Вимоги до гімнастичної термінології

Від звичайно прийнятих слів в лексиці, терміни відрізняються точністю і спеціалізованістю свого значення. Слова, які стали термінами набувають необхідну однозначність. (Наприклад: вихід на коні з ручками, міст, підйом на перекладині, або на брусах, випад, нахил у З.Р.В. і т.д.) При цьому терміни не тільки визначають то чи інше поняття, або дію, але і уточнюють його (наприклад: нахил – уточнює куди, в якому напрямку – вперед-назад, вправо-вліво і т.д.)

Терміни повинні бути стислими, точними і доступними – вимоги.

Терміни стислі – повинні бути зручними для вимови. Однак стисле визначення не завжди точно відповідає конкретній вправі або поняттю.

Правила скорочень служать полегшенню найменувань і запису вправ.

Точність.Саме це слово говорить само за себе. Термін повинен надавати точну уяву про сутність визначеної дії (вправи) або поняття, що надає можливості швидко оволодівати руховою дією.

Доступність. Термінологія повинна будуватися на базі словарного запасу рідної мови і запозичених з інших мов, а також інтернаціональних слів-термінів, які повинні відповідати законам словоутворення і граматики мови даного народу. В такому випадку термінологія буде доступною, а значить, і життєвою. Якщо норми рідної мови порушуються, термінологія стає незрозумілою.

Правила гімнастичної термінології

Відокремлюють три групи правил гімнастичної термінології:

1. Правила утворення термінів.

2. Правила використання термінів.

3. Правила скорочень (упущення окремих термінів).

Найбільш розповсюджений спосіб утворення термінів – це надання нового термінологічного значення словам, які вже давно існують. До таких термінів відносяться, наприклад, „міст”, зіскок, підйом, опускання, спад, перемах і т.д.)

В якості утворення термінів використовують корені прямих слів, наприклад: хват, вис, упор, сід, мах і т.д. Утворюється термін за допомогою врахування умов опори (це стосується насамперед статичних положень). Наприклад, упор, упор на передпліччях, упор на руках і т. д. Навести приклади із стійок, висів і т.д. і замалювати.

Терміни махових вправ – утворюються з урахуванням особливостей тієї чи іншої рухової дії, наприклад, підйом махом вперед з упору на передпліччях і т.д. Терміни стрибків і зіскоків в сп. гімнастиці визначаються в залежності від положення тіла у фазі повороту, наприклад, стрибок ноги нарізно, стрибок зігнувшись, сальто прогнувшись і т.д.

При використанні термінологічних правил, що уточнюють запис і назву вправ.

Гімнастична термінологія як правило, використовується з урахуванням обліку кваліфікації тих, хто займається. Наприклад, з учнями молодших класів краще користуватися більш розмовною літературною мовою. Чому це так? Тому що, діти початкових класів набагато легше і краще сприймають матеріал в образних порівняннях. Для таких учнів потрібен інший підхід. Бажано всі заняття проводити у вигляді бесід, в сюжетно-рольових умовах, вчитель виступає в ролі рульового, старшого товариша і т.д.

Також, наприклад, спрощується гімнастична термінологія і при проведенні виробничої гімнастики, ранкової гігієнічної гімнастики, та інших форм оздоровчої гімнастики. В таких видах гімнастики використовують тільки основні терміни, додаючи до них розмовну мову.

Всі терміни доцільно поділити на такі групи:

1. Загальні терміни (стройові вправи, вільні вправи, акробатичні вправи і т.д.).

2. Основні терміни, які дозволяють точно визначити думку ознак вправи (наприклад, підйом, спад, оберт, поворот, зіскок, випад і т.д.).

3. Додаткові терміни, які уточнюють основні і вказують напрямок руху, спосіб виконання, умови опори і т.п. (наприклад, розгином, дугою, переворотом)

Всі рухи окремими частинами тіла дістають назву залежно від положення тіла, відносно тулуба, а не лінії горизонту. (Наприклад, з положення лежачи на спині, ногу або руки можна підняти не вгору, орієнтуючись відносно лінії горизонту, а вперед – відносно тіла).