19.1 Формування української народності

. Основою української народності, як і російської і білоруської народності, основою була давньоруська народність. Українську народність утворили древляни, поляни, сіверяни, волиняни, бужани, хорвати, тиверці і уличі. Коли північно-східні пдемена слов’ян Київської Русі були витіснені з Київської Русі, у межиріччі Волги і Оки вони обєдналися з угро-фінськими племенами і утворили російську народність. Українська народність залишалась корінною на території КР.

19.2. Аміністративно-територіальний устрій України в іі пол. Хvii ст.

У другій половині XVII ст. територія Слобідської України поділялася на адміністративно-територіальні одиниці – полки. Це було зумовлено тим, що процес заселення Слобожанщини і процес формування Слобідських козацьких полків йшли паралельно й орієнтувалися на традиційну для українського козацтва полково- сотенну структуру. Крім того, значну кількість переселенців склали козаки, які й принесли полкову організацію життя. Перші переселенці вели господарство й були зобов'язані нести військову службу і боронити «государевы Украины». У 50-60-ті рр. XVII ст. було утворено Сумський, Охтирський, Острогозький, Харківський, а в 1685 р. - Ізюмський полки. Кожен полк мав своє управління. Самостійні зносини із царським урядом зумовлювалися небажанням, а то й боязню Московії того, що Слобідські полки повстануть проти царської влади. Створення полку, як наприклад, Острогозького Слобідського полку проходило після заселення певної території (утворення міст, сіл, хуторів), будівництво фортець, розміщення слобод.

Окрім цього, столицею Лівобережної України та гетьманською резиденцію стало місто Чигирин.

Територія України поділялась на полки, число яких не було сталим. 1649 року їх налічувалося 16:

Чигиринський ,Черкаський ,Корсунський,Білоцерківський ,Канівський ,Переяславський ,Брацлавський ,Кальницький ,Київський ,Кропивнянський ,Миргородський ,Ніжинський ,Полтавський ,Чернігівський ,Прилуцький ,Уманський .

1650 всіх полків було 20. Під час воєнних дій української армії проти польських і литовських військ у 1654-55 утворились:

1. Волинський полк,

2. Турово-Пінський полк,

3. Білоруський полк(Чавський полк),

4. Подільський полк.

19.3 Радянсько-польська війна. Розгром Влангеля

. Польсько-радянська війна 1920 — війна між ПольщеюіУкраїнською Народною Республікою, з одного боку, іРСФРРтаУкраїнською Соціалістичною Радянською Республікою, з другого, у квітні-жовтні1920. Це була спроба радянської армії прорватися черезПольщудоНімеччини, щоб захопити її та звідти понести соціалістичну революцію по всьому світу. Згідно з умовамиВаршавського договору 1920урядЮзефа Пілсудськоговідмовився від претензій поширюватися до кордонівРечі Посполитої 1772 р.(тобто допершого поділуРечі Посполитої) і визнав територіюНадніпрянської України, що була окупованабільшовицькими військами, заУНР. Військова конвенція 24. 4. 1920 між УНР і Польщею проголошувала армії обох держав союзниками у боротьбі за визволення України і проти подальшої більшовицької експансії на захід.25 квітня1920об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсувалиЗбруч,26 квітнязайнялиЖитомиріКоростень, і за тиждень боїв вибили червоноармійські підрозділи ізЖитомирщини,Бердичева,Козятинаі7 травня1920вступили уКиїв. У боях за українську столицю відзначилась козача дивізія полковникаМарка Безручка. Воєнні дії на польсько-радянському фронті були припинені після укладення 09 листопада 1920 польським і більшовицьким керівництвом перемир'я.Після двох тижнів кровопролитних боїв через брак набоїв і військового спорядження 21 листопада були змушені відступити уГаличину. Перехід Дієвої армії УНР — до 27 тисяч вояків — через річку Збруч відбувся в районіВолочиськата селаОжигівці. Того ж дня згідно з умовами преліминарного польсько-радянського договору, польські війська залишили містоНовоград-Волинський. 22 листопада радянські частини вступили уВолочиськ.

В березні 1921уРизіміж Польщею, з одного боку, таРСФРРіУРСРз другого, підписаноРизький мирний договір 1921.