- •Основи менеджменту та маркетингу
- •1. Поняття про організації.
- •2. Поняття “менеджмент”.
- •3 . Менеджмент як вид професійної діяльності
- •4. Сфери та рівні менеджменту.
- •5. Ролі та якості менеджера.
- •6. Еволюція управлінської думки. Школа наукового управління.
- •7. Еволюція управлінської думки. Адміністративна школа.
- •Принципи управління Анрі Файоля
- •Характеристика моделі ідеальної бюрократії Макса Вебера
- •8. Еволюція управлінської думки. Поведінкова теорія менеджменту.
- •9. Еволюція управлінської думки. Кількісний підхід (школа науки управління).
- •10. Інтегровані підходи до управління (процесний, системний, ситуаційний).
- •11. Основи теорії прийняття рішень.
- •12. Класична модель прийняття рішень.
- •13. Поведінкова та ірраціональна моделі прийняття рішень.
- •15. Вплив типу проблеми на вибір стилю прийняття рішення.
- •16. Методи творчого пошуку альтернативних варіантів.
- •17. Методи обгрунтування управлінських рішень.
- •18. Модель задачі теорії статистичних рішень.
- •19. Теорія ігор.
- •20. Експертні методи прийняття рішень.
- •22. Цілі управлінського планування.
- •23. “Управління за цілями” (mbo – management by objectives).
- •24. Стратегічне планування. Поняття стратегії та її рівней.
- •25. Визначення місії фірми.
- •26. Зовнішній аналіз.
- •27. Внутрішній аналіз.
- •28. Swot-аналіз.
- •29. Визначення цілей діяльності організації.
- •30. Розробка загальнокорпоративної стратегії.
- •31. Методи вибору загальнокорпоративної стратегії. Метод “пакетного менеджменту”.
- •32. Матриця bcg.
- •Частка участі в ринку
- •33. Нова матриця bcg.
- •Розмір переваги
- •34. Методи вибору загальнокорпоративної стратегії. Підхід з позиції моделі “життєвого циклу продукту”.
- •35. Методи вибору стратегій бізнесу.
- •Стратегія Стратегія
- •Стратегія фокусування
- •36. Надання стратегії конкретної форми.
- •38. Класична теорія організації.
- •39. Неоласична теорія організації.
- •40. Сучасна теорія організації. Вплив технології
- •41. Сучасна теорія організації. Вплив розміру організації.
- •42. Сучасна теорія організації. Вплив середовища.
- •43. Сучасна теорія організації. Вплив стратегії.
- •44. Основи організаційного проектування. Розподіл праці. Проектування робіт.
- •Вплив методів перепроектування робіт на базові параметри роботи
- •45. Основи організаційного проектування. Департаменталізація.
- •Після видокремлення окремих підрозділів здійснюється наступний етап організаційного процесу.
- •46. Основи організаційного проектування. Делегування повноважень.
- •Повноваження, що передаютья підлелим, бувають трьох типів: лінійні; штабні; функціональні.
- •47. Основи організаційного проектування. Діапазон контролю.
- •Порівняльна характеристика високої та плоскої структур організації
- •48. Основи організаційного проектування. Механізми координації.
- •49. Типи організаційних структур.
- •50. Управління організаційними змінами.
- •51. Управління організаційними змінами. Опір організаційним змінам.
- •Фактори, які сприяють і заважають проведенню організаційних змін
- •53. Управління організаційними змінами. Проведення організаційних змін.
- •54. Поняття і сутність мотивації.
- •Психологія і соціологія розглядають спонукання як поведінкове виявлення потреб, сконцентрованих на досягненні цілей.
- •55. Змістовні теорії мотивації. Теорія ієрархії потреб Абрахама Маслоу.
- •Загальні приклади
- •Організаційні приклади
- •56. Змістовні теорії мотивації. Теорія erg Клейтона Альдерфера.
- •57. Змістовні теорії мотивації. Теорія потреб Девіда МакКлеланда.
- •Дослідження МакКлелланда показали, що люди з потребами в успіху (досягненнях) найбільш мотивовані роботою, яка:
- •58. Змістовні теорії мотивації. Теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга.
- •59. Процесні теорії мотивації. Теорія очікувань в. Врума.
- •5.4.Модель мотивації за в. Врумом
- •60. Процесні теорії мотивації. Теорія справедливості” Стейсі Адамса.
- •61. Процесні теорії мотивації. Модель Портера-Лоулера.
- •62. Поняття і сутність лідерування.
- •63. Форми влади.
- •64. Методи впливу на підлеглих.
- •65. Лідерування.
- •66. Автократично-демократичний континуум стилів керування.
- •67. Континуум стилів керування р.Лайкерта.
- •68. Двомірне трактування стилів керування.
- •3. Ситуаційні теорії лідерування
- •69. Ситуаційні теорії лідерування. Модель керування ф.Фідлера.
