- •1,1.Проблема утворення українського народу в історичній літературі
- •1,2.Переяславська Рада.
- •1,3.Україна в умовах незалежності
- •2,1.Основні джерела та література з історії України
- •2,2.Кирило-Мефодіївське братство(1845-1847)
- •2,3.Унїверсали Центральної Ради(10 червня 1917-9 січня 1918)
- •3,2.Директорія унр.(14.11.1918-10.11.1920)
- •4,1.Люблінська унія. Приєднання укр. Земель до Польського королівства.
- •4,2.Україна і Союзний договір 1922 року.
- •4,3.Видатні історики України.
- •5,1.Повість временних літ.(12 ст.)
- •5,2.Винекнення українського козацтва.(15 ст.)
- •5,3.Центральна рада.(березень 1917-квітень 1918)
- •6,1.Київська держава за часів Ярослава Мудрого(1019-1054)
- •6,2.Україна в першій пол. Хіх ст.
- •6,3.Розпад Радянського Союзу та проголошення незалежності України (1985-1991)
- •7,1 .Київська Русь за Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава.
- •7,2.Літопис Самійла Величка.
- •7,3.Україна в періодзагострення кризи радянської системи(1965-1985).
- •8,1.Київська Держава За часів Володимира Святославича(980-1015)
- •8.2 Запорозька Січ у хvіі ст.
- •9.1. «Слово о полку Ігоревім»
- •9,3 Політика українізації, націонал-комунізм
- •10,1 Культура Київської Русі
- •10,2 Хмельницкий Богдан (1595 - 1657)
- •10,3 Україна в першій світовій війні (1914–1917 рр.)
- •11,1 Загарбання земель України іноземними державами (хііі-хiv ст.)
- •11,2 Гетьман Кирило Розумовський та його реформаторська діяльність.
- •11,3 . Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •28 Червня 1940 р. Румунський уряд заявив про свою згоду передати Радянському Союзу Бессарабію і Північну Буковину.
- •2. Радянізація Західної України
- •12,1 Політична роздробленість Київської Русі Роздробленість Київської Русі
- •13,2 Українська держава на завершальному етапі національної революції (1657-1676 роки) Загострення кризи української державності у 1657—1663 pp.
- •Іван Виговський
- •Початок громадянської війни
- •13,3 Українська держава гетьмана Скоропатського
- •14,1 Запровадження християнства на Русі
- •14,2 Літопис Самовидця
- •14,3 Україна в повоєнні роки (1945-1955) Перехід до мирного життя
- •15,1 Античні міста-держави
- •15,2«Повчання Володимира Мономаха дітям»
- •15,3 Україна в умовах десталінізації (1956-1964)
- •16,1 Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки
- •16,2 Культура України в хіх ст.
- •16,3 Українська революція (1917р.)
- •17,1 Заняття стародавніх слов’ян
- •17,2 Культура України в хііі ст.
- •18.1. Періодизація первісного суспільства
- •18.3. Західноукраїнська народна республіка
- •19.1 Формування української народності
- •19.2. Аміністративно-територіальний устрій України в іі пол. Хvii ст.
- •19.3 Радянсько-польська війна. Розгром Влангеля
- •20.1. Галицько-Волинська держава за Данила Романовича
- •20.2. Розвиток України в другій половині 18 ст.
- •20.3 Колективізація сільського господарства в Україні
- •22.1 Кіммерійці, скіфи, сармати
- •22.2. Культура України в 16-17 ст.
- •22.3. Голод в Україні в 1932-1933рр. Та його трагічні наслідки
- •23.1. Дорошенко Петро (1627 - 1698)
- •24.2. Україна на початку хх ст.
- •25.2. Северин Наливайко (… - 1597)
13,3 Українська держава гетьмана Скоропатського
29 квітня 1918 p-відбувся Всеукраїнський хліборобський з'їзд. Він проголосив П. Скоропадського гетьманом України. Він видає "Грамоту до всього українського народу", в якій повідомлялося про розпуск Центральної Ради, проголошувалась українська держава замість УНР, відновлювалось право приватної власності, свобода торгівлі, підприємництва. Одночасно законом "Про тимчасовий державний устрій України" законодавча, виконавча та судова влади зосереджувалися в руках гетьмана, затверджувався новий державний прапор - синьо-жовтий.
