Форми і правила запису вправ

Запис буває: узагальнений, конкретний, скорочений, графічний.

Узагальнений запис – використовують в тих випадках , коли необхідно вказати теми, розділи, групи вправ, де не треба конкретного змісту. Такий запис в основному, використовують при складанні навчальних програм. Наприклад, у шкільній програмі у 5 класі вказаний такий розділ як акробатичні вправи, або кросова підготовка.

Конкретний запис– передбачає точне термінологічне визначення кожного гімнастичного елемента. Для запису використовують конкретні терміни – основні і додаткові. Наприклад: акробатичні вправи: групування з різних в. п., перекид вперед, стійка на лопатках.

Скороченим записом – взагалі користуються досвідчені вчителі, їм уже нема потреби повністю розписувати наприклад, свій конспект уроку, за яким він працює. Але є такі загальноприйняті скорочення: наприклад, як:

• вихідне положення – В. п.

• основна стійка – о. с.

• верхня жердина – в/ж.

• нижня жердина – н/ж.

• загальнорозвивальні вправи – З.Р.В.

Є і інші скорочення запису, які частіше використовується у спортивній гімнастиці, ну а ми з вами не гімнасти, тому її вивчати не будемо.

Графічна форма запису – передбачає запис вправ у вигляді малюнків штрихом, полуконтуром і контуром. Штриховий запис більш доступна для нас всіх, „бісика” намалював і ви вже маєте уяву, що треба робити, або такий „бісик” дає змогу швидше орієнтуватися в тому, що вам потрібно вчити.

Полуконтурна форма запису– передбачає більш детальне зображення окремих частин тіла, такий запис часто використовують для ілюстрацій у підручниках, посібниках , спеціальних журналах.

Контурна форма запису– вимагає від вчителя визначених навичок у малюванні взагалі і вміти використовувати знання з ф/в. Такий запис дає можливість зафіксувати всі особливості положення тіла або його частин.

Конкретний термінологічний запис вправ– даний тип запису дозволяє описати любу гімнастичну вправу: елемент, з’єднання або комбінацію.

Елемент в гімнастиці– називають якусь гімнастичну вправу. Для елемента характерна закінченість вправи і неможливість розділити його на складові частини.

З’єднання – це сукупність послідовно виконаних елементів.

Комбінація – з’єднані елементи з початком вправи і її закінченням.

Гімнастичні вправи записуються так:

1. Назва виду.

2. В. п.

3. Зміст вправи.

Приклад:

Перекладина – назва виду.

В. п. – вис стоячи.

1. вис кутом – 2,0 б.

2. підйом переворотом силою – 3,0 б.

3. з упору перемах п(л) в упор ноги нарізно – 1,0 б.

4. оберт вперед – 2,0 б.

5. зіскок з поворотом на 180⁰ перемахом – 2,0 б.

_____________________

10,0 б.

Окремі елементи записуються в статичному і динамічному стилях.

Статичний стиль– передбачає описування положень, які приймає учень. В таких випадках користуються командами: „Став” або „Прийняти”. Наприклад, руки на пояс „став”, упор присівши „прийняти.

При використанні динамічного стилю описується рух за рахунок якого приймається необхідне положення. Наприклад, нахилитись, сісти, лягти, встати. Вони також можуть бути і виконавчими командами.