Заняття 3 Вивчення історії України в основній школі (6 - 9 класи)

Мета: охарактеризувати програми з історії України для 6 – 9 класів, визначити мету, завдання, місце курсів в системі шкільної історичної освіти, проаналізувати державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 6 – 9 класів та вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи.

План

1. Мета, завдання та зміст курсу.

2. Особливості організації навчально-виховного процесу на уроках історії України в 6 – 9 класах.

3. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 6 – 9 класів.

4.Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи.

Методичні рекомендації:

При підготовці першого, другого та третього питань необхідно враховувати, що в основній школі формуються такі найважливіші знання, уміння і навички: характеризувати явища і процеси суспільного життя, встановлювати зв’язок між подіями і явищами; знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її; формулювати, висловлювати, доводити власну думку, робити вибір і пояснювати позицію, вести дискусію; розмірковувати, спілкуватись, співпрацювати у навчанні, розв’язувати будь-які проблеми; свідомо дотримуватись правомірної громадянської поведінки, реалізовувати і захищати свої права, виконувати громадянські обов’язки. Школярам важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історії України в 6 – 9 класах передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про історичні події та суспільні явища, які визначали епоху і є основними, найсуттєвішими для її розуміння; постійно розвивати вміння і навички учнів щодо роботи з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучості руху суспільства по шляху історичного прогресу. Велика увага має бути приділена наскрізним історичним поняттям, таким як історія, історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура, хронологія, історичний простір.

На уроках доцільно використовувати методичні прийоми роботи з текстами підручників та посібників, історичними документами, наочністю, стрічкою часу. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, уміти самостійно опрацьовувати різноманітні джерела інформації, готувати доповіді та повідомлення про історичні факти, явища та процеси. Бажаним є систематичне залучення учнів до дослідницької діяльності в процесі навчання історії. Доцільним буде звернення до історії рідного краю. Діти повинні розуміти не лише загальні історичні процеси, а й уміти локалізувати їх у часі та просторі.

У ході підготовки четвертого питання необхідно усвідомити, що при оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується: рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій; рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями; рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня щодо історичної події, явища, діяча. Здійснення перевірки й оцінювання на уроках історії в основній школі визначається принципами: систематичності, всебічності, індивідуалізації, а обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів визнано: тематичне, семестрове, річне, підсумкове.

Практична робота: після з`ясування питань теоретичного характеру, студенти на прикладі конкретної теми розробляють завдання і запитання для формування в учнів 6 – 9 класів просторових та хронологічних компетенцій. Необхідно звернути увагу на формулювання запитань та завдань. Продумати доцільність використання різноманітних форм організації навчальної діяльності учнів на уроці історії з конкретної теми, підготувати завдання і запитання по темі в аспекті індивідуалізації й диференціації навчання.