У внутрішній політиці головним було аграрне питання. Створена Вища земська комісія на чолі з гетьманом підготувала законопроект, за яким великі землеволодіння мали обов'язково викуповуватися й розподілятися між селянами - максимально по і 25 десятин на кожного. Але цей законопроект не | вдалося здійснити.
Було налагоджено роботу Міністерства фінансів, збалансовано державний бюджет, зміцнено національну валюту, яка забезпечувалась природними багатствами і цукром.
Нова влада діяла звичними для дореволюційних часів репресивними методами, які дали певний результат. В Україні запрацював адміністративний апарат, який намагався навести елементарний порядок в суспільстві. Розпочалося створення національної армії та морського флоту. Запрацювали залізниці, поштово-телеграфний зв'язок, було заборонено страйки, встановлено 12-годинний робочий день.
16 жовтня було видано Універсал про відродження козацтва як соціальної бази режиму і армії. Почалась організація добровільних дружин для охорони законності та правопорядку.
Водночас, становище трудящих значно погіршилося. Власники фабрик і заводів, намагаючись ліквідувати здобутки робітників періоду революції, застосовували так звані локаути - зупиняли підприємства, а потім наймали слухняну й дешеву робочу силу.
Колишні власники заводів і фабрик, поміщики намагалися за підтримки гетьманських властей та німецько-австрійських військ повернути втрачене майно. Селяни не бажали віддавати конфісковані у великих землевласників землю та реманент і розгорнули велику партизанську війну, палили маєтки, чинили збройний опір.
Проти гетьманату виступала і більшість українських політичних партій.
Позиції гетьманату помітно послабились, основними причинами цього були:
Залежність гетьмана і його уряду від німецько-австрійських військ.
Орієнтація П. Скоропадського у внутрішній політиці на поміщиків та великих промисловців.
Опозиція до гетьманського уряду робітників, селянства, національної інтелігенції, багатьох партій.
Розгортання збройної боротьби проти гетьманського режиму та австро-німецьких військ.
14,1 Запровадження християнства на Русі
Після смерті Святослава (972 р.) між його синами Ярополком, Олегом та Володимиром кілька років точилися міжусобиці за великокняжий престол. У цій боротьбі переміг Володимир. Ставши Великим князем київським, він багато зробив, аби зміцнити державу, встановити лад і порядок. За його князювання та ще потім за князювання його сина Ярослава Київська Русь досягла вершини політичної могутності й стабільності, економічного і культурного розвитку. Князювання Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого історики виділяють у другий період історії Київської Русі (978— 1054 pp.). За часів Володимира в загальних рисах завершилося формування держави. Він приєднав до Києва східнослов'янські племінні князівства й союзи племен: хорватів і дулібів (981 p.), в'ятичів (982 p.), радимичів (984 р.) та ін. Видатний політик і адміністратор Володимир здійснив серію реформ. Спочатку він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни, а в 988 p., переконавшись у віджилості старої віри, запровадив на Русі християнство. Близько 988 р. великий князь провів адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать (князьків) і замінивши їх великокняжими посадниками, своїми синами й наближеними боярами. Наприкінці життя проти Володимира повстали сини. Під час лаштування походу на Новгород проти Ярослава Володимир раптово помер 15 липня 1015 р. Князя поховано у зведеній за його велінням Десятинній церкві. Князь Володимир був видатним державним діячем і полководцем, одним із засновників Давньоруської держави. Він увійшов в історію і як Володимир Хреститель, що запровадив на Русі християнство, зробив його офіційно релігією в Київській державі. Як свідчить літопис, Володимир прийняв хрещення в соборі св. Василія і обвінчався із царівною. Християнство прийняло також його найближче оточення. Весною 988 р. відбулося масове хрещення киян, що поклало початок хрещенню всієї країни. Процес християнізації в Київській державі плинув повільно, а нерідко й хворобливо, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру. Християнство принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовиявлення населення Київської Русі. Запровадження християнства мало прогресивний характер. Завдяки цьому Київська Русь прилучилася до європейської цивілізації, пожвавилися міжнародні зв'язки нової християнської держави, зріс її авторитет у Європі як могутньої держави. Надзвичайно піднісся й авторитет самого князя. Таким чином, у період князювання Володимира Великого Київська Русь досягла значного політичного, економічного і культурного розвитку і стала однією з найбільших держав Європи. Вчені порівнювали її з великою Франкською імперією Каролінгів.