- •71. Процес комунікації.
- •71. Міжособові і організаційні комунікації.
- •Ефективність комунікаційних мереж
- •71. Управління комунікаційними процесами.
- •"Арена" "Темна пляма"
- •72. Поняття та процес контролю.
- •73. Види управлінського контролю.
- •74. Параметри ефективної системи контролю.
- •2. Інструменти управлінського контролю
- •75. Класифікація засобів управлінського контролю.
- •76. Аналіз фінансових коефіцієнтів.
- •77. Бюджетування.
- •78. Процес бюджетування.
- •78. Аудит.
- •79. Інструменти операційного контролю.
- •80. Контроль поведінки робітників в організації .
- •Маркетинг як особливий тип управління
- •81. Сутність, мета і функції маркетингу.
- •82. Сфера діяльності та принципи маркетингу.
- •83. Функції маркетингу.
- •84. Стратегія маркетингу.
- •85. Вивчення товару і комплексне дослідження ринку.
- •86. Прогнозування товарного ринку.
- •87. Формування потреб і прогнозування попиту.
- •88. Збір даних про товари, конкурентах і аналіз конкурентоспроможності підприємства
- •89. Сегментація ринку і позиціонування товару.
- •90. Організація руху товару і стимулювання збуту.
- •91. Планування і контроль в системі маркетингу.
51. Управління організаційними змінами. Опір організаційним змінам.
Опір організаційним змінам. В процесі планування організаційних змін менеджер має приймати до уваги, що внаслідок багатьох причин співробітники організації чинять опір проведенню організаційних змін, хоча вони і здаються їм необхідними.
Основними причинами опору організаційним змінам є такі:
1) невизначеність. Можливо це найважливіша причини опору змінам. Напередодні змін співробітники стають занепокоєними, нервованими, турботними. Вони занепокоєні щодо своїх можливостей виконувати нову роботу, можливого звільнення тощо;
2) власні (особисті) інтереси окремих менеджерів або груп робітників. Такі інтереси часто суперечать цілям організаційних змін;
3) різне сприйняття. Робітники можуть опиратися змінам тому, що вони не погоджуються з такою оцінкою ситуації, яку запрпонував менеджер або просто сприймають її інакше;
4) відчуття втрати. Організаційні зміни, як правило, порушують соціальні взаємозв’язки, що вжесклалися в колективі, руйнують міжособові відносини в організації. З іншого боку організаційні зміни загрожують втратою влади, зміною статусу робітника тощо.
Існує декілька стратегій подолання опору організаційним змінам:
- стратегія залучення до участі. Робітники, які приймають участь в плануванні та реалізації змін краще розуміють їх причини. Завдяки участі зменшується вплив особистих інтересів, згладжується розрив міжособових контактів, з’являється можливість запропонувати власні ідеї щодо змін та сприймати ідеї інших співробітників;
- стратегія навчання. Навчання співробітників під майбутні організаційні зміни зменшує ступінь невизначеності та збільшує впевненість щодо подальшої роботи в організації;
- стратегія сприяння. Означає завчасне повідомлення про організаційні зміни, ознайомлення та роз’яснення їх сутності, проведення лише необхідних змін. Все це створює умови для кращого завчасного пристосування до нових умов;
- стратегія переговорів. Має на меті ухвалення "нововведень" шляхом "покупки згоди" тих, хто чинить опір змінам за допомогою матеріальних стимулів;
- стратегія кооптації. Надання особі, яка чинить опір, певних повноважень щодо впровадження та здійснення організаційних змін (наприклад, включення до складу комісії з проведення організаційних змін);
- стратегія маніпулювання. Свідоме використання заздалегідь неповної, неточної або неправильної інформації про зміни з метою отримання підтримки і здійснення змін;
- стратегія примушування. Застосування загрози санкцій за незгоду з проведенням організаційних змін.
В процесі здійснення організаційних змін завжди існують сили за та проти їх проведення. З метою сприяння змінам менеджер має провести так званий "аналіз поля сил" і скласти баланс сил, тобто чітко визначити фактори, що сприяють і заважають здійсненню змін (див. табл. 4.9.). Після цього необхідно шукати шляхи і засоби поступової нейтралізації або мінімізації факторів, що заважають змінам.
Таблиця 4.9.
Фактори, які сприяють і заважають проведенню організаційних змін
Сприяють |
Заважають |
1. Усвідомлення необхідності змін 2. Організаційна криза 3. Застарілість продукту (технології) 4. Зміни законів і інших регуляторів 5. Зміни системи цінностей і норм поведінки у робітників 6. Зниження продуктивності організації |
1. Бюрократична жорсткість організації 2. Невдачі у проведенні попередніх перетворень 3. Опір і побоювання змін 4. Суперечливість цілей |