Заняття 13 Сутність, структура, особливості проведення лабораторно-практичної роботи з історії

Мета: розкрити суттєві ознаки лабораторно-практичних робіт з історії, особливості підготовки і проведення лабораторно-практичної роботи з історії.

План

1. Сутність і своєрідність лабораторно-практичної роботи з історії.

1. Види лабораторно-практичних робіт.

2. Основні вимоги щодо організації учнівського дослідження на уроці історії.

Методичні рекомендації:

При підготовці першого питання треба враховувати, що структура лабораторно-практичної роботи являє собою єдність таких складників:

• організаційний момент;

• актуалізація знань і корекція опорних уявлень;

• мотивація навчальної діяльності;

• усвідомлення змісту;

• самостійне виконання роботи;

• узагальнення і систематизація результатів;

• підбиття підсумків.

У ході підготовки до другого питання треба усвідомити, що аналіз структури та змісту лабораторно-практичної роботи, а також діяльності вчителя і учнів під час організації роботи дає змогу класифікувати лабораторно-практичні роботи за низкою ознак: за дидактичною метою, характером пізнавальної діяльності, формою організації діяльності учнів, за джерелами дослідження.

При підготовці третього питання треба враховувати вимоги щодо джерел, які будуть досліджуватися учнями. Джерела повинні бути посильними для розуміння учнями (обсяг, характер, ступінь складності), відповідати шкільній програмі, відповідати віковим можливостям учня, містити елемент новизни.

Практичне завдання: після з’ясування питання теоретич характеру студенти складають план-конспект лабораторно-практичної роботи з історії, формулюють запитання і завдання для лабораторно-практичної роботи по темі “Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60-х – початок 80-х рр.)” що:

• відповідають першому і другому рівню складності, передбачають репродуктивну діяльність, включають роботу за зразком або достатньо повну інструкцію;

• третьому рівню складності і мають перетворювально-репродуктивний або продуктивний характер, проводяться за скороченою інструкцією чи обмежуються лише планом роботи;

• відповідають четвертому ступеню складності, що передбачає пошукову діяльність, розраховану на максимальну самостійність та активність учнів.

Контрольні запитання

1. Сутність поняття “самостійна діяльність” і “самостійна робота”.

1. Критерії відбору історичних джерел для дослідницької роботи учнів.

2. Етапи формування учня-дослідника.

Література

1.Баханов К.О. Дослідницька робота учнів на уроках історії / К.О.Баханов. – Х.: Основа, 2004. – С. 5 – 48, 29 – 34, 25 – 29.

2.Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи з історії України / К.О.Баханов. – К.: Генеза. 1996. – 208 с.

3.Баханов К.О.Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі / К.О.Баханов. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – С. 100 – 160.

4.Баханов К.О.Навчання історії в школі: інноваційні аспекти / К.О.Баханов. – Х.: Основа, 2005. – С. 108-125.

5.Комаров В. Деякі актуальні питання розвитку методики навчання історії як науки (методологічний аспект) / В.Комаров // Історія в школах України. – 2000. – № 4. – С.23 – 24.

6.Фідря О. Методологія історії і тенденції розвитку шкільної історичної освіти / О.Фідря // Історія в школах України. – 1999. – № 3. – С.31 – 36.

7.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. – 2004. – № 2. – С. 3 – 4.

8.Майборода О. Вчитися в історії / О.Майборода // Історія в школах України. – 2004. – № 7. – С. 2 – 6.

9.Терно С. Формування методологічної культури учнів у процесі навчання історії / С.Терно // Історія в школі. – 2000. – № 5 – 6. – С. 33 – 37.

10.Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5 – 12 класи. – К., 2005. – 141 с.

11. Кулик І.О. Практикум з шкільного курсу історії України та методики його викладання. – Чернігів, 2012.