.
- •11,3 . Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •28 Червня 1940 р. Румунський уряд заявив про свою згоду передати Радянському Союзу Бессарабію і Північну Буковину.
- •2. Радянізація Західної України
- •12,1 Політична роздробленість Київської Русі Роздробленість Київської Русі
- •13,2 Українська держава на завершальному етапі національної революції (1657-1676 роки) Загострення кризи української державності у 1657—1663 pp.
- •Іван Виговський
- •Початок громадянської війни
- •13,3 Українська держава гетьмана Скоропатського
- •14,1 Запровадження християнства на Русі
- •14,2 Літопис Самовидця
- •14,3 Україна в повоєнні роки (1945-1955) Перехід до мирного життя
- •15,1 Античні міста-держави
- •15,2«Повчання Володимира Мономаха дітям»
- •15,3 Україна в умовах десталінізації (1956-1964)
- •16,1 Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки
- •16,2 Культура України в хіх ст.
- •16,3 Українська революція (1917р.)
- •17,1 Заняття стародавніх слов’ян
- •17,2 Культура України в хііі ст.
- •18.1. Періодизація первісного суспільства
- •18.3. Західноукраїнська народна республіка
- •19.1 Формування української народності
- •19.2. Аміністративно-територіальний устрій України в іі пол. Хvii ст.
- •19.3 Радянсько-польська війна. Розгром Влангеля
- •20.1. Галицько-Волинська держава за Данила Романовича
- •20.2. Розвиток України в другій половині 18 ст.
- •20.3 Колективізація сільського господарства в Україні
- •22.1 Кіммерійці, скіфи, сармати
- •22.2. Культура України в 16-17 ст.
- •22.3. Голод в Україні в 1932-1933рр. Та його трагічні наслідки
- •23.1. Дорошенко Петро (1627 - 1698)
- •24.2. Україна на початку хх ст.
- •25.2. Северин Наливайко (… - 1597)
10,3 Україна в першій світовій війні (1914–1917 рр.)
Одразу після початку Першої світової війни українські землі перетворилися на театр бойових дій або прифронтову зону між російською армією та військами австро-німецького блоку. На цій території діяв російський Південно-Західний фронт, до якого у 1916 р. додався ще й Румунський. У серпні – вересні 1914 р. російські війська, відбивши наступ австро-угорських армій, спрямували свій удар на Галичину. Ця операція отримала назву Галицька битва. У результаті цієї грандіозної битви російська армія оволоділа Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшла до Карпатських перевалів. Російські війська вступили до Львова, Чернівців. Під час битви австро-угорські війська втратили 400 тис. людей, з яких 100 тис. потрапили в полон. Тільки завдяки терміновій допомозі з боку Німеччини і перекиданню військ з інших фронтів Австро-Угорщина уникнула остаточного розгрому.
Наступним успіхом російських військ стала облога фортеці Перемишль, яка капітулювала 22 березня 1915 р. У результаті були взяті в полон ще 120 тис. австрійців і захоплені 400 гармат. На завойованій території російська влада встановила режим, який, за словами голови російської адміністрації Галичини генерал-губернатора графа О. Бобринського, мав запровадити «русские начала» у житті населення краю. Так, у Галичині закривались українські школи та інші навчальні заклади, культурні організації, запроваджувалися російська мова і російське законодавство. Почалось обернення греко-католиків у православ’я. Майже всіх представників української еліти, які залишилися в краї, а також верхівку греко-католицької церкви на чолі з митрополитом А. Шептицьким вивезли вглиб Росії. Відбулись єврейські погроми.
Російська окупація тривала до весни – літа 1915 р. Уже в лютому австрійські частини вступили до Чернівців, 22 червня – до Львова, а до кінця червня захопили всю Галичину й Буковину, за винятком вузької смуги на схід від Тернополя. Крім Галичини, австро-німецькі війська під час наступу 1915 р. окупували Західну Волинь, Холмщину, Берестейщину з містами Луцьк і Дубно. Наступ австро-німецької армії призупинився на лінії Кам’янець-Подільськ – Тернопіль – Кременець – Дубно.
Відступ російської армії супроводжувався новими погромами українства, депортацією населення. Поряд із цим до відступаючих російських частин додалися біженці, які боялися репресій із боку Австро-Угорщини. Загалом до Росії було переміщено понад 100 тис. українців. Депутат російської Державної думи П. Мілюков охарактеризував російську політику в Галичині «європейським скандалом».
Навесні 1916 р. війська Південно-Західного фронту під командуванням О. Брусилова завдали несподіваного удару, який увійшов в історію як Брусиловський прорив. Російські війська розпочали наступ 22 травня 1916 р. і після нетривалої артпідготовки просунулися вздовж всього фронту вглиб на 80 – 120 км, знову оволоділи Чернівцями, Коломиєю, Бродами, Луцьком. Унаслідок Брусиловського прориву австро-угорські війська зазнали значних втрат: понад 1 млн убитих і поранених, понад 400 тис. військовополонених. Російські війська втратили близько 500 тис. осіб.
Після завершення цього наступу лінія фронту залишалася майже незмінною цілий рік. Тим часом у березні 1917 р. в Росії відбулася революція. Новий російський уряд, прагнучи зміцнити внутрішнє становище країни, улітку 1917 р. розпочав новий наступ, який завершився повним провалом і новими жертвами. Контрудар австро-німецьких військ примусив російські війська залишити Галичину, відійти навіть далі, ніж у 1915 р. Ця лінія фронту проіснувала аж до укладення Берестейського миру (січень 1918 р.).